У селищі Красноїльськ на Буковині освячено новий храм.

13 липня 2024 року єпископ Герцаївський Силуан, вікарій Чернівецької єпархії звершив освячення престолу у новозбудованому храмі в ім’я святителя Василія Великого селища Красноїльськ Сторожинецького благочиння. Про це повідомляє пресслужба Чернівецької єпархії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Після чину освячення єпископ Силуан очолив у храмі Божественну літургію.

Його Преосвященству співслужили секретар Чернівецької єпархії протоієрей Димитрій Щербан, настоятель храму ієрей Іоанн Іліуц та духовенство єпархії.

За богослужінням були піднесені сугубі молитви про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.

За клопотанням митрополита Чернівецького і Буковинського Мелетія, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія настоятель парафії ієрей Іоанн Іліуц був удостоєний церковної нагороди.

Після відпусту єпископ Силуан привітав духовенство та вірян з визначною подією в житті парафії та виголосив проповідь. Насамкінець настоятель парафії подякував архієрею за архіпастирський візит, а духовенству та вірянам за соборну молитву.
На сайті, фото.

📹#БогослужінняПредстоятеля у день Собору святих славних і всехвальних 12-ти апостолів
https://youtu.be/Yx4ksfXOtrc

​#Православний_календар
🗓 14 липня, неділя.
(1 липня за старим стилем)
Неділя 3-тя після П'ятидесятниці.
Посту немає.

#Святі_дня
✔️ Собор Галицьких святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Святкування у Вологді всім прпп. отцям Вологодським (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор Новгородських святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор Білоруських святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор Псковських святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор Санкт-Петербурзьких святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор Одеських святих (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Собор святих, що в землі Британській та Ірландській просіяли (перехідне святкування в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці). Безсрібників Косми і Даміана, що в Римі постраждали (284). Мч. Потита (II). Прп. Петра патрикія (854). Прав. Ангеліни, деспотиси Сербської (ХVI). Сщмч. Аркадія Гаряєва пресвітера (1918); сщмч. Олексія Дроздова диякона (1942).

#Читання_дня
Утр.: — Мк. 16:9-20 (зач. 71). На літ.: — Ап.: Рим. 5:1-10 (зач. 88). Безсрр.: 1 Кор. 12:27-13:8 (зач. 153). Єв.: Мф. 6:22-33 (зач. 18). Безсрр.: Мф. 10:1,5-8 (зач. 34 від полу).

#Тропар_дня Неділі
Егда́ снизше́л еси́ к сме́рти, Животе́ Безсме́ртный,/ тогда́ а́д умертви́л еси́ блиста́нием Божества́:/ егда́ же и уме́ршия от преиспо́дних воскреси́л еси́,/ вся́ си́лы небе́сныя взыва́ху:// Жизнода́вче, Христе́ Бо́же на́ш, сла́ва Тебе́.

Безсрібникам
Святи́и безсре́бреницы и чудотво́рцы, Космо́ и Дамиа́не, / посети́те не́мощи на́ша: // ту́не прия́сте, ту́не дади́те нам.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 6:22-33)

"Якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле; якщо ж око твоє буде погане, то все тіло твоє буде темне" (Мф. 6:22-23). Оком називається тут розум, а тілом весь склад душі. Таким чином, коли розум простий, тоді в душі світло; коли ж розум лукавий, тоді в душі темно.

Що таке розум простий і розум лукавий? Розум простий — той, який приймає все, як написано в слові Божому, і безсумнівно переконаний, що все так і є, як написано: жодної хитромудрості, жодних вагань і роздумів немає в ньому. Розум лукавий — той, який приступає до слова Божого з лукавством, хитрим розпитуванням і підшукуваннями. Він не може прямо вірити, але підводить слово Боже під свої міркування. Він приступає до нього не як учень, а як суддя і критик, щоб попитати, ще то воно говорить, і потім або поглумитися, або зверхньо сказати: "так, це не погано".

У такого розуму немає твердих положень, тому що слову Божому, очевидно, він не вірить, а свої міркування завжди нестійкі: нині так, завтра інакше. Тому в нього одні вагання, нерозуміння, запитання без відповідей; всі речі в нього не на своєму місці, і ходить він у темряві, навпомацки. Простий же розум усе ясно бачить: усяка річ у нього має свій визначений характер, словом Божим визначений, тому всякій речі в нього своє місце, і він точно знає, як себе щодо чого тримати, — ходить, значить, дорогами відкритими, видимими, з цілковитою впевненістю, що вони ведуть до справжньої мети.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

14 липня – пам’ять святих безсрібників Косми і Даміана

☘️Святі брати Косма та Даміан жили у Римі в ІІІ столітті, в часи невпинних гонінь на сповідників Христових. У сутінках хибних язичницьких вірувань вони своїм благочестям і подвигами прокладали сяючий шлях до Неба, ставши у світі носіями Господнього милосердя.

☘️Основною справою праведників було лікування людей, у якому вони досягли успіху. Святі Косма і Даміан вважали себе служителями Божими. Вони зцілювали стражденних людей, підносячи молитви до Спасителя — Цілителя душ і тілес, Котрий «взяв на Себе недуги наші і поніс наші хвороби» (Мф. 8:17).

☘️Богоугодні лікарі не брали за свою працю ніякої плати і лікування поєднували з проповіддю Слова Божого. Святі безсрібники роз’яснювали хворим, що зцілення подаються силою Христовою. Вони закликали недужних до віри в Спасителя, яка відкриває шлях до справжнього одужання — порятунку душі.

☘️Блаженні були обмовлені заздрісними людьми і їх викликали до імператора. Безбожна влада вимагала від святих зректися Христа і визнати язичницьких ідолів, на що сповідники відповіли рішучою відмовою. Обурений правитель став погрожувати їм тортурами. По благодатній молитві святих братів, Спаситель вразив безбожника раптовою хворобою, щоб він сам відчув всемогутність Господа.

☘️У той час багато ідолопоклонників, будучи очевидцями Слави Божої, увірувало у Вседержителя. Вони благали святих лікарів зцілити імператора. Тоді можновладець покаявся і сповідав перед усіма свою віру в Істинного Бога Христа і відразу одужав. Після цього праведні Косма і Даміан були відпущені на волю і продовжили свою богоугодну справу.

☘️Високий був подвиг святих цілителів, але Богу було завгодно ще більше прославити їх через невинне мучеництво. Вони постраждали від заздрості лікаря, котрий був колись їхнім учителем. Зловмисник заманив блаженних братів у гори і там умертвив.

☘️Господь прославив Своїх угодників. І нині молитвами святих безсрібників Косми і Даміана отримують від Бога зцілення всі, хто з вірою звертається до їх Небесного заступництва.

📹#БогослужінняПредстоятеля
https://youtu.be/8kJ2s10IA60

Як ми можемо віддячити святим апостолам? - #ПроповідьПредстоятеля

У своєму слові в день пам’яті Собору дванадцяти апостолів Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів, що проповідь апостолів преобразила світ та подарувала людству надію на спасіння. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Його Блаженство звернув увагу, що апостоли проповідували по всім доступним для них місцям світу, і, зокрема, на наших землях проповідував святий апостол Андрій Первозванний.

Як зауважив Первосвятитель, є одна річ, виконуючи яку, ми можемо подякувати апостолу за його труди, потішити його і через це зробити благоприємну справу перед очима Божими. Цією річчю є виконання апостольських настанов, які загалом зводяться до двох головних заповідей Господніх — любові до Бога та любові до ближнього.

«На цих двох заповідях утверджується весь Закон. Апостоли проповідували найголовніше те, що людина повинна любити Бога і людина повинна любити свого ближнього, який є носителем образу Божого. Звичайно, що в цьому світі, де вічно панує зло, неправда, важко зберігати в собі любов, особливо до тих, хто нас ображає, хто на нас несправедливо щось говорить. Але все одно необхідно боротися із собою, адже коли Господь прийшов до нас, ми не були ангелами, а були ми звіроподібними людьми. Ми жили такими тваринними інстинктами. А Господь прийшов до нас і всіх нас полюбив, за всіх нас розіп’явся, за всіх нас воскрес. Тому і ми повинні намагатися любити всіх — і тих, хто любить нас, і тих, хто ненавидить нас», — наголосив Архіпастир.

Насамкінець Предстоятель закликав паству вибудовувати своє життя на законах любові та смирення.

«Якщо ми будемо жити таким життям, це буде нашим даром і апостолу Андрію, нашому просвітителю і проповіднику, і це буде приємно перед очима Божими. І коли людина завершує своє земне життя, заставляючи себе на землі жити за законами любові, то ця людина на небі сподобляється великої честі, бути спасенною і жити в раю, у Христі Іісусі, Господі нашому», — сказав Блаженніший владика.
На сайті.
Відео.

Яка міра багатства є прийнятною для людини? - #ПроповідьПредстоятеля

Коли людина шукає Царства Божого, то Бог дає їй усі речі, які необхідні для життя. Про це у своїй проповіді в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Його Блаженство звернув увагу на слова Спасителя: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все інше додасться вам» (Мф. 6, 33).

«Якщо людина ставить на перше місце піклування про їжу, про одежу, то вона робить неправильно. Вона може зібрати велику кількість якихось скарбів, але вони не роблять людину щасливою. А коли людина живе з Богом, то вона щаслива — незалежно, чи бідна вона, чи багата», — зауважив Предстоятель.

Архіпастир зазначив, що коли людина шукає Царство Боже, то Бог дає людині необхідні для життя речі. Міра необхідних для життя земних благ у кожної людини своя. Для підтвердження цієї думки Первосвятитель розповів історію про одного шевця, який щодня трудився і, радіючи життю, співав пісні. Поряд із цим шевцем жив один благочестивий чоловік, котрий вирішив допомогти йому грошима і кинув на подвір’я шевця мішечок із золотом. Наступного дня сусід шевця помітив, що той уже не радів життю і не співав, а причина цього полягала в тому, що швець почав переживати за ті гроші — куди їх сховати, щоб не вкрали, як з ними вчинити так, щоб вони почали приносити прибуток. І ці турботи почали віднімати у людини радість.

«Ось це є міра людського достатку. Одному вистачає небагато, іншому треба більше. Святі отці йшли в пустелю, і їм було достатньо найменшого — трошки хліба і водички; преподобні Печерські вкушали за тиждень просфорку і випивали кухлик води, і вони були щасливими, це була їхня міра достатку, потреби, а інші використовують більше. Але Господь розуміє людину. Коли людина шукає Царства Божого, правди Божої, тобто намагається жити по Закону Божому, то така людина ніколи не буде голодна. Написано у Святому Письмі: “Не бачив праведника покинутим, або щоб нащадки його просили хліба” (Пс. 36, 25)», — наголосив Блаженніший владика.

Предстоятель побажав усім шукати правди Божої, чинити за Господніми заповідями, адже, виконуючи це, «ми будемо благословенними тут на землі і спасенними на небі, у Христі Іісусі Господі нашому».
На сайті.
Відео.