Telegram Web Link
Корінні народи України – кримські татари, караїми і кримчаки – розділили трагічну історію українців. Вони постраждали від рук росіян і нацистів, а зараз їхня історична батьківщина, Крим, окупована рф. Ці народи століттями мешкали поруч з українцями і продовжують боротьбу за право вільно жити на своїй рідній землі.

9 серпня відзначають Міжнародний день корінних народів світу. Пропонуємо ознайомитися з історією та правовим статусом цих етносів в Україні.
Зібрали останні випуски наших подкастів, щоб ви могли переглянути їх на вихідних:

🔸 Як росія нищила історичну пам'ять українців задовго до повномасштабної війни і чи на часі відновлення історичних пам'яток, обговорюємо в подкасті «Поговоримо?». Гість випуску – продюсер 1+1 Media, ведучий і засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов: https://bit.ly/4debv0k

🔸 Як коректно працювати з результатами соціологічних опитувань і не піддаватись на маніпуляції з даними, пояснив ректор Київської школи економіки та соціолог Тимофій Брік у подкасті «Поговоримо?»: https://bit.ly/3M0P7eO

🔸 З якими викликами стикаються органи місцевого самоврядування під час війни і чому важливо продовжувати реформу децентралізації, розповів експерт з місцевого розвитку, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку» Олександр Солонтай у подкасті «Відбудова»: https://bit.ly/3WVRllP

Залишайтесь у курсі найактуальніших питань – слухайте та діліться своїми думками в коментарях.
Чи дійсно децентралізація є найуспішнішою реформою України за останні 10 років? Про це говорили з Мирославою Савісько, менеджеркою проєктів Центру соціологічних досліджень, вивчення децентралізації та регіонального розвитку КШЕ, у нашому подкасті «Відбудова».

Експертка дала громадам кілька порад, як стати більш стійкими:

насамперед вибудувати партнерства з іншими громадами в Україні і за кордоном, а також налаштувати співпрацю з бізнесом і громадськими організаціями в межах самої громади

впроваджувати горизонтальне управління і таким чином сформувати спроможні команди, щоб швидко реагувати на події, займатися відновленням, надавати якісні послуги

об’єднуватися в асоціації і альянси, щоб відстоювати свої інтереси на національному рівні одним голосом.

Хочете дізнатися, в яких громадах люди відчувають себе найбільш ізольовано та як стимулювати мешканців включатися в розвиток громади? Слухайте подкаст за посиланням.
Чому українці готові, якщо треба зі зброєю в руках, боротися за свободу і незалежність та відстоювати демократичні цінності, на відміну від населення росії? Чому багато українців мають активну громадянську позицію і хочуть брати участь у змінах в своєму селі, місті та країні? Ці питання проаналізувала Лариса Таміліна, доцентка Київської школи економіки. Читайте найголовніші висновки з її дослідження на картках.

Стаття повністю доступна за посиланням.
Сьогодні, у Міжнародний день молоді, хочемо звернути вашу увагу на виклики, з якими стикається молодь у часи війни. 82% молодих людей вважають, що зазнали втрат через війну (за даними звіту «Вплив війни на молодь в Україні», підготовленого ГО «Аналітичний центр Cedos» і дослідницькою агенцією Info Sapiens у 2023 р.). Основні проблеми, з якими зіткнулася молодь, — це зниження доходу, погіршення психічного здоров'я, проблеми з електропостачанням та зв'язком, розрив стосунків і розлука з сім’єю.

Але незважаючи на всі труднощі, молодь демонструє неймовірну стійкість. 42% респондентів на час опитування волонтерили (раніше — 20%). А бажання бути корисними країні стало важливим життєвим пріоритетом для багатьох. Більшість молодих людей (76%), які виїхали за кордон, планують повернутися в Україну та активно долучатися до відновлення своєї громади.

Молодь майже одностайно підтримує територіальну цілісність України: 86% респондентів визначили як абсолютно неприйнятний варіант «Україна претендує лише на ту територію, яка підконтрольна їй станом на сьогодні».

Молодь сьогодні — це потужний рушій змін в нашому суспільстві. А щоб більше дізнатися про її проблеми, настрої та поведінку в умовах війни, пропонуємо почитати статті на нашому сайті:

🔸 Що дозволяє молодим людям почуватися щасливими під час війни? Дослідження задоволеності життям студентів вищих навчальних закладів України

🔸 Як почувається українська молодь?

🔸 Чи переживуть вони війну неушкодженими? Дослідження психічного здоров’я студентів київських вишів у листопаді 2023 року

🔸 Хто потрапляє до соціальних бульбашок? Дослідження поведінки молодих користувачів соціальних медіа в Україні

🔸 Доброчесність та ставлення до корупції серед українських учнів
10 липня на війні, під час виконання завдання у Нью-Йорку на Донеччині, загинув наш друг і ексколега Яр Батог.

Яр не любив пафосних слів, і трохи сварив, коли йому дякували за службу. Він не любив хвалитись, тож багато його друзів не знали, що він мав орден «За мужність ІІІ ступеня» та нагороду «Золотий хрест». На питання «Як справи?», він відповідав щось приблизно таке: «Мої справи як завжди, нічого цікавого. Що у вас?».

Яр хотів змінювати Україну на краще і робив це всіма можливими шляхами. Найкращим вшануванням пам'яті Яра буде зробити щось хороше для країни (без краплинки пафосу не вийшло, вибач, Яр).

🙏 Прощання з Яром відбудеться 15 серпня з 10:00 до 12:00 в Києві, у Феофанії (вул. Заболотного, 21, зала для прощань).

У пам’ять про Яра відкрили збір коштів.
В Україні можуть дозволити звільняти зі служби військових, які служили під час воєнного стану не менше трьох років, звільнити від мобілізації священнослужителів і вірян та створити Міністерство демографії. Відповідні законопроєкти зареєстрували у Верховній Раді.

Серед інших змін до законодавства, запропонованих депутатами, урядом і президентом, такі:

удосконалити Кодекс з процедур банкрутства, зокрема розширити перелік підстав для відмови у відкритті справи про банкрутство та надати кредиторам право ініціювати відкриття справи про неплатоспроможність

усунути корупційні ризики, пов’язані з оформленням у ТЦК та СП необхідних для бронювання документів

дозволити виїжджати за кордон всім, хто має право на відстрочку чи є заброньованим

надати місцевій владі право забрати чи викупити у комунальну власність пам’ятки культури та збільшити штрафи за порушення законодавства про охорону культурної спадщини

змінити правила проходження тесту на IQ для майбутніх суддів (прибрати вимогу набрати 75% балів).

Усі законопроєкти, зареєстровані з 22 липня до 4 серпня, вивчили наші аналітики Олег Іванов та Вікторія Виговська. Читайте найцікавіше в їхньому огляді за посиланням. 👇
2024/10/02 10:31:51
Back to Top
HTML Embed Code: