📉 Під час повномасштабної війни значно зменшилися неформальні платежі в українських лікарнях. Імовірність такого платежу в 2023 році була майже на 11% нижчою, порівняно з 2020 роком. А обсяг – нижчим на 86,8%. Основною причиною цих змін є те, що люди стали біднішими.

48% респондентів платили за натяком, проханням чи під примусом. Інші пацієнти – за власною ініціативою.

Водночас скорочення неформальних оплат було значно меншим у прифронтових населених пунктах. Імовірно, це пояснюється дефіцитом медичних послуг у цих регіонах.

Як на неформальні платежі впливає вік пацієнта, його місце проживання і рівень доходу? Що може зробити держава, щоб ще скоротити обсяги таких неформальних оплат? Читайте в дослідженні.

#індекс_реформ

Команда Індексу реформ проаналізувала нормативні акти за період з 22 квітня по 5 травня і оцінила їх наступним чином:
▪ До реалізації ветеранської політики долучили місцеві ради і адміністрації +1,0
▪ КМУ встановив специфічні правила рубки лісу під час війни та після неї +1,0
▪ Кабмін оновив процедуру доповнення Національного переліку лікарськими засобами +1,8
▪ Застосування телемедицини в діяльності служби екстреної медичної допомоги +1,3
▪ Кабмін затвердив перелік документів для проходження медико-соціальної експертизи +1,5
▪ Нова редакція Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги +1,0.

Індекс реформ склав +0,7 бала. Це на 0,2 бала більше, ніж у попередньому випуску. Нагадаємо, прийнятним темпом реформ є значення вище за +2.

Дві події у медичній сфері в статті розглянули детальніше – це оновлення процедури доповнення Національного переліку лікарськими засобами та надання дозволу користуватися телемедициною бригадам «швидкої допомоги».

➡ Читайте випуск 237 Індексу реформ за посиланням.

Понад 50% громадян у 20 із 27 країн ЄС називають війну в Україні найбільшим викликом сьогодення для Європейського Союзу (відповідно до даних опитування, проведеного в липні). На другому і третьому місці такі загрози, як невпорядкована міграція та проблеми з довкіллям і зміною клімату.

Проте, на думку європейців, ЄС насамперед має займатися проблемами клімату й довкілля, нелегальної міграції, безпековими питаннями, а потім вже війною в Україні.

Який висновок Україна може зробити з цих даних, пояснює в статті наукова редакторка «Вокс Україна» Ілона Сологуб.

👉 А що європейці вважають глобальними викликами для майбутнього ЄС, а також найбільшою загрозою для демократії в Європі, дивіться на графіках тижня.

#графіктижня

Ділимося нашими матеріалами за цей тиждень. У них розповідаємо про нові законопроєкти, темп реформ, економіку, банківську сферу, а також анонсуємо цікаву дискусію:
🔸 досліджуємо, чи потрібно НБУ далі пом’якшувати валютні обмеження: https://bit.ly/3SzO21n
🔸 запрошуємо на подію «Діти vs кар’єра: як досягти балансу?»: https://bit.ly/3SxXUsi
🔸 розповідаємо про важливі законопроєкти, які передбачають підвищення військового збору, позбавлення державних нагород, підтримку малих народів рф у прагненні до незалежності та інші зміни: https://bit.ly/3LOqxxx
🔸 розповідаємо, чи вплине боргове навантаження країн Центральної та Східної Європи на Україну: https://bit.ly/46uk4RU
🔸 пояснюємо, як війна вплинула на неформальні платежі за медичні послуги в Україні: https://bit.ly/3WLREQh
🔸 публікуємо Індекс реформ 237, у якому детально розповідаємо про зміни в медичній сфері: https://bit.ly/4fFnqWC
🔸 що європейці вважають найбільшими викликами для ЄС, показуємо на графіках тижня: https://bit.ly/3A8F8S1

Також рекомендуємо переглянути останні випуски наших подкастів:
🔸 чому важливі відкриті дані та які ризики з’являються, коли їх закривають, пояснив засновник та СЕО компанії YouControl Сергій Мільман у подкасті «Поговоримо?»: https://bit.ly/3WxKAVR
🔸 про стан української енергосистеми та її відновлення говорили із заступником міністра енергетики України Миколою Колісником в подкасті «Відбудова»: https://bit.ly/3WP0KMf

А щоб отримувати щопонеділка лист з нашими статтями і подкастами на свою електронну пошту, підписуйтеся за посиланням: https://voxukraine.org/subscribe 🧡

300 тисяч школярів держава планує повернути до очного навчання, повідомляє Міністерство освіти і науки України.

Для цього уряд впроваджує комплексну політику «Школа офлайн». Її мета – повернути в школу половину учнів, які зараз перебувають в Україні і навчаються онлайн. А там, де це неможливо, – створити умови для якісної дистанційної освіти.

Зокрема політикою передбачено:
☑ побудувати нові укриття
☑ закупити автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць навчання
☑ навчання дітей, які переїхали через воєнні дії, в школах за місцем перебування
☑ навчання за індивідуальним планом для дітей, які живуть на тимчасово окупованих територіях і не можуть долучатися до уроків онлайн
☑ запровадження скороченої програми для дітей, які вчаться в школах за кордоном.

Нагадаємо, онлайн навчаються приблизно 600 тисяч дітей в Україні і майже 400 тисяч українців за кордоном.

#цифратижня

На початку повномасштабного вторгнення кожна українська громада стала окремою бойовою одиницею, а місцеве самоврядування – однією з частин фронту. Це одна з причин, чому російські війська не змогли просунутися далеко вглиб територій України, вважає гість нашого подкасту «Відбудова» Олександр Солонтай, експерт з місцевого розвитку, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку». Це доводить, що треба зберегти місцеве самоврядування і посилювати громади. Тим більше реформа децентралізації – необхідна складова для євроінтеграції України.

Проте війна відроджує централізоване управління, яке випробовує на міцність попередні досягнення реформи. А деякі питання розвитку місцевого самоврядування в умовах воєнного стану доводиться відкласти до кінця війни.

💬 Як зараз рухається реформа, чи є кому працювати в органах місцевого самоврядування, як громади взаємодіють з військовими адміністраціями, Олександр Солонтай розповів у новому випуску подкасту.

▶ Дивіться подкаст «Відбудова» за посиланням.

📢 Нагадуємо, завтра (6 серпня) в Києві відбудеться дискусія «Діти vs кар'єра: як досягти балансу?».

⏰ Початок – об 11:00. Формат – наживо та онлайн.

Під час заходу обговоримо економічні та демографічні ефекти подвійного навантаження для жінок, які вже мають або планують народжувати дітей. А також, яку політику має проводити держава, аби жінки могли одночасно реалізувати себе в материнстві та професії.

👉 Про місце події напишемо зареєстрованим учасникам. Реєстрація: https://forms.gle/kGGGSV4LQypfLrxN6

Захід відбувається завдяки підтримці Європейського Союзу, наданій в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що реалізовує Український Жіночий Фонд.

#РівністьЦеМожливість #ПрямуємоРазом

Українські письменники та журналісти можуть отримати стипендію від Норвезької асоціації авторів і перекладачів нонфікшн-літератури в розмірі 5 тисяч євро для написання нонфікшн-книги.

☝ Заявки приймають до 30 серпня: аплікаційна форма.

📅 Імена 10 переможців оголосять 30 вересня 2024 року. Кожному з них нададуть стипендію в розмірі 5000 євро (у гривневому еквіваленті).

Мета стипендійної програми – підтримати українських письменників і журналістів, які працюють у різних жанрах нонфікшн-письма (есеїстика, біографія, репортаж, інтерв’ю тощо), і допомогти зафіксувати в документальній літературі досвід війни, який українське суспільство проживає з 2014 року. Результатом програми для кожного стипендіата(ки) має стати нонфікшн-книжка, опублікована в українському видавництві до 30 листопада 2025 року.

➡ Усі вимоги до кандидатів/ок та умови участі в програмі читайте за посиланням.

Проєкт реалізують Норвезька асоціація авторів і перекладачів нонфікшн-літератури та Український ПЕН.

🔔 Запрошуємо на презентацію «Коефіцієнт корисної дії депутатів. Як працюють народні обранці без тиску виборів».

У мирний час каденція IX скликання Верховної Ради вже мала б добігати кінця. Проте повномасштабне російське вторгнення докорінно змінило ситуацію і надало роботі парламенту неабиякого значення для долі України. Коефіцієнт корисності депутатів за десять сесій дозволяє побачити, наскільки парламентарі підтримували своїми голосуваннями прогресивні реформи.

📅 Коли? 19 серпня об 11:00
🏤 Де? Київ

Про місце проведення напишемо зареєстрованим учасникам. Для тих, хто не зможе приїхати, вестиметься онлайн-трансляція.

🔗 Зареєструватися можна за посиланням: https://forms.gle/rJZiSq3MsEVH1XNXA

Чекаємо на вас!

🏘 Більшість українських мігрантів (64%) не змогли адаптуватися до життя в країнах тимчасового перебування в ЄС і хочуть повернутися додому. Про це свідчить дослідження компанії Gradus Research.

Найбільше прагнуть повернутися люди, які працюють віддалено на українські компанії (70%) або не знайшли роботу (68%). Водночас більшість респондентів (62%) не готові назвати чіткі дати.

Крім того, мігранти почуваються за кордоном у безпеці (60%) і спокійні за безпеку дітей (65%). Це утримує їх від швидкого повернення в Україну.

✅ Важливими факторами, що сприяють поверненню, українці вважають гарантоване стабільне працевлаштування в Україні (41%), наявність фінансової допомоги в Україні (36%), можливість отримання чи облаштування житла в безпечних регіонах України (33%). На четвертому місці – посилення протиповітряної оборони (27%).

🚊 Виїхати за кордон українців змушують насамперед такі фактори, як: загроза власному життю і здоров’ю чи близьких (76%), можлива окупація регіону росією (72%), відсутність чи втрата житла (63%), невпевненість у майбутньому дітей (58%).

Найбільш схильні до переїзду в іншу країну в разі погіршення ситуації мешканці Києва (59%) та сходу України (52%).

Як досягти балансу між материнством та кар'єрою для українських жінок?

6 серпня за підтримки Медіацентру Україна команда проєкту Індекс реформ ГО «Вокс Україна» провела дискусію «Діти vs кар'єра: як досягти балансу?».

Дефіцит на ринку праці тисне не тільки на роботодавців, а й на економіку в цілому. І наразі, з урахуванням демографічної кризи та мобілізації, жінки вимушені одночасно нести на собі тягар як народження дітей, так й економічної активності.

У дискусії про це взяли участь керівниця проєкту Індекс Реформ Ксенія Алеканкіна, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Галина Жуковська, співзасновниця Українського Жіночого Фонду Наталя Карбовська та керівниця будівельної компанії «Алеф Строй», засновниця Школи операторів будівельної техніки для жінок Юлія Скічко.

Серед найголовнішого:

◾ Гарна новина – у світі й справді існують політики, що одночасно допомагають підтримувати народжуваність та економічну активність. Мова йде про доступність дошкільних установ, курси перекваліфікації для жінок та інформаційні кампанії, що направлені на рівномірний розподіл хатніх обов'язків у родині.

◾ Держава вбачає шлях до подолання дефіциту кадрів зокрема й в перепрофілюванні навчальних закладів для навчання жінок традиційно чоловічим спеціальностям, що вже робиться в окремих регіонах.

◾ Окрім того, уряд готує оновлення застарілого Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 2005 року. Це є однією з умов вступу до ЄС і має на меті удосконалити гендерну рівність в багатьох аспектах життя країни, включно й з трудовими правами.

◾ Значною проблемою залишається мала доступність ясел. І у 2017 році, коли в Україні народилося 363 тисячі малят, і в 2023, коли світ побачило 187 тисячі дітей, на всю країну лише 30(!) дітей до року відвідували ясла. Брак дошкільних закладів освіти є значною перепоною для повернення жінок на ринок праці.

▶ Онлайн-трансляція повної дискусії доступна за посиланням: https://bit.ly/3AfXccS

➡ Наше дослідження «Економічна активність жінок vs підвищення народжуваності: як досягти балансу» читайте на сайті: https://bit.ly/3WRh8vB

Історія України дуже важлива для росіян. Їм не потрібні наші території чи люди, вони хочуть привласнити нашу історичну спадщину, щоб продовжити свою історію на кілька століть, закласти її фундамент, вважає Акім Галімов, продюсер 1+1 Media, ведучий і засновник проєкту «Реальна історія». Адже задовго до того, як була заснована Москва, на території України вже процвітала Київська Русь. Не дивно, що дезінформація російської пропаганди так часто ґрунтується саме на історичних фейках.

Про те, як радянський союз намагався знищити історичну пам'ять українців, про сприйняття України в світі та відновлення архітектурних пам’яток говорили у новому випуску подкасту «Поговоримо?».

▶ Дивіться запис за посиланням.

📈 219 тис. тонн напівфабрикатів із заліза поставила на зовнішні ринки Україна в липні. Це найкращий показник за часи війни, повідомляє Мінекономіки.

Загалом Україна в липні експортувала товарів майже на 3 млрд доларів. Порівняно з червнем, експорт зріс на 9%.

Найбільшим торговим партнером України залишається ЄС – 56% продукції. Серед країн-лідерів з імпорту українських товарів Китай, Єгипет, Туреччина, Індія і країни Середземномор’я.