Як українці ставляться до безпекових угод? Чи вважають, що ці домовленості корисні і допоможуть ефективно протистояти ворогу? Про це в населення запитав Київський міжнародний інститут соціології.

🔸 Більша частина українців (65%) відповіли, що безпекові угоди корисні для зміцнення обороноздатності України. При цьому дуже корисними їх назвали 18% опитаних, а 47% більш стримані і вважають угоди скоріше корисними.

🔸 27% респондентів сказали, що безпекові угоди або не мають впливу на обороноздатність України, або некорисні.

🔸 51% опитаних прогнозують, що Україна отримає недостатню підтримку, щоб ефективно протистояти росії. 27% респондентів стверджують, що безпекові угоди допоможуть отримати підтримку, щоб утримати нинішню лінію фронту і, можливо, звільнити деякі окуповані території. 13% вважають, що ці домовленості дозволять Україні отримати все необхідне, щоб прогнати ворога з усіх окупованих територій і дати росії відсіч у майбутньому.

Нагадаємо, наразі Україна підписала безпекові угоди з понад 20 країнами. Вони не є гарантіями безпеки, це домовленості про співпрацю у сфері безпеки. Проте угоди допоможуть Україні отримати регулярну підтримку від інших країн, щоб протистояти росії.

В Україні, як і в інших країнах, є значний розрив між зайнятістю жінок і чоловіків. Сьогодні в світі працює 50% жінок і 80% чоловіків. В Україні станом на 2021 рік – 47,8% жінок і 62,9% чоловіків. Водночас працевлаштування жінок впливає на народжуваність.

Щоб підвищити народжуваність і при цьому стимулювати жінок після декретної відпустки повертатися на роботу, держава має впровадити відповідні сімейні політики. Відповідно до дослідження Марини Лебідь, залученої аналітикині Вокс Україна, підвищити економічну активність жінок можуть такі фактори:
✔ наявність та доступність дитячих садків повного дня, ясел для дітей віком 1-3 років
✔ просування практик гнучкості робочого графіку, можливостей працювати дистанційно
✔ відпустки по догляду за дитиною не довше півтора року
✔ просування ідей рівного розподілу доглядової та хатньої роботи між чоловіками і жінками та ін.

Як досягти балансу між зайнятістю жінок і народжуваністю, які успішні практики впровадили в інших країнах та що може зробити Україна, читайте в дослідженні. ⬇

Ця публікація стала можливою завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд. Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Вокс Україна». Інформація, що представлена, не завжди відображає погляди ЄС і УЖФ.

#РівністьЦеМожливість #ПрямуємоРазом

Шукаємо комунікаційного(-у) менеджера(-ку) для команди проєкту «Індекс реформ», яка є частиною незалежної аналітичної платформи «Вокс Україна».

Відгукнутися на вакансію можна до 11 серпня включно.

👉 Обов’язки і вимоги до кандидатів та інші деталі читайте за посиланням.

Поділіться цим дописом з друзями чи знайомими, які мають відповідний досвід і знаходяться в пошуку роботи. 🧡

У червні проблема з відключеннями електроенергії посіла перше місце серед перешкод для промислового бізнесу, повідомили 65% підприємств (у травні – 41%). На другому і третьому місці такі перешкоди: «небезпечно працювати» (54%) і зростання цін на сировину чи товари (46%). Про це свідчать дані щомісячного опитування, яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у червні (опитали 527 промислових підприємств).

У травні 2024 року 52% промислових підприємств в Україні тимчасово призупиняли роботу через відключення електроенергії. Загалом вони втратили 8% робочого часу. Хоча ситуація поки краща, ніж у 2022 році, коли такі втрати сягали 23%. Найбільше через відключення страждають мікро- і малі підприємства.

У найближчій перспективі плани бізнесу стають все більш обережними. Частка підприємств, які планують розширити виробництво в найближчі 3-4 місяці, зменшилась з 48% у травні до 40% у червні. При цьому український бізнес зберігає високий рівень оптимізму на наступні 6 місяців.

Вік нинішнього американського президента викликає чимало обговорень. А чи є ровесники Джо Байдена або навіть старші люди серед сучасних світових лідерів? Це питання дослідила наукова редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб.

Вона виявила, що лише у 32 країнах з 200 президенти (або інші вищі посадовці) молодші 51 року.

Який вік мають глави різних держав, дивіться на графіках тижня. ⬇

#графіктижня

1,5 млрд євро з прибутку від заморожених російських активів ЄС передає Україні. Про це сьогодні у соцмережі Х (колишній твіттер) повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Ці гроші будуть спрямовані через Європейський фонд миру (90% коштів) та через Ukraine Facility (10%) для підтримки військових потреб та відновлення України.

Таке спрямування гарантує, що кошти витрачаються на зміцнення військового потенціалу та відновлення, відповідно до правил раціонального управління фінансами, тому їх не направляють напряму в Україну, уточнюють у статті Єврокомісії.

Нагадаємо, у червні ЄС погодив використання частини прибутків від заморожених російських активів на військову допомогу Україні. 1,5 млрд євро – це перша частина цих коштів.

#цифратижня

🔔 Запрошуємо на дискусію: «Діти vs кар'єра: як досягти балансу?».

Разом із експертами обговоримо, як допомогти жінкам бути більш економічно активними та водночас покращити демографічну ситуацію в країні. Зокрема, як саме держава може підтримати мам та заохотити їх повертатися на роботу після народження дітей.

📅 Захід відбудеться в Києві 6 серпня, об 11:00. Точну адресу повідомимо зареєстрованим учасникам.

🔗 Реєстрація за посиланням.

Медіапартнер – медіамережа «Вікно Відродження».

Захід відбувається завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд.

#РівністьЦеМожливість #ПрямуємоРазом

Валютні обмеження, запроваджені на початку широкомасштабного вторгнення, підтримують макроекономічну стабільність. НБУ послабив обмеження, але ризикує втратою балансу між свободою операцій з капіталом та достатністю валютних резервів.

Лібералізація дозволить компаніям залучати більше іноземного капіталу для відновлення, але може створити тиск на валютний ринок, а також призвести до відпливу капіталу.

Про переваги і недоліки пом’якшення валютних обмежень читайте в статті члена Ради Національного банку України Віктора Козюка за посиланням. ⬇

💡 Продовжуємо спілкуватися з експертами про українську енергосистему. Гостем нового випуску подкасту «Відбудова» став заступник міністра енергетики України Микола Колісник.

Під час розмови обговорили:
▪ Як працює зараз енергетичний сектор України і де ми беремо електроенергію?
▪ Чи експортує Україна енергію в умовах дефіциту? (Спойлер – ні)
▪ Що вступ в ЄС означатиме для нашої енергетичної системи? Які умови має виконати Україна?
▪ Коли українцям доведеться платити повну ринкову ціну за електроенергію?
▪ Як Україна планує відбудовувати енергетичну систему і чи враховує при цьому зелений курс та зобов’язання відмовитися від викопного палива?
▪ Які джерела енергії планують розвивати в Україні?
▪ Наскільки безпечна атомна енергетика для українців в умовах обстрілів території України росією?
▪ Як населенню підготуватися до цієї зими і чого чекати?

Дивіться подкаст за посиланням.

Підвищити податки, позбавляти державних нагород за підтримку росії, залучати іноземців для працевлаштування в Україні. Ці та інші зміни пропонують законопроєкти, зареєстровані у Верховній Раді з 8 до 21 липня.

Коротко розповідаємо про найважливіші пропозиції депутатів, уряду та президента:
🔸 Підвищити податки для фінансування оборонного сектора: збільшити ставку військового збору з 1,5% до 5%, встановити акциз на солодкі напої та зменшити безмитний ліміт у 150 євро для міжнародних поштових відправлень.
🔸 Дозволити позбавляти державних нагород (Звання Героя України, заслуги перед державою або в різних галузях) і відповідних соціальних пільг, зокрема засуджених за тяжкі злочини або за підтримку держави-агресора.
🔸 Створити сприятливі умови для іноземців, які бажають працювати та навчатися в Україні. Зокрема скасувати дозволи на працевлаштування для громадян ЄС, іноземців, які звернулися за захистом, та іноземців, які вчилися в українських університетах.
🔸 Дати право військовим скласти письмове розпорядження, яке визначатиме, хто отримуватиме їхнє грошове забезпечення у разі захоплення в полон або зникнення безвісти.
🔸 Сприяти реалізації прав колоніальних народів росії та підтримувати їхнє прагнення до незалежності.
🔸 Посилити повноваження Громадської ради при Агентстві з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

👉 Детальніше читайте в статті.

Чи насправді було доцільно закривати відкриті реєстри та відкриті дані в Україні на початку повномасштабного вторгнення? Не у всіх випадках, впевнений гість нового випуску подкасту «Поговоримо?» Сергій Мільман, засновник та СЕО компанії YouControl.

За його словами, такі рішення часто приймаються не з міркувань безпеки, а тому що той чи інший розпорядник коштів вбачає корупційний інтерес у прихованні даних. Наприклад, безумовно варто було приховати інформацію про виробництво зброї. Але багато питань щодо закриття даних про екологічні показники, податковий борг чи вирубку лісів на заході України.

Наявність відкритих даних дає можливість суспільству розуміти реальний стан речей, приймати зважені рішення та об’єднувати зусилля заради вирішення важливих проблем. А відсутність громадського контролю має свої наслідки.

▶ Чому важливі відкриті дані, як бізнес переживає відсутність до них доступу та які існують ризики, коли дані закриті, дивіться у випуску.

📈 Країни Центральної та Східної Європи займають все більшу частку в зовнішній торгівлі України. Після вторгнення рф вона зросла з 13% у 2021 році до 25% у 2022-2023 роках.

Важливо, щоб наші торговельні партнери стійко зростали, незважаючи на ризики боргової вразливості. Згідно з останніми звітами, хоча ці ризики існують, для багатьох країн Центральної та Східної Європи вони залишаються помірними. Хоча рівень державного боргу цих держав суттєво виріс за останні п’ятнадцять років, як і витрати на його обслуговування.

Підтримка країн Центральної та Східної Європи є вкрай важливою для України. Польща, Румунія, Чехія, Угорщина та Болгарія активно співпрацюють з нами, надають допомогу та планують реалізувати спільні проєкти в обороні, цифровізації та інфраструктурі.

👉 Читайте більше про економічні перспективи і фіскальні ризики країн Центральної та Східної Європи у статті.

🧡 Українську мову вважають рідною 78% українців. І ця цифра щороку зростає, адже в 2015 таку відповідь дали 60%, у 2006 — 52%. 6% відповіли, що рідна для них російська мова (у 2006 році — 31%, у 2015 — 15%). І українську, і російську однаковою мірою називають рідними 13% опитаних. Про це свідчать результати опитування, проведеного у червні соціологічною службою Центру Разумкова.

При цьому вважають, що вільно володіють українською, 70% респондентів, 27% — що їхнього рівня достатньо для спілкування на побутовому рівні, проте їм важко говорити на спеціальні теми. 2% стверджують, що погано розуміють українську мову, 0,5% взагалі не розуміють.

🇺🇦 Пишаються тим, що є громадянами України, 91% опитаних громадян України. У 2015 році таку відповідь дали 68%, у 2000 — 62%.

🙅 Зараз лише 3% українців погоджуються із судженням «українці і росіяни завжди були і залишаються братніми народами». У 2017 році з ним погодилися 27% опитаних. Суттєво зросла кількість людей, які поділяють думку, що українці і росіяни ніколи не були братніми народами — з 16% до 44%. Частка тих, хто відповів, що українці і росіяни вже не є братніми народами, хоча були раніше, знизилася з 50% до 46%.

🇪🇺 До 49% зросло число українців, які відчувають себе європейцями (у 2005 році — 36%). Таких людей більше в молодшій та середній вікових групах (відповідно 64% і 55%).

😎 Відповідно до результатів опитування, українці мають оптимістичні погляди. 67% опитаних прогнозують, що найкращі часи для нашої країни настануть в майбутньому. Лише 13% думають, що вони були в минулому. У 2017 році так вважали відповідно 57% і 26%.