​#Православний_календар
🗓 9 червня, неділя.
(27 травня за старим стилем)
Неділя 6-та після Пасхи. Неділя про сліпого.
Посту немає.

#Святі_дня
✔️ Сщмч. Ферапонта, єп. Сардійського (III). Мчч. Феодори діви та Дидима воїна (304). Прп. Ферапонта Білоєзерського, Можайського (1426). Перенесення мощей свтт. Московських Кіпріана, Фотія та Іони (1472). Прп. Ферапонта Монзенського (1597). Знайдення мощей прп. Нила Столобенського (1667). Прав. Iоанна Руського, спов. (1730).

#Читання_дня
Утр.: — Лк. 12:8-12 (зач. 64). На літ.: — Ап.: Діян. 16:16-34 (зач. 38). Єв.: Ін. 9:1-38 (зач. 34).

#Тропар_дня Неділі про сліпого
Собезнача́льное Сло́во Отцу́ и Ду́хови,/ от Де́вы ро́ждшееся на спасе́ние на́ше,/ воспои́м, ве́рнии, и поклони́мся,/ я́ко благоволи́ пло́тию взы́ти на крест,/ и смерть претерпе́ти,/ и воскреси́ти уме́ршия// сла́вным воскресе́нием Свои́м.

Праведному Іоанну Руському
От земли́ плене́ния твоего́/ воззва́вый тя к Небе́сным селе́нием,/ Госпо́дь соблюда́ет невреди́мо и цельбоно́сно те́ло твое́,/ пра́ведне Иоа́нне,/ ты бо, в Руси я́тый и во Аси́ю прода́нный,/ посреде́, ага́рянскаго злоче́стия благоче́стно пожи́л еси́ во мно́зе терпе́нии/ и, се́яв зде слеза́ми,/ жне́ши та́мо неизглаго́ланною ра́достию.// Те́мже моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Ін. 9:1-38)

Сперечається простота віри з лукавим невір'ям. Віра, прийшовши до сліпця, що прозрів, просвітила очі розуму його, і він ясно бачить істину. Дивіться, як у нього все логічно. Запитують його: ти що про Нього, що дарував зір, скажеш? "Це пророк" (Ін. 9:17), — відповів він, тобто посланник Божий, наділений силою чудодійною. Незаперечно правильний висновок! Але освіченість книжна не хоче бачити цієї правоти і шукає ухилитися від наслідків її. А оскільки це не вдавалося, то вона звертається до некнижної простоти зі своїм спонуканням: "воздай славу Богові; ми знаємо, що чоловік Той грішник" (Ін. 9:24).

Простота віри не вміє зв'язати цих понять — грішність і чудодійність, і висловлює це відкрито: "Чи грішник Він, не знаю, одне знаю, що був сліпий, а тепер бачу" (Ін. 9:25). Що можна сказати проти такого невідання? Але логіка невіруючих уперта, і за всієї очевидності не соромиться стверджувати, що не знає, звідки Той, Хто відкрив очі сліпому. "Це й дивно, — каже їм здорова логіка віри, — що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; але хто шанує Бога і творить волю Його, того слухає. Від віку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпонародженому. Якби Він не був від Бога, не міг би творити нічого" (Ін. 9:30-33). Здавалося б, після цього нічого не залишалося, як схилитися перед силою такого висновку. Але книжна вченість терпіти не може здорової логіки віри і вигнала її геть... Піди тепер, доводь істину віри тим, у яких розум зіпсувався від завзятості в невір'ї. Невіри всіх часів — люди одного покрою.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

9 червня – пам’ять чудотворця з Полтавщини — праведного Іоанна Руського

☘️Воїн Христовий народився близько 1690 року на землях нашої батьківщини. В юному віці він був покликаний на службу в армію і брав участь у війні з татарами. У 1711 році під час військового походу святого Іоанна взяли в полон мусульмани і продали у рабство одному офіцеру із Каппадокії.

☘️У ті часи полонених християн турки всіляко намагалися навернути в іслам. Праведник мужньо терпів знущання і побої від хазяїна, лишаючись вірним Христу: «Я родився християнином, християнином і помру» - казав він.

☘️Блаженний Іоанн, подібно праведному Іову ходив босоніж і зимою, і літом, в стайні спав на стозі сіна, але при цьому продовжував благочестиве життя, проводив усі ночі на колінах у молитві. Подвижник потай ходив на вершину гори у церкву святого Георгія, де причащався Святих Христових Таїн.

☘️Одного разу, коли пан вирушив у тривалу подорож, родичі дуже журилися, що він не бере участі в сімейній вечері. Тоді святий Іоанн попросив панянку дати йому тарілку зі стравою, яку він обіцяв відправити хазяїну. Всі насміхалися над праведником, а він пішов молитися. Як же здивувалися іновірці, коли через три місяці пан привіз із собою ту саму домашню посудину. Лише блаженний не здивувався, адже він вірив, що немає нічого неможливого для Господа.

☘️Після довгих років подвижництва проведених в пості, молитві і принижені у 1730 році угодник Божий спочив. Через 3 роки місцевий священник, котрий причащав Іоанна, побачив уві сні святого, котрий повідомив, що його тіло, благодаттю Господа, лишилося нетлінним. Мощі праведника були перенесені в Свято–Георгіївський храм. З того часу від святині відбувалося безліч чудес не лише для християн, а і для іновірних.

☘️Тривалий час відносини між греками і турками були напруженими. Тому місцеві християни у 1924 році забрали святі останки праведного Іоанна на о. Евбея, де вони перебувають і донині. Щоденно до святих мощей стікають сотні православних, особливо святий допомагає дітям.