🤝 Багато іноземних громадських та благодійних організацій готові співпрацювати з українськими. І можуть навіть самі запропонувати допомогу. Проте, перш ніж ухвалювати важливі рішення, варто упевнитися, чи не маєте ви справи з шахраями чи ненадійною організацією. Як же це зробити?

➡️ Детальна інструкція для перевірки іноземної ГО – у статті.

Аналітичний центр StateWatch проаналізував фінансові результати 2023 року і визначив ТОП 20 державних компаній за розміром активів та чистим доходом.

Найбільше державне підприємство станом на 1 липня 2023 р. – «Нафтогаз України». На вказану дату його активи становили 493,9 млрд грн.

У першу трійку потрапили «Укрзалізниця» та «Енергоатом». Вартість їхніх активів у 2023 році – відповідно 262,3 млрд грн та 237,1 млрд грн.

👉 Більше інформації – у статті.

Кількість комунальних підприємств в Україні поступово зростає, але велика їх частина залишається збитковою. Середній рівень рентабельності комунальних активів в обласних центрах за 2010-2019 роки становив 0,03%.

👆 Хоча якщо застосовувати ефективні стратегії управління комунальним майном, його можна перетворити на додаткове джерело доходів у місцевий бюджет (наприклад, здавати майно в оренду).

❓Що обмежує використання передових практик управління комунальною нерухомістю в Україні? Які є шляхи подолання проблеми? Читайте у статті.

10 років тому, 5 липня 2014 року, українські військові звільнили Слов’янськ та Краматорськ від російських терористів. Тоді ж визволили Костянтинівку та Дружківку. Це була перша важлива перемога України у війні, яку розпочала росія.

🦾 Віримо, що з часом воїни ЗСУ виженуть загарбників і з інших українських міст.

🙏 Вшануємо в цю пам’ятну дату військовослужбовців, які загинули, захищаючи Україну і свій народ.

Що може завадити Україні отримати компенсації за шкоду, спричинену росією нашому довкіллю? Наприклад, розбіжності між міжнародними й українськими методиками оцінки екологічної шкоди.

✍ Екологічний договір, підписаний у лютому 2024 року, вказує, як в Україні відновлюватимуть довкілля після війни (зокрема йдеться про розмінування, відновлення природного середовища, побудову «зеленої» економіки). Але щоб втілити цю угоду в життя, потрібні зміни в законодавстві України та переосмислення українським урядом і суспільством концепції екологічної шкоди та її вимірювання.

👇 Детальніше про це – читайте у статті.

55 млрд грн залучив Мінфін у червні від випуску державних облігацій: 38,41 млрд грн та 407,33 млн доларів США.

📌 Державні облігації – одне з основних джерел фінансування держбюджету, разом із міжнародною допомогою, а також доходами від податків і митних зборів.

💸 Станом на 1 липня, в обігу перебуває державних облігацій на понад 1,64 трлн гривень. Найбільшою частиною володіють комерційні банки (43%) та НБУ (41%). Майже 10% облігацій – в юридичних осіб, майже 4% – у фізичних осіб, 2% – у нерезидентів.

#цифратижня

👵 В Україні проживає понад 10 млн пенсіонерів. Станом на квітень 2024 року 2,7 млн українців отримують пенсію 2001-3000 гривень. І лише 1,2 млн людей похилого віку мають пенсійні виплати у розмірі понад 10 000 грн.

📊 Зібрали в статті інформацію про те, як змінювався розподіл пенсіонерів за розміром пенсій з 2018 року, які середні розміри пенсій в різних категоріях і як люди отримують виплати.

​​Росія вдарила по Україні майже 40 ракетами різних типів

8 липня о 10 ранку Росія розпочала нову масовану ракетну атаку на Україну. Ворог запустив «Кинджали» та крилаті ракети. 38 ракет вразили кілька міст: Київ, Дніпро, Кривий Ріг, Слов’янськ, Покровськ та Краматорськ.

У Києві внаслідок обстрілу загинуло щонайменше 15 людей, понад 37 — поранені. Загалом в Україні щонайменше 29 загиблих та десятки поранених.

У Києві найбільше постраждала дитяча лікарня «Охматдит». 16 людей отримало поранення, 7 з них — діти. Удару зазнав токсикологічний корпус, де діти отримували діаліз, а також кілька інших відділень лікарні. Пацієнтів «Охматдиту» евакуйовують, рятувальники продовжують пошук людей.

Також у Києві окупанти пошкодили приватний пологовий будинок, офісний центр, трансформаторні підстанції та житлові будинки.

У Кривому Розі відомо про 10 загиблих і 47 поранених. Найбільше жертв – через влучання у промислове підприємство.

Також жертви є у Дніпрі (1 загиблий, 12 поранених) та Покровську (3 загиблих). Під обстрілом опинилися й інші громади Донеччини, але інформація про постраждалих звідти не надходила.

🔵 Не нехтуйте тривогою і поширюйте перевірені факти про злочини рф!

@VoxCheck

Трохи більше половини біженців та третина мігрантів, які живуть у Польщі, хочуть повернутися в Україну. Про бажання зробити це якнайшвидше розповіли 51% біженців і 33% мігрантів.

Впливають на наміри українців повернутися такі фактори:
🔸 час переїзду до Польщі (біженці більше схильні повертатися, ніж мігранти)
🔸 вік (в українців старше 50 років сильно зростає бажання повернутися)
🔸 наявність дітей шкільного віку (негативно співвідноситься з намірами повернутися)
🔸 мова спілкування (люди, які в основному говорять російською або польською, менш схильні повертатися)
🔸 фінансовий статус (чим він вищий, тим нижчі наміри повернутися).

🔹 Суттєво впливають на бажання повернутися в Україну туга за домом і відчуття провини за те, що поїхали за кордон.

👉 Повний текст дослідження читайте на сайті.

🔔 Вокс Україна запрошує на подію «Коефіцієнт корисної дії депутатів. Як працюють народні обранці без тиску виборів».

У мирний час каденція IX скликання Верховної Ради вже мала б добігати кінця. Проте повномасштабне російське вторгнення докорінно змінило ситуацію і надало роботі парламенту неабиякого значення для долі України. Коефіцієнт корисності депутатів за десять сесій дозволяє побачити, наскільки парламентарі підтримували своїми голосуваннями прогресивні реформи.

📅 Коли: 15 липня
🕚 О котрій: 11:00-13:00
🏤 м. Київ (деталі про місце – після реєстрації)

🔗 Реєструйтесь прямо зараз, заповнивши форму.

🤔 Як це працює?

ККД – це інструмент, завдяки якому будь-хто може дізнатися, наскільки той чи інший народний обранець підтримує реформи в Україні. Після кожної сесії парламенту ми оновлюємо базу даних, підготовлену за результатами голосувань. Які закони позитивно позначаються на житті держави, а які – ні, оцінюють експерти проєкту Індекс Реформ.

Детальніше про методологію – на сайті 🔽

📉 Сьогодні в Україні показник народжуваності – один із найнижчих у світі. Він складає 0,9 дітей на одну жінку. Для того, щоб населення країни не зменшувалося, має бути 2,2.

❌ Збільшення виплат на дитину не допоможе підвищити народжуваність, впевнені у Міністерстві соціальної політики. Важливо створити для жінок такі умови, щоб вони отримали фінансову підтримку від держави під час народження дитини і 4-6 місяців після. А потім стимулювати молодих мам виходити на роботу, щоб не втрачати кваліфікацію. Але держава має подбати, щоб ця жінка не втратила житло, могла віддати дитину в садочок або няні та ін.

✅ Для цього Міністерство соціальної політики перезапустило послугу «Муніципальна няня». Вона передбачає, що жінка, яка виховує дитину і не працює, може стати нянею ще для кількох дітей і отримувати за це мінімальну зарплату. Водночас певним категоріям батьків із дітьми до 6 років держава буде компенсувати оплату за послуги такої няні.

👉 Як Україні вийти з демографічної кризи, обговорили з першою заступницею міністра соціальної політики Дариною Марчак у новому випуску подкасту «Поговоримо» від проєкту VoxCheck. Слухайте його за посиланням.

Уряд підготував середньострокову Бюджетну декларацію. Ключові прогнози з документа:

📌 Головною стратегічною ціллю боргової політики уряду буде зниження рівня державного та гарантованого державою боргу до 90% ВВП у 2027 році.

📌 Зростання реального ВВП очікується на 2,7% у 2025 році, 7,5% у 2026 році та 6,2% у 2027 році.

📌 Тривалість активних бойових дій на території України передбачається як мінімум впродовж усього 2025 року.

📌 У 2025 році доходи державного бюджету мають вирости на 36,6% у порівнянні з 2024 роком, у 2026 та 2027 роках – на 14,2% та 13,6% відповідно. Основну їхню частину становитимуть податкові надходження.

📌 Загальний рівень видатків у 2025 році виросте до майже 4 трлн грн з 3,3 трлн грн запланованих на 2024 рік і зберігатиметься на цьому рівні протягом 2026-2027 років. Пріоритетним залишиться сектор оборони й безпеки (50% всіх видатків у середньому протягом 2025-2027 років).

📌 У 2025-2027 роках прогнозується різке скорочення дефіциту державного бюджету із фактичних 20,6% ВВП у 2023 році до 6,7% у 2027 році.

🔍 Читайте у статті аналіз Бюджетної декларації на 2025-2027 роки від експертів Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

❗Увага! Захід «Коефіцієнт корисної дії депутатів. Як працюють народні обранці без тиску виборів» переноситься. Про нову дату проведення згодом повідомимо на наших сторінках.

Слідкуйте за Вокс Україна, щоб не пропустити анонс.