Telegram Web Link
Щоб стати повноцінною частиною ЄС, Україна повинна удосконалити своє законодавство, наблизивши його до європейських норм. У певних сферах (енергетика, освіта і наука, оподаткування чи соціальна підтримка) потрібні серйозні реформи. В інших (сільське господарство, транспорт) значних змін не планується, однак є потреба в інвестиціях.

Що український уряд зобов’язався змінити чи покращити у найближчі роки? Читайте на картках.

👉 Стаття з детальним оглядом запланованих секторальних реформ – за посиланням.
Заборонити силове затримання і примусову доставку до ТЦК, запровадити економічне бронювання військовозобов’язаних, дозволити дрібним корупціонерам укладати угоди зі слідством і отримати менше покарання, викриваючи своїх «керівників». Такі та інші нововведення пропонують нові 30 законопроєктів, зареєстровані у Верховній Раді з 10 до 23 червня.

🔍 Огляд можливих змін у законодавстві читайте у випуску 20 Важливих законопроєктів.
👨‍👩‍👧‍👦 У 2024 році 13% українців стверджують, що їхні родини ледве зводять кінці з кінцями (у 2021 році частка таких сімей становила 9%). За результатами опитування Центру Разумкова, 38% вистачає на харчування та на придбання необхідних недорогих речей. 39% мають труднощі з придбанням речей тривалого вжитку (у 2021 році таку відповідь дали 44% респондентів). Забезпеченими себе називають лише 8% опитаних.

📉 Рівень довіри до державних і суспільних інститутів у червні 2024 року зменшився, порівняно з березнем цього ж року. Зараз українці найбільше довіряють ЗСУ – 90% (96% у березні), волонтерським організаціям – 81% (85% у березні), добровольчим батальйонам – 80% (86% у березні), ДСНС – 79% (85% у березні) і Національній гвардії України – 75% (80% у березні).

Найбільше респондентів висловлюють недовіру державному апарату (чиновникам) (не довіряють 79%), політичним партіям (78%), Верховній Раді (76%), судовій системі (73%), уряду (73%) і прокуратурі (64%).

🦾 80% українців вірять у перемогу України у війні. Проте лише 24% респондентів вважають, що перемога настане до кінця цього року.

🇺🇦 Відносна більшість людей, а саме 42%, які вірять у перемогу, прогнозують, що ЗСУ виженуть російські війська з усієї території України, а кордони відновляться до тих, якими були в січні 2014 року.
🌾 Повномасштабна війна в Україні стримує постачання сільськогосподарської продукції з двох основних країн-виробників – України та росії. Це загрожує світовій продовольчій безпеці, особливо для бідних країн.

🚜 Щоб підтримувати глобальні запаси продовольства, інші держави мали б виробляти більше сільськогосподарської продукції. Проте зелені реформи обмежують європейських виробників і знижують їхню продуктивність.

🚫 Окремі положення реформ вже довелося призупинити, сподіваючись продовжити їх реалізацію після закінчення війни в Україні. Проте у 2024 році з’явилися ознаки зростання невдоволення Зеленою угодою серед населення ЄС. Це змусило Єврокомісію піти на поступки.

Детальніше про те, як війна в Україні впливає на майбутнє зеленої трансформації сільського господарства в ЄС, розповідаємо за посиланням.
Польща стала однією з тих дружніх держав, яка прийняла найбільше українських біженців після повномасштабного вторгнення. Досі на території країни живуть 960 тисяч українців.

Науковці проаналізували результати опитування біженців у Польщі та українців, які не виїхали, і дослідили рівень їхнього щастя, довіри та оцінку власного здоров’я.

Дослідники виявили, що біженці є менш благополучними як загалом (оцінка щастя), так і в економічному плані, порівняно з людьми, які залишилися в Україні.

А попередній досвід насильства знижує рівень щастя, загальну довіру та здоров’я українців в обох країнах.

Дослідження повністю можна прочитати за посиланням.
Понад 870 млн грн зібрали для відновлення лікарні «Охматдит», повідомляє Урядовий портал.

На другий день після ракетної атаки уряд виділив перші 100 млн грн для проведення невідкладних робіт. Станом на 10 липня платформа UNITED24 зібрала 300 млн грн, які надійшли від благодійників з усього світу. Станом на вечір 11 липня на офіційний благодійний рахунок Охматдиту та рахунок фонду «Охматдит» перерахували понад 470 млн грн.

Ці кошти дозволять розпочати першочергові роботи з відновлення. Близько 400 млн грн потрібні Охматдиту лише для забезпечення обладнанням, зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Загальні збитки ще рахують.

Нагадаємо, 8 липня росія влучила ракетою в дитячу лікарню «Охматдит», що призвело до значних руйнувань будівель медзакладу та людських жертв.

#цифратижня
Приватні підприємства в Україні відчувають брак робочої сили, тому підвищують зарплати

📊 У червні 2024 року кількість нових вакансій на сайтах пошуку роботи практично не змінилася, хоча зазвичай вони сезонно зростають. Про це йдеться в липневому макроекономічному та монетарному огляді НБУ. Проте за окремими професіями (охорона, будівництво, робітничі спеціальності) спостерігається стійке збільшення кількості вакансій.

📈 Кількість людей, які шукають роботу, вимірювана кількістю резюме, незначно зросла. Це переважно пояснюється сезонністю. При цьому в травні-червні пожвавилася міграція за кордон, ймовірно, через відключення світла.

🏭 Підприємства в Україні й надалі відчувають брак робочої сили, тому зарплати в приватному секторі збільшуються. Разом із підвищенням соцвиплат і низькою інфляцією це сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення.
Для вашої зручності зібрали в одній публікації матеріали Вокс Україна за цей тиждень. У них досліджували й розповідали:

🔸 як національна ідентичність і туга за домом впливають на бажання українських біженців повернутися додому: https://bit.ly/4bIeRaj

🔸 головне про Бюджетну декларацію: аналіз та оцінка прогнозів уряду на 2025-2027 роки: https://bit.ly/3Llpg0L

🔸 як війна в Україні впливає на майбутнє зеленої трансформації сільського господарства в ЄС: https://bit.ly/4bFM6e4

🔸 які важливі законопроєкти зареєстрували у Верховній раді з 24 червня до 7 липня (відстрочка від мобілізації для осіб до 25 років та покарання за втрату особового складу): https://bit.ly/463c767

🔸 скільки витрачали на дослідження та розробки в Україні у 2021-2023 роках та як розподілялися ці витрати: https://bit.ly/3Lkc2kL
У 2023 році на дослідження (наукові, прикладні, фундаментальні) в Україні витрачали приблизно стільки ж коштів, як у 2021 році. У 2022 році ці суми були меншими.

💸 Переважно витрати йдуть на зарплати, комуналку та інші поточні потреби. Лише 3% направляють на нове устаткування та інші капітальні витрати.

На які види досліджень виділяють кошти, як розподіляються витрати за галузями науки та джерелами фінансування, читайте у статті.
Скільки годин взимку буде електроенергія?
Чи є ризики, що росія обстрілюватиме українські атомні електростанції, і чим це загрожує?
У якому стані зараз Запорізька АЕС?
У якому напрямку краще розвивати ядерну енергетику в Україні?
Які види енергії є найбільш перспективними для України?

Ці та інші питання обговорили з Ольгою Кошарною, незалежною експерткою з питань ядерної енергетики та безпеки, у новому випуску подкасту «Відбудова».

Слухайте розмову за посиланням.
Народні депутати планують усунути прогалини в законодавстві, які дозволяють мобілізувати громадян до 25 років. Також в Україні можуть запровадити кримінальну відповідальність для командирів за необґрунтовані втрати особового складу та військової техніки.

З 24 червня по 7 липня у Верховній Раді зареєстрували 38 законопроєктів, які пропонують внести такі зміни:
звільнити від ввізного мита і ПДВ імпортне обладнання для генерації електроенергії
надати гарантії соцзахисту для працівників, які постраждали від ракетних обстрілів на робочому місці
перевіряти народних депутатів (зокрема, щоб підтвердити відсутність психічних розладів) перед отриманням доступу до державної таємниці
не враховувати час, проведений на військовій службі, в строк дії контракту з компанією-роботодавцем, щоб зберігати робоче місце людям, які служать.

Детальний огляд зареєстрованих законопроєктів читайте на нашому сайті.
📊 За період з 8 по 21 квітня Індекс реформ, за оцінками експертів, склав +0,5 бала. Нагадаємо, щоб темп реформ вважався прийнятним, значення Індексу має бути вище за +2.

Цього разу оцінили чотири регуляції:
🔸 «Комплексний шеренг»: обмін документами між банками, їхніми клієнтами та держателями державних реєстрів +1 бал
🔸 Відкриття в Україні центру інтегрованого управління кордонами з ЄС +1 бал
🔸 Гуманітарна допомога іншим державам надаватиметься тільки відповідно до рішення Президента 0 балів
🔸 Зміни до правил цивільного захисту +1 бал.

Детальніше про динаміку Індексу реформ та про призначення центру інтегрованого управління кордонами з ЄС, читайте у випуску 236 Індексу.
💸 У червні надходження до загального фонду державного бюджету становили 138 млрд грн, тобто перевищили планові на 32%. Перевиконання відбулося за рахунок досягнення або перевищення плану за податковими та неподатковими надходженнями.

💸 Касові видатки загального фонду держбюджету за червень були виконані на рівні 286,7 млрд грн, що на майже 14% менше від запланованих 332,6 млрд грн. Хоча фактичний показник видатків і зберігається на середньорічному рівні, регулярне недовиконання планових видатків може свідчити про брак фінансування або неякісно пропрацьовані планові показники, вважають експерти Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

Чи виконаний план доходів за основними податками? Як змінився дефіцит загального фонду держбюджету? Які високі та середні ризики виникатимуть протягом цього бюджетного року? Про ці та інші бюджетні питання читайте в матеріалі.
2024/11/20 06:42:34
Back to Top
HTML Embed Code: