Росія продовжує безкарно користуватися перевагами міжнародного права, попри те, що порушує всі правила. Міжнародні організації не в змозі протистояти російському впливу.
Як сталося, що країна-агресор може діяти проти принципів і нести мінімальну відповідальність? Світ має відповісти рішуче, впевнена наукова редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб. Більше – в статті.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Правила чи здоровий глузд?
Росія навмисно підриває глобальні інституції. Світ має відповісти. У 2018 році росія приймала чемпіонат світу з футболу. Це було за...
У 2022-2023 роках найбільшим імпортером зброї в світі була Україна, найбільшими експортерами – США і Франція.
Як змінилися частки різних країн в експорті зброї за останні роки? Хто збільшує імпорт? Кому продають зброю світові лідери ринку? Дивіться на графіках тижня.
#графіктижня
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Як змінилися експорт та імпорт зброї за 2022-2023 роки?
Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute) публікує дані про імпорт та експорт зброї. На рис....
В системі Дія зареєстрували понад 680 тис. повідомлень від громадян про зруйноване або пошкоджене житло – це більше 55 млн квадратних метрів втраченої нерухомості. Як наголосила гостя подкасту «Відбудова» Олена Шуляк, голова партії «Слуга Народу» та комітету ВРУ з питань організації держвлади та місцевого самоврядування, «росія знищила те, що ми будували понад 5 років».
У новому випуску подкасту «Відбудова» виконавчий директор «Вокс Україна», молодший сержант 5-ої окремої штурмової Київської бригади Максим Скубенко та Олена Шуляк обговорили непрості питання відновлення:
❓ Де взяти фінансові і людські ресурси на відбудову?
❓ Як знайти баланс між бронюванням працівників і мобілізацією?
❓ Як повернути українців з-за кордону?
❓ Що робити зі зруйнованими держпідприємствами – продавати чи відбудовувати?
👉 Дивіться випуск, коментуйте відео, підписуйтеся на наш YouTube.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
На конференції обговоримо труднощі, з якими стикаються локальні медіа в боротьбі з дезінформацією, та методи їх вирішення, поговоримо про особливості фактчеку у прифронтових регіонах, розберемо роль держави, громадськості та медіа у протидії дезінформації, а також поговоримо про боротьбу за правду про Україну на міжнародній арені.
🎤 Серед спікерів Суспільне, The Kyiv Independent, Molfar, проєкт Район.in.ua “Брехунець”, ЦПД РНБО, Український інститут.
📆 Дата: 27 вересня, 11:00-19:00
🏡 Місце: Київ
👉 Реєстрація за посиланням.
Приєднуйтесь, щоб разом боротися з фейками та робити медіа якіснішими! 🤝
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У серпні надходження до загального фонду держбюджету склали 387,4 млрд грн, перевищивши план на 149,5%. Проте недовиконали план за ПДВ і митами, що стає системною проблемою.
Видатки загального фонду держбюджету становили 285,2 млрд грн, що на 9% більше від запланованого. З початку року це лише друге перевиконання місячного плану.
Що відбулося з бюджетом у серпні і які ризики залишаються до кінця року? Читайте у Бюджетному барометрі від фахівців Київської школи економіки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Бюджетний барометр – серпень 2024
Що відбулося з бюджетом у серпні? Чи виконаний план доходів за основними податками? Які ризики будуть актуальними до кінця цього...
Експерти обрали три ключові нормативні акти:
✅ Закон про запобігання насильству над дітьми (+2 бали) – має удосконалити захист прав дитини та захистити від булінгу в навчальних і творчих колективах.
✅ єДозвіл: ліцензії та дозволи в електронному вигляді (+2 бали) – прискорює комунікацію між громадянами, бізнесом і державою через електронні сервіси.
✅ Новий закон про дошкільну освіту (+1 бал) – впроваджує нові форми організації освіти та підвищує її інклюзивність.
➡ Детальніше читайте в новому випуску Індексу реформ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Індекс реформ 242: закон про дошкільну освіту та про запобігання насильству над дітьми
До 242 випуску за Індексу реформ (за період з 1 по 14 липня) потрапило лише три нормативні акти, а значення...
Ми раді повідомити, що всі місця для участі наживо в конференції Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи, вже заповнені. Але ви ще можете долучитися онлайн. Не пропустіть можливість взяти участь у важливій події про боротьбу з дезінформацією в Україні та світі.
📆 Дата: 27 вересня
⏰ Час: 11:00-19:00
На конференції будемо обговорювати:
🔸 Виклики, з якими стикаються локальні медіа у протидії дезінформації
🔸 Особливості фактчеку в прифронтових регіонах
🔸 Роль держави, громадськості та медіа у боротьбі з фейками
🔸 Як ми боремось за правду про Україну на міжнародній арені
🎤 Спікери: Суспільне, The Kyiv Independent, Molfar, проєкт «Брехунець»,
ЦПД РНБО, Український інститут та інші.
🤝 Організатор: VoxCheck спільно з Google News Initiative.
👉 Заповнюйте форму та приєднуйтеся!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Як держава може допомогти з житлом українцям, які втратили домівки через війну? Директор «ЦЕДОС» Іван Вербицький поділився своїми думками у нашому подкасті «Відбудова».
💬 У багатьох країнах існує 10-30% соціального житла, яке доступне для людей з різними фінансовими можливостями, розповів наш гість. Зокрема, його можуть винаймати люди, які готові оплатити частину вартості оренди. За їхній рахунок можна компенсувати витрати на проживання тих, хто заплатити не зможе.
Чому переселенці повертаються на окуповані території? Які переваги отримує місцева влада, облаштовуючи соціальні оселі? Як застосувати в Україні досвід інших країн у цій сфері? Слухайте в подкасті.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Головні зміни з квітня по липень стосуються освіти, це:
☑ індивідуальні освітні траєкторії для студентів
☑ англійська мова – офіційна мова міжнародного спілкування в Україні.
Найбільше нормативних актів, що здатні викликати довгострокові зміни в країні, експерти Індексу реформ відзначили в трьох сферах:
◾ людський капітал (15 важливих змін)
◾ державне управління (12 змін)
◾ бізнес-середовище (7 реформ).
📈 Порівняно з попереднім кварталом, кількість реформ трохи виросла – з 33 до 36. Проте середня оцінка раунду лишилася на низькому рівні – 0,76 бала (реформи оцінюють від -5 до +5).
❓ Хто став лідером реформаторських ініціатив? Які важливі досягнення органів влади відмітили експерти? Читайте в публікації.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Без антиреформ та з англійською мовою: підсумки реформ у 2 кварталі 2024
Головними реформами другого кварталу стали ті, що стосуються освіти. Найвище експерти оцінили впровадження індивідуальних освітніх траєкторій для студентів та надання...
Стажування у «Вокс Україна» – шанс для студентів та випускників більше дізнатися про реформи в Україні та отримати цінні аналітичні навички.
📅 Програма триватиме 3 місяці, початок – 14 жовтня.
🕒 Формат: віддалений або в офісі, 2-3 години на день.
❗ Дедлайн подачі заявок – 6 жовтня включно.
Деталі на сайті. ⬇
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Набір на програму стажування у проєкт «Індекс реформ» від ГО «Вокс Україна»
«Вокс Україна» оголошує набір на програму стажування у проєкт «Індекс реформ». Стажування ідеально підійде для студентів та випускників освітніх програм...
14 вересня уряд подав до Верховної Ради проєкт бюджету на 2025 рік. Головні питання: чи вистачить коштів для покриття бюджетного дефіциту та чи будуть видатки достатніми, якщо війна триватиме весь рік.
💸 Доходи враховують законопроєкт №11416-д (ухвалений у першому читанні), який підвищує податки: військовий збір до 5%, податок на прибуток банків до 50% та інші. Очікується 126,7 млрд грн додаткових надходжень у 2025 році.
💸 Видатки на оборону – 1568 млрд грн, але цього може бути недостатньо, якщо війна триватиме весь наступний рік. Можливий перегляд бюджету в другій половині року.
💸 Основні джерела надходжень: податки – майже 2 трлн грн, зовнішні запозичення – 1,7 трлн грн.
💸 Дефіцит бюджету складе 1,6 трлн грн (19,4% ВВП), борг сягне 101,8% ВВП.
Деталі читайте в огляді від експертів Київської школи економіки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
VoxUkraine
Проєкт державного бюджету-2025: основні характеристики та стратегічні пріоритети
14 вересня Уряд вчасно подав до Верховної Ради черговий бюджет воєнного стану, незважаючи на те, що питання невизначеності на наступний...
Forwarded from Антологія Брехні / VoxCheck
У Києві проходить конференція «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи», що її організовує VoxCheck спільно з Google News Initiative. До події долучилися представники локальних і загальноукраїнських медіа, експерти.
До учасників звернувся СЕО «Вокс Україна», молодший сержант 5 ОШБр Максим Скубенко і відразу ж поставив їм непрості питання:
«Фактчекінг це трохи як філософія, адже однозначних відповідей на питання немає. Можна перевірити цифри, можна знайти оригінал якоїсь заяви – чи не перекрутили слова спікера. А якщо мислити ширше, як перевірити чиюсь заяву про “тотальну корупцію” в Україні? Чи можна критикувати владу під час війни? А якщо критикувати, то чи є межа, яка все ж відділяє державні інтереси країни, яка воює?
Інколи фактчекінг — це про питання до самого себе, на які не хочеться знати відповіді. Я свідомий того, що на деякі питання відповіді знайти не зможу, однак продовжую ставити їх собі. Бо від цього залежить і наша перемога, і наше майбутнє в цій країні».
Далі говоримо про фактчек у локальних медіа і на прифронтових територіях, спільну протидію пропаганді з боку держави, військових, громадськості та медіа та про роботу з іноземною аудиторією. Стежте за ключовими цитатами з нашої конференції.
Фото Андрія Проця
@VoxCheck
До учасників звернувся СЕО «Вокс Україна», молодший сержант 5 ОШБр Максим Скубенко і відразу ж поставив їм непрості питання:
«Фактчекінг це трохи як філософія, адже однозначних відповідей на питання немає. Можна перевірити цифри, можна знайти оригінал якоїсь заяви – чи не перекрутили слова спікера. А якщо мислити ширше, як перевірити чиюсь заяву про “тотальну корупцію” в Україні? Чи можна критикувати владу під час війни? А якщо критикувати, то чи є межа, яка все ж відділяє державні інтереси країни, яка воює?
Інколи фактчекінг — це про питання до самого себе, на які не хочеться знати відповіді. Я свідомий того, що на деякі питання відповіді знайти не зможу, однак продовжую ставити їх собі. Бо від цього залежить і наша перемога, і наше майбутнє в цій країні».
Далі говоримо про фактчек у локальних медіа і на прифронтових територіях, спільну протидію пропаганді з боку держави, військових, громадськості та медіа та про роботу з іноземною аудиторією. Стежте за ключовими цитатами з нашої конференції.
Фото Андрія Проця
@VoxCheck
Як регіональні журналісти борються з дезінформацією під час повномасштабної війни
Під час першої панелі конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи», яка проходить сьогодні в Києві, журналісти і редактори регіональних медіа ділилися досвідом фактчекінгу в своїх редакціях.
Спікерами панелі були Маргарита Огнева, редакторка фактчек-напрямку «Бахмут IN.UA»,
Ольга Булковська, журналістка, фактчекерка, грантрайтерка Rayon.in.ua, Тетяна Щербатюк, головна редакторка I-VIN.INFO, Андрій Вавілов, редактор, журналіст Першого Запорізького.
Медійники відмітили, що мають в командах окремі відділи чи людей, які спростовують фейки. Хоча базові навички фактчеку мають бути у всіх журналістів, щоб самим не продукувати дезінформацію. Регулярно моніторять мережу (а інколи фейки присилають і читачі), намагаються писати простою доступною мовою.
Дезінформація зараз стала іншою, ніж була 5 років тому, зазначають спікери. Фейків побільшало, і вони зроблені професійніше. І, на жаль, такі вкиди завжди мають більші охоплення, ніж їх спростування. Тому медіа впроваджують нові формати: від довгих статей з детальними поясненнями до відео.
Журналісти поділилися успішними кейсами написання грантів. Розповіли, що доходи з реклами після початку вторгнення дуже впали і доводиться шукати нові шляхи для наповнення бюджету редакцій, зокрема щоб підготуватися до складної зими і закупити необхідне обладнання.
Наголошували й на важливості співпраці з українськими та закордонними медіа.
«Ворогів недооцінювати — то біда. А росіяни працюють десятиліттями, вони професійні. І щоб їх побороти, потрібні не українські ініціативи окремо і, наприклад, молдовські окремо, а потрібно разом працювати, щоб їх побороти», - підсумувала Ольга Булковська.
Організатор конференції: VoxCheck спільно з Google News Initiative.
Фото: Андрій Проць.
Під час першої панелі конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи», яка проходить сьогодні в Києві, журналісти і редактори регіональних медіа ділилися досвідом фактчекінгу в своїх редакціях.
Спікерами панелі були Маргарита Огнева, редакторка фактчек-напрямку «Бахмут IN.UA»,
Ольга Булковська, журналістка, фактчекерка, грантрайтерка Rayon.in.ua, Тетяна Щербатюк, головна редакторка I-VIN.INFO, Андрій Вавілов, редактор, журналіст Першого Запорізького.
Медійники відмітили, що мають в командах окремі відділи чи людей, які спростовують фейки. Хоча базові навички фактчеку мають бути у всіх журналістів, щоб самим не продукувати дезінформацію. Регулярно моніторять мережу (а інколи фейки присилають і читачі), намагаються писати простою доступною мовою.
Дезінформація зараз стала іншою, ніж була 5 років тому, зазначають спікери. Фейків побільшало, і вони зроблені професійніше. І, на жаль, такі вкиди завжди мають більші охоплення, ніж їх спростування. Тому медіа впроваджують нові формати: від довгих статей з детальними поясненнями до відео.
Журналісти поділилися успішними кейсами написання грантів. Розповіли, що доходи з реклами після початку вторгнення дуже впали і доводиться шукати нові шляхи для наповнення бюджету редакцій, зокрема щоб підготуватися до складної зими і закупити необхідне обладнання.
Наголошували й на важливості співпраці з українськими та закордонними медіа.
«Ворогів недооцінювати — то біда. А росіяни працюють десятиліттями, вони професійні. І щоб їх побороти, потрібні не українські ініціативи окремо і, наприклад, молдовські окремо, а потрібно разом працювати, щоб їх побороти», - підсумувала Ольга Булковська.
Організатор конференції: VoxCheck спільно з Google News Initiative.
Фото: Андрій Проць.
Forwarded from Антологія Брехні / VoxCheck
Зупинити паніку в Харкові можна селфі з кабінету мера
Для харківських журналістів перший індикатор поширення російської дезінформації – нагальні питання містян. Запобігти паніці може питання журналіста до місцевої влади чи дзвінок до комунальних служб. Про це розповіла виробнича продюсерка Суспільного Харків Олександра Новосел під час конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи», що її організовує VoxCheck спільно з Google News Initiative. Подія проходить 27 вересня у Києві за участі локальних медіа.
Олександра Новосел:
«Часто не так страшні російські вкиди, як місцева дурість або помилка. Наш один з основних кейсів стався в 2022 році. В перші дні повномасштабного вторгнення росіяни почали писати в пабліках, що Харків ось-ось буде захоплений і що влада втекла, здавайтеся. Колеги зателефонували меру Терехову і слухавку взяла його представниця, запевнивши, що всі на місці. Ми попросили про спільне фото і почали публікувати цю інформацію». Заповнити інформаційний вакуум, каже Новосел, харків’янам допомагають дзвінки Суспільного Харків до комунальних служб.
Команда «Ґвара Медіа» для оперативних запитів містян створила бот «Перевірка». Подробиці розповів головний редактор «Ґвара Медіа» Сергій Прокопенко:
«Лише вчора із запитами до нас звернулися близько ста людей. Це дає нам можливість швидко реагувати та фокусуватися [на нагальних темах]. У підсумку ми бачимо лінії російських наративів, вираховуємо поточні акценти тематичні».
Це допомагає зупинити швидке поширення дезінформації. «Під час криз теорії заговорив і сумнівів процвітають, особливо там, де палає, або там, де люди не знають, як реагувати на складні виклики. У цей момент і поширюються фейки», – додав Сергій Прокопенко.
Головна редакторка й співзасновниця медіагрупи Накипіло, голова ГО «Харківський кризовий інфоцентр» Олена Лептуга акцентує на уважності медійників. Стратегія російської пропаганди мінлива, тож протидія дезінформації рф має бути так само динамічною. А вона все ще просочується крізь українські соцмережі, додає головна редакторка.
Олена Лептуга:
«На початку 2014 року були вкиди, що на проросійські мітинги нібито вийшли самі харківʼяни, а не ті люди, які шукали площу Леніна, якої в Харкові насправді немає. За ці 10 років маніпуляції дуже трансформувалися, а російські методички видно чіткіше. Медіа їм протидіють, але часом бувають такі речі, як нещодавня блогерська публікація «Чому всім містам має бути соромно за Харків». У цьому тексті зібрано дуже багато вкидів, що курсують по Харкову. Наприклад, що влада нібито спеціально "підпалює ліси поблизу Харкова"».
Олександра Новосел, Олена Лептуга та Сергій Прокопенко – учасники панелі «Досвід Харківщини: фактчек на прифронтових територіях». Вона присвячена протидії російській дезінформації та досвіду успішних стратегій включно з посиленням ролі радіо та соцмереж.
Фото Андрія Проця
@VoxCheck
Для харківських журналістів перший індикатор поширення російської дезінформації – нагальні питання містян. Запобігти паніці може питання журналіста до місцевої влади чи дзвінок до комунальних служб. Про це розповіла виробнича продюсерка Суспільного Харків Олександра Новосел під час конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи», що її організовує VoxCheck спільно з Google News Initiative. Подія проходить 27 вересня у Києві за участі локальних медіа.
Олександра Новосел:
«Часто не так страшні російські вкиди, як місцева дурість або помилка. Наш один з основних кейсів стався в 2022 році. В перші дні повномасштабного вторгнення росіяни почали писати в пабліках, що Харків ось-ось буде захоплений і що влада втекла, здавайтеся. Колеги зателефонували меру Терехову і слухавку взяла його представниця, запевнивши, що всі на місці. Ми попросили про спільне фото і почали публікувати цю інформацію». Заповнити інформаційний вакуум, каже Новосел, харків’янам допомагають дзвінки Суспільного Харків до комунальних служб.
Команда «Ґвара Медіа» для оперативних запитів містян створила бот «Перевірка». Подробиці розповів головний редактор «Ґвара Медіа» Сергій Прокопенко:
«Лише вчора із запитами до нас звернулися близько ста людей. Це дає нам можливість швидко реагувати та фокусуватися [на нагальних темах]. У підсумку ми бачимо лінії російських наративів, вираховуємо поточні акценти тематичні».
Це допомагає зупинити швидке поширення дезінформації. «Під час криз теорії заговорив і сумнівів процвітають, особливо там, де палає, або там, де люди не знають, як реагувати на складні виклики. У цей момент і поширюються фейки», – додав Сергій Прокопенко.
Головна редакторка й співзасновниця медіагрупи Накипіло, голова ГО «Харківський кризовий інфоцентр» Олена Лептуга акцентує на уважності медійників. Стратегія російської пропаганди мінлива, тож протидія дезінформації рф має бути так само динамічною. А вона все ще просочується крізь українські соцмережі, додає головна редакторка.
Олена Лептуга:
«На початку 2014 року були вкиди, що на проросійські мітинги нібито вийшли самі харківʼяни, а не ті люди, які шукали площу Леніна, якої в Харкові насправді немає. За ці 10 років маніпуляції дуже трансформувалися, а російські методички видно чіткіше. Медіа їм протидіють, але часом бувають такі речі, як нещодавня блогерська публікація «Чому всім містам має бути соромно за Харків». У цьому тексті зібрано дуже багато вкидів, що курсують по Харкову. Наприклад, що влада нібито спеціально "підпалює ліси поблизу Харкова"».
Олександра Новосел, Олена Лептуга та Сергій Прокопенко – учасники панелі «Досвід Харківщини: фактчек на прифронтових територіях». Вона присвячена протидії російській дезінформації та досвіду успішних стратегій включно з посиленням ролі радіо та соцмереж.
Фото Андрія Проця
@VoxCheck
Співпраця влади і медіа: чи завжди успішна?
Коли суспільство отримує мало інформації від влади і ЗМІ, цей вільний простір швидко займає російська пропаганда, погодилися спікери третьої панелі конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи». Ці ворожі меседжі стосуються резонансних питань, як от: мобілізація чи біженці, і розділяють суспільство.
Також фактчекери часто концентрують увагу на протидії дезінформації на певних майданчиках, наприклад, у телеграмі.
«Ми в центрі ЦПД завжди говоримо про те, що телеграм — він вже вивчений, і ми вже розуміємо цю структуру. Зараз набагато більше шкоди завдає тікток, тому що в тіктоці сидить вразлива аудиторія — це підлітки, це молодь, і це, як не дивно, чомусь аудиторія 55+, яка починає лайкати пости «проголосуй за мою доцю» або «підпишіть петицію». І ось з цим потрібно боротися», — пояснює Аліна Алєксєєва, заступниця керівника ЦПД РНБО України.
Водночас медіа не завжди вдається отримати оперативні відповіді від влади, щоб пояснити своїй аудиторії, що відбувається. Тому питання прозорої співпраці між журналістами і державними структурами досі актуальне.
«На мій превеликий жаль, на третій рік повномасштабної війни ми не досягли такої класної колаборації з владою, де я би сказала, що це дуже добре. Починаючи з теми про законопроєкт щодо мобілізації», — каже Христина Гаврилюк, головна продюсерка Суспільне Новини. Хоча, додає вона, є й позитивні зрушення, які, наприклад, стосуються роботи журналістів на фронті.
Водночас Аліна Алєксєєва з ЦПД РНБО та Артем Шевчук з Міноборони наголосили, що їхні установи завжди відкриті до співпраці із журналістами і розповіли про успішні приклади таких партнерств. Вони закликають медіа звертатися до них напряму або поширювати свій готовий контент. Але нагадують, що є інформація, яка не має бути у відкритому доступі.
«Наша ключова ціль — дотримуватися балансу між свободою слова і безпекою операцій», — зазначає Артем Шевчук, заступник директора департаменту — начальник управління інформаційних проєктів Департаменту стратегічних комунікацій Міністерства оборони України.
Крім спростування фейків, варто підвищувати рівень медіаграмотності населення, щоб люди вчилися критично мислити і самі розпізнавали неправдиву інформацію.
«Ми доволі багато займаємося навчанням і бачимо, що якраз багато людей можуть не перевіряти інформацію. Це одна з основних проблем, яку ми бачимо», — ділиться досвідом Сергій Положай, senior OSINT-аналітик Molfar.
«Ми всі намагаємося бити на дебанкінг — спростування фейку. Фейк зʼявився — спростували. Наратив зʼявився — викрили, пояснили. Але де ми недопрацьовуємо останні роки точно — це розвиток медіаграмотності. Нам бажано було б почати більше змушувати людей думати і самим критично оцінювати інформацію, а не чекати готове спростування. Зрештою, критичне мислення в умовах війни — це фактор виживання», — нагадує Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна».
Організатор конференції: VoxCheck спільно з Google News Initiative.
Фото: Андрій Проць.
Коли суспільство отримує мало інформації від влади і ЗМІ, цей вільний простір швидко займає російська пропаганда, погодилися спікери третьої панелі конференції «Фактчек у регіонах: виклики, труднощі та перспективи». Ці ворожі меседжі стосуються резонансних питань, як от: мобілізація чи біженці, і розділяють суспільство.
Також фактчекери часто концентрують увагу на протидії дезінформації на певних майданчиках, наприклад, у телеграмі.
«Ми в центрі ЦПД завжди говоримо про те, що телеграм — він вже вивчений, і ми вже розуміємо цю структуру. Зараз набагато більше шкоди завдає тікток, тому що в тіктоці сидить вразлива аудиторія — це підлітки, це молодь, і це, як не дивно, чомусь аудиторія 55+, яка починає лайкати пости «проголосуй за мою доцю» або «підпишіть петицію». І ось з цим потрібно боротися», — пояснює Аліна Алєксєєва, заступниця керівника ЦПД РНБО України.
Водночас медіа не завжди вдається отримати оперативні відповіді від влади, щоб пояснити своїй аудиторії, що відбувається. Тому питання прозорої співпраці між журналістами і державними структурами досі актуальне.
«На мій превеликий жаль, на третій рік повномасштабної війни ми не досягли такої класної колаборації з владою, де я би сказала, що це дуже добре. Починаючи з теми про законопроєкт щодо мобілізації», — каже Христина Гаврилюк, головна продюсерка Суспільне Новини. Хоча, додає вона, є й позитивні зрушення, які, наприклад, стосуються роботи журналістів на фронті.
Водночас Аліна Алєксєєва з ЦПД РНБО та Артем Шевчук з Міноборони наголосили, що їхні установи завжди відкриті до співпраці із журналістами і розповіли про успішні приклади таких партнерств. Вони закликають медіа звертатися до них напряму або поширювати свій готовий контент. Але нагадують, що є інформація, яка не має бути у відкритому доступі.
«Наша ключова ціль — дотримуватися балансу між свободою слова і безпекою операцій», — зазначає Артем Шевчук, заступник директора департаменту — начальник управління інформаційних проєктів Департаменту стратегічних комунікацій Міністерства оборони України.
Крім спростування фейків, варто підвищувати рівень медіаграмотності населення, щоб люди вчилися критично мислити і самі розпізнавали неправдиву інформацію.
«Ми доволі багато займаємося навчанням і бачимо, що якраз багато людей можуть не перевіряти інформацію. Це одна з основних проблем, яку ми бачимо», — ділиться досвідом Сергій Положай, senior OSINT-аналітик Molfar.
«Ми всі намагаємося бити на дебанкінг — спростування фейку. Фейк зʼявився — спростували. Наратив зʼявився — викрили, пояснили. Але де ми недопрацьовуємо останні роки точно — це розвиток медіаграмотності. Нам бажано було б почати більше змушувати людей думати і самим критично оцінювати інформацію, а не чекати готове спростування. Зрештою, критичне мислення в умовах війни — це фактор виживання», — нагадує Світлана Сліпченко, заступниця виконавчого директора «Вокс Україна».
Організатор конференції: VoxCheck спільно з Google News Initiative.
Фото: Андрій Проць.