Нещодавно медіа активно обговорювали новину, що вперше з початку повномасштабної війни частка українців, які вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, стала нижчою, ніж частка тих, хто має протилежну думку, причому молодші люди менш оптимістичні.

Однак чи справді все так погано?
Відповідь на це запитання у ширшому контексті даємо у традиційній рубриці #графіктижня.

Читайте за посиланням.

✍️Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

росія продовжує совєцьку «традицію» втручання в африканські країни, влаштовуючи там державні перевороти. Хоча подібна діяльність нерідко подається як антиколоніальна, її справжньою причиною є бажання взяти під контроль критичні ресурси континенту.

Читайте про те, як росія сприяє нестабільності та неспроможності у державах Африки, у колонці.

@vox_ukraine

Чого варто чекати від реформування БЕБ: аналіз законопроєктів

БЕБ – єдина інституція в країні, яка має повноваження розслідувати фінансові, економічні та податкові злочини. Тому важливо, щоб вона працювала чесно та незалежно й таким чином допомагала забезпечувати рівні «правила гри» для бізнесу. Наразі ж маємо класичний приклад «захопленої інституції», за допомогою якої можна чинити політичний тиск на бізнес. 

Восени 2023 року народні депутати подали до парламенту два законопроєкти (№10088 та №10088-1) про реформування БЕБ. Однак, ці законопроєкти не розглядалися в сесійній залі через відмову коаліції виносити їх на голосування.

У січні 2024 року уряд подав інший законопроєкт – №10439, до якого депутати подали кілька альтернативних – 10439-1 та 10439-2 (перереєстрований 10088, який згодом був знову перереєстрований як  10439-4). На урядовий законопроєкт негативно відреагували як бізнес, так і міжнародні партнери України (до честі народних депутатів, незважаючи на шантаж забороною закордонних відряджень, його не ухвалили ані 23 лютого, ані 4 березня). 

У колективному листі послів G7 ідеться про те, що законопроєкт обов’язково має містити такі положення:
✒️відкритий, конкурентний і прозорий конкурс на посаду нового директора БЕБ, включаючи перевірку доброчесності;
✒️проведення незалежного аудиту діяльності БЕБ через один і три роки після призначення нового директора;
✒️виключення можливості звільнення голови БЕБ Кабінетом міністрів, натомість залишити таку можливість за висновками незалежної оцінки;
✒️переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою.

Меморандум з МВФ (пункт 25) передбачає схожі положення, які мають бути у новому законі про БЕБ: забезпечення відкритого, прозорого та конкурентного процесу добору керівництва та персоналу, посилення вимог до конкурсної комісії, впровадження контрактної системи для працівників та визначення механізму атестації персоналу. Також важливо зберегти чітке розмежування повноважень БЕБ та НАБУ.

Європейська бізнес-асоціація підтримала законопроєкт 10439-2 (тепер 10439-4), який пропонує переатестувати усіх працівників БЕБ, а не лише нових, як урядовий, і зробити це протягом півтора року, а не після скасування воєнного стану, а також пропонує, щоб у конкурсній комісії з добору керівника БЕБ переважали міжнародні експерти (на 1 голос).

На думку «Центру Протидії Корупції», в разі ухвалення урядового законопроєкту БЕБ фактично продовжило б підпорядковуватись заступнику голови ОП Андрія Єрмака Олегу Татарову. Після того, як Верховна Рада 23 лютого не змогла ухвалити урядовий законопроєкт про БЕБ (зокрема й завдяки обуренню суспільства та міжнародних організацій), усі законопроєкти на цю тему були зняті з розгляду. Тому депутати були змушені перереєструвати свій законопроєкт.

‼️Зміна інституційного дизайну БЕБ та переатестація його працівників входять до програми України з МВФ. Але такі зміни насамперед потрібні Україні – аби бізнес розумів «правила гри» та не очікував візиту «маски-шоу» у будь-який момент.

Дізнавайтеся, чим саме відрязніються урядовий та парламентський законопроєкти про реформування БЕБ, у статті.

📲Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

✍️Найбільш резонансним законопроєктом, внесеним на розгляд Верховної Ради України протягом минулих тижнів, стала депутатська ініціатива про створення системи відеомоніторингу, спрямованої на забезпечення громадського порядку та безпеки громадян. Законопроєкт може порушити приватність громадян та призвести до потенційного зловживання зібраними персональними даними☝️

За задумом законотворців, система відеоспостереження охоплюватиме різноманітні публічні місця та об’єкти, включаючи парки, майданчики, вулиці, будівлі державних установ, об’єкти інфраструктури тощо.

Базуватиметься система на використанні біометричних даних для ідентифікації осіб та транспортних засобів, зображених на відео. Громадяни матимуть право перевірити, чи їхні дані включені до бази цієї системи, а також вимагати виправлення або оновлення інформації про себе. Законопроєкт передбачає дотримання європейського регламенту захисту персональних даних (GDPR).

Ідентифікація фізичної особи має здійснюватиметься на основі біометричних даних та інформації про особу: паспортних даних, відцифрованого образу обличчя, податкового номера. Ідентифікація транспортного засобу передбачає вказання даних, які містяться у техпаспорті, а також паспортних даних і податкового номера для фізосіб або повного найменування та ідентифікаційного коду для юросіб.

Для ідентифікації об’єктів система відеомоніторингу зможе обмінюватися інформацією з:
▪️Єдиним державним демографічним реєстром,
▪️Єдиною інформаційно-аналітичною системою управління міграційними процесами,
▪️національною системою біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства,
▪️Єдиним державним реєстром транспортних засобів,
▪️Державним реєстром фізичних осіб – платників податків.

Законопроєкт передбачає створення трьох рівнів управління системою відеомоніторингу: центральний рівень буде контролюватися Міністерством внутрішніх справ, регіональний – обласними держадміністраціями, а місцевий – місцевими органами самоврядування.

Про ці та інші нещодавно подані законопроєкти, що заслуговують на увагу, читайте у новому випуску #Важливі_законопроєкти.

📲Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!

​​Телемарафон: пропаганда чи необхідність?

Телемарафон «Єдині новини» стартував одразу після початку повномасштабного вторгнення. На той час ця ідея здавалася чудовою – адже єдиний інформаційний простір мав підтримувати єдність нації. Однак поступово критики в бік телемарафону стає все більше. І це не дивно, оскільки з часом кількість порушень журналістських стандартів у марафоні зростає.

Якщо наприкінці 2022 року в ефірі телемарафону було в середньому 25 порушень стандартів за годину, то наприкінці 2023 року майже втричі більше – 73.

Державна монополія на телебачення негативно впливає свободу слова, яка є базовою демократичною цінністю. Сьогодні телемарафон перетворився на інструмент пропаганди, а не інформування.

Дізнавайтеся більше даних про телемарафон на графіках.

@vox_ukraine

🌐На Арктику припадає близько 22% світових нерозвіданих запасів нафти й газу, а також значні обсяги розвіданих ресурсів. Крім нафти і газу, це залізна руда, вугілля, фосфати, рідкоземельні та дорогоцінні метали, коштовне каміння й алмази.

росія експлуатує ресурси Арктики найбільше: видобуває вуглеводні та інші корисні копалини, займається рибним промислом, а також використовує Північний морський шлях для транспортування СПГ.
Це одна з небагатьох країн, які насправді виграють від глобального потепління: у разі звільнення від льоду Північний морський шлях стане на 6000 кілометрів коротшим за нинішній маршрут із Шанхаю до Роттердама, й проходитиме переважно вздовж узбережжя росії (теперішня ситуація в Червоному морі чітко показує, як зловмисники можуть перетворити міжнародні судноплавні шляхи на зброю).

Нещодавно російський парламент  обговорював  можливість денонсації так званої «Угоди Шеварднадзе-Бейкера» між СРСР та США про розмежування морського простору. Це був сигнал путіна світові про експансіоністські плани росії — цього разу в Арктиці.

Військовий потенціал росії в Україні значною мірою вичерпано, тому зараз сприятливий момент для НАТО показати свою силу й обмежити арктичні амбіції росії. Це принесе довгострокові вигоди для планети, оскільки збереження Арктики має важливе значення для уповільнення глобального потепління.

🐻‍❄️Читайте про захист Арктики у матеріалі.

@vox_ukraine