💸 Україна стане новим економічним партнером ЄС?

Глобальні ланцюги постачання змінюються під впливом геополітичної напруженості. І ЄС намагається диверсифікувати джерела постачання окремих товарів та/або перенести їхнє виробництво. Україна може стати важливим партнером для Євросоюзу в цьому процесі.

Завдяки своїм ресурсам і досвіду, наша країна має потенціал для інтеграції в європейські ланцюги постачання. Але для цього важливо знизити безпекові ризики і продовжувати реформи.

Читайте більше про перспективи України у глобальній економіці в дослідженні Ольги Бондаренко, старшої економістки відділу аналізу міжнародної економіки Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ.

📊 За період з 3 по 16 червня Індекс реформ склав +0,9 бала.

Загалом до випуску потрапили сім регуляцій. Найвищими балами оцінили такі з них:
▪ Українці отримають доступ 24/7 до екологічної інформації з усієї України, +2 бали
У червні Кабмін ухвалив Порядок функціонування державної системи моніторингу довкілля. Планується розробка платформи «ЕкоСистема», яка міститиме дані моніторингу якості повітря, води, ґрунтів, лісів, біорізноманіття та управління відходами.

▪ Запровадження лікарської резидентури, +1,3 бали
В Україні запроваджують новий рівень післядипломної освіти, наступний після інтернатури. Лікарська резидентура буде спрямована на здобуття вузької спеціалізації в рамках своєї спеціальності.

➡ Детальніше про ці події читайте у випуску 240 Індексу реформ, у якому ви також знайдете коментарі експертів.

🚨 Щороку понад 700 000 людей в усьому світі помирають внаслідок самогубства

Це більше, ніж через війни і вбивства разом. Тому започаткували Всесвітній день запобігання самогубствам – 10 вересня. Він потрібний, щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми.

⚠ Україна, за даними на 2019 рік, мала вдвічі вищий рівень суїцидів, ніж в середньому у світі. Під час війни ці дані недоступні. Проте, згідно з соцопитуваннями, війна впливає на психічне здоров’я більшості українців.

Для попередження самогубства важливо вчасно розпізнати людину з групи ризику. Ознаки в поведінці, які мають насторожити:
▪ прямі розмови про смерть або суїцид
▪ підготовка: упорядкування справ, прощальні повідомлення, дарування цінних речей
▪ раптові зміни в поведінці: людина, яка була соціально активною, починає уникати спілкування, або навпаки — замкнена раніше особа стає надмірно товариською, часто обговорюючи питання сенсу життя
▪ розроблення планів покінчити з життям
▪ затяжні депресивні епізоди.

❗ Якщо ви помітили ці ознаки, важливо діяти негайно і звернутися по допомогу. Ось кілька гарячих ліній, де можна безкоштовно отримати психологічну підтримку:
☎️ 7333 – лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine (цілодобово)
☎️ 0 800 100 102 – лінія Національної психологічної асоціації (з 10:00 до 20:00)
☎️ 0 800 210 160 – лінія психологічної підтримки для дорослих і дітей міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» (цілодобово)
☎️ 0 800 211 444 – лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції (з 10:00 до 20:00)
☎️ 0 800 33 20 29 – лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду для ветеранів і їхніх родин (цілодобово)
☎️ 067 348 28 68 – лінія підтримки для сімей військових і ветеранів організації Veteran Hub (з 9:00 до 21:00).

🫂 Турбуйтеся про себе і своїх близьких. Разом ми сильніші.

🛡 Кліматична безпека, публічні закупівлі та підтримка народних художніх промислів

З 19 серпня по 1 вересня у Верховній Раді зареєстрували 45 законопроєктів. Вони охоплюють широкий спектр актуальних тем: від змін до закону про публічні закупівлі та збільшення штрафів за блокування проїзду екстрених служб до сприяння меценатству в спорті і народним художнім промислам.

Одна з ініціатив – створення науково-дослідного центру, що вивчатиме кліматичні питання та запропонує рішення для посилення кліматичної безпеки.

Молодша аналітикиня проєкту «Індекс реформ» Вікторія Виговська та аналітик «Вокс Україна» Олег Іванов проаналізували зареєстровані законопроєкти і виділили найголовніше в новому огляді.

⁉️ Час покарати російську науку?

На росію наклали тисячі санкцій, але російська наука залишилася недоторканною. Вчені країни-агресора продовжують співпрацювати з міжнародними виданнями і поширювати пропаганду. А деякі українські науковці публікуються в російських журналах разом із колегами з рф.

Чому так відбувається і як це змінити? Читайте в нашій статті про те, як послабити російський вплив.

⌛ Перезавантаження БЕБ: що змінить новий закон?

У червні депутати ухвалили законопроєкт №10439, спрямований на перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). У ньому враховані всі вимоги міжнародних партнерів.

Як тепер обиратимуть директора БЕБ? Які потенційні недоліки містить законопроєкт і які нові можливості він відкриває? Про це розповів аналітик Вокс Україна Олег Іванов у відео Фонду «Демократичні Ініціативи».

💵 Медичні витрати, що спустошують гаманці: як допомогти незаможним сім’ям?

У 2021 році українці оплачували майже половину (46%) всіх медичних витрат із власної кишені. Для частини домогосподарств ці суми становили більше 10% від сімейного бюджету та більше 25% непродовольчих витрат.

Які фактори впливають на збільшення витрат на охорону здоров’я? Які висновки варто врахувати під час відбудови України? Читайте в дослідженні доцента Київської школи економіки Максима Обрізана.

📊 Індекс реформ кінця червня склав 1,3 бала

Головною реформою став закон 3840-IX, який надав англійській мові статус мови міжнародного спілкування в Україні. Держава тепер зобов’язується сприяти її активному використанню. Експерти оцінили цей закон у 3 бали.

Серед інших нововведень: закон про загальновійськову підготовку в закладах освіти (2 бали), посилення незалежності Бюро економічної безпеки (1,5 бала) та створення кабінету пацієнта в Дії (1,5 бала).

Деталі – у випуску.