Наратив – англ. та франц. narrative ≈ оповідь, з лат. narrare ≈ розповідати, пояснювати. Це довільний виклад декількох взаємопов'язаних між собою подій, на основі уявлень про світ конкретної людини.

Одна і та ж історія з людьми з різними поглядами розповідається по-різному. Це є головною особливістю наративу. Наприклад розповідь передає об'єктивну інформацію та її мета донести цю інформацію, а наратив – суб'єктивне оповідання про подію, з включенням емоцій та оцінок оповідача з бажанням справити враження, змусити задуматися тощо. Оповідача, котрий здійснює наратив, називають наратором.

Приклади:
• Дивний у Вас наратив.
• Картинка у твоєму ролику приголомшлива, а ось із наративом біда: поповнюй свій словниковий запас!
• Наратив щільно вбудований у нашу дійсність, яка зараз наскрізь оповідна і багата подіями. Політична новина є частиною одного великого політичного наративу; своя історія є і в наративу суспільного, і в культурного. Спостереження за тим, які трансформації відбуваються з тим чи іншим наративом, з будь-якої сторони захопливе та корисне.

Феномен – грец. φαινόμενον ≈ є, має місце, явище. Незвичайне явище, рідкісний факт, який важко збагнути. Також людина, яка володіє певними видатними, винятковими здібностями. У філософському сенсі слово «феномен» часто застосовується для позначення явищ, які досягаються на чуттєвому рівні на противагу слову «ноумен», що означає явище, зрозуміле розумом.

Приклади:
• Це дивовижний феномен, що одна половина шукає щастя в майбутньому, а інша – в минулому.
• Влада – це дивний феномен: той, хто її отримує, стає ізольованим від реального світу.

Аврал – англ. over all ≈ всі вгору. Одноденна робота на судні, що виконується всім або майже всім екіпажем. Згодом це слово стало використовуватися всюди, і тепер означає просто виконувану всім колективом роботу. Зазвичай можна почути від когось: «у нас тут аврал».

Індульгенція – лат. indulgentia, від indulgeo — дозволяю, у римо-католицькій церкві). В католицькій церкві звільнення від тимчасового покарання (кари) за гріхи, в яких грішник вже покаявся і вина за які вже прощена в таїнстві сповіді. Слово неактуальне вже 500 років, але і зараз його можна почути або прочитати у творах у сенсі: «прощення поганого вчинку». В епоху Відродження набуло поширення помилкове розуміння індульгенції як відпущення гріхів за гроші, причому незалежно від таїнства сповіді.