Друзі! Пропоную вам свою книгу
ЗМІСТ ТУТ: ✅✅✅
Початок 20-х. Яків Логвиненко зі своєю родиною і кількома сім’ями однодумців вирушає з рідного села в нікуди, розуміючи, що до добра колективізація не доведе.
Посеред степу біля ставка вони засновують невеличке село, а далі на яковлівців чекають артіль, голод, війна…
Перед вами абсолютно реальна історія села Яковлівка Лозівського району, що на Харківщині. Здавалося б, переосмислення подій першої половини ХХ сторіччя — пісня, заспівана багато разів. Але цього разу мелодія звучить особливим, слобожанським наспівом, який своєю ліричною простотою і ніжною глибиною торкається самого серця.
Авторка: Ольга Халепа, блогерка (“Руда біологія”), вчитель, письменниця, організаторка заходів
Художник: Віталій Лотоцький
Рік видання: 2021
Формат: 140 × 200 мм
Сторінок: 360
Ціна: 290 грн.
ЗАМОВИТИ ТУТ ✅✅✅https://litera-v.com.ua/%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0-%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%96%d1%8f-2/
АБО НАПИСАТИ МЕНІ В ОСОБИСТІ І Я ВИШЛЮ НОВОЮ ПОШТОЮ ЧИ УКРПОШТОЮ ❗❗❗
ЗМІСТ ТУТ: ✅✅✅
Початок 20-х. Яків Логвиненко зі своєю родиною і кількома сім’ями однодумців вирушає з рідного села в нікуди, розуміючи, що до добра колективізація не доведе.
Посеред степу біля ставка вони засновують невеличке село, а далі на яковлівців чекають артіль, голод, війна…
Перед вами абсолютно реальна історія села Яковлівка Лозівського району, що на Харківщині. Здавалося б, переосмислення подій першої половини ХХ сторіччя — пісня, заспівана багато разів. Але цього разу мелодія звучить особливим, слобожанським наспівом, який своєю ліричною простотою і ніжною глибиною торкається самого серця.
Авторка: Ольга Халепа, блогерка (“Руда біологія”), вчитель, письменниця, організаторка заходів
Художник: Віталій Лотоцький
Рік видання: 2021
Формат: 140 × 200 мм
Сторінок: 360
Ціна: 290 грн.
ЗАМОВИТИ ТУТ ✅✅✅https://litera-v.com.ua/%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%b0-%d0%be%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%96%d1%8f-2/
АБО НАПИСАТИ МЕНІ В ОСОБИСТІ І Я ВИШЛЮ НОВОЮ ПОШТОЮ ЧИ УКРПОШТОЮ ❗❗❗
ГЕТЬМАН
Народ обплутано брехнею,
Невже цього не видно, люди?
Стрижуть отари й над стернею
Іржуть від сміху всі приблуди.
«Якій такій країні слава?!» -
Громадянин волає знову,
Хохол, байдужість та халява,
Відмова вчити калинову.
Таких багато, страх багато,
Споживачів та популістів,
Які цілують міцно в дупу
Свята рашисто-комуністів.
Таких стрижуть, кому не ліньки,
І програмують на брехню,
Вкладають в банки, наче кільку,
І кашу в мізки, маячню.
Волають знову горлодрали:
«Війна набридла! Мать’іті!»
Не народили ми гетьмана,
У сраколизній суєті.
Утроби мамок на тім світі,
Перешерстили весь народ,
Чиї тепер вкраїнські діти?
Царів? Таваріщєй? Гаспод?
Плоди-манкурти ждуть халяву,
Їм Україна всім до дупи,
І знову постять: «Кому слава?»
Ось їх стрижуть, зібравши в купи.
Брехня їх доїть, як корову,
Хохол століттями хохол,
«Єзик радной» замісто мови,
За булаву миліш «прєстол».
Любити треба без римарок,
У «славі» є сакральний зміст,
Хіба Вкраїна недогарок?
Хіба ми десь нахабний гість?
Війна набридла невійськовим,
Герой дратує невкраїнця,
Віддаємося випадковим,
І знов брехня, брехня по вінця.
Манкурти вміло мутять воду,
За кланом бреше знову клан,
Біда одна в мого народу:
Не народився ще гетьман.
#ОльгаХалепа
Народ обплутано брехнею,
Невже цього не видно, люди?
Стрижуть отари й над стернею
Іржуть від сміху всі приблуди.
«Якій такій країні слава?!» -
Громадянин волає знову,
Хохол, байдужість та халява,
Відмова вчити калинову.
Таких багато, страх багато,
Споживачів та популістів,
Які цілують міцно в дупу
Свята рашисто-комуністів.
Таких стрижуть, кому не ліньки,
І програмують на брехню,
Вкладають в банки, наче кільку,
І кашу в мізки, маячню.
Волають знову горлодрали:
«Війна набридла! Мать’іті!»
Не народили ми гетьмана,
У сраколизній суєті.
Утроби мамок на тім світі,
Перешерстили весь народ,
Чиї тепер вкраїнські діти?
Царів? Таваріщєй? Гаспод?
Плоди-манкурти ждуть халяву,
Їм Україна всім до дупи,
І знову постять: «Кому слава?»
Ось їх стрижуть, зібравши в купи.
Брехня їх доїть, як корову,
Хохол століттями хохол,
«Єзик радной» замісто мови,
За булаву миліш «прєстол».
Любити треба без римарок,
У «славі» є сакральний зміст,
Хіба Вкраїна недогарок?
Хіба ми десь нахабний гість?
Війна набридла невійськовим,
Герой дратує невкраїнця,
Віддаємося випадковим,
І знов брехня, брехня по вінця.
Манкурти вміло мутять воду,
За кланом бреше знову клан,
Біда одна в мого народу:
Не народився ще гетьман.
#ОльгаХалепа
ВСТИГНУТИ
Вранішній дощ із листями,
Заколисує осінь дерева,
У костюмах, нарядах, з намистами,
Вона пані, вона – Королева!
Треба встигнути осінь зловити,
Її розквіт, у барвах вогню
Доки ти у щоденних битвах,
Заховався у власну броню,
У люстерко надивиться пані
І не вловить вже жоден смартфон
Її сутність, тоненькі грані,
Швидкоплинний яскравий сезон.
Не витримують листя, як влітку,
Навіть мжички, лягають безсило,
Доки осінь не схожа на тітку,
Доки пристрасне осені тіло,
Насолоджуйся тим, що вражає,
Замість сотень проблем і турбот,
Чуєш, дощ у садах накрапає,
Жовте листя танцює фокстрот,
Чи гопак, а чи пристрасну румбу,
Підкоряючись подиху вітру,
На доріжках, дорогах, на клумбах,
Презентує мазками палітру.
Нам усім трохи сумно, бо швидко,
Колообіг до нас, після нас,
Що не встигнув зробити ти влітку,
Попроси на це в осені шанс.
Злива листя і хмари зефіром,
Споконвічна жовтнева врода,
Доки грудень не прийде звіром,
Замиловує ніжна погода.
#ОльгаХалепа
Вранішній дощ із листями,
Заколисує осінь дерева,
У костюмах, нарядах, з намистами,
Вона пані, вона – Королева!
Треба встигнути осінь зловити,
Її розквіт, у барвах вогню
Доки ти у щоденних битвах,
Заховався у власну броню,
У люстерко надивиться пані
І не вловить вже жоден смартфон
Її сутність, тоненькі грані,
Швидкоплинний яскравий сезон.
Не витримують листя, як влітку,
Навіть мжички, лягають безсило,
Доки осінь не схожа на тітку,
Доки пристрасне осені тіло,
Насолоджуйся тим, що вражає,
Замість сотень проблем і турбот,
Чуєш, дощ у садах накрапає,
Жовте листя танцює фокстрот,
Чи гопак, а чи пристрасну румбу,
Підкоряючись подиху вітру,
На доріжках, дорогах, на клумбах,
Презентує мазками палітру.
Нам усім трохи сумно, бо швидко,
Колообіг до нас, після нас,
Що не встигнув зробити ти влітку,
Попроси на це в осені шанс.
Злива листя і хмари зефіром,
Споконвічна жовтнева врода,
Доки грудень не прийде звіром,
Замиловує ніжна погода.
#ОльгаХалепа
СТОВБУР
Оголилася наша тополя,
Геть жовтаве на землю вбрання!
З водяного стріляє пістоля
Дощ осінній, уже із рання.
І здивовано викрикне птаство:
«Де ж ховатись? На носі зима!
Схаменися, бо це ж святотатство,
Є тополя, а листя нема!»
Промовчить, захитає гілками,
Жовте листя уже «Секонд-хенд»,
Щоб колись заспівати шпаками,
Треба вміти сказати: «the end».
Час від часу таке роздоріжжя,
Геть отруйну пилюку степів,
Не до ніжностей, не до маніжжя,
Коли плач, замість тисячі слів.
Геть у вирій, без листя - потвора,
І забули в далеких краях.
Та не мертва і навіть не хвора,
Тимчасовий осінній крах.
І настануть зимові морози,
Серцевина мовчить охолола,
Ось така собі просто проза,
Коли осінь, ти просто гола.
А птахи прилетять, заспівають,
Коли зеленню вкриється крона,
От, дурні, вони так і не знають,
Що в тополі є стовбур-колона.
Оголилася… Осінь циклічна -
Принесла холоднечу і зливи,
Посміхнеться лише іронічно:
«У птахів небагато звивин».
#ОльгаХалепа
Оголилася наша тополя,
Геть жовтаве на землю вбрання!
З водяного стріляє пістоля
Дощ осінній, уже із рання.
І здивовано викрикне птаство:
«Де ж ховатись? На носі зима!
Схаменися, бо це ж святотатство,
Є тополя, а листя нема!»
Промовчить, захитає гілками,
Жовте листя уже «Секонд-хенд»,
Щоб колись заспівати шпаками,
Треба вміти сказати: «the end».
Час від часу таке роздоріжжя,
Геть отруйну пилюку степів,
Не до ніжностей, не до маніжжя,
Коли плач, замість тисячі слів.
Геть у вирій, без листя - потвора,
І забули в далеких краях.
Та не мертва і навіть не хвора,
Тимчасовий осінній крах.
І настануть зимові морози,
Серцевина мовчить охолола,
Ось така собі просто проза,
Коли осінь, ти просто гола.
А птахи прилетять, заспівають,
Коли зеленню вкриється крона,
От, дурні, вони так і не знають,
Що в тополі є стовбур-колона.
Оголилася… Осінь циклічна -
Принесла холоднечу і зливи,
Посміхнеться лише іронічно:
«У птахів небагато звивин».
#ОльгаХалепа
Запілілі біовідосик з дочкою Софією. Тут є все: і результати сучасної системи освіти🤣 (додивитесь до кінця - зрозумієте), і відкриття нових видів тварин та рослин,🐛 яких ми зустріли в лісі, і зустріч з людиною, вихованою ящірками🦎, і труднощі моїх зйомок🤨, але головне, що ВЕСЬ РОЛиК - ЦЕ СУЦІЛЬНИЙ БЕШКЕТНИЙ ЖАРТ😂, БЕЗ СЦЕНАРІЮ ТА ПІДГОТОВКИ😂, бо коли мама вчитель, та ще й біології🐝, то навіть в ліс спокійно поїхати не можна, обов'язково буде весело!🤗👍😆
Звідки береться сметана, масло, молоко, сироватка, сир? Чому скисає молоко? Що таке кисляк, як виготовляється йогурт? Яке молоко називається пастерізованим, а яке стерилізованим, що таке жирність молока, коли відзначають Всесвітній день молока? Лайфхаки та інші цікавинки про молочні продукти для дітей та дорослих.
МАНКУРТИ
Та хоч десять
Збудуйте парканів!
Та хоч сотні
Вдягніть балаклав!
Не спинити
Вкраїнських вулканів,
Тих, хто волю
Роками плекав.
Вірю, скоро
Згуртуються люди,
Розпізнають
Підступний розкол,
І змітатимуть
Вмить звідусюди
Невкраїнських
Татаро-монгол.
Затріпоче знов
Прапор народний,
Піднімаючи нас
В боротьбу:
За тих хлопців,
В окопах холодних,
Кількарічну
Військову журбу.
Ну, не стане народ
На коліна
У в’язниці всіх
Не запрете,
Обіцяючи нам
Екстразміни,
Знов роками
На всіх плюєте.
Поки ми
Прославляєм країну,
Рвемось разом
Її захищать,
У верхівці,
Творячи руїну,
Знов манкурти
У кріслах сидять.
#ОльгаХалепа
Та хоч десять
Збудуйте парканів!
Та хоч сотні
Вдягніть балаклав!
Не спинити
Вкраїнських вулканів,
Тих, хто волю
Роками плекав.
Вірю, скоро
Згуртуються люди,
Розпізнають
Підступний розкол,
І змітатимуть
Вмить звідусюди
Невкраїнських
Татаро-монгол.
Затріпоче знов
Прапор народний,
Піднімаючи нас
В боротьбу:
За тих хлопців,
В окопах холодних,
Кількарічну
Військову журбу.
Ну, не стане народ
На коліна
У в’язниці всіх
Не запрете,
Обіцяючи нам
Екстразміни,
Знов роками
На всіх плюєте.
Поки ми
Прославляєм країну,
Рвемось разом
Її захищать,
У верхівці,
Творячи руїну,
Знов манкурти
У кріслах сидять.
#ОльгаХалепа
ГРА
Ти один із колоди,
Граєш роль папірця,
На сорочці
Картата картинка.
Не міняючи масті,
Ти в ролі борця,
У відбої жалкуєш
Про вчинки.
Хтось згори тебе тисне,
А хтось поруч турбот
Підкидає, схиливши до ходу.
І ти віриш гравцеві,
Наче той ідіот,
Поки він затира твою вроду.
Перемішує карти
Невтомне життя,
Той, хто поруч,
До інших вже тулиться,
Ти ж один із колоди,
Зрозумій, маяття
Їх твої уже
Геть не стосуються.
Нас затиснуть у пачку
І картатий свій бік
Хтось підставить -
Надовго? Хто відає?
Ти один із колоди,
А вона не навік,
Просто грай,
Аж поки не розкидають.
#ОльгаХалепа
Ти один із колоди,
Граєш роль папірця,
На сорочці
Картата картинка.
Не міняючи масті,
Ти в ролі борця,
У відбої жалкуєш
Про вчинки.
Хтось згори тебе тисне,
А хтось поруч турбот
Підкидає, схиливши до ходу.
І ти віриш гравцеві,
Наче той ідіот,
Поки він затира твою вроду.
Перемішує карти
Невтомне життя,
Той, хто поруч,
До інших вже тулиться,
Ти ж один із колоди,
Зрозумій, маяття
Їх твої уже
Геть не стосуються.
Нас затиснуть у пачку
І картатий свій бік
Хтось підставить -
Надовго? Хто відає?
Ти один із колоди,
А вона не навік,
Просто грай,
Аж поки не розкидають.
#ОльгаХалепа
БІРКА
Сперечаємося до крові,
Рекламуючи чужі принади,
Знаючі всі, гонорові,
Ми розумні від влади до влади.
Мріємо про гідність і море,
А про злидні не можна волати.
Закриваємо вицвілі штори
І від зарплати до зарплати.
Запускаємо в душу довіру,
Зі щербатого п’ючи фаянсу,
Наростивши товстенну шкіру,
Із надією від шансу до шансу.
День за днем, зберігаючи кадри,
І життєпису пишучи збірки,
Ми земні одягнувши скафандри,
Крок за кроком, від бірки до бірки.
6 червня 2020 року
#ОльгаХалепа
Сперечаємося до крові,
Рекламуючи чужі принади,
Знаючі всі, гонорові,
Ми розумні від влади до влади.
Мріємо про гідність і море,
А про злидні не можна волати.
Закриваємо вицвілі штори
І від зарплати до зарплати.
Запускаємо в душу довіру,
Зі щербатого п’ючи фаянсу,
Наростивши товстенну шкіру,
Із надією від шансу до шансу.
День за днем, зберігаючи кадри,
І життєпису пишучи збірки,
Ми земні одягнувши скафандри,
Крок за кроком, від бірки до бірки.
6 червня 2020 року
#ОльгаХалепа
ІГНОР
Якщо ігнор, то два шляхи:
Або вперед, або на дно,
Безвільно руки і плисти,
Але ж якщо мету дано,
То не втрачати жоден шанс
І світ у світі знов плекати,
І будувати диліжанс,
Або вітрила власні ткати.
Що сам створив, то і твоє,
Когось чекати марна справа,
Бо так потроху й зогниєш,
Наловиш гав, як та роззява.
Чекає дози наркоман,
Потреба в поштовхах під дупу,
Псевдопророк і шарлатан
Таких залежних в спільну купу.
Поклони вчасно й оди, оди…
Та сліпота на кепські справи,
Яка, до дідька тут свобода?
Крок не туди і вже розправа,
Лише здається, що є воля,
Що гоноровий пан, чи пані,
Маріонетки навіть тролять
Чиїсь нестерпно вільні грані.
Та тільки: «Ша!» й до черевика,
Завчені ролі, тексти, ноти,
Отут і сенс, і заковика,
Не риба вже в олії шпроти.
Тому, хто зірваний з гачків,
Із голки, нитки (сам підкресли),
На маскарад нема квитків,
Тому умри, вставай, воскресни,
Прийми ігнор, як слабкість душ,
Звернись до себе і до Бога,
Без шмарклів, сліз, давай, чимдуж,
Іди, радій – це перемога!
23 листопада 2021 року
#Ольга Халепа
Якщо ігнор, то два шляхи:
Або вперед, або на дно,
Безвільно руки і плисти,
Але ж якщо мету дано,
То не втрачати жоден шанс
І світ у світі знов плекати,
І будувати диліжанс,
Або вітрила власні ткати.
Що сам створив, то і твоє,
Когось чекати марна справа,
Бо так потроху й зогниєш,
Наловиш гав, як та роззява.
Чекає дози наркоман,
Потреба в поштовхах під дупу,
Псевдопророк і шарлатан
Таких залежних в спільну купу.
Поклони вчасно й оди, оди…
Та сліпота на кепські справи,
Яка, до дідька тут свобода?
Крок не туди і вже розправа,
Лише здається, що є воля,
Що гоноровий пан, чи пані,
Маріонетки навіть тролять
Чиїсь нестерпно вільні грані.
Та тільки: «Ша!» й до черевика,
Завчені ролі, тексти, ноти,
Отут і сенс, і заковика,
Не риба вже в олії шпроти.
Тому, хто зірваний з гачків,
Із голки, нитки (сам підкресли),
На маскарад нема квитків,
Тому умри, вставай, воскресни,
Прийми ігнор, як слабкість душ,
Звернись до себе і до Бога,
Без шмарклів, сліз, давай, чимдуж,
Іди, радій – це перемога!
23 листопада 2021 року
#Ольга Халепа