3️⃣ У звіті McKinsey описується трансформаційна стратегія для виробників споживчих товарів (Consumer Packaged Goods) і рітейлерів. Її адаптація до реалій українського бізнесу допоможе стати компаніям більш інноваційними, технологічними та орієнтованими на дані. У статті наголошується необхідність переходу до глибокої інтеграції програмного забезпечення в усі аспекти бізнесу, від залучення клієнтів до внутрішніх процесів. Наводячи приклади компаній Starbucks і Lego, у звіті підкреслюються відчутні переваги використання технологій задля покращення досвіду роботи з клієнтами та підвищення операційної ефективності. McKinsey пропонують шість принципів успіху, включаючи створення культури, орієнтованої на технології, відкритість до інновацій, таких як ШІ та хмарні обчислення. Цей вичерпний посібник служить дорожньою картою для компаній, які прагнуть ефективно орієнтуватися в цифровому середовищі, обіцяючи значну віддачу від інвестицій і конкурентну перевагу через цифровізацію. https://bit.ly/42L82St
4️⃣ У статті «Креативність як сила для зростання» підкреслюється ключова роль креативності в стимулюванні зростання бізнесу, позиціонуючи її як незамінне доповнення до даних і аналітики в сучасних маркетингових стратегіях. Автори наводять приклади швидкозростаючих брендів, які завдяки креативності, сприяють покращенню міжфункціональної співпраці та експериментів у впровадженні інновацій. Використовуючи дані опитування Deloitte, у статті стверджується, що креативність виходить за межі комунікації бренду, впливаючи на організаційний дизайн, співпрацю співробітників і залучення клієнтів. У статті звучить заклик до ширшого впровадження креативного мислення в усіх бізнес-функціях, наголошуючи на тому, що креативність — це не лише сфера маркетингу, а й колективна робота, яка може призвести до трансформаційного успіху та сталого зростання. https://bit.ly/3ONGHcE
5️⃣ У статті від KPMG підкреслюється критична роль залученості та емоційного вкладу співробітників в успішне впровадження генеративного ШІ на підприємствах. У дослідженні стверджується, що хоча більшість дискусій навколо впровадження генеративного штучного інтелекту зосереджені на технологічних ризиках і ризиках безпеки, небажання або відмова працівників використовувати такі технології через скептицизм, недовіру чи страх, особливо страх перед втратою або зміною роботи, становить значний ризик для реалізації повної потенціал генеративного ШІ. Автори пропонують комплексний підхід до управління змінами, наголошуючи на необхідності творчої активації, яка емоційно залучає співробітників у впровадження ШІ у бізнесі, тим самим сприяючи створенню середовища, де генеративний ШІ сприймається як інструмент для вдосконалення, а не як загроза. Ця стратегія спрямована не лише на пом’якшення опору, але й на використання генеративного ШІ як каталізатора для зміцнення довіри та інновацій в організаціях, підкреслюючи важливість орієнтованих на людину підходів у впровадженні технологій. https://bit.ly/42R5BxS
6️⃣ Автор критикує триваючі дебати щодо актуальності ролі Директорів з маркетингу (CMO), стверджуючи, що відмова від позиції CMO або реструктуризація функції маркетингу не означає закінчення маркетингу чи зниження його значення для бізнесу. Він наголошує на циклічній природі бізнес-стратегій та організаційних структур, підкреслюючи те, що зміни в посадах CMO більше відображають індивідуальну продуктивність або потреби організації, а не зниження цінності маркетингу як бізнес функції. Рітсон пропонує, щоб замість того, щоб ставити під сумнів існування CMO, слід зосередитися на вдосконаленні маркетингових практик та лідерства керманичів маркетингових департаментів. Його коментар підкреслює важливість компетентності та здатності до адаптації в маркетинговому лідерстві над титулами чи тривалістю перебування, забезпечуючи прагматичний погляд на необхідність гнучкості та відкритості до змін у мінливому ландшафті корпоративного маркетингу. https://bit.ly/42QrxZL
Доєднуйтесь до мережі моїх контактів у linkedin https://www.linkedin.com/in/takzey/
Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за лютий.
📈 У лютому вийшов наш традиційний огляд реформ за 4 квартал 2023 року. “Під ялинку” уряд ухвалив чимало реформ, у тому числі необхідних для початку переговорів про вступ до ЄС. Серед них підвищення інституційної спроможності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та зміни до законодавства про нацменшини (розширення прав на освіту мовами ЄС)
🙊 Ще одна регуляція, яка має наблизити Україну до ЄС та підвищити захист персональних даних, наразі знаходиться на стадії законопроєкту. Законопроєкт написаний у “європейській” традиції, тобто дозволяє значну дискрецію виконавців. Тому якщо його ухвалять, буде цікаво спостерігати за втіленням.
💸 На початку поточного року виникла заборгованість уряду перед банками в частині виплати субсидій за програмою 5-7-9%. З початку повномасштабного вторгнення близько 90% нових кредитів були видані в рамках програми - і зрозуміло, що вона втратила первісну мету з підтримки інвестиційних проєктів малого бізнесу. Не дивно, що пункт про зміну стратегії 5-7-9% з'явився у програмі України з МВФ. Як змінювалася програма з моменту запуску та які зміни до неї потрібні - у дослідженні Анни та Романа Корнилюків
🌱 Нові геополітичні та економічні реалії створюють нові виклики не лише для політичних лідерів, але й для центробанків. Якщо ще кілька років тому центробанки почувалися “у пастці” низьких ставок, тепер ситуація зовсім інша. Імовірно, ми входимо до тривалого періоду “дорогих грошей” та значної невизначеності. Що робити в такій ситуації, розмірковує Віктор Козюк.
⚔️ Чи є щось хороше в окупації та територіальній фрагментації? Лариса Таміліна показує, що ці історичні обставини значною мірою сформували такі риси українців як прагнення незалежності, здатність чинити опір і толерантність. Дослідження спирається на психологічні теорії.
🙈 На жаль, дуже часто знання іноземців про Україну сформовані не українськими або незалежними дослідниками, а тими представниками наукових чи журналістських кіл, які входять до мереж російської пропаганди. Одну з таких мереж, до яких входять такі “важковаговики” як Такер Карлсон та Джефрі Сакс, дослідили й намалювали аналітики проєкту VoxCheck
Дякую за увагу. Не забувайте підтримувати наше військо. До зустрічі у квітні!
📈 У лютому вийшов наш традиційний огляд реформ за 4 квартал 2023 року. “Під ялинку” уряд ухвалив чимало реформ, у тому числі необхідних для початку переговорів про вступ до ЄС. Серед них підвищення інституційної спроможності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та зміни до законодавства про нацменшини (розширення прав на освіту мовами ЄС)
🙊 Ще одна регуляція, яка має наблизити Україну до ЄС та підвищити захист персональних даних, наразі знаходиться на стадії законопроєкту. Законопроєкт написаний у “європейській” традиції, тобто дозволяє значну дискрецію виконавців. Тому якщо його ухвалять, буде цікаво спостерігати за втіленням.
💸 На початку поточного року виникла заборгованість уряду перед банками в частині виплати субсидій за програмою 5-7-9%. З початку повномасштабного вторгнення близько 90% нових кредитів були видані в рамках програми - і зрозуміло, що вона втратила первісну мету з підтримки інвестиційних проєктів малого бізнесу. Не дивно, що пункт про зміну стратегії 5-7-9% з'явився у програмі України з МВФ. Як змінювалася програма з моменту запуску та які зміни до неї потрібні - у дослідженні Анни та Романа Корнилюків
🌱 Нові геополітичні та економічні реалії створюють нові виклики не лише для політичних лідерів, але й для центробанків. Якщо ще кілька років тому центробанки почувалися “у пастці” низьких ставок, тепер ситуація зовсім інша. Імовірно, ми входимо до тривалого періоду “дорогих грошей” та значної невизначеності. Що робити в такій ситуації, розмірковує Віктор Козюк.
⚔️ Чи є щось хороше в окупації та територіальній фрагментації? Лариса Таміліна показує, що ці історичні обставини значною мірою сформували такі риси українців як прагнення незалежності, здатність чинити опір і толерантність. Дослідження спирається на психологічні теорії.
🙈 На жаль, дуже часто знання іноземців про Україну сформовані не українськими або незалежними дослідниками, а тими представниками наукових чи журналістських кіл, які входять до мереж російської пропаганди. Одну з таких мереж, до яких входять такі “важковаговики” як Такер Карлсон та Джефрі Сакс, дослідили й намалювали аналітики проєкту VoxCheck
Дякую за увагу. Не забувайте підтримувати наше військо. До зустрічі у квітні!
VoxUkraine
Реформаторський кінець 2023 року: запал з’явився під новий рік
Минулий рік закінчився пожвавленням реформаторського запалу влади. Якщо у жовтні випуски Індексу реформ налічували по 3-4 реформи, то останні два...
Добрий день!
З вами Оксана Соколова, засновник Health is Wealth, дієтолог, марафонець. Для мене важливо, щоб люди розуміли, як у сучасному світі залишатися здоровими та щасливими. І що є найважливішим у харчуванні та фізичній активності.
У сьогоднішній добірці.
1. Чудо-сік: чим корисний сік селери
https://hiw.tips/blog/chudo-sik-chym-korysnyj-sik-selery/
В останні роки все частіше можна чути про те, що сік селери лікує та запобігає різноманітним захворюванням. І вже є докази цінності соку як здорового напою. 450 мл соку овочу натщесерце за півгодини до сніданку – саме те, що потрібно сучасній людині з її численними стресами, хронічним недосипом та пристрастю до фастфуду, для нормалізації гормональної системи, очищення печінки та кишківника. Сік селери плавно підводить організм до тотального здоровʼя.
2. Найкращі нутрієнти для здорового волосся
https://hiw.tips/blog/najkrashhi-nutriyenty-dlya-zdorovogo-volossya/
Як і будь-яка інша частина вашого тіла, волосся потребує різноманітних поживних речовин, щоб рости та виглядати найкраще. І хоча такі фактори, як вік, генетика та гормони напряму впливають на ріст волосся, ключовим моментом є оптимальне споживання поживних речовин. Як гарне здоров’я, так і здорове волосся є результатом добре збалансованого раціону, що включає правильні пропорції жирів, вуглеводів, вітамінів та антиоксидантів, білків, мінералів, води та клітковини.
3. Ozempic бере Китай штурмом. Виробники ліків збільшують поставки
https://edition.cnn.com/2023/06/06/business/china-ozempic-drug-shortage-intl-hnk/index.html
Ozempic, препарат для лікування діабету, користується великим попитом у всьому світі, а знаменитості та блогери рекламують його як чудодійний препарат для схуднення, незважаючи на занепокоєння експертів. Зараз божевілля охопило Китай, де худорлявість є стандартом краси. Вже багато хто розповів про те, як можна нашкодити своєму організму. Зі свого боку дуже прошу не звертатись до такої допомоги.
4. Шість жінок повернули назад свій вік на 11 років, дотримуючись 8-тижневої дієти, розробленої вченими
https://www.dailymail.co.uk/health/article-12085363/Six-women-reverse-aged-11-years-following-8-week-diet.html
Прості зміни харчування, фізичної активності і якості сну можуть повернути назад біологічний вік людини всього за вісім тижнів. Дослідники з Університету Вірджинії доручили шістьом здоровим жінкам у віці близько 58 років протягом двох місяців дотримуватися особливої дієти. В результаті біологічний вік жінок знизився в середньому майже на 5 років — з 56 до 51 року, а однієї з них – на цілих 11 років, з 57 до 46 років.
5. Оздоровлення та відновлення: куди поїхати
https://hiw.tips/blog/ozdorovlennya-ta-vidnovlennya-kudy-poyihaty-tsym-litom/
Санаторій – місце, де вам допоможуть запобігти розвитку хвороб на тому етапі, коли вони ще не завдають відчутної шкоди. Тут можна пройти діагностику та лікування у спокійному режимі, а також відпочити та відновитися перед черговим робочим етапом. Деякі з моїх клієнтів звернулися з проханням порекомендувати санаторії в Європі, де можна полікуватись мінеральною водою, оновитись та очистити організм. Тут 6 найкращих – і половина з них в Україні.
6. Хліб: їсти чи не їсти
https://hiw.tips/blog/hlib-yisty-chy-ne-yisty/
У хліба погана репутація - і не дивно. Хліб – це вуглевод, до того ж перероблений вуглевод. Він швидко і легко засвоюється, але має малу харчову цінність. Така їжа викликає різкий стрибок цукру в крові. А часті стрибки цукру з часом сприють розвитку діабету 2 типу. Перероблені вуглеводи також не містять клітковини, через що ви не будете відчувати ситість після їх вживання. Незабаром ви знову хочете їсти, особливо, коли рівень цукру в крові падає.
Більше завжди в моєму блозі, в соцмережах і, звісно, в книжці: https://hiw.tips/
Health is Wealth
З вами Оксана Соколова, засновник Health is Wealth, дієтолог, марафонець. Для мене важливо, щоб люди розуміли, як у сучасному світі залишатися здоровими та щасливими. І що є найважливішим у харчуванні та фізичній активності.
У сьогоднішній добірці.
1. Чудо-сік: чим корисний сік селери
https://hiw.tips/blog/chudo-sik-chym-korysnyj-sik-selery/
В останні роки все частіше можна чути про те, що сік селери лікує та запобігає різноманітним захворюванням. І вже є докази цінності соку як здорового напою. 450 мл соку овочу натщесерце за півгодини до сніданку – саме те, що потрібно сучасній людині з її численними стресами, хронічним недосипом та пристрастю до фастфуду, для нормалізації гормональної системи, очищення печінки та кишківника. Сік селери плавно підводить організм до тотального здоровʼя.
2. Найкращі нутрієнти для здорового волосся
https://hiw.tips/blog/najkrashhi-nutriyenty-dlya-zdorovogo-volossya/
Як і будь-яка інша частина вашого тіла, волосся потребує різноманітних поживних речовин, щоб рости та виглядати найкраще. І хоча такі фактори, як вік, генетика та гормони напряму впливають на ріст волосся, ключовим моментом є оптимальне споживання поживних речовин. Як гарне здоров’я, так і здорове волосся є результатом добре збалансованого раціону, що включає правильні пропорції жирів, вуглеводів, вітамінів та антиоксидантів, білків, мінералів, води та клітковини.
3. Ozempic бере Китай штурмом. Виробники ліків збільшують поставки
https://edition.cnn.com/2023/06/06/business/china-ozempic-drug-shortage-intl-hnk/index.html
Ozempic, препарат для лікування діабету, користується великим попитом у всьому світі, а знаменитості та блогери рекламують його як чудодійний препарат для схуднення, незважаючи на занепокоєння експертів. Зараз божевілля охопило Китай, де худорлявість є стандартом краси. Вже багато хто розповів про те, як можна нашкодити своєму організму. Зі свого боку дуже прошу не звертатись до такої допомоги.
4. Шість жінок повернули назад свій вік на 11 років, дотримуючись 8-тижневої дієти, розробленої вченими
https://www.dailymail.co.uk/health/article-12085363/Six-women-reverse-aged-11-years-following-8-week-diet.html
Прості зміни харчування, фізичної активності і якості сну можуть повернути назад біологічний вік людини всього за вісім тижнів. Дослідники з Університету Вірджинії доручили шістьом здоровим жінкам у віці близько 58 років протягом двох місяців дотримуватися особливої дієти. В результаті біологічний вік жінок знизився в середньому майже на 5 років — з 56 до 51 року, а однієї з них – на цілих 11 років, з 57 до 46 років.
5. Оздоровлення та відновлення: куди поїхати
https://hiw.tips/blog/ozdorovlennya-ta-vidnovlennya-kudy-poyihaty-tsym-litom/
Санаторій – місце, де вам допоможуть запобігти розвитку хвороб на тому етапі, коли вони ще не завдають відчутної шкоди. Тут можна пройти діагностику та лікування у спокійному режимі, а також відпочити та відновитися перед черговим робочим етапом. Деякі з моїх клієнтів звернулися з проханням порекомендувати санаторії в Європі, де можна полікуватись мінеральною водою, оновитись та очистити організм. Тут 6 найкращих – і половина з них в Україні.
6. Хліб: їсти чи не їсти
https://hiw.tips/blog/hlib-yisty-chy-ne-yisty/
У хліба погана репутація - і не дивно. Хліб – це вуглевод, до того ж перероблений вуглевод. Він швидко і легко засвоюється, але має малу харчову цінність. Така їжа викликає різкий стрибок цукру в крові. А часті стрибки цукру з часом сприють розвитку діабету 2 типу. Перероблені вуглеводи також не містять клітковини, через що ви не будете відчувати ситість після їх вживання. Незабаром ви знову хочете їсти, особливо, коли рівень цукру в крові падає.
Більше завжди в моєму блозі, в соцмережах і, звісно, в книжці: https://hiw.tips/
Health is Wealth
Health is Wealth
Чудо-сік: чим корисний сік селери - Health is Wealth
Селера – популярний інгредієнт для супів, рагу та картопляних салатів. Але мало хто знає, що цей хрусткий волокнистий овоч має ряд переваг для здоров’я. Селера вперше була вирощена в Середземномор’ї,…
Вітаю!
З вами Іван Істомін, допомогаю банкам трансформуватися у швидкозростаючі клієнтоцентричні компанії.
Пропоную підбірку фінтех-новин, на які варто звернути увагу:
З вами Іван Істомін, допомогаю банкам трансформуватися у швидкозростаючі клієнтоцентричні компанії.
Пропоную підбірку фінтех-новин, на які варто звернути увагу:
1. Як впливає фінтех на ВВП країн? IMF дослідив датасет 198 країн 2012 по 2020 рік у розрізі різних інструментів. Найбільший позитивний вплив за цей час мало цифрове кредитування, причому саме у розвинених країнах (велика кореляція до середнього рівня доходу). Частка фінтеха буде збільшуватись. Необхідність ефективного регулювання також буде рости: https://bit.ly/3VkKJNL
2. Цифрове кредитування активно розвивається. Набільш перспективний на мій погляд напрямок - embedded (вбудоване) кредитування. E&Y дослідили як воно разом зі штучним інтеллектом (AI) трансформує кредитний сектор. Embedded lending дає безшовний персоналізований доступ клієнтам до фінансування, простіше, зручніше, з кращою конверсією та монетизацією. Штучний інтелект в свою чергу допомагає точніше оцінити ризики, знизити шахрайство та покращити клієнтський досвід: https://go.ey.com/3TzkLo4
Ey
How embedded finance and AI impact the lending sector
Several trends are currently gaining momentum in lending, transforming the industry and bringing a series of opportunities.
3. Підхід до вбудованого кредитування також трансформується. Днями Amazon оголосив, що переносить кредитування мерчантів з власного балансу до мережі довірених партнерів. Я бачу у цьому величезний новий тренд для розвитку banking as a service (BAAS). Amazon з 2011 року накопичив унікальні дані, моделі оцінки ризику тощо. І тепер здатен через мережу партнерів-кредиторів побудувати брокерську інтегровану модель фінансування клієнтів на найкращих умовах: https://bit.ly/3vbyYhR
4. Як стати чудовим банком партнером по моделі banking as a service (BAAS) для Amazon або іншого маркетплейсу чи рітейлора? Ron Shevlin, Cornerstone Advisors аргументовано доводить, що ключі до успіху полягають у технологічних можливостях банка - легкість інтеграції, простота налаштування тощо. Масштабування, комплаенс та кібербезпека також мають значення: https://bit.ly/3uYNIk9
5. Celent дослідив відносини та їх динаміку між банками, електронними грошовими установами (ЕМІ) та фінтехами в Європі. Головне: місце на ринку є для усіх. Конфігурацію партнерства визначають узгодження продукту та ризик-апетиту. Частка та значення EMI росте. На момент вони тримають €35 мільярдів клієнтських коштів. Це викликає посилену увагу регуляторів. EMІ не вороги, а потенційні партнери банкам, особливо у сфері розвитку embedded finance: https://bit.ly/3VauFhm
6. Як ви думаєте, що буде наступним великим проривом у роздрібних платіжах після безконтактної оплати? На думку David Birch це буде технологія прямої оплати з рахунку клієнта на рахунок торговця Account-2-Account (A2A). Основні драйвери: миттєві платежі, стимулювання регуляторів, нижчі видатки, миттєві повернення коштів за покупками. Буде гарячо: https://bit.ly/3wR11DT
Forbes
After Contactless, The Next Big Thing In Retail Payments Is A2A
As merchants begin to incentivise customers to move towards A2A solutions, I think we will see much-needed competition in the retail payments space.
Доєднуйтесь до мережі моїх контактів у Linkedin
http://linkedin.com/in/ivanistomin
http://linkedin.com/in/ivanistomin
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Попри безпекові ризики станом на 22 лютого 2024 року понад 4,5 млн українців уже повернулися додому. Що можемо говорити про міграційні настрої українців, що наразі перебувають в Україні, на третьому році повномасштабної війни? Ділюся шістьма найважливішими інсайтами з нещодавнього дослідження Gradus Research, презентованого у Женеві спільно з дослідженням “Voices In Europe”, проведеного European Union Agency for Asylum (EUAA) у співпраці з Organisation for Economic Cooperation and Development (ОЕСD).
🟠 Міграційна динаміка стабілізується. На кінець лютого 2024 року 69% респондентів живуть там, де й до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 23% опитаних переїхали, але вже повернулися на постійне місце проживання. 8%, натомість, покинули свої домівки та не повернулися.
🟠 Рівень працевлаштованості та стабільність доходу українців зростають. Більшість опитаних українців (65%) мають роботу і працюють повний або частковий робочий день. Окрім цього, 45% оцінюють фінансовий статус своєї сім’ї як вище середнього у порівнянні з 24% у травні 2022 року.
🟠 Двома важливими фактори, що спонукають людей залишатися в Україні, серед іншого, є відсутність досвіду перебування або життя в інших країнах та низький рівень знання англійської чи іншої іноземної мови. Близько третини (32%) українців ніколи не були за кордоном, відповідно, мають страх, що не зможуть там адаптуватись. А близько чверті опитаних (24%) знають англійську на середньому рівні, що може бути достатнім для комунікації, але не для виходу на ринок праці країн тимчасового перебування.
🟠 Українці схильні мігрувати ближче до місць свого постійного проживання. Більшість респондентів, які були змушені релокуватися, здійснили це в межах своєї області перебування (60%), що свідчить про сильне відчуття регіональної приналежності українців.
🟠 Власна безпека і безпека близьких — основна причина міграції українців. Це декларують 61% респондентів. Серед інших ключових драйверів — загроза можливої атаки на їхній регіон перебування (47%), прямі військові атаки (37%) та побоювання щодо фізичного, психічного або психологічного здоров’я (25%).
🟠 Більшість українців не розглядають можливості переїзду до іншої країни назавжди. Частка таких респондентів склала 62%. Проте 18% респондентів розглядають можливість виїзду за кордон в разі погіршення безпекової ситуації в Україні.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Попри безпекові ризики станом на 22 лютого 2024 року понад 4,5 млн українців уже повернулися додому. Що можемо говорити про міграційні настрої українців, що наразі перебувають в Україні, на третьому році повномасштабної війни? Ділюся шістьма найважливішими інсайтами з нещодавнього дослідження Gradus Research, презентованого у Женеві спільно з дослідженням “Voices In Europe”, проведеного European Union Agency for Asylum (EUAA) у співпраці з Organisation for Economic Cooperation and Development (ОЕСD).
🟠 Міграційна динаміка стабілізується. На кінець лютого 2024 року 69% респондентів живуть там, де й до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. 23% опитаних переїхали, але вже повернулися на постійне місце проживання. 8%, натомість, покинули свої домівки та не повернулися.
🟠 Рівень працевлаштованості та стабільність доходу українців зростають. Більшість опитаних українців (65%) мають роботу і працюють повний або частковий робочий день. Окрім цього, 45% оцінюють фінансовий статус своєї сім’ї як вище середнього у порівнянні з 24% у травні 2022 року.
🟠 Двома важливими фактори, що спонукають людей залишатися в Україні, серед іншого, є відсутність досвіду перебування або життя в інших країнах та низький рівень знання англійської чи іншої іноземної мови. Близько третини (32%) українців ніколи не були за кордоном, відповідно, мають страх, що не зможуть там адаптуватись. А близько чверті опитаних (24%) знають англійську на середньому рівні, що може бути достатнім для комунікації, але не для виходу на ринок праці країн тимчасового перебування.
🟠 Українці схильні мігрувати ближче до місць свого постійного проживання. Більшість респондентів, які були змушені релокуватися, здійснили це в межах своєї області перебування (60%), що свідчить про сильне відчуття регіональної приналежності українців.
🟠 Власна безпека і безпека близьких — основна причина міграції українців. Це декларують 61% респондентів. Серед інших ключових драйверів — загроза можливої атаки на їхній регіон перебування (47%), прямі військові атаки (37%) та побоювання щодо фізичного, психічного або психологічного здоров’я (25%).
🟠 Більшість українців не розглядають можливості переїзду до іншої країни назавжди. Частка таких респондентів склала 62%. Проте 18% респондентів розглядають можливість виїзду за кордон в разі погіршення безпекової ситуації в Україні.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за березень. Цього місяця у нас вийшло три дослідження та інші цікаві статті.
📃 Як законопроєкти проходять через парламент та де найчастіше “зависають”? Які депутати подали найбільше “законодавчого спаму” та як підвищити ефективність роботи парламенту? Про це і не лише можна дізнатися у дослідженні
💰Українці мають доволі високий рівень сприйняття корупції. Проте які фактори впливають на формування цього сприйняття? За допомогою репрезентативного опитування ми дослідили, як на рівень сприйняття корупції впливає особистий корупційний досвід людей, медіаспоживання та демографічні чинники.
🇪🇺 Приблизно за 10 хвилин ви можете дізнатися, які зі 168 реформ, ухвалених протягом 2023 року, були найважливішими та на що вони впливають
🌍 Російське втручання по всій земній кулі: як сусідня країна влаштовує держперевороти та накладає лапу на природні ресурси Африки, а також експлуатує Арктику та намагається витіснити інші країни з регіону (і чому тропічні країни мають бути перш за все зацікавлені в обмеженні такої російської активності).
📈“Завдяки” російській агресії значно виросли ціни на енергоносії, від чого виграли виробники нафти й газу. Деякі з них уже пожертвували частку своїх надприбутків Україні. Проте непрямо виграли також інвестори, які мають у своїх портфелях папери нафтогазових компаній, зокрема університети. Базуючись на принципах “Етичного інвестора”, вони також мали би допомогти Україні та українцям
😊 І бонус: гра про доброчесність, створена “Вокс Україна” у співпраці зі “Світом громад” за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, доступна для скачування з нашого сайту. Гра не лише корисна, але й дуже цікава, судячи з відгуків дорослих і дітей, які в неї грали.
До зустрічі у травні.
Слава Україні!
📃 Як законопроєкти проходять через парламент та де найчастіше “зависають”? Які депутати подали найбільше “законодавчого спаму” та як підвищити ефективність роботи парламенту? Про це і не лише можна дізнатися у дослідженні
💰Українці мають доволі високий рівень сприйняття корупції. Проте які фактори впливають на формування цього сприйняття? За допомогою репрезентативного опитування ми дослідили, як на рівень сприйняття корупції впливає особистий корупційний досвід людей, медіаспоживання та демографічні чинники.
🇪🇺 Приблизно за 10 хвилин ви можете дізнатися, які зі 168 реформ, ухвалених протягом 2023 року, були найважливішими та на що вони впливають
🌍 Російське втручання по всій земній кулі: як сусідня країна влаштовує держперевороти та накладає лапу на природні ресурси Африки, а також експлуатує Арктику та намагається витіснити інші країни з регіону (і чому тропічні країни мають бути перш за все зацікавлені в обмеженні такої російської активності).
📈“Завдяки” російській агресії значно виросли ціни на енергоносії, від чого виграли виробники нафти й газу. Деякі з них уже пожертвували частку своїх надприбутків Україні. Проте непрямо виграли також інвестори, які мають у своїх портфелях папери нафтогазових компаній, зокрема університети. Базуючись на принципах “Етичного інвестора”, вони також мали би допомогти Україні та українцям
😊 І бонус: гра про доброчесність, створена “Вокс Україна” у співпраці зі “Світом громад” за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС, доступна для скачування з нашого сайту. Гра не лише корисна, але й дуже цікава, судячи з відгуків дорослих і дітей, які в неї грали.
До зустрічі у травні.
Слава Україні!
VoxUkraine
Перша парламентська: наскільки швидко законопроєкти проходять через Верховну Раду та як зробити процес ефективнішим?
Скільки законопроєктів устигла розглянути та ухвалити Верховна Рада ІХ скликання? На яких етапах найчастіше «зависають» законопроєкти? Який у середньому час...
Вітаю. З вами Ольга Мучник, Innovation Lead y [isdgroup], пропоную знову зануритись у море інформації про ШІ та нейромережі.
❇️ Speka Media – У грі від GlobalLogic ШІ створює неігрових персонажів
Українська команда розробила демо гри, де поведінка та діалоги NPC, тобто неігрових персонажів генеруються ШІ. Від ідеї до повноцінного демо знадобився лише місяць. Розробники можуть просто задати характеристики, наприклад «мудрий друїд» чи «італійський бос мафії», і ШІ автоматично генерує для них унікальну поведінку, мотивацію та діалоги відповідно до описів.
https://shorturl.at/ikBFV
❇️ Stanford University – AI Index Report 2024
Це не стаття, а великий звіт, який створюється Стенфордським університетом вже сьомий рік. Кожну його частину можна читати окремо та отримувати зріз змін за рік у відповідних категоріях. Наприклад, у розділі Освіта є цікава статистика. В липні 2023 63% вчителів у школаx США використовували ChatGPT для креативних ідей по темі урока та планування його структури.
https://shorturl.at/hlntV
❇️ Dou.ua – МЗС розробило ШІ-аватар Вікторію
Аватар розмовляє англійською та українською і може озвучувати офіційні коментарі міністерства про події, які стосуються українців за кордоном. Таке відео можна буде швидко віддавати телеканалам, крім того це стане помітним у консервативному дипломатичному світі.
https://shorturl.at/GHT12
❇️ CDO Magazine – Brands ask ad agencies not to use AI in campaigns
Трохи негативу. Деякі великі бренди почали прямо забороняти рекламним агенціям використовувати ШІ для своїх кампаній. Це стосується будь-яких типів генеративного ШІ, як для візуальних, так і текстових завдань. Вони побоюються витоку інформації або проблем з інтелектуальною власністю, тому планують розробляти власні нейромережі.
https://shorturl.at/uHK17
❇️ The Guardian – From boom to burst, the AI bubble is only heading in one direction
Одразу кілька глобальних медіа, в тому числі CNN та Washington Post, випустили матеріали про бульбашку ШІ, яка загрожує луснути. Зараз генеративний ШІ добре витрачає гроші, але мало заробляє. З 5 стадій розвитку технологічних бульбашок ми зараз знаходимось на третій (Ейфорія), а пʼята стадія (Паніка) ще попереду.
https://shorturl.at/sNX57
❇️ NV – Мій власний штучний інтелект
Моя стаття про те як від занадто шанобливого або зневажливого або байдужого ставлення до ШІ перейти до його прикладного застосування. Зараз від хайпу ми рухаємось до розуміння, що ШІ вже треба налаштовувати під себе. Від технології з новин до щоденного використання, як вже було, наприклад, з сайтами чи соцмережами.
https://shorturl.at/tRVW0
Буду рада познайомитися з однодумцями та ентузіастами у сфері ШІ https://www.facebook.com/olga.muchnyk/
❇️ Speka Media – У грі від GlobalLogic ШІ створює неігрових персонажів
Українська команда розробила демо гри, де поведінка та діалоги NPC, тобто неігрових персонажів генеруються ШІ. Від ідеї до повноцінного демо знадобився лише місяць. Розробники можуть просто задати характеристики, наприклад «мудрий друїд» чи «італійський бос мафії», і ШІ автоматично генерує для них унікальну поведінку, мотивацію та діалоги відповідно до описів.
https://shorturl.at/ikBFV
❇️ Stanford University – AI Index Report 2024
Це не стаття, а великий звіт, який створюється Стенфордським університетом вже сьомий рік. Кожну його частину можна читати окремо та отримувати зріз змін за рік у відповідних категоріях. Наприклад, у розділі Освіта є цікава статистика. В липні 2023 63% вчителів у школаx США використовували ChatGPT для креативних ідей по темі урока та планування його структури.
https://shorturl.at/hlntV
❇️ Dou.ua – МЗС розробило ШІ-аватар Вікторію
Аватар розмовляє англійською та українською і може озвучувати офіційні коментарі міністерства про події, які стосуються українців за кордоном. Таке відео можна буде швидко віддавати телеканалам, крім того це стане помітним у консервативному дипломатичному світі.
https://shorturl.at/GHT12
❇️ CDO Magazine – Brands ask ad agencies not to use AI in campaigns
Трохи негативу. Деякі великі бренди почали прямо забороняти рекламним агенціям використовувати ШІ для своїх кампаній. Це стосується будь-яких типів генеративного ШІ, як для візуальних, так і текстових завдань. Вони побоюються витоку інформації або проблем з інтелектуальною власністю, тому планують розробляти власні нейромережі.
https://shorturl.at/uHK17
❇️ The Guardian – From boom to burst, the AI bubble is only heading in one direction
Одразу кілька глобальних медіа, в тому числі CNN та Washington Post, випустили матеріали про бульбашку ШІ, яка загрожує луснути. Зараз генеративний ШІ добре витрачає гроші, але мало заробляє. З 5 стадій розвитку технологічних бульбашок ми зараз знаходимось на третій (Ейфорія), а пʼята стадія (Паніка) ще попереду.
https://shorturl.at/sNX57
❇️ NV – Мій власний штучний інтелект
Моя стаття про те як від занадто шанобливого або зневажливого або байдужого ставлення до ШІ перейти до його прикладного застосування. Зараз від хайпу ми рухаємось до розуміння, що ШІ вже треба налаштовувати під себе. Від технології з новин до щоденного використання, як вже було, наприклад, з сайтами чи соцмережами.
https://shorturl.at/tRVW0
Буду рада познайомитися з однодумцями та ентузіастами у сфері ШІ https://www.facebook.com/olga.muchnyk/
DOU
МЗС розробило ШІ-аватар Вікторію. Вона озвучуватиме офіційні заяви міністерства
А як вважаєте ви: використання ШІ-аватарів у державних структурах - це вдала ідея чи ризикований крок? Діліться своїми думками в коментарях.
Доброго здоров'я, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за квітень. Цього місяця у нас вийшло три дослідження, а також інші цікаві статті.
📃 Хто ініціював найбільше реформ у 2023 році - Кабмін, Верховна Рада чи Президент? Хто із народних депутатів брав найактивнішу участь в ініціації реформаторських законопроєктів? Депутати яких фракцій найбільш активні? Про це та інше читайте у нашому дослідженні (спойлер - прізвища лідерів рейтингу ініціаторів реформ навряд чи відомі широкому загалу)
⚖️ Який президент має найбільше повноважень? Наскільки фактичні повноваження президентів відрізняються від конституційних? Наскільки повноваження українського президента значні порівняно з країнами Східної Європи та Центральної Азії? А також як співвідносяться повноваження президентів та рівень демократії у державах? Про все це можна дізнатися із нашого дослідження
💻 Цифрові технології зробили наше життя набагато зручнішим - можливість дізнатися будь-яку інформацію “у два кліки”, працювати з будь-якої точки світу та ін. Проте, звісно темна частина людства також перемістилася в онлайн. Як розпізнати цифрове насильство, як воно пов'язане з фізичним насильством та як йому протидіяти - у нашому дослідженні.
🏦 Для майбутньої відбудови України потрібна відповідна фінансова архітектура - тобто банківська та фінансова система, яка відповідає європейським стандартам та якій довіряють. Як побудувати таку систему - читайте у новому звіті CEPR. Короткий огляд цього звіту й посилання на нього - у нашій статті.
💸 Чому розвинені країни бояться конфіскувати російські активи та чи мають ці страхи реальне підгрунтя - детальне пояснення від Віктора Козюка
📈 Наскільки змінилася монетарна трансмісія в Україні під час війни? Які ставки змінюються швидше у відповідь на зміну облікової ставки - кредитні чи депозитні? Які фактори впливають на зміну монетарної трансмісії та чому банки охочіше знижують кредитні ставки, аніж підвищують їх? Про це та інше читайте у новому дослідженні НБУ
Підписуйтеся на телеграм-канал "Вокс Україна". https://www.tg-me.com/vox_ukraine
До зустрічі у червні!
📃 Хто ініціював найбільше реформ у 2023 році - Кабмін, Верховна Рада чи Президент? Хто із народних депутатів брав найактивнішу участь в ініціації реформаторських законопроєктів? Депутати яких фракцій найбільш активні? Про це та інше читайте у нашому дослідженні (спойлер - прізвища лідерів рейтингу ініціаторів реформ навряд чи відомі широкому загалу)
⚖️ Який президент має найбільше повноважень? Наскільки фактичні повноваження президентів відрізняються від конституційних? Наскільки повноваження українського президента значні порівняно з країнами Східної Європи та Центральної Азії? А також як співвідносяться повноваження президентів та рівень демократії у державах? Про все це можна дізнатися із нашого дослідження
💻 Цифрові технології зробили наше життя набагато зручнішим - можливість дізнатися будь-яку інформацію “у два кліки”, працювати з будь-якої точки світу та ін. Проте, звісно темна частина людства також перемістилася в онлайн. Як розпізнати цифрове насильство, як воно пов'язане з фізичним насильством та як йому протидіяти - у нашому дослідженні.
🏦 Для майбутньої відбудови України потрібна відповідна фінансова архітектура - тобто банківська та фінансова система, яка відповідає європейським стандартам та якій довіряють. Як побудувати таку систему - читайте у новому звіті CEPR. Короткий огляд цього звіту й посилання на нього - у нашій статті.
💸 Чому розвинені країни бояться конфіскувати російські активи та чи мають ці страхи реальне підгрунтя - детальне пояснення від Віктора Козюка
📈 Наскільки змінилася монетарна трансмісія в Україні під час війни? Які ставки змінюються швидше у відповідь на зміну облікової ставки - кредитні чи депозитні? Які фактори впливають на зміну монетарної трансмісії та чому банки охочіше знижують кредитні ставки, аніж підвищують їх? Про це та інше читайте у новому дослідженні НБУ
Підписуйтеся на телеграм-канал "Вокс Україна". https://www.tg-me.com/vox_ukraine
До зустрічі у червні!
VoxUkraine
Реформатори 2023: хто ініціював закони, які мали позитивний вплив на розвиток країни
Україна перебуває в процесі активної відбудови, відновлюючи не тільки об’єкти інфраструктури, а й змінюючи «правила гри» всередині країни. Лише євроінтеграція...
Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Ділюся нашими матеріалами, які виходили протягом весни.
1️⃣ Хочете більше статистики про те, як в Україні та світі користуються соцмережами та іншими сервісами (банкінг, мобільний зв’язок, платформи для купівель і навіть блокувальники реклами)? Автори звіту Digital 2024 Global Overview Report, який публікується раз на рік, на понад 500 сторінках пропонують глобальне дослідження особливостей і способів використання технологій у світі. Ми зробили вижимку найцікавішого про медіа, контент і соцмережі.
2️⃣ Утім, і без звіту ми розуміємо, що українці проводять чи не найбільше часу в соцмережах: читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Розповідаємо в деталях, на які налаштування ви можете вплинути у ваших акаунтах Facebook, Instagram, Х, TikTok та YouTube.
3️⃣ Про месенджери ми теж маємо текст — разом з експертами з кібербезпеки розібрали поширені міфи про популярні платформи для спілкування. Головна теза, яку варто пам’ятати під час обговорення всіх популярних в Україні месенджерів: жоден застосунок не є безпечним із «коробки». Налаштовувати необхідно будь-який месенджер, навіть Viber, якщо станом на зараз у вас немає привілею відмовитися від нього.
4️⃣ Якщо ж вирішили відкласти налаштування на «колись потім» і зайнятися роботою, то маємо для вас добірку застосунків для планування й менеджменту завдань команди — щоб управляти проєктами, синхронізувати команду, вимірювати витрачений час і продуктивність, вести списки справ. Орієнтувалися насамперед на те, що підійде редакціям із їхнім потоком контенту й різноманітних проєктів, але ці програми переважно мають дуже різні сценарії використання.
5️⃣ Для чого великі технологічні компанії використовують наші дані? Тепер до цього дооовгого списку додалося й навчання штучного інтелекту. У цьому тексті докладно розібрали, чи законно розшифрувати і «згодувати» ШІ весь YouTube, як і чому медіа опираються такому використанню їхніх даних, чи платитимуть корпорації за інформацію та що робитимуть, коли якісні дані закінчаться.
6️⃣ І насамкінець: коли даєте журналістам коментар чи інтерв’ю, пам’ятайте — за оновленим законодавством про медіа та авторське право журналісти можуть не погоджувати інтерв’ю перед публікацією. Що мали на увазі законодавці та як це працює на практиці — читайте в розповідях медійників і юриста.
Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально 🙏🏻
1️⃣ Хочете більше статистики про те, як в Україні та світі користуються соцмережами та іншими сервісами (банкінг, мобільний зв’язок, платформи для купівель і навіть блокувальники реклами)? Автори звіту Digital 2024 Global Overview Report, який публікується раз на рік, на понад 500 сторінках пропонують глобальне дослідження особливостей і способів використання технологій у світі. Ми зробили вижимку найцікавішого про медіа, контент і соцмережі.
2️⃣ Утім, і без звіту ми розуміємо, що українці проводять чи не найбільше часу в соцмережах: читають новини, спілкуються із друзями, відволікають себе від рутини. Та часто алгоритми платформ пропонують користувачам зовсім не те, чим вони цікавляться насправді. Чому так відбувається та як цьому протистояти? Розповідаємо в деталях, на які налаштування ви можете вплинути у ваших акаунтах Facebook, Instagram, Х, TikTok та YouTube.
3️⃣ Про месенджери ми теж маємо текст — разом з експертами з кібербезпеки розібрали поширені міфи про популярні платформи для спілкування. Головна теза, яку варто пам’ятати під час обговорення всіх популярних в Україні месенджерів: жоден застосунок не є безпечним із «коробки». Налаштовувати необхідно будь-який месенджер, навіть Viber, якщо станом на зараз у вас немає привілею відмовитися від нього.
4️⃣ Якщо ж вирішили відкласти налаштування на «колись потім» і зайнятися роботою, то маємо для вас добірку застосунків для планування й менеджменту завдань команди — щоб управляти проєктами, синхронізувати команду, вимірювати витрачений час і продуктивність, вести списки справ. Орієнтувалися насамперед на те, що підійде редакціям із їхнім потоком контенту й різноманітних проєктів, але ці програми переважно мають дуже різні сценарії використання.
5️⃣ Для чого великі технологічні компанії використовують наші дані? Тепер до цього дооовгого списку додалося й навчання штучного інтелекту. У цьому тексті докладно розібрали, чи законно розшифрувати і «згодувати» ШІ весь YouTube, як і чому медіа опираються такому використанню їхніх даних, чи платитимуть корпорації за інформацію та що робитимуть, коли якісні дані закінчаться.
6️⃣ І насамкінець: коли даєте журналістам коментар чи інтерв’ю, пам’ятайте — за оновленим законодавством про медіа та авторське право журналісти можуть не погоджувати інтерв’ю перед публікацією. Що мали на увазі законодавці та як це працює на практиці — читайте в розповідях медійників і юриста.
Більше трендів і досліджень, кейсів та історій з усього медіасвіту знайдете в нашому Telegram-каналі @mediamakerme. Підтримуйте якісні медіа та споживайте інформацію відповідально 🙏🏻