This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Як люди користуються тенісним столом.
Фото оповідання від японського фотографа
Лейпциг
Фото оповідання від японського фотографа
Лейпциг
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Перший київський батіскаф
Ps
Сподіваюся всі живі і здорові
Ps
Сподіваюся всі живі і здорові
Ситуація наступна: Потрібно потрапити додому у мікрорайон Академмістечко з вулиці Сирецької.
На годиннику 20:33. Із варіантів: міська електричка, але дещо довго чекати; метрополітен, але далеко йти; тролейбус 36 від станції "Автозаводська", який їде оптимально по розташуванню будинку, але йти 1,5 кілометра. Я обрав останній варіант. Відбій був о 20:47.
Прийшовши на зупинку о 20:59, я побачив, як тролейбус відправився, поки я встиг перейти на зелений. Добре, з ким не буває. Наступний тролейбус прогнозувався через 20 хвилин, що було не досить довго. Тролейбус приїхав з табло "До станції метро Нивки", і я потім, коли відкрив мапу GPS і звірив бортовий номер, зрозумів, що це 36 тролейбус. Але він також вже поїхав.
На годиннику вже 22 година, прибуває 3 тролейбус без опізнавальних знаків (табло вимкнено, світло погашено), але який на трекінгу був 36 тролейбус. Враховуючи очікування майже 1 годину коректного тролейбусу (яких повинно бути 2 в ці проміжки часу до кінцевої), я став перед тролейбусом і пояснив водію, що пасажири чекають на зупинці і не було інших.
Водій відправився о 21:40 зі станції "Північна". Водій пояснює, що він їде до "Вишгородська" і там буде розворот робити, бо диспетчер дав таку вказівку і що він взагалі 1 випуск. Де 3, 4 випуск не знає і у диспетчера уточнити відмовляється.
Поки ми спілкувалися з водієм, через дорогу їхала поліція, яка вирішила розвернутися і скласти на мене протокол, що я стояв на дорозі (ч. 1 ст. 127 КУпАП). Поки виписували протокол до 22:37, жодного тролейбусу не було. Фішка цієї ситуації в тому, що станом на 23 годину жоден тролейбус до кінцевої, окрім того, що був о 20:59, до кінцевої "Чорнобильська" не доїхав.
Ось так і сподівайся на роботу транспорту, враховуючи, що він курсує так систематично.
Автор Кравченко Андрій
Група у Фб Пасажири Києва
На годиннику 20:33. Із варіантів: міська електричка, але дещо довго чекати; метрополітен, але далеко йти; тролейбус 36 від станції "Автозаводська", який їде оптимально по розташуванню будинку, але йти 1,5 кілометра. Я обрав останній варіант. Відбій був о 20:47.
Прийшовши на зупинку о 20:59, я побачив, як тролейбус відправився, поки я встиг перейти на зелений. Добре, з ким не буває. Наступний тролейбус прогнозувався через 20 хвилин, що було не досить довго. Тролейбус приїхав з табло "До станції метро Нивки", і я потім, коли відкрив мапу GPS і звірив бортовий номер, зрозумів, що це 36 тролейбус. Але він також вже поїхав.
На годиннику вже 22 година, прибуває 3 тролейбус без опізнавальних знаків (табло вимкнено, світло погашено), але який на трекінгу був 36 тролейбус. Враховуючи очікування майже 1 годину коректного тролейбусу (яких повинно бути 2 в ці проміжки часу до кінцевої), я став перед тролейбусом і пояснив водію, що пасажири чекають на зупинці і не було інших.
Водій відправився о 21:40 зі станції "Північна". Водій пояснює, що він їде до "Вишгородська" і там буде розворот робити, бо диспетчер дав таку вказівку і що він взагалі 1 випуск. Де 3, 4 випуск не знає і у диспетчера уточнити відмовляється.
Поки ми спілкувалися з водієм, через дорогу їхала поліція, яка вирішила розвернутися і скласти на мене протокол, що я стояв на дорозі (ч. 1 ст. 127 КУпАП). Поки виписували протокол до 22:37, жодного тролейбусу не було. Фішка цієї ситуації в тому, що станом на 23 годину жоден тролейбус до кінцевої, окрім того, що був о 20:59, до кінцевої "Чорнобильська" не доїхав.
Ось так і сподівайся на роботу транспорту, враховуючи, що він курсує так систематично.
Автор Кравченко Андрій
Група у Фб Пасажири Києва
Величезного Прутня поклала мерія Києва на експертні пропозиції зробити безпечним ремонт на оболоні
📢 У КМДА проігнорували пропозиції зробити проспект Івасюка на Оболоні безпечним для велосипедистів
У проєкт капремонту проспекту Володимира Івасюка в Оболонському районі Києва внесли зміни, але проігнорували пропозиції U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») ГО Пасажири Києва.
Нова схема організації дорожнього руху на найбільш завантаженому та аварійно-небезпечному відрізку дороги не передбачає безпечних умов для руху велосипедом.
Департамент транспортної інфраструктури КМДА і КП @Київавтодор внесли зміни в організацію дорожнього руху на одному з перехресть пр.Івасюка на Оболоні для забезпечення заїзду до прибудинкової території, обґрунтовуючи це «безпекою» та «комфортом, зручністю пересування усіх учасників руху».
Однак у новій схемі ОДР передбачено заїзд на прибудинкову територію прямо з кругової розв'язки. При цьому жодних інших змін немає. Для внесення цих змін збирали нараду під головуванням заступника голови Дептрансу Валентина Кульбако, у протоколі наради записано, що «зауваження представників громадськості відсутні». Але в нараді від громадськості брали участь лише голови ОСББ сусідніх будинків, а представників громадських організацій, які системно займаються безпекою руху, не запросили.
Натомість щонайменше з жовтня 2023 року (тобто майже рік!) Дептранс КМДА і Київавтодор ігнорують усні і письмові звернення ГО «Пасажири Києва» та U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») щодо облаштування велосипедних переїздів через просп. Івасюка або принаймні розгляду цього питання на засіданнях Київської майстерні міста.
У новій схемі ОДР цих велопереїздів немає, тож про який «комфорт, зручність пересування усіх учасників руху» йдеться — не зрозуміло.
🤝 Закликаємо Дептранс КМДА і Київавтодор винести питання велопереїздів на пр.Івасюка на розгляд на найближчому засіданні Майстерні (17.09.2024) і до кінця року його реалізувати.
Безпека, комфорт, зручність пересування всіх учасників руху, у т.ч. користувачів велосипеда, не має залежати від того, хто живе на вулиці, або політичних уподобань керівництва Дептрансу.
Із фб групи U-Cycle
📢 У КМДА проігнорували пропозиції зробити проспект Івасюка на Оболоні безпечним для велосипедистів
У проєкт капремонту проспекту Володимира Івасюка в Оболонському районі Києва внесли зміни, але проігнорували пропозиції U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») ГО Пасажири Києва.
Нова схема організації дорожнього руху на найбільш завантаженому та аварійно-небезпечному відрізку дороги не передбачає безпечних умов для руху велосипедом.
Департамент транспортної інфраструктури КМДА і КП @Київавтодор внесли зміни в організацію дорожнього руху на одному з перехресть пр.Івасюка на Оболоні для забезпечення заїзду до прибудинкової території, обґрунтовуючи це «безпекою» та «комфортом, зручністю пересування усіх учасників руху».
Однак у новій схемі ОДР передбачено заїзд на прибудинкову територію прямо з кругової розв'язки. При цьому жодних інших змін немає. Для внесення цих змін збирали нараду під головуванням заступника голови Дептрансу Валентина Кульбако, у протоколі наради записано, що «зауваження представників громадськості відсутні». Але в нараді від громадськості брали участь лише голови ОСББ сусідніх будинків, а представників громадських організацій, які системно займаються безпекою руху, не запросили.
Натомість щонайменше з жовтня 2023 року (тобто майже рік!) Дептранс КМДА і Київавтодор ігнорують усні і письмові звернення ГО «Пасажири Києва» та U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») щодо облаштування велосипедних переїздів через просп. Івасюка або принаймні розгляду цього питання на засіданнях Київської майстерні міста.
У новій схемі ОДР цих велопереїздів немає, тож про який «комфорт, зручність пересування усіх учасників руху» йдеться — не зрозуміло.
🤝 Закликаємо Дептранс КМДА і Київавтодор винести питання велопереїздів на пр.Івасюка на розгляд на найближчому засіданні Майстерні (17.09.2024) і до кінця року його реалізувати.
Безпека, комфорт, зручність пересування всіх учасників руху, у т.ч. користувачів велосипеда, не має залежати від того, хто живе на вулиці, або політичних уподобань керівництва Дептрансу.
Із фб групи U-Cycle
Управління освіти Дарницької РДА за 133 млн грн замовило будівництво укриття в дитсадку по вул. Срібнокільська, 4-А.
Ціни найбільших будматеріалів завищені.
У підсумковій відомості ресурсів найбільша сума 16,79 млн грн припадає на гарячекатані фасонні профілі для шпунтових паль Л4 і Л5 по 74 400 грн/т.
Компанія «UBP Ukraine» пропонує шпунти Ларсена Л5-УМ по 34 000 грн/т, а індустріальна група «Юкран» продає їх по 47 800 грн/т.
Ще 13,30 млн грн відведено на гарячекатану арматурну сталь класу А500С по 41 760 грн/т. Фірма «Булат Метал» продає таку арматуру по 32 500–39 615 грн/т, що в середньому на 14% дешевше, а компанія ТОВ «Залізний світ» пропонує її по 32 368–32 648 грн/т, що на 22% дешевше.
Ймовірна переплата по арматурі становить приблизно 2,42 млн грн. На ці гроші можна купити десять всеспрямованих РЕБ Антидрон купол захисту від БПЛА/FPV на сім діапазонів «Air Jammer Pro 7» для військових потреб.
Ps
Важливо розуміти, що на такому великому об'єкті 2-3% відсотка відхилення не виглядає критично.
Для перевірки необхідно контроль всіх етапів, аудит, інженерний супровід і тд
Всі державні та комунальні кошти - максимально уважно
Інфо від Наші гроші
Ціни найбільших будматеріалів завищені.
У підсумковій відомості ресурсів найбільша сума 16,79 млн грн припадає на гарячекатані фасонні профілі для шпунтових паль Л4 і Л5 по 74 400 грн/т.
Компанія «UBP Ukraine» пропонує шпунти Ларсена Л5-УМ по 34 000 грн/т, а індустріальна група «Юкран» продає їх по 47 800 грн/т.
Ще 13,30 млн грн відведено на гарячекатану арматурну сталь класу А500С по 41 760 грн/т. Фірма «Булат Метал» продає таку арматуру по 32 500–39 615 грн/т, що в середньому на 14% дешевше, а компанія ТОВ «Залізний світ» пропонує її по 32 368–32 648 грн/т, що на 22% дешевше.
Ймовірна переплата по арматурі становить приблизно 2,42 млн грн. На ці гроші можна купити десять всеспрямованих РЕБ Антидрон купол захисту від БПЛА/FPV на сім діапазонів «Air Jammer Pro 7» для військових потреб.
Ps
Важливо розуміти, що на такому великому об'єкті 2-3% відсотка відхилення не виглядає критично.
Для перевірки необхідно контроль всіх етапів, аудит, інженерний супровід і тд
Всі державні та комунальні кошти - максимально уважно
Інфо від Наші гроші
Інфо від нашого підписника
Давайте проговоримо
В наш час, з початку війни нагальною проблемою українців стає захист цивільного населення, і в першу чергу ми думає про захист дітей. Мати з немовлям на руках що потрапила під обстріл, закриває дитину собою не думаючи про своє життя. Коли ми чуємо про жертви цивільного населення – «в наслідок обстрілу в… загинуло 12 (25, 125 ….) мирних жителів, серед них двоє (п’ятеро, п’ятнадцять, тридцать…) дітей – саме останні слова – про дітей, впливають на нас найсильніше. Такі жахливі новини, нажаль, ми чуємо кожен день. І от це, останнє – «… дітей» - ріже серце кожному з нас.
Діти – наше майбутнє, це природньо піклуватись про дітей більше ніж про себе, за будь-яку ціну ми намагаємось зберегти і захистити саме їх, навіть ціною власного життя.
Материнський інстинкт (хоча батько не менше від матері хвилюється за дитину) – є природним та еволюційно потрібним для виживання спільноти, але, нажаль, як і більшість інстинктів – він сліпий. Емоції закривають розум і іноді – шкодять. Разом з водою виплескується і дитина.
Київська гімназія №236. Старенька будівля, 60-ті роки минулого сторіччя, якщо дуже грубо порахувати – за всі роки її існування закінчило цю школу не менше 4.5 тисяч дітей (3 випускних класи по 25 дітей за 65 років – 4875).
І кожен випускник цієї школи завжди пишався і з гордістю згадував про наш старенький, але такий рідний і неповторний стадіон.
Ні, не так. Не просто стадіон – а саме СТАДІОН.
https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%A4%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5/@50.3569027,30.4716333,18z/data=!3m1!4b1!4m6!3m5!1s0x40d4c8665efb72d1:0x9487db966fcd099!8m2!3d50.3569013!4d30.4727159!16s%2Fg%2F11hbh7b84t?hl=uk&authuser=1&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI0MDkwOS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D
Унікальна споруда, побудована у складках місцевості, має природою створені трибуни – не футбольне поле (майданчик), як у всіх інших школах Києва – а саме стадіон.
При цьому в гімназії немає бомбосховища, є декілька підвалів, переобладнаних у сховища. Сподіваюсь, всі розуміють різницю між сховищем та укриттям.
І от, якась «розумна» голова знайшла «геніальне» рішення – а давайте побудуємо сховище на місці стадіону! Чаша стадіону – ідеальний котлован, економія коштів, вигода для всіх мешканців мікрорайону, тим більше згідно проекту це – «Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття». Все серйозно, солідно, актуально, необхідно…
Але.
Виникає питання – а що буде із стадіоном?
Проектувальники мають на це відповідь – сховище буде підземним, а от на поверхні ми збудуємо шкільний «стадіон». Це вони так кажуть, але якщо перевірити значення слова «стадіон» у вікі – то побачимо деякі деталі, в яких зазвичай і ховається диявол:
Стадіо́н (грец. στάδιον, «місце для змагань») — комплексна споруда для спортивних змагань. Зазвичай, включає: спортивне (атлетичне) поле, трибуни для глядачів, які розташовано зі сходами навколо поля. Може також мати систему освітлення, бігові доріжки тощо.
Звертаю увагу на трибуни для глядачів, які, звісно, ніхто не буде будувати для якогось там шкільного футбольного поля.
Так, укриття потрібне, школа змушена працювати в дві зміни, із-за чого деякі вчителі мають навантаження по 10-12 уроків на день (що, відповідно, не може не впливати на якість викладання), але хіба можна вирішувати термінові та нагальні проблеми ЗНИЩУЮЧИ унікальні споруди?
Чому в блокадному Ленінграді співробітники Інституту рослинництва, вмираючи від голоду – не взяли жодної зернини з колекції насіння, яке складалось з тон зерна?
Бо знали – це – важливіше навіть за їх життя, це потрібно наступним поколінням, це потрібно нашим дітям.
Чому ми повинні створювати безпеку наших дітей ціною знищення унікальної споруди?
Може тому, що школа підпорядкована Управлінню освіти, і саме Управління розпоряджається як коштами, так і територіями шкіл району?
Давайте проговоримо
В наш час, з початку війни нагальною проблемою українців стає захист цивільного населення, і в першу чергу ми думає про захист дітей. Мати з немовлям на руках що потрапила під обстріл, закриває дитину собою не думаючи про своє життя. Коли ми чуємо про жертви цивільного населення – «в наслідок обстрілу в… загинуло 12 (25, 125 ….) мирних жителів, серед них двоє (п’ятеро, п’ятнадцять, тридцать…) дітей – саме останні слова – про дітей, впливають на нас найсильніше. Такі жахливі новини, нажаль, ми чуємо кожен день. І от це, останнє – «… дітей» - ріже серце кожному з нас.
Діти – наше майбутнє, це природньо піклуватись про дітей більше ніж про себе, за будь-яку ціну ми намагаємось зберегти і захистити саме їх, навіть ціною власного життя.
Материнський інстинкт (хоча батько не менше від матері хвилюється за дитину) – є природним та еволюційно потрібним для виживання спільноти, але, нажаль, як і більшість інстинктів – він сліпий. Емоції закривають розум і іноді – шкодять. Разом з водою виплескується і дитина.
Київська гімназія №236. Старенька будівля, 60-ті роки минулого сторіччя, якщо дуже грубо порахувати – за всі роки її існування закінчило цю школу не менше 4.5 тисяч дітей (3 випускних класи по 25 дітей за 65 років – 4875).
І кожен випускник цієї школи завжди пишався і з гордістю згадував про наш старенький, але такий рідний і неповторний стадіон.
Ні, не так. Не просто стадіон – а саме СТАДІОН.
https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%A4%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5/@50.3569027,30.4716333,18z/data=!3m1!4b1!4m6!3m5!1s0x40d4c8665efb72d1:0x9487db966fcd099!8m2!3d50.3569013!4d30.4727159!16s%2Fg%2F11hbh7b84t?hl=uk&authuser=1&entry=ttu&g_ep=EgoyMDI0MDkwOS4wIKXMDSoASAFQAw%3D%3D
Унікальна споруда, побудована у складках місцевості, має природою створені трибуни – не футбольне поле (майданчик), як у всіх інших школах Києва – а саме стадіон.
При цьому в гімназії немає бомбосховища, є декілька підвалів, переобладнаних у сховища. Сподіваюсь, всі розуміють різницю між сховищем та укриттям.
І от, якась «розумна» голова знайшла «геніальне» рішення – а давайте побудуємо сховище на місці стадіону! Чаша стадіону – ідеальний котлован, економія коштів, вигода для всіх мешканців мікрорайону, тим більше згідно проекту це – «Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття». Все серйозно, солідно, актуально, необхідно…
Але.
Виникає питання – а що буде із стадіоном?
Проектувальники мають на це відповідь – сховище буде підземним, а от на поверхні ми збудуємо шкільний «стадіон». Це вони так кажуть, але якщо перевірити значення слова «стадіон» у вікі – то побачимо деякі деталі, в яких зазвичай і ховається диявол:
Стадіо́н (грец. στάδιον, «місце для змагань») — комплексна споруда для спортивних змагань. Зазвичай, включає: спортивне (атлетичне) поле, трибуни для глядачів, які розташовано зі сходами навколо поля. Може також мати систему освітлення, бігові доріжки тощо.
Звертаю увагу на трибуни для глядачів, які, звісно, ніхто не буде будувати для якогось там шкільного футбольного поля.
Так, укриття потрібне, школа змушена працювати в дві зміни, із-за чого деякі вчителі мають навантаження по 10-12 уроків на день (що, відповідно, не може не впливати на якість викладання), але хіба можна вирішувати термінові та нагальні проблеми ЗНИЩУЮЧИ унікальні споруди?
Чому в блокадному Ленінграді співробітники Інституту рослинництва, вмираючи від голоду – не взяли жодної зернини з колекції насіння, яке складалось з тон зерна?
Бо знали – це – важливіше навіть за їх життя, це потрібно наступним поколінням, це потрібно нашим дітям.
Чому ми повинні створювати безпеку наших дітей ціною знищення унікальної споруди?
Може тому, що школа підпорядкована Управлінню освіти, і саме Управління розпоряджається як коштами, так і територіями шкіл району?
Футбольное поле · Київ, Україна, 02000
★★★★★ · Футбольне поле
Поруч з нашим шкільним Стадіоном є «нічия» земля, так само – природна складка рельєфу, частина яру (колись там починались струмки, що формували річку Віта, її виток і початок). Коли мікрорайон будувався, місцеві жителі на схилах яру будували погреби, гаражі, дехто навіть і городину вирощував. Зараз там, в залишках погребів – притони бомжів та несанкціоноване звалище.
Такий самий рельєф, але це вже не територія школи (Управління). Може саме тому і було прийнято рішення піти найпростішим шляхом – відібрати у школи Стадіон? Землевідведення, зміна цільового призначення землі, ще з десяток штучних бюрократичних бар’єрів – кому це потрібно?
Простіше відібрати у школи Стадіон і прикриваючись безпекою дітей разом із водою вилити з корита і дитину!
А тім хто вимагає не чіпати його – закрити рота словами – «Над укриттям буде новий стадіон футбольний майданчик».
Станом на зараз на Стадіоні відрізали живлення від ліхтарів освітлення (так, це БУВ Стадіон із освітленням), привезено з десяток самоскидів піску, встановлено будівельну побутівку для «штабу» прорабу, кинуто тимчасову гілку електроживлення.
Чотирьом вчителям фізкультури сказано проводити уроки в спортзалі, місцеві мешканці чухають потилиці – і укриття потрібне, і Стадіон шкода.
Писати петицію? Яка там кількість необхідних підписантів?
Виходити на мітинги та пікетування? – Ви що, проти безпеки дітей?!
Ось так, здавалось, тупикова ситуація.
Чи може все таки рішення є?
Такий самий рельєф, але це вже не територія школи (Управління). Може саме тому і було прийнято рішення піти найпростішим шляхом – відібрати у школи Стадіон? Землевідведення, зміна цільового призначення землі, ще з десяток штучних бюрократичних бар’єрів – кому це потрібно?
Простіше відібрати у школи Стадіон і прикриваючись безпекою дітей разом із водою вилити з корита і дитину!
А тім хто вимагає не чіпати його – закрити рота словами – «Над укриттям буде новий стадіон футбольний майданчик».
Станом на зараз на Стадіоні відрізали живлення від ліхтарів освітлення (так, це БУВ Стадіон із освітленням), привезено з десяток самоскидів піску, встановлено будівельну побутівку для «штабу» прорабу, кинуто тимчасову гілку електроживлення.
Чотирьом вчителям фізкультури сказано проводити уроки в спортзалі, місцеві мешканці чухають потилиці – і укриття потрібне, і Стадіон шкода.
Писати петицію? Яка там кількість необхідних підписантів?
Виходити на мітинги та пікетування? – Ви що, проти безпеки дітей?!
Ось так, здавалось, тупикова ситуація.
Чи може все таки рішення є?