Динамічний куцик для всіх біофанатів про дихання різних організмів. Відео та фото авторські, події прямо із природи. Вивчайте рідне довкілля весело, разом з Рудою Біологією!

Куцик для маленьких та великих біофанатів прямо з природи, де за допомогою унікальних кадрів, я пояснюю, що таке "цвітіння води" та знайомлю із зеленими водоростями, їх будовою та значенням у природі. Вчіть біологію весело і буде вам біологічне щастя!

​​РАЗ, ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ…
Все повториться знову,
Як зима і літо,
Прощений раз
Не вміє дорожить.
Летить душа
Уламками по світу,
А без душі
Як далі можна жить?
Прощений два
Не витрачає сили,
Жаданий приз
Чекатиме щодня
І  помираючи,
 Лягає до могили
 Вже не любов,
А лише маячня.
Страдженне серце
Віри не зламає,
Страхіття втрат
Зупинить від брехні.
Прощений три
Рубці розколупає,
Віддасть на харч
Голодній хробачні.
Свідомість вибухне
На мікроелементи,
Засіє поле
Долі на життя,
Четверте прощення
Твої інгредієнти
В пакет запхає
Й викине в сміття.

#ОльгаХалепа

Складна та тяжка для засвоєння тема в старших класах про пріонні захворювання. Хто такі пріони? Як передається інфекція? Чи є від неї ліки та які нині відомі пріонні захворювання? А також про вченого, який відкрив куру. Все це всього за кілька хвилин реп-уроку для кожного, хто баєжає вчити біологію та турбується про власний організм.
Для більш глибокого вивчення теми, раджу користуватися додатковою інформацією.

Куцик для маленьких та великих біофанатів, який розповідає про рослин-паразитів, їх будову, життєдіяльність та цікаві особливості. Репортаж прямо з поля, всі рослини-паразити наживо. Паразити знижують врожайність сільськогосподарських рослин, але чи можна від них позбавитись?

От, умію я дивувати, шо тут скажеш?Ситуація за літо трапилася вдруге.
За десяток кілометрів від села їде польовими дорогами автівка. А тут з кущів рудокоса жінка виходить, водій протирає очі: "Невже привиділося?"😳 Та ні, йде собі, сама-самісінька далі, спину наплічником прикриває. Відома справа, інстинкт охотніка спрацьовує, водій по гальмах. Визирає з відкритого віконця. Я на нього:
- Привіт, - кажу, бо ж за кермом знайомий.
- Ти?!
- Ну, я, я ж, - дзвінко сміюся, бо що ж мені робити, коли смішно ?🤣
- От, кого, кого, а тебе тут не думав побачити, - вже й собі сміється знайомий.
- Хіба ж це не приємність, їдеш, їдеш, а з хащів жінка виходить? - добиваю.
- Приємно! Може підвезти? - питає.
- Ні, дякую, в мене відосики, сюжети. Гарного дня!
- Пока!
Курява здіймається з-під коліс, я знімаю наступний уривок і весела посмішка не сходить з обличчя, ну, а в знайомих, сподіваюся, у дні зустрічей, був весь день гарний настрій. 😉
Не кожного ж разу серед степу з хащів до них рудокосі жінки виходять?👩‍🦰

Біокуцик, який розповідає як в природі все взаємопов'язано і якщо не вистачає однієї ланки, то це вплине й на іншу, а якщо є щось, то й інше з'явиться та й взагалі одне сприяє іншому. Заплуталися? Тож перегляньте відосик і все стане зрозуміло.

Іловайській трагедії присвячується...
ЗЕЛЕНИЙ КОРИДОР
Стояли вони,
Наче в темряві люди,
Чекаючи
Світопредставлення,
А може, молилися,
Може, іуди,
Ми зовсім
Не мали уявлення.
Голівка без квітів,
Єство із насіння
Чекало
Врожайної осені,
А ми сподівались
На чудо-спасіння,
Присівши в кущах,
Набурмосені.
Ви друзі,
Чи недруги?
Тіпає нерви!
Граната злилася
З правицею.
І сунуть із поля
Чи ті, що померли,
Чи ті, що прийшли
З громовицею.
Чекати, чи бігти
Незвіданим шляхом?
Гектари вночі
Колючками,
Хтось зліва вже ниє,
Стікаючи страхом,
Хтось відповідь шле
Матюками.
Стояли вони,
Наче в темряві люди,
Зажурені,
Зігнуті змушено…
На власній землі
У ту ніч, як приблуди,
І ми із подертими
Душами.
 #ОльгаХалепа

ПТАХИ-ЛЮДИ
Знайдете себе, чи своїх знайомих? Люди-птахи, чи птахи-люди? Чи то я може багато фантазую?
Але ось, наприклад садова горлиця. Вона щоденно піклується про добробут свого гнізда. Будиночок непоказний, невеликий та відданий на поталу всім вітрам життя. Але пташка щодня носиться довкіллям і збирає якнайкращі гілочки та травинки, щоб ремонтувати свій будинок. У горлиці вічний ремонт і вічне будівництво. А секрет її простий: там діти, новонароджені, або ще не народжені. Горлиця часто воркує зі своїм коханим, сірі, непоказні, але завжди такі закохані. І пташка тільки-но випустить у світ широкий дорослих пташенят, як уже висиджує інших. Такий її сенс та її сутність.
Дятли щодня працюють, до головного болю, до струсу мозку, до божевілля. Видобувають поживу для себе та своїх дітей тяжкою фізичною працею, несуть їжу до дупел, які самі ж видовбали «мозолистими» дзьобами, знаючи всі секрети цієї праці, які їм передали батьки та прадіди. Дятли лупають деревину і тільки так виживають щодня, на тарілочці хробаків ніхто не принесе.
Орел – хижак, він підіймається високо над усіма, розправляє крила і відчуває себе повноправним хазяїном своїх угідь. Він знає поведінку та місце існування всіх жертв – гризунів та плазунів, дрібних птахів та ослаблених життям чималих тварин. Він змушує підкорятися всіх своїм законам, нападаючи зверху, зненацька, чітко та безпомилково б’ючи у найвразливіше місце. Живиться сам, живить своїх дітей. Орлу ніхто не указ, навіть широкоплечі круки в чорному. Орел поважно домовляється з ними, або відганяє від своєї території, якщо нахабніють. Дрібнота, типу ластівок та горобців, тікає врізнобіч, ладна скоріше заспівати оду хижакові, ніж потрапити до його хижого дзьоба. Від гнізда орла краще триматися далі. Відригані справи та послід смердять роками, навіть якщо орел змінює своє місце життя.
Одуди - хвастуни, вони яскраві, з чубчиком-гребінцем, котрий розправляють гордо віялом, ледве торкнуться лапками землі. Хитрий довгий дзьобик швидко визбирує комашок з-поміж травинок. Одуди самі гнізд не будують, вони люблять дупла, але чужі. За дармовий будиночок можуть і побитися, і між собою, й з іншими. Котрийсь із дятлів буває махне крилом:
- Та забирай уже, може тобі потрібніше? Я собі нове видовбаю.
Але одуди в дуплі лише тимчасово, їм аби перебути період залицяння та розмноження, аби висидіти пташенят, а після них дупло стоїть порожнє, бо одуди не мають бажання прибиратися в будиночку і купи пташиного посліду заповнюють дупло та все навколо. Дармове одуди не цінують.
Шпаки - артисти, їм аби сцена для виступів: гілка, стовп, опора, паркан. За лаштунками в дуплі, пищать та весь час просять їсти діти артистів. Але шпак встигає все: начистити свій концертний костюм, заспівати душевних пісень, побути пародистом, визбирати комашню на косовиці, чи в саду, нагодувати тридцять сім разів за день шпаченят і знову яскраво виспівувати на сцені, аж пір’я на волі тремтить від задоволення собою, своєю кмітливістю та артистизмом.
Синички – патріоти своєї Батьківщини. Вони не кидають її ніколи, пристосовуються до будь-якої погоди, пори року, кількості та якості їжі. Аби лише залишитися там, де народилися вони та їх діти. Синички рятують довкілля від шкідників, самі потерпаючи від хижого птаства, живучи в трубах, щілинах та отворах. Але не жаліються, адже Батьківщину не обирають.
Галки – гопніки. Вони так і зорять своїми блакитними беньками, аби вчасно побачити, де і що погано лежить. Не знайдуть, так відберуть у слабших, не зароблять, так вкрадуть, не віддадуть самі, так підберуть те, що погано лежить. Галки є скрізь. Вони збиваються у зграйки та контролюють свою територію в будь-яку пору року. Степ, так степ, рілля, так рілля, вулиці міста, то й нехай – галки нічим не гидують. Крила в боки, ноги на ширину плечей, рішучий погляд і вперед боротися за місце під сонцем. Нахабність – друге щастя….
Кожен має крила, і кожен літає по своєму, таке воно пташине життя.
(далі буде)
#ОльгаХалепа

Біокуцик для маленьких та великих біофанатів розповідає, звідки та як у рослин беруться поживні речовини, за рахунок яких існує все людство. Репортаж прямо з природи. Вчіть біологою весело!

Свято стало натхненням для рядків...

ГІРКОТА КАЛИНИ
А що для мене слово Україна?
Як пояснити нашим ворогам,
Якщо не знають гіркоту калини,
Якщо сорочка з хрестиками – крам?
Як пояснити те, що не відчули,
Які кричать, що рідне, то брехня?
Маніпуляціями зроблені намули,
А все ж так просто: Україна – мова –я.
Мої герої зовсім не бандити,
І стяг не просто шите полотно,
То як же, як же пояснити,
Їм те, що зрозуміти не дано?
І сумно бачити знущання та наругу,
А погляд піксель зловить і медалі,
І де б не були, обіймемось з другом,
Бо за загиблими об’єднують печалі.
І сумно бачити дволиких волонтерів,
А ми ж один вантажили причеп,
І крили матом ватних есесерів,
І весь російсько-сєпарський вертеп.
Хтось превозніс себе за грамоти та славу,
На привітання відповість мовчанням,
А я не можу, ну, не маю права
Забути кожного із вас почесне звання.
Так що ж для мене слово Україна?
Не шароварно-галушковий сміх,
А волонтерсько-воїнська таїна
Це пам’ять, щирість, це мій оберіг.
Це соняшником вкриті терикони,
Це воїн-брат і тисячі смертей,
І та війна, яка і досі зона,
Де сотні мінами освітлених ночей.
І коли хлопець, чоловік там, за степами,
Твій брат, твій син не поруч, а десь там,
Здається, що відкрила б усі брами,
Щоб дати шлях щоденним молитвам.
Ось це моя у серці Батьківщина,
Та як же все це пояснити ворогам?
Якщо не знають гіркоти калини,
Якщо сорочка вишита, то крам.
Якщо сьогодні лізуть на ту сцену
І рвуть роти, мовляв, я патріот!
Але і досі тризуб мають за емблему,
І кожен був і є Іскаріот.
Не продаваймося за ложку їхніх смальців,
Співаймо Гімн, тримаючись за руки,
А дотиками душ, думок та пальців
Не до розбрату прагнемо, а злуки.
#ОльгаХалепа

24 серпня 2021 року

Біокуцик про те, як жива природа без приладів та прогнозу погоди, визначає її наперед. Сюжет прямо з довкілля, під накрапання дощу. Вчіть біологію весело і буле всім біологічне щастя!

(Присвячується Іловайській трагедії)
***
   Нас було двадцять… Нас залишилось двадцять…
    Кажуть, у пеклі стоять казани, ні, точніше котли. Так, саме котли. В них булькає чорна гаряча смола і кипить пекуче сонце серпня, присолене пилюкою східного степу. А краєчком котла, замкненим колом, ходять зрадники. Сука! Ми їх ненавиділи! Сотні наших бійців, тисячі відважних солдат ненавиділи цю підлоту! Агресія! Війна! По іншому неможна, або ми їх, або вони нас. Брати-слов’яни, кажете? Коридор вам, падлам, зі світлом у кінці тунелю!
   Ми варилися в котлі, а вони, гниди, чекали нашого часу. Всі гниди чекали цього, бо нас було занадто багато. Дайте ж допомогу, падли, дайте допомогу!
 Мовчання. Зрада. Ящикова брехня. Безкарність.
Їдуть додому, наші хлопці-відчайдухи. Двохсотими….
***
   Наш група не знала куди іти. Позаду пекло. Попереду невідомість. Бронежилети тягнули на дно Сіверського Дінця...

Біокуцик про дерева, на які ми зазвичай звертаємо увагу, коли вони починають заважати, не знаючи, що ці звичні рослини приносять ще й багато користі. Про кого йде мова, дивіться у сюжеті прямо з природи. Вчіть біологію весело і буде вам біологічне щастя!

ПОРТАЛ
Добридень, рудокоса пані,
А ти чому забрала наше літо?
О, так, із ним ти у змаганні
Перемогла усі яскраві квіти.
Останній день його і перший твій,
Ця ніч межа: пригоди-напівсоння,
Я за полу хапаю: «Літо стій!»
Воно іде, а ти на підвіконня.
Махне рукою серпень: "Відчепись!
Я все тобі віддав, готуй консерви!
Зустрінемося потім, там, колись
Минуле йде, не витріпуй нерви!"
Він має рацію, чого ж це я, чого?
Ну, осінь, осінь, та хіба то вперше?
Ще безліч справ замайорить кругом,
Ще безліч планів та ідей і звершень!
Немає квітів, байдуже, дарма,
Букет із листя теж яскрава штука,
У круговерті кожного млина
Завжди буває борошно й пилюка.
Сузір'я в мандри, холод у домівки
Зелене геть, привіт рясні дощі,
Весна для дівчинки, а осінь то для жінки,
Радій всьому, що личить до душі.
Так, літо щедре, як молочні груди,
Але вже час на паузу смоктання,
Промова вересня і зазвучать етюди
Достиглості, дозбору, доцвітання.
Привіт, руда, тобі відкрито двері,
Нічний портал пускає твій танок
Вітайте, пані Осінь на Бродвеї
У місті Рік уже зробила крок!
#ОльгаХалепа

Нарешті ми дочекалися цього кліпу! Команда журналу #люк ще навесні запропонували мені взяти участь у соціальному проекті "Ні дискримінації!". Чого, Чого, а цього в нашому суспільстві вистачає та й випробувала її на собі. 🤦‍♀️ Ми збиралися у мене на кухні та в студіях Харкова. Дівчата та хлопці розповідали мені свої ідеї, я писала текст і чат наповнювався емоційним діалогами.🤟
Сьогодні День знань і я точно знаю, що історій дискримінації колег безліч, бо за рік почула їх багато. Це погано.😪 Це погано, коли людину дискримінують за погляди, цінності та орієнтацію. Вони - справа кожного. Я вільна людина. ТИ вільна людина.Я НЕ ГОМОФОБ. 🏳️‍🌈 І справа кожного ким бути, з ким бути, як любити і кого любити.
Не біла ворона. Не халепа. Кароч, УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ, ГЕТЬ ДИСКРИМІНАЦІЮ!!!💙💙💙💛💛💛

Дякую чудовій команді за запрошення та співпрацю! ❤❤❤ Ви неймовірні!!!🌺💖🌺https://youtu.be/aWoKUNUcL2M