Валютні обмеження, запроваджені на початку широкомасштабного вторгнення, підтримують макроекономічну стабільність. НБУ послабив обмеження, але ризикує втратою балансу між свободою операцій з капіталом та достатністю валютних резервів.

Лібералізація дозволить компаніям залучати більше іноземного капіталу для відновлення, але може створити тиск на валютний ринок, а також призвести до відпливу капіталу.

Про переваги і недоліки пом’якшення валютних обмежень читайте в статті члена Ради Національного банку України Віктора Козюка за посиланням. ⬇

💡 Продовжуємо спілкуватися з експертами про українську енергосистему. Гостем нового випуску подкасту «Відбудова» став заступник міністра енергетики України Микола Колісник.

Під час розмови обговорили:
▪ Як працює зараз енергетичний сектор України і де ми беремо електроенергію?
▪ Чи експортує Україна енергію в умовах дефіциту? (Спойлер – ні)
▪ Що вступ в ЄС означатиме для нашої енергетичної системи? Які умови має виконати Україна?
▪ Коли українцям доведеться платити повну ринкову ціну за електроенергію?
▪ Як Україна планує відбудовувати енергетичну систему і чи враховує при цьому зелений курс та зобов’язання відмовитися від викопного палива?
▪ Які джерела енергії планують розвивати в Україні?
▪ Наскільки безпечна атомна енергетика для українців в умовах обстрілів території України росією?
▪ Як населенню підготуватися до цієї зими і чого чекати?

Дивіться подкаст за посиланням.

Підвищити податки, позбавляти державних нагород за підтримку росії, залучати іноземців для працевлаштування в Україні. Ці та інші зміни пропонують законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді з 8 до 21 липня.

Коротко розповідаємо про найважливіші пропозиції депутатів, уряду та президента:
🔸 Підвищити податки для фінансування оборонного сектора: збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5%, встановити акциз на солодкі напої та зменшити безмитний ліміт у 150 євро для міжнародних поштових відправлень.
🔸 Дозволити позбавляти державних нагород (Звання Героя України, заслуги перед державою або в різних галузях) і відповідних соціальних пільг, зокрема засуджених за тяжкі злочини або за підтримку держави-агресора.
🔸 Створити сприятливі умови для іноземців, які бажають працювати та навчатися в Україні. Зокрема скасувати дозволи на працевлаштування для громадян ЄС, іноземців, які звернулися за захистом, та іноземців, які вчилися в українських університетах.
🔸 Дати право військовим скласти письмове розпорядження, яке визначатиме, хто отримуватиме їхнє грошове забезпечення у разі захоплення в полон або зникнення безвісти.
🔸 Сприяти реалізації прав колоніальних народів росії та підтримувати їхнє прагнення до незалежності.
🔸 Посилити повноваження Громадської ради при Агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

👉 Детальніше читайте в статті.

Чи насправді було доцільно закривати відкриті реєстри та відкриті дані в Україні на початку повномасштабного вторгнення? Не у всіх випадках, впевнений гість нового випуску подкасту «Поговоримо?» Сергій Мільман, засновник та СЕО компанії YouControl.

За його словами, такі рішення часто приймаються не з міркувань безпеки, а тому що той чи інший розпорядник коштів вбачає корупційний інтерес у прихованні даних. Наприклад, безумовно варто було приховати інформацію про виробництво зброї. Але багато питань щодо закриття даних про екологічні показники, податковий борг чи вирубку лісів на заході України.

Наявність відкритих даних дає можливість суспільству розуміти реальний стан речей, приймати зважені рішення та об’єднувати зусилля заради вирішення важливих проблем. А відсутність громадського контролю має свої наслідки.

▶ Чому важливі відкриті дані, як бізнес переживає відсутність до них доступу та які існують ризики, коли дані закриті, дивіться у випуску.

📈 Країни Центральної та Східної Європи займають все більшу частку в зовнішній торгівлі України. Після вторгнення рф вона зросла з 13% у 2021 році до 25% у 2022-2023 роках.

Важливо, щоб наші торговельні партнери стійко зростали, незважаючи на ризики боргової вразливості. Згідно з останніми звітами, хоча ці ризики існують, для багатьох країн Центральної та Східної Європи вони залишаються помірними. Хоча рівень державного боргу цих держав суттєво виріс за останні п’ятнадцять років, як і витрати на його обслуговування.

Підтримка країн Центральної та Східної Європи є вкрай важливою для України. Польща, Румунія, Чехія, Угорщина та Болгарія активно співпрацюють з нами, надають допомогу та планують реалізувати спільні проєкти в обороні, цифровізації та інфраструктурі.

👉 Читайте більше про економічні перспективи і фіскальні ризики країн Центральної та Східної Європи у статті.

🧡 Українську мову вважають рідною 78% українців. І ця цифра щороку зростає, адже в 2015 таку відповідь дали 60%, у 2006 — 52%. 6% відповіли, що рідна для них російська мова (у 2006 році — 31%, у 2015 — 15%). І українську, і російську однаковою мірою називають рідними 13% опитаних. Про це свідчать результати опитування, проведеного у червні соціологічною службою Центру Разумкова.

При цьому вважають, що вільно володіють українською, 70% респондентів, 27% — що їхнього рівня достатньо для спілкування на побутовому рівні, проте їм важко говорити на спеціальні теми. 2% стверджують, що погано розуміють українську мову, 0,5% взагалі не розуміють.

🇺🇦 Пишаються тим, що є громадянами України, 91% опитаних громадян України. У 2015 році таку відповідь дали 68%, у 2000 — 62%.

🙅 Зараз лише 3% українців погоджуються із судженням «українці і росіяни завжди були і залишаються братніми народами». У 2017 році з ним погодилися 27% опитаних. Суттєво зросла кількість людей, які поділяють думку, що українці і росіяни ніколи не були братніми народами — з 16% до 44%. Частка тих, хто відповів, що українці і росіяни вже не є братніми народами, хоча були раніше, знизилася з 50% до 46%.

🇪🇺 До 49% зросло число українців, які відчувають себе європейцями (у 2005 році — 36%). Таких людей більше в молодшій та середній вікових групах (відповідно 64% і 55%).

😎 Відповідно до результатів опитування, українці мають оптимістичні погляди. 67% опитаних прогнозують, що найкращі часи для нашої країни настануть в майбутньому. Лише 13% думають, що вони були в минулому. У 2017 році так вважали відповідно 57% і 26%.

📉 Під час повномасштабної війни значно зменшилися неформальні платежі в українських лікарнях. Імовірність такого платежу в 2023 році була майже на 11% нижчою, порівняно з 2020 роком. А обсяг – нижчим на 86,8%. Основною причиною цих змін є те, що люди стали біднішими.

48% респондентів платили за натяком, проханням чи під примусом. Інші пацієнти – за власною ініціативою.

Водночас скорочення неформальних оплат було значно меншим у прифронтових населених пунктах. Імовірно, це пояснюється дефіцитом медичних послуг у цих регіонах.

Як на неформальні платежі впливає вік пацієнта, його місце проживання і рівень доходу? Що може зробити держава, щоб ще скоротити обсяги таких неформальних оплат? Читайте в дослідженні.

#індекс_реформ

Команда Індексу реформ проаналізувала нормативні акти за період з 22 квітня по 5 травня і оцінила їх наступним чином:
▪ До реалізації ветеранської політики долучили місцеві ради і адміністрації +1,0
▪ КМУ встановив специфічні правила рубки лісу під час війни та після неї +1,0
▪ Кабмін оновив процедуру доповнення Національного переліку лікарськими засобами +1,8
▪ Застосування телемедицини в діяльності служби екстреної медичної допомоги +1,3
▪ Кабмін затвердив перелік документів для проходження медико-соціальної експертизи +1,5
▪ Нова редакція Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги +1,0.

Індекс реформ склав +0,7 бала. Це на 0,2 бала більше, ніж у попередньому випуску. Нагадаємо, прийнятним темпом реформ є значення вище за +2.

Дві події у медичній сфері в статті розглянули детальніше – це оновлення процедури доповнення Національного переліку лікарськими засобами та надання дозволу користуватися телемедициною бригадам «швидкої допомоги».

➡ Читайте випуск 237 Індексу реформ за посиланням.

Понад 50% громадян у 20 із 27 країн ЄС називають війну в Україні найбільшим викликом сьогодення для Європейського Союзу (відповідно до даних опитування, проведеного в липні). На другому і третьому місці такі загрози, як невпорядкована міграція та проблеми з довкіллям і зміною клімату.

Проте, на думку європейців, ЄС насамперед має займатися проблемами клімату й довкілля, нелегальної міграції, безпековими питаннями, а потім вже війною в Україні.

Який висновок Україна може зробити з цих даних, пояснює в статті наукова редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб.

👉 А що європейці вважають глобальними викликами для майбутнього ЄС, а також найбільшою загрозою для демократії в Європі, дивіться на графіках тижня.

#графіктижня

Ділимося нашими матеріалами за цей тиждень. У них розповідаємо про нові законопроєкти, темп реформ, економіку, банківську сферу, а також анонсуємо цікаву дискусію:
🔸 досліджуємо, чи потрібно НБУ далі пом’якшувати валютні обмеження: https://bit.ly/3SzO21n
🔸 запрошуємо на подію «Діти vs кар’єра: як досягти балансу?»: https://bit.ly/3SxXUsi
🔸 розповідаємо про важливі законопроєкти, які передбачають підвищення військового збору, позбавлення державних нагород, підтримку малих народів рф у прагненні до незалежності та інші зміни: https://bit.ly/3LOqxxx
🔸 розповідаємо, чи вплине боргове навантаження країн Центральної та Східної Європи на Україну: https://bit.ly/46uk4RU
🔸 пояснюємо, як війна вплинула на неформальні платежі за медичні послуги в Україні: https://bit.ly/3WLREQh
🔸 публікуємо Індекс реформ 237, у якому детально розповідаємо про зміни в медичній сфері: https://bit.ly/4fFnqWC
🔸 що європейці вважають найбільшими викликами для ЄС, показуємо на графіках тижня: https://bit.ly/3A8F8S1

Також рекомендуємо переглянути останні випуски наших подкастів:
🔸 чому важливі відкриті дані та які ризики з’являються, коли їх закривають, пояснив засновник та СЕО компанії YouControl Сергій Мільман у подкасті «Поговоримо?»: https://bit.ly/3WxKAVR
🔸 про стан української енергосистеми та її відновлення говорили із заступником міністра енергетики України Миколою Колісником в подкасті «Відбудова»: https://bit.ly/3WP0KMf

А щоб отримувати щопонеділка лист з нашими статтями і подкастами на свою електронну пошту, підписуйтеся за посиланням: https://voxukraine.org/subscribe 🧡

300 тисяч школярів держава планує повернути до очного навчання, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Для цього уряд впроваджує комплексну політику «Школа офлайн». Її мета – повернути в школу половину учнів, які зараз перебувають в Україні і навчаються онлайн. А там, де це неможливо, – створити умови для якісної дистанційної освіти.

Зокрема політикою передбачено:
☑ побудувати нові укриття
☑ закупити автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць навчання
☑ навчання дітей, які переїхали через воєнні дії, в школах за місцем перебування
☑ навчання за індивідуальним планом для дітей, які живуть на тимчасово окупованих територіях і не можуть долучатися до уроків онлайн
☑ запровадження скороченої програми для дітей, які вчаться в школах за кордоном.

Нагадаємо, онлайн навчаються приблизно 600 тисяч дітей в Україні і майже 400 тисяч українців за кордоном.

#цифратижня

На початку повномасштабного вторгнення кожна українська громада стала окремою бойовою одиницею, а місцеве самоврядування – однією з частин фронту. Це одна з причин, чому російські війська не змогли просунутися далеко вглиб територій України, вважає гість нашого подкасту «Відбудова» Олександр Солонтай, експерт з місцевого розвитку, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку». Це доводить, що треба зберегти місцеве самоврядування і посилювати громади. Тим більше реформа децентралізації – необхідна складова для євроінтеграції України.

Проте війна відроджує централізоване управління, яке випробовує на міцність попередні досягнення реформи. А деякі питання розвитку місцевого самоврядування в умовах воєнного стану доводиться відкласти до кінця війни.

💬 Як зараз рухається реформа, чи є кому працювати в органах місцевого самоврядування, як громади взаємодіють з військовими адміністраціями, Олександр Солонтай розповів у новому випуску подкасту.

▶ Дивіться подкаст «Відбудова» за посиланням.

📢 Нагадуємо, завтра (6 серпня) в Києві відбудеться дискусія «Діти vs кар'єра: як досягти балансу?».

⏰ Початок – об 11:00. Формат – наживо та онлайн.

Під час заходу обговоримо економічні та демографічні ефекти подвійного навантаження для жінок, які вже мають або планують народжувати дітей. А також, яку політику має проводити держава, аби жінки могли одночасно реалізувати себе в материнстві та професії.

👉 Про місце події напишемо зареєстрованим учасникам. Реєстрація: https://forms.gle/kGGGSV4LQypfLrxN6

Захід відбувається завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд.

#РівністьЦеМожливість #ПрямуємоРазом