Українські письменники та журналісти можуть отримати стипендію від Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури в розмірі 5 тисяч євро для написання нонфікшн-книги.
☝ Заявки приймають до 30 серпня: аплікаційна форма.
📅 Імена 10 переможців оголосять 30 вересня 2024 року. Кожному з них нададуть стипендію в розмірі 5000 євро (у гривневому еквіваленті).
Мета стипендійної програми – підтримати українських письменників і журналістів, які працюють у різних жанрах нонфікшн-письма (есеїстика, біографія, репортаж, інтерв’ю тощо), і допомогти зафіксувати в документальній літературі досвід війни, який українське суспільство проживає з 2014 року. Результатом програми для кожного стипендіата(ки) має стати нонфікшн-книжка, опублікована в українському видавництві до 30 листопада 2025 року.
➡ Усі вимоги до кандидатів/ок та умови участі в програмі читайте за посиланням.
Проєкт реалізують Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Український ПЕН.
☝ Заявки приймають до 30 серпня: аплікаційна форма.
📅 Імена 10 переможців оголосять 30 вересня 2024 року. Кожному з них нададуть стипендію в розмірі 5000 євро (у гривневому еквіваленті).
Мета стипендійної програми – підтримати українських письменників і журналістів, які працюють у різних жанрах нонфікшн-письма (есеїстика, біографія, репортаж, інтерв’ю тощо), і допомогти зафіксувати в документальній літературі досвід війни, який українське суспільство проживає з 2014 року. Результатом програми для кожного стипендіата(ки) має стати нонфікшн-книжка, опублікована в українському видавництві до 30 листопада 2025 року.
➡ Усі вимоги до кандидатів/ок та умови участі в програмі читайте за посиланням.
Проєкт реалізують Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Український ПЕН.
🔔 Запрошуємо на презентацію «Коефіцієнт корисної дії депутатів. Як працюють народні обранці без тиску виборів».
У мирний час каденція IX скликання Верховної Ради вже мала б добігати кінця. Проте повномасштабне російське вторгнення докорінно змінило ситуацію і надало роботі парламенту неабиякого значення для долі України. Коефіцієнт корисності депутатів за десять сесій дозволяє побачити, наскільки парламентарі підтримували своїми голосуваннями прогресивні реформи.
📅 Коли? 19 серпня об 11:00
🏤 Де? Київ
Про місце проведення напишемо зареєстрованим учасникам. Для тих, хто не зможе приїхати, вестиметься онлайн-трансляція.
🔗 Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/rJZiSq3MsEVH1XNXA
Чекаємо на вас!
У мирний час каденція IX скликання Верховної Ради вже мала б добігати кінця. Проте повномасштабне російське вторгнення докорінно змінило ситуацію і надало роботі парламенту неабиякого значення для долі України. Коефіцієнт корисності депутатів за десять сесій дозволяє побачити, наскільки парламентарі підтримували своїми голосуваннями прогресивні реформи.
📅 Коли? 19 серпня об 11:00
🏤 Де? Київ
Про місце проведення напишемо зареєстрованим учасникам. Для тих, хто не зможе приїхати, вестиметься онлайн-трансляція.
🔗 Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/rJZiSq3MsEVH1XNXA
Чекаємо на вас!
🏘 Більшість українських мігрантів (64%) не змогли адаптуватися до життя в країнах тимчасового перебування в ЄС і хочуть повернутися додому. Про це свідчить дослідження компанії Gradus Research.
Найбільше прагнуть повернутися люди, які працюють віддалено на українські компанії (70%) або не знайшли роботу (68%). Водночас більшість респондентів (62%) не готові назвати чіткі дати.
Крім того, мігранти почуваються за кордоном у безпеці (60%) і спокійні за безпеку дітей (65%). Це утримує їх від швидкого повернення в Україну.
✅ Важливими факторами, що сприяють поверненню, українці вважають гарантоване стабільне працевлаштування в Україні (41%), наявність фінансової допомоги в Україні (36%), можливість отримання чи облаштування житла в безпечних регіонах України (33%). На четвертому місці – посилення протиповітряної оборони (27%).
🚊 Виїхати за кордон українців змушують насамперед такі фактори, як: загроза власному життю і здоров’ю чи близьких (76%), можлива окупація регіону росією (72%), відсутність чи втрата житла (63%), невпевненість у майбутньому дітей (58%).
Найбільш схильні до переїзду в іншу країну в разі погіршення ситуації мешканці Києва (59%) та сходу України (52%).
Найбільше прагнуть повернутися люди, які працюють віддалено на українські компанії (70%) або не знайшли роботу (68%). Водночас більшість респондентів (62%) не готові назвати чіткі дати.
Крім того, мігранти почуваються за кордоном у безпеці (60%) і спокійні за безпеку дітей (65%). Це утримує їх від швидкого повернення в Україну.
✅ Важливими факторами, що сприяють поверненню, українці вважають гарантоване стабільне працевлаштування в Україні (41%), наявність фінансової допомоги в Україні (36%), можливість отримання чи облаштування житла в безпечних регіонах України (33%). На четвертому місці – посилення протиповітряної оборони (27%).
🚊 Виїхати за кордон українців змушують насамперед такі фактори, як: загроза власному життю і здоров’ю чи близьких (76%), можлива окупація регіону росією (72%), відсутність чи втрата житла (63%), невпевненість у майбутньому дітей (58%).
Найбільш схильні до переїзду в іншу країну в разі погіршення ситуації мешканці Києва (59%) та сходу України (52%).
Як досягти балансу між материнством та кар'єрою для українських жінок?
6 серпня за підтримки Медіацентру Україна команда проєкту Індекс реформ ГО «Вокс Україна» провела дискусію «Діти vs кар'єра: як досягти балансу?».
Дефіцит на ринку праці тисне не тільки на роботодавців, а й на економіку в цілому. І наразі, з урахуванням демографічної кризи та мобілізації, жінки вимушені одночасно нести на собі тягар як народження дітей, так й економічної активності.
У дискусії про це взяли участь керівниця проєкту Індекс Реформ Ксенія Алеканкіна, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Галина Жуковська, співзасновниця Українського Жіночого Фонду Наталя Карбовська та керівниця будівельної компанії «Алеф Строй», засновниця Школи операторів будівельної техніки для жінок Юлія Скічко.
Серед найголовнішого:
◾ Гарна новина – у світі й справді існують політики, що одночасно допомагають підтримувати народжуваність та економічну активність. Мова йде про доступність дошкільних установ, курси перекваліфікації для жінок та інформаційні кампанії, що направлені на рівномірний розподіл хатніх обов'язків у родині.
◾ Держава вбачає шлях до подолання дефіциту кадрів зокрема й в перепрофілюванні навчальних закладів для навчання жінок традиційно чоловічим спеціальностям, що вже робиться в окремих регіонах.
◾ Окрім того, уряд готує оновлення застарілого Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 2005 року. Це є однією з умов вступу до ЄС і має на меті удосконалити гендерну рівність в багатьох аспектах життя країни, включно й з трудовими правами.
◾ Значною проблемою залишається мала доступність ясел. І у 2017 році, коли в Україні народилося 363 тисячі малят, і в 2023, коли світ побачило 187 тисячі дітей, на всю країну лише 30(!) дітей до року відвідували ясла. Брак дошкільних закладів освіти є значною перепоною для повернення жінок на ринок праці.
▶ Онлайн-трансляція повної дискусії доступна за посиланням: https://bit.ly/3AfXccS
➡ Наше дослідження «Економічна активність жінок vs підвищення народжуваності: як досягти балансу» читайте на сайті: https://bit.ly/3WRh8vB
6 серпня за підтримки Медіацентру Україна команда проєкту Індекс реформ ГО «Вокс Україна» провела дискусію «Діти vs кар'єра: як досягти балансу?».
Дефіцит на ринку праці тисне не тільки на роботодавців, а й на економіку в цілому. І наразі, з урахуванням демографічної кризи та мобілізації, жінки вимушені одночасно нести на собі тягар як народження дітей, так й економічної активності.
У дискусії про це взяли участь керівниця проєкту Індекс Реформ Ксенія Алеканкіна, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Галина Жуковська, співзасновниця Українського Жіночого Фонду Наталя Карбовська та керівниця будівельної компанії «Алеф Строй», засновниця Школи операторів будівельної техніки для жінок Юлія Скічко.
Серед найголовнішого:
◾ Гарна новина – у світі й справді існують політики, що одночасно допомагають підтримувати народжуваність та економічну активність. Мова йде про доступність дошкільних установ, курси перекваліфікації для жінок та інформаційні кампанії, що направлені на рівномірний розподіл хатніх обов'язків у родині.
◾ Держава вбачає шлях до подолання дефіциту кадрів зокрема й в перепрофілюванні навчальних закладів для навчання жінок традиційно чоловічим спеціальностям, що вже робиться в окремих регіонах.
◾ Окрім того, уряд готує оновлення застарілого Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 2005 року. Це є однією з умов вступу до ЄС і має на меті удосконалити гендерну рівність в багатьох аспектах життя країни, включно й з трудовими правами.
◾ Значною проблемою залишається мала доступність ясел. І у 2017 році, коли в Україні народилося 363 тисячі малят, і в 2023, коли світ побачило 187 тисячі дітей, на всю країну лише 30(!) дітей до року відвідували ясла. Брак дошкільних закладів освіти є значною перепоною для повернення жінок на ринок праці.
▶ Онлайн-трансляція повної дискусії доступна за посиланням: https://bit.ly/3AfXccS
➡ Наше дослідження «Економічна активність жінок vs підвищення народжуваності: як досягти балансу» читайте на сайті: https://bit.ly/3WRh8vB
Історія України дуже важлива для росіян. Їм не потрібні наші території чи люди, вони хочуть привласнити нашу історичну спадщину, щоб продовжити свою історію на кілька століть, закласти її фундамент, вважає Акім Галімов, продюсер 1+1 Media, ведучий і засновник проєкту «Реальна історія». Адже задовго до того, як була заснована Москва, на території України вже процвітала Київська Русь. Не дивно, що дезінформація російської пропаганди так часто ґрунтується саме на історичних фейках.
Про те, як радянський союз намагався знищити історичну пам'ять українців, про сприйняття України в світі та відновлення архітектурних пам’яток говорили у новому випуску подкасту «Поговоримо?».
▶ Дивіться запис за посиланням.
Про те, як радянський союз намагався знищити історичну пам'ять українців, про сприйняття України в світі та відновлення архітектурних пам’яток говорили у новому випуску подкасту «Поговоримо?».
▶ Дивіться запис за посиланням.
📈 219 тис. тонн напівфабрикатів із заліза поставила на зовнішні ринки Україна в липні. Це найкращий показник за часи війни, повідомляє Мінекономіки.
Загалом Україна в липні експортувала товарів майже на 3 млрд доларів. Порівняно з червнем, експорт зріс на 9%.
Найбільшим торговим партнером України залишається ЄС – 56% продукції. Серед країн-лідерів з імпорту українських товарів Китай, Єгипет, Туреччина, Індія і країни Середземномор’я.
Загалом Україна в липні експортувала товарів майже на 3 млрд доларів. Порівняно з червнем, експорт зріс на 9%.
Найбільшим торговим партнером України залишається ЄС – 56% продукції. Серед країн-лідерів з імпорту українських товарів Китай, Єгипет, Туреччина, Індія і країни Середземномор’я.
Корінні народи України – кримські татари, караїми і кримчаки – розділили трагічну історію українців. Вони постраждали від рук росіян і нацистів, а зараз їхня історична батьківщина, Крим, окупована рф. Ці народи століттями мешкали поруч з українцями і продовжують боротьбу за право вільно жити на своїй рідній землі.
9 серпня відзначають Міжнародний день корінних народів світу. Пропонуємо ознайомитися з історією та правовим статусом цих етносів в Україні.
9 серпня відзначають Міжнародний день корінних народів світу. Пропонуємо ознайомитися з історією та правовим статусом цих етносів в Україні.
Зібрали останні випуски наших подкастів, щоб ви могли переглянути їх на вихідних:
🔸 Як росія нищила історичну пам'ять українців задовго до повномасштабної війни і чи на часі відновлення історичних пам'яток, обговорюємо в подкасті «Поговоримо?». Гість випуску – продюсер 1+1 Media, ведучий і засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов: https://bit.ly/4debv0k
🔸 Як коректно працювати з результатами соціологічних опитувань і не піддаватись на маніпуляції з даними, пояснив ректор Київської школи економіки та соціолог Тимофій Брік у подкасті «Поговоримо?»: https://bit.ly/3M0P7eO
🔸 З якими викликами стикаються органи місцевого самоврядування під час війни і чому важливо продовжувати реформу децентралізації, розповів експерт з місцевого розвитку, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку» Олександр Солонтай у подкасті «Відбудова»: https://bit.ly/3WVRllP
Залишайтесь у курсі найактуальніших питань – слухайте та діліться своїми думками в коментарях.
🔸 Як росія нищила історичну пам'ять українців задовго до повномасштабної війни і чи на часі відновлення історичних пам'яток, обговорюємо в подкасті «Поговоримо?». Гість випуску – продюсер 1+1 Media, ведучий і засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов: https://bit.ly/4debv0k
🔸 Як коректно працювати з результатами соціологічних опитувань і не піддаватись на маніпуляції з даними, пояснив ректор Київської школи економіки та соціолог Тимофій Брік у подкасті «Поговоримо?»: https://bit.ly/3M0P7eO
🔸 З якими викликами стикаються органи місцевого самоврядування під час війни і чому важливо продовжувати реформу децентралізації, розповів експерт з місцевого розвитку, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку» Олександр Солонтай у подкасті «Відбудова»: https://bit.ly/3WVRllP
Залишайтесь у курсі найактуальніших питань – слухайте та діліться своїми думками в коментарях.