Як зрозуміти, що суддя корупціонер?

Дивіться простий приклад.

Банк «Авангард» під націоналізації Сбєрбанку рф в Україні отримав виплати по ОВДП націоналізованого Сбєрбанку. Сталося це через дивний збіг, бо Подільский райвідділок, Подільска прокуратура та райсуд заарештували ті ОВДП на 9 мільярдів гривень, як якісь докази. Навіщо то було зроблено Генпрокуратора не колеться. Отримані від ОВДП гроші Авангард не віддав державі, а вклав у депозитарні сертифікати НБУ і отримав по них процент. Тобто на наших грошах(бо вони вже в той момент належали народу України) Авангард заробив 850 мільйонів гривень.

Але ж власники Авангарду, ті самі які і власники інвестиційної компанії ICU, давно живуть у Лондоні і гроші у їх банку в Україні їм не потрібні. Потрібні в Лондоні. А вивід дивідендів під час війни заборонений. Тому Макар Пасенюк та Костянтин Стеценко виплатили самі собі, як членам наглядової ради Авангарду 630 мільйонів гривень, а іншим членам наглядової ради вони виплатили по 6500 гривень. 630 000 000 на двох і 19 500 на трьох. Так, собі сотні мільйонів, а іншим членам по декілька тисяч.

Тим не менш НБУ вліпив Стеценко та Пасенюку небездоганну ділову репутацію, бо пояснити принцип розподілу премій в наглядовій раді банк Авангард не зміг. І виглядало це саме, як вивід грошей. Не зміг банк це пояснити, бо щоб розкрити справжню роль Пасенюка та Стеценко у отриманні банком 850 мільйонів гривень, банку Авангард треба б було відмітити їх вирішальну участь у організації корупційного схематозу, замовного арешту ОВДП, підкупі суддів, прокурорів та слєдаків. Але цього зробити не можна, бо це зізнання у злочині, тому довести НБУ Авангард нічого не зміг. Бо участь у організації замовного арешту Авангард спростовує.

Тому Стеценко та Пасенюк звернулися до найчеснішого українського суду з метою відмінити рішення НБУ. Але виникала та сама проблема. Тепер вже суду публічно треба б було пояснити, чому одні члени ради отримали сотні мільйонів, а інші тисячі. Розгляд справи від початку був відкритим. І я вже чекав що зараз ми побачимо пояснення від Авангарду та Стеценко та посміємося, бо ніяк це все нормально пояснити неможливо.

Але ж українські суди найчесніші. Тому 4 квітня 2024 року суддя у справі №320/30248/23 виніс рішення про подальший розгляд справи у закритому режимі. Тобто аргументи Авангарду ми не побачимо. Причому, якщо б це було зроблено за клопотанням Пасенюка або Стеценка, то виглядало б це так наче Авангард щось бажає приховати. А Авангарду ж нема чого приховувати. Тому суддя виніс на розгляд цю пропозицію за ВЛАСНОЮ ініціативою. Попри великий суспільний інтерес, попри значну суму, попри те що у господарчих судах йде окремий розгляд позову Кабміну про повернення грошей Авангардом. Як зручно. І вже 10 квітня суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Євген Васильович виніс рішення на користь Пасенюка та Стенценко. Так ми і не узнаємо за що вони отримали свої 630 мільйонів гривень премії з наших грошей.

Так все зручно та вдобно виходить в Стеценка та Пасенюка. Тут арешти звідкілясь виникають. І можна чужі бабки покрутить. Там судді вирішують за власною ініціативою щось зробити. І можна не розповідати як ти ті бабки отримав.

А я от бажаю для майбутнього розгляду про призначення чи підвищення судді Марича закарбувати у пам’яті, що суддя Марич ймовірно корупціонер та робить замовні рішення. Бо навіщо робити закритий розгляд і яку там банківську таємницю, які ноухау по заробітку грошей не бажав показувати всім банк Авангард, я зрозуміти не можу. А можу лише зрозуміти, що далі публічно соромитися Пасенюк і Стеценко не бажали, а суддя Марич їм і допоміг.

Чекаю на апеляцію. Цікаво чи в апеляційному суді судді будуть такі ж самі як у першій інстанції?

Ваші ставки?

Пошуки українського сліду у терактах продовжуються.

Поки Штати гальмують з рішеннями, гальмує все. І про цю рішучу занепокоєність заговорили вже і японці.

Поки ми спали, у Вашингтоні був тристоронній саміт Японія-США-Філіппіни. Зустрічалися Байден, філіппінський президент Фердинанд Маркос і японський прем’єр Кісіда. Ось що вирішили. Японія з Філіппінами обговорювали угоду одне з одним. За цією угодою Японія надає Філіппінам радари берегового спостереження і додаткові патрульні судна.

Для розвитку інфраструктури всі троє разом запускають такий ось проєкт “the Partnership for Global Infrastructure and Investment (PGII) Luzon Economic Corridor”. Тепер вони мають напрацювати ланцюги поставок різних важливих матеріалів по типу напівпровідників і мінералів. Будуть ще інвестувати в залізницю і порти.

Планують усі разом розвивати ядерну енергетику, зелену економіку і таке інше. Ну і щодо безпеки на морі. Домовилися про навчання берегової охорони. У 2025 році, наприклад, усі разом будуть проводити морські навчання навколо Японії.

Минулого року Японія вже доставила Філіппінам радіолокаційну систему. Це було за першою великою угодою щодо військової техніки, яку Японія уклала після послаблення заборони на експорт озброєння. Поставляли Mitsubishi Electric.

А Японія і США домовилися продовжити вкладатися в RAN і потроху впроваджувати це на Філіппінах. RAN – мережа радіодоступу з бездротової телекомунікаційної системи. Вона за допомогою радіоканалу з’єднує техніку через Backhaul. Backhaul – бездротове з’єднання, яке йде в основну мережу. А ця основна мережа потім управляє інформацією про абонента.

Ну а тепер до цікавого. Японський прем’єр Кісіда почав дипломатично розвалювати Штати. Розкритикував американців за їхню невпевненість і обережно тикнув у те, що вони нічого не роблять.
Так а чого взагалі зібралися? Головне, що об’єднує цих трьох – напружені відносини з Китаєм. У Японії та Філіппін ця напруженість в основному в морі. У Японії у Східно-Китайському, а у Філіппін – у Південно-Китайському. Ну і в Західно-Китайському, там у них періодично стикаються кораблі берегової охорони. І от у Південно-Китайському морі Китай відновлює і мілітаризує воєнні об’єкти. А у Східно-Китайському намагається змінити статус-кво у свою сторону.

Але. Що для Філіппін, що для Японії Китай – основний торгівельний партнер. Тому, звісно, це в їхніх інтересах максимально переключитися на Штати ще й тут. Про оборонний сектор можна навіть і не казати. Японія і Філіппіни сподіваються на американське крило. Але тут є проблема, бо зараз це крило зламане.

І з точки зору «показати, на що ми здатні» це непоганий крок. Типу пояснити Китаю, хто тут головний і т.д. Хороший план був у Штатів. Але вже всі бачать, як воно є. І те, що Штати не готові вже брати нікого під своє крило, як би вони не намагалися це показати. Тому ось ця невеличка промова Кісідо на саміті стала там чи не найточнішою. Бо свій статус крила американці продовжують втрачати. А Китай у той самий час продовжує відкривати рот на все, що погано лежить.
#шуецькийаналіз

У рф в пітєрє трамвай вʼїхав у натовп людей.

Звичайна новина, здавалося б, але подробиці розбили мене в соплі.

По-перше трамвай називається «Довлатов». Довлатов блядь. Який з совка чухнув. А більш нова модель трамваю називається «Достоєвський». Як прикро що не Булгаков - на фоні наших срачів було б смішніше. «Булгаков пошматував трьох росіян». Хоча в принципі «Адмірал Кузнецов» вон вже вбив більше росіян, ніж Абрамс або Німіц. То ж і Довлатов також працює.

По-друге, «Довлатов» це розумний трамвай. Який відслідковує перешкоди на колії, стан водія, фази Луни та ретроградний Меркурій і відповідно ніяк би не міг вʼїхати в натовп, якби працював нормально. Чи може навпаки - трамвай був розумний і саме тому і вʼїхав у натовп росіян🤔? Питання.

По-трете, виготовляє трамваї Довлатов та Толстоєвскій «Уралвагонзавод». Найбільший в рф виробник танків. А штучний інтелект в Довлатові це як раз натренований на танках Cognitive Pilot від УВЗ. З цікавих новин Уралвагонзавод, попри величезне замовлення від мерії пітєра, виготовив всього 8 Довлатових та 4 Достоєвських. І от під час тестових випробувань Довлатов себе проявив разом зі своїм копілотом. Конверсія така конверсія. Пушкі замість масла, УВЗ зайнятий підняттям зі зберігання старих танків, часу на трамваї нема, а ті що є працюють як танк.

Новина прям вся про росію, але, на жаль, без хороших росіян цього разу.

На випадок якщо ви вирішите написати про потужну ракетну атаку іранських проксі з Хізбали по Ізраїлю, повідомляю вам, що залп в 80 ліванських ракет це 2(два) пакета Граду. Тобто менше ніж ніхуя.

Дякую за увагу.

Ми вже зрозуміли, що через вторинні санкції в росіян почалися проблеми з «дружественными» банками. Так ось, вони продовжуються. Раніше Bank of China вимагав лише, щоб кінцевий покупець не був пов’язаний із санкціями. А тепер китайці хочуть бачити повний маршрут перевезень з даними про перевізника і про судно.

Місяць тому південнокорейська Sinokor уже відмовилися плавати в російський порт Східний. Він належить до Global Ports, що під санкціями. Ось з китайцями зараз щось схоже намічається. Через проблеми з банками товарам плавати важко. Бо поки російські імпортери намагаються оплатити свої товари через Bank of China, китайці копаються в їхніх схемах поставок. Ну і потім гальмують розрахунки.

Російські імпортери вже, звісно, ниють. Там є ще нюанс у тому, що навіть ті товари, які все ж потраплять у росію, можуть не дійти до кінця. Більше частина російської логістики лежить на РЖД. Не дарма ж росіяни будують нові залізничні лінії та намагаються підвищити пропускну здатність старих. Але РЖД під санкціями. Тому не факт, що зможуть перевозити.

ВТБшний президент Костін теж жалівся, що працювати з ними не хочуть. Переривають усю документацію, особливо якщо це стосується технологій. І коли бачать, що товар іде в росію, блокують платежі.

Найсмішніше тут те, що не так давно російський ЦБ сказав банкам тримати своїх партнерів у секреті. Начебто це мало допомогти знизити санкційні ризики для тих самих партнерів. Коротше, приховували, як могли. Але щось пішло не так і партнери самі почали підкопувати під росіян.

«Как это отразится на параллельном импорте европейских и американских товаров, пока до конца не понимаем, но ничего хорошего заранее не ждем». Ну і правильно.

#прорусню #прокитай

Крісталіну Георгієву вчора було переобрано на посаду голови МВФ. Це буде другий пʼятирічний термін. Її кандидатура була єдиною, це каже нам про достатньо потужний консенсус в МВФ. Попри, скажімо дипломатично, критику Георгєвої під час керівництва Світовим Банком.

Новина для нас скоріше хороша, тому що відносини з керівництвом МВФ у нашої країни норм. Тут скоріше у МВФ є певні проблеми, наприклад з США, бо політична невизначеність з допомогою нашій країні від США суттєво впливає на імплементації планів МВФ. Це суто про економіку зараз, а не про маяки МВФ, які стосуються структурних змін в Україні.

У Георгієвої була цікава стаття у блозі МВФ про незалежність центробанків в умовах зростаючого у світі популізму.
Скажімо так. Ця стаття вже дуже наближена до політичної позиції, а не позиції суто технократа. Хоча про Туреччину там не було ні слова. І не нашому прикладі, слава Богу, а загалом по світу. Про цю статтю я напишу тут, але пізніше.

Іранські спецпризначенці захопили португальське судно в Ормурзькій протоці.

Александр Македонський, після найбільшої битви в історії Індії, яка завершилася перемогою над царем Пором, мав намір рушити далі на південний схід до Гангу. Там як вважав Македонський, закінчується Азія.

Але його воїни, незвичні до індійських кліматичних умов, страждали від тропічних лихоманок, мокли під зливами, гинули від укусів змій та отруйних комах. По війську почали бродити чуйки, що попереду два найбільших індійських царства, керманичі яких виставлять армію у 5000 слонів. Зрештою військо Македонського збунтувалося і відмовилося переходити через річку Гефасіс перед долиною Ганга і продовжувати похід.

Це стало серйозним ударом по самолюбству Александра. І в 326 році до н. е., після кількох днів умовлянь, полководець вийшов до своїх воїнів і сказав наступне: Ви самі коли йшли сюди, мали прочитати в Конституції та знати, що демобілізація неможлива завчасно, до закінчення воєнного стану.

Стосовно ситуації на Близькому Сході.

Запуск, особливо масовий, мопедів це прям я їбу операція з великою кількістю людей. І якщо росіяни вже шугані, то вони навчилися це робити обережно. І там прямо складно відстежувати. Іранці ще не навчились, бо ніколи так не робили, і пізди в процесі не отримували.

Тому це відслідкували. Як і трактор дир-дир-дир, який тягне балістику на пускову.

Буде ранок буде статистика. Пока по тому що я бачу - не вражає. Але я бачу не все. Наш типовий вівторок.

Нагадаю, що вчерашній двіж паріж хізбалонів мав результативність - 0 вбитих, 0 поранених, 0 влучань у будь-які важливі обʼєкти.

Мірятися піздєцом не добре, хоча, звичайно, хочеться вийти і сказати тю, 50 ракет, сто шахедів, це шо, війна, от тут у нас війна то війна, от у нас бомбьожа то бомбьожка, от у нас трупів то трупів.

Власне, саме тому і не добре. Легко мірятися трупами, коли це не твій власний труп.

А так-то в Ізраїль йобнуті чорти пуляють своєю йобнутою хуїтою, в той час як США просить ізраїльтян не ескалірувать. Ну і в нас все плюс мінус так само, просто масштаб інший, але людині, яку поїбало ракетою чи шахедом, в цілому уже похую, чи це було в рамках великої третьої світової, чи просто регіонального тимчасового загострення.

Бажаю Ізраїлю того самого, шо і Україні. Не вестися на історії про дєескалацію, бо з цими чортами чим більше дєескаліруєш, тим більше жопа болить. Нехай вони дєескалірують, а ми подивимось.

Ескалюють
В Тегерані вивісили плакат з розірваним прапором Ізраїлю, ракетами та написом "Наступний ляпас буде сильнішим".

Тут The Economist розмірковує, що буде, якщо Україна програє.

Про заборону на російські метали

У Штатах і Британії заборонили імпорт російських алюмінію, міді та нікелю. Тепер їхні торгівельні біржі не можуть приймати ці метали. Усе для того, щоб скоротити російський експорт. Заборонив американський Мінфін.

За російською статистикою, у січні метали складали 15% експорту рф. Що насправді немало. Тому експорт це дійсно може підбити. Основні компанії-виробники металів, які мають якусь долю на світовому ринку – Русал і Норнікель. Норнікель – найбільший виробник нікелю і паладію. Русал – один з найбільших виробників алюмінію. До цих нещодавніх нововведень компанії під санкціями не були.

Але під санкціями були дотичні до цих компаній. Олег Дерипаска, наприклад. У 2000 він разом з Абрамовичем створив Русал і потім був президентом компанії. І тут цікаво, що у 2018 Русал уже був під санкціями. Але їх зняли якраз після того, як Дерипаска відмовився він контролю над компанією. Потрапив Дерипаска під санкції за свої тісні зв’язки з кремлем.

Генеральний директор Норнікеля – Владімір Потанін. Один з найбагатших мільярдерів росії. Теж під санкціями. А ще під санкціями інвестхолдинг «Интеррос». Якраз через нього Потанін і володіє активами Норнікеля.

У грудні Британія вже обмежувала імпорт цих металів з рф. І у Штатах вже вводили санкції проти металургійного і гірничодобувного секторів росії. Тоді на частину металів ввели мита і імпорт упав. З 870 млн доларів у 2021 до 70 млн доларів у 2023. Але торгівля на LME (Лондонській біржі металів) продовжувалася. Бо в них була ліцензія. Але ось після цієї заборони вже і Лондонській біржі, і Чиказькій товарній біржі приймати російські метали не можна. Правда це не стосується металів, які випускалися до заборони.

Загалом торгувати російськими металами можна буде поза біржами. Але зі знижками. І в будь-якому випадку це має вдарити по заробітку росії.

Але. Тут не можна забувати про Китай, який готовий співпрацювати з росією і далі, причому в ще більших обсягах. Вони собі спокійно торгують металами в обхід санкцій. Маскують мідь під металобрухт. Тому що імпорт російського металобрухту не обкладається митом. І цього ніхто не помітив, бо китайці обмежили доступ у Сіньцзян. Це у відповідь на засудження китайських репресій проти уйгурів. Бо нікому з міжнародної спільноти ці репресії не сподобались і Китай вирішив прикрити Сіньцзян, щоб менше було видно, що там відбувається. Так ось, мідь подрібнювали якраз у Сіньцзян. Тому простежити це все було доволі складно.

І тепер трохи підсумку цих санкцій Штатів і Британії. Акції російських компаній уже падають. Гроші росіяни втрачають. Ну а економічні зв’язки з Китаєм активно укріплюються. Який ефект від цього буде для самих Штатів і Британії? Поки спостерігаємо.
#прорусню #щопосанкціях