Хто думає, що спірні питання з Польщею зникнуть через місяць після виборів там - дуже сильно помиляються. Новий сейм і новий уряд будуть іншими ніж зараз. І значно більш конфлікто налаштовані в чутливих для нас питаннях. Що і показує виборча кампанія.

Тож вже зараз слід думати як діяти з цієї новою реальністю.

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін поділився такою думкою:
"Цей тиждень пройшов під знаком американської поїздки президента України. Обговорювалося багато речей, які мають вплив на ситуацію у нас. Ситуація значно відрізняється від візиту Зеленського до США у грудні 2022 року. Тоді не було виступу в ООН, а зараз він там, у Нью-Йорку, представляв формулу миру, говорив про інші значущі речі. Намагався достукатися до умовно нейтральних країн. Навіть уперше зустрівся з президентом Бразилії. Нам важливо залучати країни Глобального півдня до проектів, пов'язаних із відновленням архітектури безпеки".

Не менш значущою експерт називає і поїздку Зеленського до Вашингтона, його зустрічі з провідними американськими політиками. За словами Олексія Якубіна, той факт, що цього року, на відміну від минулого, українському президенту не дали виступити перед Конгресом, показує зміну умов у Сполучених Штатах.
"Там уже видозмінилася (у більш вдалий для республіканців бік) конфігурація у Конгресі. І набирає обертів виборча кампанія наступного року, коли обиратимуть і президента, і ще низку представників парламенту. Це завжди поляризує республіканців та демократів. І ситуація з нашою підтримкою (військовою, фінансовою) так чи інакше пов'язується з внутрішньоамериканським розкладом. Тоді як правляча Демократична партія демонструє підтримку України, республіканці намагаються показати, що цю підтримку слід знижувати", – зазначає політолог.

Безумовно, продовжує він, ця поїздка до США пройшла для української делегації у складніших умовах, ніж роком раніше. Але поки що вдається домовлятися про продовження підтримки, навіть про її розширення.
"Щоправда, ситуація з тими ж ракетами ATACMS досі залишається невизначеною. Можливо, ми отримаємо невелику партію полегшеної версії цих ракет. Але офіційного підтвердження цьому поки що немає", – констатує Олексій Якубін.

Він також звертає увагу, що на тій самій Генасамблеї ООН виникла неприємна ситуація між Україною та Польщею. На тлі проблем з українським експортом був заочний обмін шпильками між президентами Зеленським та Дудою. Послідувала ціла низка випадів на адресу України з боку польських політиків.
"Це ще раз демонструє важливість серйозно ставитися до виборів, які намічаються у наших західних союзників (у жовтні-2023 у Польщі, у листопаді-2024 у США). Тому що в такий час стає більш напруженою внутрішня ситуація у тих чи інших країнах. Що впливає і на моменти, пов'язані із підтримкою України", – наголошує експерт.

На його думку, ще одна важлива тема тижня, що минає – Росія дала зрозуміти, що продовжить енергетичний терор. 21 вересня, вперше за півріччя, були масовані та цілеспрямовані удари по нашій енергетичній інфраструктурі.
"Немає сумнівів, що продовження слідує. Але ми до цього готовіші, ніж минулого року. І в моральному плані, і в сенсі посилення систем ППО/ПРО, і щодо підготовки власне енергосистеми", – наголошує політолог.

Також, за його словами, тиждень відзначився зростанням дискусії щодо меж війни.
"Як довго вона ще триватиме? Це питання все частіше ставлять всередині України, а також за кордоном. Видно, що на Заході розмірковують над тим, скільки у разі затягування війни там зможуть підтримувати Україну. Так, нам завжди кажуть, що до кінця війни. Але це поки що... Хто знає, що буде далі? Київ дав зрозуміти, що на заморожування не готовий. Але сам факт того, що сценарії закінчення війни обговорюються все частіше – яскравий приклад", – резюмує Олексій Якубін.

https://society.comments.ua/ua/news/developments/tizhden-pid-znakom-poizdki-zelenskogo-do-ssha-i-ne-lishe-scho-stalo-naygolovnishim-718517.html

НП — Найважливіші Події 39-го тижня 2023 року з 25 вересня по 1 жовтня

https://youtu.be/yTNoK9MTtG0?si=UgcmTz_1LPQHZAlo

Щодо Словаччини і США

Це не катастрофа, але важливий сигнал щодо усіх наших союзників - нам потрібно будувати інституційні зв'язки, а не просто на поверхні візити і гарні заяви - нам потрібно конкретні зобов'язання між нами і ними. У вигляді узгоджених документів, з часовими рамками, відповідальністю. Тоді і зміна кабінетів/політиків там не буде викликати таких занепокоїнь.

І давайте як на нашу політику, так і на політику всередині наших союзників дивитися не через призму шаблонів, ярликів і голосних фраз. Це може і гарно для партійних виступів - але політична реальність складніша.

Меньше емоцій, більше розсудливість. Виграють ті, хто більш складно мислять.

Обговорюємо книгу «46 секунд». Автор: Ксав'єр Мессінґ (програма «Першоджерело»)

📚Книга польського фахівця з розвідувальних операцій детально розкриває особливості оперативної діяльності сучасних розвідувальних служб, змальовує образи людей, доля яких – перебувати «в тіні» та водночас у зоні постійного ризику. Автор виокремлює розповідь про операцію «Відлуння», частина якої відбувалася в Україні, розповідаючи читачам про те, як міжнародна група офіцерів розвідки здійснила адекватну відповідь на експансію Кремля. До свідомості впевнених у непорушності демократичних цінностей європейців спрямовано тривожне попередження про мету, яку давно визначив і йде до неї Кремль задля панування в Європі: дестабілізацію єдності демократичного світу та кожної країни окремо. Москва роками вдало провокує поляризацію суспільств, радикалізацію позицій, конфронтацію, на що спрямовані необмежені кошти й потужні сили. Реалії сучасного життя підтверджують розповідь автора й жорстоко її доповнюють. Книгу варто прочитати не тільки любителям «шпигунської» літератури, у вигляді якої вона створена, а й фахівцям з розвідки та всім, хто прагне протистояти країні-агресору.

Гість програми – Павло Гай-Нижник доктор історичних наук, громадсько-політичний діяч

https://youtu.be/joDlmdaYy7Y?si=f9GZYrwvJ_xVAbZm

Кандидат політичних наук, політолог Олексій Якубін зауважує, що однією з ключових тем зустрічі було наближення України до переговорів щодо повноцінного вступу до ЄС.
"Від цього багато залежить. І щодо безпекових моментів, і щодо стратегії, – зазначає політолог. – Як на мене, мала місце спроба консолідації підтримки вступу України до ЄС. На жаль, на заході не було представника МЗС Угорщини (направили чиновника нижчого рівня), те саме стосується Польщі. Проблеми з паспортом виникли у міністра закордонних справ Швеції… У контексті Польщі – виборча кампанія продовжує відігравати свою роль. Звідси всі неприємні для нас останнім часом перипетії. Угорщина як блокувала, так і блокує питання щодо виділення тих чи інших загальноєвропейських коштів для України. Мотивуючи це вимогами виключити свій OTP Bank зі списку міжнародних спонсорів війни (на що Україна вже пішла), та іншими "хотілками".
Ситуація у Європі змінюється. Спадає хвиля того шоку, який був 2022-го через широкомасштабну російську агресію проти України. Тоді практично всі європейські держави без роздумів консолідувалися навколо України. Наразі відбуваються негативні для нас зміни навіть у наших країнах-сусідках, які знаходяться досить близько від театру бойових дій".
І, якщо Угорщина, продовжує Олексій Якубін, була плюс-мінус завжди нам не надто друг, то з тією ж Польщею – ситуація зовсім інша. А після нещодавніх парламентських виборів ми отримаємо проблеми ще й зі Словаччиною.
"Те, що відбувається, підтверджує старе-добре правило — потрібно кувати залізо, поки гаряче. Україні слід зараз максимально продавлювати питання, пов'язані з початком переговорів щодо членства у ЄС. Розрахунок на те, що модель підтримки зберігатиметься тривалий час, не спрацював.
Підтримка слабшає. Через низку причин — від загальної втоми від війни, і через ті чи інші внутрішньополітичні зміни в європейських країнах (у тому числі шляхом виборів).
Попереду – вибори до Європарламенту. Усередині ЄС починають домінувати кон'юнктурні питання. І, використовуючи російсько-українську війну, низка європейських країн намагається проштовхнути свої інтереси. Виторговувати ті чи інші преференції. Це ми бачимо по Угорщині, Польщі. Тепер до них, можливо, приєднається Словаччина. Так виходить, що вони думають насамперед про себе, а не про загальний фронт протистояння Росії. Помалу цей егоїстичний інтерес домінує", – констатує експерт.
На його думку, Україна має думати про переведення підтримки з боку кожної країни – до конкретних договорів. Щоб, як би там не змінювалися уряди, ми зберігали інституційну базу взаємодії та підтримки.
"Важливим чинником тут стане відкриття переговорів щодо вступу України до ЄС. Найбільш швидка процедура нашого прийняття до ЄС. Ті розмови, що йдуть зараз (про 2030 рік і таке інше) – це дуже тривала перспектива. На фоні виборчої кампанії у США фокус у підтримці України зміщується на Європу. Але там також відбувається зміна електорального ландшафту. І нам важливо встигнути зробити по-максимуму, поки ми зберігаємо більшість, яка бореться за таку підтримку", – вважає Олексій Якубін.

https://world.comments.ua/ua/news/eu/chomu-evropeyska-pidtrimka-pochala-slabshati-yak-reaguvati-ukraini-718887.html

Ну що ж, схоже США, занурються у таку знайому нам спікеріаду.

Тимчасовий бюджет там діє до 17 листопада.

Ну і зрозуміло, що до тих пір, поки не буде ясності в питанні спікеру там - окремий закон по допомозі нашій країні розглядатися не буде.

НП — Найважливіші Події 40-го тижня 2023 року з 2 по 8 жовтня

https://youtu.be/5fY8jpycLKI?si=orgRtc0pwwfDAzAN