Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за травень.
📖 Які реформи запланувала Україна на наступні 4 роки? Розглядаємо декілька стратегічних документів, зокрема ті, що обіцяють “гроші в обмін на реформи”, такі як програма з МВФ та Ukraine Facility Plan. Перша стаття - про інституційні реформи (зокрема реформа правосуддя, управління державними фінансами та ін.), друга - про секторальні реформи (освіта, енергетика, транспорт тощо, а також зміни податкової системи).
💵 Як зробити кредити доступнішими? Важлива частина відсоткової ставки за кредитами - це ризик. Зниженню ризиків сприяє захист прав власності та розбудова інших державних інститутів. Віктор Козюк пояснює, що заплющувати очі на ризик (тобто знижувати якість нагляду за банками) замість його зниження - це погана ідея.
🍏 За останній рік структура українського експорту змінилася - знизилася частка металу через втрату виробничих потужностей і відповідно виросла частка зернових та іншої агропродукції. Як змінився експорт та імпорт України з початку повномасштабного вторгнення - у нашому дослідженні
🏢 Час від часу уряд проводить великі (чи не дуже великі) реорганізації, об’єднуючи та розділяючи міністерства та інші органи влади. Ми подивилися на ці процеси за останні понад 20 років. Вони виглядають доволі хаотично, а деякі державні органи взагалі можна назвати “мандрівними”, оскільки вони змінили своє підпорядкування кілька разів протягом цього періоду. Як це відбувалося - читайте у нашому дослідженні
📃 “Забутий” український соціолог, який вплинув на сучасну економічну теорію, але якого практично не знають у нас. Розповідь про Сергія Подолинського та його внесок у світову науку - у статті Володимира Шелухіна.
Дякую за увагу й до зустрічі у липні.
Слава Україні!
📖 Які реформи запланувала Україна на наступні 4 роки? Розглядаємо декілька стратегічних документів, зокрема ті, що обіцяють “гроші в обмін на реформи”, такі як програма з МВФ та Ukraine Facility Plan. Перша стаття - про інституційні реформи (зокрема реформа правосуддя, управління державними фінансами та ін.), друга - про секторальні реформи (освіта, енергетика, транспорт тощо, а також зміни податкової системи).
💵 Як зробити кредити доступнішими? Важлива частина відсоткової ставки за кредитами - це ризик. Зниженню ризиків сприяє захист прав власності та розбудова інших державних інститутів. Віктор Козюк пояснює, що заплющувати очі на ризик (тобто знижувати якість нагляду за банками) замість його зниження - це погана ідея.
🍏 За останній рік структура українського експорту змінилася - знизилася частка металу через втрату виробничих потужностей і відповідно виросла частка зернових та іншої агропродукції. Як змінився експорт та імпорт України з початку повномасштабного вторгнення - у нашому дослідженні
🏢 Час від часу уряд проводить великі (чи не дуже великі) реорганізації, об’єднуючи та розділяючи міністерства та інші органи влади. Ми подивилися на ці процеси за останні понад 20 років. Вони виглядають доволі хаотично, а деякі державні органи взагалі можна назвати “мандрівними”, оскільки вони змінили своє підпорядкування кілька разів протягом цього періоду. Як це відбувалося - читайте у нашому дослідженні
📃 “Забутий” український соціолог, який вплинув на сучасну економічну теорію, але якого практично не знають у нас. Розповідь про Сергія Подолинського та його внесок у світову науку - у статті Володимира Шелухіна.
Дякую за увагу й до зустрічі у липні.
Слава Україні!
VoxUkraine
Заплановані інституційні реформи в Україні
Підтримка України з боку міжнародних організацій зазвичай структурується як «гроші в обмін на реформи». Ці реформи мають на меті зробити...
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Із тривалістю війни все більше ветеранів повертаються до цивільного життя: адаптуються до роботи поза військовою справою, будують плани на майбутнє та декларують нові потреби. Розуміння запитів і своєчасна підтримка колишніх військовослужбовців може полегшити процес їхньої реінтеграції до суспільства. Ділюсь шістьма інсайтами щодо повернення ветеранів до цивільного життя, спираючись на результати дослідження, проведеного Gradus Research для проєкту «Серце Азовсталі».
🟠 Фінансова і медична допомога — в топі потреб опитаних ветеранів. 30% респондентів висловлюють необхідність у наявності соціальних пільг, 29% — в оплачуваному відпочинку, а 27% — у фінансовій підтримці з боку держави. Потребу в медичній допомозі і комплексній реабілітації, у свою чергу, декларує чверть опитаних представників ветеранської спільноти (26%).
🟠 Потребу у психологічній підтримці відчувають 16% респондентів. Серед них є і демобілізовані військові, які потребують комплексної реабілітації, і люди, які зіткнулися з проявами неприйняття і відсутності розуміння з боку суспільства.
🟠 75% опитаних ветеранів частково або повністю адаптувалися до цивільного життя. У переліку факторів, які найбільше допомогли в реінтеграції, — сім’я та її підтримка, певний період часу, робота, реабілітація та самоосвіта.
🟠 Більшість респондентів (68%) відчувають повагу до себе з боку оточення. Тим не менш, 39% опитаних ветеранів зазначили, що після повернення до цивільного життя зіткнулися із запитаннями образливого характеру, недоречними фразами та висловлюваннями на адресу колишніх військовослужбовців. 29% респондентів відчували себе ізольованими від оточення через відсутність розуміння, а 25% спостерігали страх і спроби уникнення комунікативного, зорового контакту з боку оточення.
🟠 84% опитаних ветеранів пристосувалися до цивільного робочого місця, і 69% наразі працюють повний або частковий робочий день. Найбільше цьому сприяла допомога з навчанням та поясненням нових чи забутих процесів. Не менш дієвими виявились і наявність професійного наставництва і зростання. Це підкреслює вагомість якісної комунікації між працедавцями і ветеранами: саме прояви корпоративної підтримки, розуміння й прийняття тривалості процесу адаптації з боку компаній/організацій допомагають колишнім військовослужбовцям успішно проходити цей етап і входити у потік цивільного життя і роботи.
🟠 Ветерани бажають працювати на краще майбутнє. 80% респондентів готові будувати довгострокові плани і хочуть реалізувати те, що не було здійснено ними до війни. 58% опитаних ветеранів вже планують проходити спеціалізовані курси і тренінги, зокрема для особистісного розвитку (42%) та опанування hard-skills у творчій і технічній сферах (40%). А 16% мають запит на державну підтримку у створенні та розвитку власного бізнесу.
Отже, поруч з матеріальною та психологічною допомогою колишні військовослужбовці потребують професійного навчання, наставництва, підтримки у створенні власної справи. І перш за все така допомога має бути ініціативою суспільства та компаній — залученість з боку бізнесу і громад полегшить шлях повернення ветеранів до цивільного життя.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Із тривалістю війни все більше ветеранів повертаються до цивільного життя: адаптуються до роботи поза військовою справою, будують плани на майбутнє та декларують нові потреби. Розуміння запитів і своєчасна підтримка колишніх військовослужбовців може полегшити процес їхньої реінтеграції до суспільства. Ділюсь шістьма інсайтами щодо повернення ветеранів до цивільного життя, спираючись на результати дослідження, проведеного Gradus Research для проєкту «Серце Азовсталі».
🟠 Фінансова і медична допомога — в топі потреб опитаних ветеранів. 30% респондентів висловлюють необхідність у наявності соціальних пільг, 29% — в оплачуваному відпочинку, а 27% — у фінансовій підтримці з боку держави. Потребу в медичній допомозі і комплексній реабілітації, у свою чергу, декларує чверть опитаних представників ветеранської спільноти (26%).
🟠 Потребу у психологічній підтримці відчувають 16% респондентів. Серед них є і демобілізовані військові, які потребують комплексної реабілітації, і люди, які зіткнулися з проявами неприйняття і відсутності розуміння з боку суспільства.
🟠 75% опитаних ветеранів частково або повністю адаптувалися до цивільного життя. У переліку факторів, які найбільше допомогли в реінтеграції, — сім’я та її підтримка, певний період часу, робота, реабілітація та самоосвіта.
🟠 Більшість респондентів (68%) відчувають повагу до себе з боку оточення. Тим не менш, 39% опитаних ветеранів зазначили, що після повернення до цивільного життя зіткнулися із запитаннями образливого характеру, недоречними фразами та висловлюваннями на адресу колишніх військовослужбовців. 29% респондентів відчували себе ізольованими від оточення через відсутність розуміння, а 25% спостерігали страх і спроби уникнення комунікативного, зорового контакту з боку оточення.
🟠 84% опитаних ветеранів пристосувалися до цивільного робочого місця, і 69% наразі працюють повний або частковий робочий день. Найбільше цьому сприяла допомога з навчанням та поясненням нових чи забутих процесів. Не менш дієвими виявились і наявність професійного наставництва і зростання. Це підкреслює вагомість якісної комунікації між працедавцями і ветеранами: саме прояви корпоративної підтримки, розуміння й прийняття тривалості процесу адаптації з боку компаній/організацій допомагають колишнім військовослужбовцям успішно проходити цей етап і входити у потік цивільного життя і роботи.
🟠 Ветерани бажають працювати на краще майбутнє. 80% респондентів готові будувати довгострокові плани і хочуть реалізувати те, що не було здійснено ними до війни. 58% опитаних ветеранів вже планують проходити спеціалізовані курси і тренінги, зокрема для особистісного розвитку (42%) та опанування hard-skills у творчій і технічній сферах (40%). А 16% мають запит на державну підтримку у створенні та розвитку власного бізнесу.
Отже, поруч з матеріальною та психологічною допомогою колишні військовослужбовці потребують професійного навчання, наставництва, підтримки у створенні власної справи. І перш за все така допомога має бути ініціативою суспільства та компаній — залученість з боку бізнесу і громад полегшить шлях повернення ветеранів до цивільного життя.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch