Гарні новини!

За умови такого гарантованого обсягу фінансування питання фінальних сум і зведення дебету з кредитом є технічним.

https://www.tg-me.com/yzheleznyak/1515

🇺🇦«АрселорМіттал Кривий Ріг» виділяє 2 мільйони доларів США на забезпечення гуманітарних потреб України під час війни з росією.

📍Українське підприємство перерахувало 1 мільйон доларів на банківський рахунок українського уряду для гуманітарних цілей: забезпечення житлом, продуктами харчування, ліками та одягом біженців і внутрішньо переміщених осіб.
🔻«АрселорМіттал Кривий Ріг» виділив додатковий мільйон доларів США на надання гуманітарної допомоги саме у місті Кривий Ріг. Компанія почне з забезпечення медичними засобами та обладнанням місцевих лікарень, насамперед, тих, де лікуватимуть поранених.

👏🏻Крім того, «АрселорМіттал Кривий Ріг» здійснив авансовий платіж податків за користування надрами у розмірі 2 250 000 000 грн для підтримки державного бюджету в цій надзвичайно складній ситуації.

🔗3-го березня «АрселорМіттал Кривий Ріг» розпочав зупинку металургійного виробництва. Коксохімічний завод працює на гарячому простої, а гірничодобувний департамент працює на мінімальних потужностях.
▪️Компанія продовжує виплачувати заробітну плату всім працівникам у повному обсязі, незалежно від того, чи працюють вони на заводі, вдома, перебувають у оплачуваній відпустці або були призвані на службу до Збройних сил.

💥 Гарні новини з економічного фронту.

▫️ Сьогодні Європейська комісія запропонувала призупинити на рік дію всіх імпортних мит на весь український експорт до Європейського Союзу. Це безпрецедентний жест підтримки нашої країни.

▫️ ЄС ніколи раніше не вживав таких масштабних заходів із лібералізації торгівлі щодо жодної країни. Для нашого бізнесу це відкриває додаткові можливості, а наша продукція стає більш конкурентоздатною на європейському ринку. Про скасування мит ми вели перемовини з нашими європейськими колегами й ми вдячні, що вони почули нас та підтримали Україну.

▫️ Уряд має домовленості й веде переговори з Польщею, Румунією, Литвою, Німеччиною та іншими країнами, аби пустити наш експорт через порти цих країн. Ми зруйнували плани ворога на повну блокаду нашої економіки.

▫️ Працюємо далі, аби, крім країн ЄС та Великої Британії, рішення про скасування мит на українську продукцію ухвалили й інші наші союзники.

Першочергові заходи для відновлення власних доходів бюджету та підвищення фінансової обороноздатності👇

https://biz.nv.ua/ukr/experts/yak-napovniti-derzhbyudzhet-bez-tisku-na-fond-oplati-praci-tri-kroki-verlanov-50237511.html

До питання безпеки баз даних ДПС. Рішення готові та валідовані у держсекторі України.

https://www.tg-me.com/Forbes_Ukraine_official/3470

НА ЧАСІ – «ФІНАНСОВИЙ» РАМШТАЙН

Без перебільшень, кризова ситуація, яка зараз склалася у фінансовому секторі, – унікальна за всю історію незалежної України. Фінансування потреб держбюджету – друге найважливіше завдання влади після питання військової допомоги і перемоги. За різними оцінками, щомісячна потреба у дофінансуванні держказни складає від $2 до $7 млрд. Якою б не була точна цифра, чітко зрозуміло, що потреби – величезні.

Водночас безпрецедентним є і рівень фінансової підтримки з боку міжнародних партнерів, які на сьогоднішній день надали нам близько $10 млрд у вигляді позик. Також Україна продовжує отримувати грантову допомогу як від міжнародних фінансових організацій, так і напряму від країн-партнерів, але її розмір в рази менший, ніж, власне, кредити.

Під час нещодавнього візиту української делегації на чолі з прем’єром Денисом Шмигалем до Вашингтона МВФ та Світовий банк підтвердили необхідність короткострокового фінансування держбюджету на рівні $15 млрд на 3 місяці. За словами директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої, ці кошти необхідні для того, щоб «уряд (України) продовжував надавати життєво необхідні послуги».

Втім, не все так безхмарно. З довгостроковим фінансуванням (збільшення його обсягів та термінів) можуть виникнути проблеми. На це впливають різні фактори: як бюджетне законодавство окремих країн, так і обмежені можливості міжнародної фінансової системи, не кажучи вже про відсутність програми співробітництва України з МВФ.

Разом з тим, вже зараз триває робота над створенням спеціальних механізмів для централізованої допомоги Україні як для оперативного фінансування щомісячних потреб, так і щодо відновлення зруйнованої в результаті бойових дій інфраструктури. Це і спільний рахунок МВФ, і трастовий фонд Світового банку, і так званий фонд солідарності ЄС, також працює над створенням такого фонду ЄБРР. Основною з вже озвучених і затверджених ініціатив є Національна рада з відновлення України від наслідків війни.

Як бачимо, існує вже багато ініціатив. Щоб підвищити їхню ефективність, сторони потребують вирішення проблеми з координацією зусиль.

Вважаю, що виходом із ситуації, що склалася, могла би стати організація спеціального, постійного міжнародного форуму на підтримку України за участі нашої держави та країн так званого «колективного Заходу». Такого собі «фінансового Рамштайну» – за аналогом до проведеного напередодні саміту на американській військовій базі у Німеччині за участі очільників оборонних відомств 40 країн для координації військової допомоги Україні.

До складу української делегації могли би увійти профільні представники уряду та громадського сектору, як-от KSE, CASE Україна, з одного боку. А з іншого – представники урядів країн-донорів та міжнародних фінансових організацій, які займаються історичною допомогою Україні.

У межах подібного «фінансового Рамштайну» можна було би вирішити питання координації донорської допомоги: створити єдиний механізм такої допомоги, розподілити компетенції між учасниками, виробити КРІ, а також контрольні механізми аудиту.

Організація подібного заходу стане першим кроком до побудови довірливих відносин між фінансовими донорами та Україною як її реципієнтом. З одного боку, це допоможе Україні уникнути завуальованих натяків про корупцію зі сторони міжнародних партнерів, зробити розподіл допомоги більш прозорим. А з іншого, міжнародні партнери краще розумітимуть реальність в Україні, її поточні потреби і організаційні можливості, щоб надання допомоги було максимально ефективним.

Не треба чекати, варто діяти вже зараз!

Ярославе, ну точно не потрібно збільшувати ВЗ. Необхідно:
1. Відновити СЕА ПДВ;
2. Відновити акцизи на паливо (окрім потреб оборони);
3. Ввести акциз на транспортування газу;
4. Почати адмініструвати акцизи;
5. Скорегувати рентні платежі по газу і нафті.

Тут більше, ніж на $1 млрд.

https://www.tg-me.com/yzheleznyak/1610

Запрацював Трастовий фонд солідарності з Україною

Лідери країн-членів ЄС зобов’язалися підтримати Україну у після воєнний час ініціювавши в березні створення Трастового фонду солідарності з Україною.

Основне призначення Фонду - підтримка українського Уряду в його негайних потребах і відбудова демократичної України.

5 травня 2022 року у Варшаві відбулася міжнародна донорська конференція, яка стала, фактично, стартом роботи Трастового фонду.

❗️За результатами конференції було зібрано $6.5 млрд.
Також, окрім фінансової підтримки надаватиметься військова техніка, медична та інші види допомог.

Ми спробували зібрати максимально повний перелік видів допомог від країн з відкритих джерел:
🇺🇸 США - $397 млн на гуманітарну допомогу,
🇫🇷 Франція - $300 млн фінансової підтримки,
🇯🇵 Японія - $300 млн фінансової підтримки, $200 млн на допомогу Києву,
🇪🇺 ЄС - €200 млн для внутрішньо переміщених осіб в Україні,
🇩🇪 Німеччина - €150 млн кредиту, €125 млн на гуманітарну допомогу і €140 млн на розвиток,
🇮🇹 Італія - €110 млн на підтримку держбюджету і €200 млн позики,
🇱🇺 Люксембург - €100 млн для прийому біженців, €50 млн на озброєння, €1 млн на гуманітарну допомогу,
🇵🇱 Польща - €100 млн фінансової підтримки,
🇫🇮 Фінляндія - €70 млн та військова техніка,
🇭🇺 Угорщина - €47 млн пакетної допомоги (відновлення зруйнованої інфраструктури Київської області, лікування українських військових та стипендії українським студентам),
🇬🇧 Велика Британія - £45 млн для постраждалих внаслідок вторгнення,
🇦🇹 Австрія - €42 млн на гуманітарну допомогу,
🇧🇪 Бельгія - €30 млн на гуманітарну допомогу,
🇸🇪 Швеція - $23 млн на гуманітарну допомогу,
🇨🇿 Чехія - €18 млн на гуманітарну допомогу,
🇱🇻 Латвія - €10 млн на українську програму державних послуг в надзвичайних ситуаціях,
🇳🇱 Нідерланди - €5 млн на пальне та 17 карет швидкої допомоги,
🇭🇷 Хорватія - €5 млн фінансової допомоги,
🇹🇩 Румунія - €3,5 млн та 1900 тонн палива,
🇮🇸 Ісландія - €3 млн на гуманітарні потреби,
🇪🇪 Естонія - €2.9 млн на гуманітарні потреби та відбудову,
🇱🇹 Литва - €2 млн на гуманітарну допомогу,
🇸🇮 Словенія - €1 млн на гуманітарні потреби,
📍 Компанія Google - $10 млн на гуманітарну допомогу,
💉 Компанія AstraZeneca - $3 млн на гуманітарну допомогу.

Наразі складно чітко визначити формат, кінцеве призначення допомоги, яким чином і де вона використовуватиметься - це безпосередня допомога Україні чи вона, наприклад, спрямовуватиметься на підтримку біженців на території інших країн.

Загалом, за проведеними підрахунками аналітиків в рамках проєкту «Росія заплатить» прямі збитки завдані Україні становлять близько $92 млрд або майже 2,7 трлн грн, а загальні втрати економіки оцінено на рівні $564-600 млрд

Цей текст був написаний ще у середині квітня. На жаль, з того часу - ситуація не змінилася. Відтак мої рекомендації щодо того, як збільшити надходження до держбюджету - не втратили свою актуальність і досі.

https://biz.nv.ua/ukr/experts/zvidki-ukrajinskomu-byudzhetu-brati-zaraz-groshi-chi-chekati-na-katastrofu-50239869.html

Сьогодні Україна отримала €1,14 млрд зовнішньої допомоги: €600 млн макрофінансу від ЄС та €504 млн у вигляді грантів від Світового банку, завдяки чому будуть профінансовані першочергові соціальні та гуманітарні потреби.

Західні партнери у цю складну мить історії активно допомагають Украіні не лише зброєю, а і фінансами.

Вистоїмо! Переможемо!🇺🇦

Moody’s знизило довгострокові кредитні рейтинги України та змінило прогноз на негативний.

Як пояснюють в агентстві, це рішення обумовлено підвищеними ризиками стійкості держборгу через вторгнення Росії, яке «йде до більш затяжного військового конфлікту», ніж очікувалося на початку.

Там вважають, що у 2022 році реальний ВВП України скоротиться приблизно на 35%. Деякі втрати ВВП, зазначають в агентстві, можуть бути «незворотними», незважаючи на поступове відновлення, яке розпочнеться у наступному році.

Також Moody’s оцінило потреби України у фінансуванні у 2022 році приблизно у $50 млрд (35% ВВП 2022 року) та спрогнозувало зростання держборгу приблизно до 90% ВВП.

Очевидно, щоб виправити критичну ситуацію, що склалася, Україні необхідно терміново міняти підходи до управління держфінансами, зосередивши увагу на наступних напрямках: реструктуризації боргу (1), збільшенні доходів (2), зменшенні видатків (економії) (3).

1) Необхідно розпочати переговори з західними партнерами щодо реструктуризації комерційного боргу. У будь-якому разі, якщо чекати розвитку подій самоплином, то доведеться займатися реструктуризацією за несприятливих для боржника умов.

2) За ситуації, що склалася, неможливо збільшити доходи держбюджету лише за рахунок підвищення ефективності адміністрування. Потрібно розширювати базу оподаткування.

▪️У цьому сенсі виглядає перспективним ведення експортного мита на зернові. Також необхідно нарешті перевести сільгоспвиробників зі спрощеної на загальну систему оподаткування. Те, що необхідно було зробити ще до початку війни. На жаль, поки смажений півень не клюне…
▪️Окремо варто виділити ведення суперакцизів на транспортування російського газу українською газотранспортною системою. Ворог повинен сплачувати по-максимуму.
▪️Скасувати будь-які обмеження на продаж алкоголю, крім військовослужбовців, членів ТРО, але при цьому суттєво збільшити акциз, як, втім, і на сигарети.
▪️Підвищити ставку ПДВ (до 27%) на купівлю так званих предметів розкоші: нові авто, ювелірні вироби, побутову техніки вартістю від 20 тис грн.

3) Зменшити видатки можна за рахунок призупинення пільгового кредитування великого бізнесу, що збереже близько 10 млрд грн щомісяця, а також пільгове розмитнення, що, у свою чергу, зекономить 5 млрд грн щомісяця.

Крім того, зважаючи на війну, потрібно продовжити реформування фіскальних органів:

▪️оптимізувати кількість персоналу у податковій та на митниці, тим більше, що значна частина персоналу перебуває на вимушеному простої. Як результат, ввести принцип «сплатив і спи спокійно» щодо 95% платників податків, а також збільшити строки давності перевірок до 6 років;
▪️перенести бази даних податкової до однієї з країн ЄС, наприклад, Польщу;
▪️або врешті-решт запустити, або розформувати БЕБ та передати його функції до ДБР та НАБУ, але при цьому провести аудит його діяльності.

Так, болісно, але необхідно.

https://www.moodys.com/research/Moodys-downgrades-Ukraines-ratings-to-Caa3-and-changes-outlook-to--PR_465236

Міністр оборони Олексій Резніков у свіжому зверненні розповів, скільки держава сплатила військовослужбовцям.

Так, Міноборони у травні за квітень перерахувало грошове забезпечення та додаткову винагороду воїнам ЗСУ на загальну суму 51,5 млрд грн.

Також Резніков заявив, що у червні планується виплатити 64,5 млрд грн, що, за словами міністра, співмірно з виплатами військовим за увесь 2021 рік.

Отож, спостерігаємо черговий надважкий місяць для держказни. Можливо, Міністерство фінансів вчергове буде змушене звернутися до НБУ щодо купівлі облігацій.

На початку місяця я писав про необхідність координації зусиль стосовно фінансової допомоги Україні.

На жаль, з того часу ця проблема так і не зрушила з місця. Ми всі читаємо новини про виділення $40 млрд США, майже $20 млрд країнами G7, багатомільярдний фонд солідарності ЄС, сотні мільйонів за двосторонніми угодами…

Та потім виявляється, що Україна в травні отримала $1,2 млрд і, можливо, до кінця місяця ця сума зросте до $2 млрд. З необхідних 5…

«Фінансовий Рамштайн», як ніколи, на часі. Як він має працювати? Як Рамштайн військовий - близько 120 військових із 30 країн світу, які щодня плече-в-плече в режимі онлайн координують зусилля і оперативно реагують на потреби держави.

https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/baza-ramshtayn-ta-baza-v-shtutgarti-yak-postachayut-zbroyu-v-ukrajinu-50245014.html

Уряд втрачає ініціативу у залученні коштів на відновлення країни від наслідків війни.

Про це свідчить свіжа заява віце-прем’єра Польщі Яцека Сасіна.

Так, відомо, що ООН створює міжнародний фонд у справі відбудови України.

За словами віце-прем’єра, він має розміститися у Польщі, яка, таким чином, стане не лише логістичним, а й фінансовим центром.

Також Яцек Сасін заявив, що Польща розробляє власну пропозицію для українських партнерів стосовно відбудови. Він додав, що у планах польського уряду запустити цифрову платформу, яка дозволить приватним фірмам надсилати на розгляд власні проекти.

Що це означає на практиці?

Польща прагне здобути менеджерський контроль над розподіленням допомоги. У цій схемі українці будуть простими виконавцями.

Як би мало бути?

Українська сторона повинна була би сама запропонувати програму відбудови і стати координаційним центром, який би домовлявся з міжнародними партнерами про виділення коштів в режимі 24/7 (МВФ, G7, ЄС). Контроль над розпорядженням коштами і виконанням програми треба залишити Україні, а нагляд віддати на відкуп міжнародним партнерам. Інакше наша роль буде зводитися до звичайної грубої сили рядового робітника.

Тільки у цьому випадку ми зможемо, як казковий птах Фенікс, відродитися з попелу війни - відбудуватися і перезапустити економіку.

https://www.pap.pl/aktualnosci/news,1226072,polska-zabiega-o-aby-centrum-wsparcia-odbudowy-ukrainy-bylo-w-warszawie

Парламент вніс зміни до Державного бюджету

📆 В останній день найскладнішої для публічних фінансів весни Верховна Рада внесла чергові зміни до основного фінансового плану країни. Нардепи очікувано збільшили загальне фінансування держбюджету за рахунок зовнішніх запозичень (на 287 млрд грн). Як нещодавно заявляв міністр фінансів, бюджет лише на третину фінансується з власних доходів, а решта це власне зовнішні запозичення, а також міжнародна грантова допомога.

📈Відповідно на цю ж суму було збільшено видаткову частину. Головним чином видатки збільшили для Міноборони (на 166,1 млрд грн), МВС (на 76,4 млрд грн) та Мінсоцполітики (на 32,6 млрд грн).

💰Серед бюджетних програм, що отримали додаткове фінансування, окрім забезпечення діяльності оборонних та правоохоронних відомств, варто відзначити:
✅ +5,8 млрд грн Програми «єПідтримка», необхідне для фінансування заявок ВПО
✅ +12,5 млрд грн для надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання
✅ +20 млрд грн для Пенсійного фонду
✅ +1,5 млрд грн на Резервний фонд

💸Єдиною програмою, що зазнала скорочення стала бюджетна програма «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (- 601 млн грн).

На що варто звернути увагу?
❗️В умовах війни основними напрямами видатків залишається оборона та правопорядок – 85% обсягу додаткового фінансування за рахунок запозичень, врахованих змінами, спрямовано на Міністерство оборони (58%) та МВС (11%).
❗️Продовжує зростати необхідність задоволення соціальних потреб – якщо при прийнятті держбюджету єПідтримка планувалась на рівні 3 млрд грн (тоді ще для цілей боротьби з пандемією), то вже зараз вона спрямовується на підтримку ВПО і зросла майже втричі – до 8,8 млрд грн.
❗️Спостерігається збільшення бюджетного фінансування Пенсійного фонду на 10% у порівнянні з початковим планом, що свідчить з одного боку про визначення Урядом цього напрямку як пріоритету для фінансування, а з іншого про зменшення можливостей Фонду забезпечувати дохідну частину основним джерелом - єдиним соціальним внеском.

Цей текст був написаний ще у лютому, проте з початком війни його публікацію довелося відкласти.

З того часу у податковій системі України мало що змінилося на краще. На жаль, поодинокі спроби реформ (наприклад, 2% від обороту) лише поглибили існуючі дисбаланси.

Маю надію, що цей текст дозволить усім причетним подивитися на проблему незбалансованого оподаткування доходів під новим кутом та ухвалити рішення, цінність яких є абсолютно важливою для існування української держави зараз і у майбутньому.

https://dc.org.ua/news/tax-system

Період «податкового романтизму» згортається

https://www.tg-me.com/yzheleznyak/1820

На одному з останніх виступів міністра фінансів Сергія Марченка стало відомо, що у травні усі податкові та митні надходження не покрили і третини усіх видатків за цей місяць — до бюджету надійшло 83 млрд грн, а витратили 251 млрд грн.

Це означає, що емісія гривні збільшуватиметься та боргова яма поглиблюватиметься. Якщо уже зараз не почати скорочувати видатки і не стабілізувати власні податкові і неподаткові надходження (наприклад, суперакцизи на транзит нафти і газу), посилювати боротьбу з корупцією, з нецільовим використанням коштів, то така політика неминуче приведе до дефолту та девальвації.

Окремо необхідно вести розмову з приватними інвесторами щодо канікул або реструктуризації комерційного боргу.

Надіятися на міжнародну фіндопомогу (кредити, гранти) - це добре, але вона нестабільна, що призводить до розривів у поточному фінансуванні. І за неї розплачуватиметься ще не одне покоління попереду.

#compensation4ua
Багато пишуть про міжнародні механізми відшкодування воєнних збитків.
Однак при цьому існують можливості посприяти отриманню компенсації українцям і в рамках звичних механізмів, зокрема - в рамках кримінального провадження.
Які саме - для Центру Дністрянського проаналізував Маркіян Бем.

Це перший матеріал, підготовлений Центром за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" у рамках проєкту "#Compensation4UA/Відшкодування воєнних збитків для України. Розробка моделей юридичного та інституційного механізму відшкодування", який розпочався два тижні тому.

https://dc.org.ua/news/kriminalni-provadzenna-ak-instrument-vidskoduvanna-zbitkiv-zapodianih-vijnou?fbclid=IwAR1VWsX17f-gQPcqZ4N3s6DkKUvHdW9A-UGua_bM1EL8SXwE8C5V7ykXDXc

В цю п‘ятницю в рамках Центру Дністрянськт відбудеться онлайнзахід, присвячений відшкодуванню воєнних збитків для бізнесу. Які перспективи в рамках чинних інструментів, значення рішень Європейського суду з прав людини, які очікування від потенційних механізмів.

Про це (і не тільки) говоритимемо із Head of Legal "Метінвест" Світланою Романовою та партнером практики кримінального права та ЄСПЛ "Василь Кісіль і партнери" Назаром Кульчицьким в п'ятницю о 11:00.

https://fb.me/e/85GDAMFpu