30 липня – вшанування Святогірської ікони Божої Матері - головної святині Донбасу

☘️Написання Святогірського образу Богородиці, який знаходиться тепер у багатостраждальній Святогірській Лаврі, переказ відносить до XIX століття. Одному афонському старцю, що приїхав у Святі Гори в 1844 році, дуже сподобалася Святогірська обитель. Переймаючись про те, що він нічого не може пожертвувати, афонський чернець в дар обителі написав цю ікону.

☘️За радянських часів чудотворний лик Цариці Небесної був дивом збережений благочестивими людьми. Восени 1992 року святиню хресним ходом перенесли у Святогірський монастир і поставили в Успенському соборі.

☘️Особливу допомогу від благодатної ікони отримують недужні онкологічними захворюваннями і безпліддям.

☘️«О, Влады‌чице Де‌во Богоро‌дице, Ты нам ма‌ти и наде‌жда. Уте‌ши на‌ша ско‌рбныя сердца‌ и исцели‌ вся неду‌ги на‌ша».

Відбулося засідання Комісії з канонізації святих при Священному Синоді УПЦ.

30 липня 2024 року у жіночому монастирі на честь ікони Божої Матері «Відрада та Утішання» (с. Велика Вільшанка Київської області) під головуванням митрополита Херсонського і Таврійського Іоанна відбулося засідання Комісії з канонізації святих при Священному Синоді УПЦ. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Члени комісії розглянули матеріали, пов’язані з життям та подвигами подвижників благочестя, які звершували свій подвиг у різний час, серед яких архімандрит Філарет (Кочубей) (†1931), протоієрей Григорій (Радецький) (†1938), блаженна інокиня Ольга (Кочанова) (†1971), блаженний Іоанн Походенчик (†1943).

Вивчивши всі матеріали щодо можливості канонізації вищезгаданих подвижників благочестя, Комісія направила їх на розгляд Священному Синоду УПЦ.

​#Православний_календар
🗓 31 липня, середа.
(18 липня за старим стилем)
Седмиця 6-та після П'ятидесятниці.
Пісний день.

#Святі_дня
✔️ Мч. Єміліана (363). Мч. Іакінфа Амастридського (IV). Прп. Памви пустельника (IV). Прп. Iоанна Багатостраждального, Печерського, в Ближніх печерах (1160). Прп. Памви, затворника Печерського, в Дальніх печерах (ХIII).

#Читання_дня
На літ.: — Ап.: 1 Кор. 2:9-3:8 (зач. 127). Єв.: Мф. 13:31-36 (зач. 53).

#Тропар_дня Мученику Єміліану
Му́ченик Твой, Го́споди, Емилиа́н/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.

Преподобному Іоанну Багатостраждальному
Терпе́ния столп вои́стину непоколеби́мый,/ и забра́ло от вра́жиих стреля́ний необори́мо,/ равноа́нгельне и многострада́льне о́тче наш Иоа́нне,/ иму́ще тя, мы, недосто́йнии, мо́лимся,/ припа́дающе к честны́м твои́м моще́м те́пле,// изба́ви нас душетле́нных страсте́й плотски́х и спаси́ твои́ми моли́твами.

Преподобному Памві
Неле́ностным послуша́нием/ и отверже́нием во́ли своея́/ кре́пко себе́ обузда́в,/ вда́лся еси́ за Христа́ Бо́га на му́ки и ра́ны,/ от Него́же сугу́бо, всече́стне о́тче Па́мво, венча́вся,// моли́ся о душа́х на́ших.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 13:31-36)

Схоже Царство на зерно гірчичне і закваску. Маленьке гірчичне зерно розростається у великий кущ; закваска проникає у все замішане тісто і робить його заквашеним. Тут, з одного боку, образ Церкви, яка спочатку тільки складалася з апостолів і кількох інших осіб, потім розрослася і стала найчисельнішою, проникла в усе людство; з іншого — образ духовного життя, що розкривається в кожній людині.

Перше зернятко його (духовного життя) — намір і рішучість спасатися через богоугодження по вірі в Господа Спасителя. Ця рішучість, якою б міцною вона не була, схожа на малу цятку. Спочатку вона обіймає тільки свідомість і самодіяльність; з цього розвивається потім вся діяльність духовного життя. Сама в собі вона розмножується в рухах і силі, і мужнішає, а стосовно душі, починає проникати в неї у всіх її силах — у розумі, волі, почутті, і наповнює їх собою, робить заквашеними за своїм духом, проникає й увесь склад людського єства: і тіло, і душу, і дух, у якому зароджується.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

​#Православний_календар
🗓 1 серпня, четвер.
(19 липня за старим стилем)
Седмиця 6-та після П'ятидесятниці.
Посту немає.

#Святі_дня
✔️ Прп. Макрини, сестри свт. Василія Великого (380). Прп. Дія (близько 430). Блгв. кн. Романа (Олеговича) Рязанського (1270). Прп. Паїсія Печерського, в Дальніх печерах (ХIV). Блж. Стефана (1427) і матері його Милиці (1405), Сербських. Знайдення мощей прп. Серафима, Саровського чудотворця (1903). Собор Курських святих.

#Читання_дня
Утр.: — Мф. 11:27-30 (зач. 43). На літ.: — Ап.: 1 Кор. 3:18-23 (зач. 129) і за пятницю (під зачало): 1 Кор. 4:5-8 (зач. 130 від полу). Прп.: Гал. 5:23-6:2 (зач. 213). Єв.: Мф. 13:36-43 (зач. 54) і за пятницю (під зачало): Мф. 13:44-54 (зач. 55). Прп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24).

#Тропар_дня Преподобному Паїсію
Вели́каго во отце́х подража́я Паи́сия,/ я́коже он в пусты́ню, та́ко и ты в пеще́ру всели́лся еси́,/ иде́же труды́ прилага́я, блаже́нне, ко трудо́м,/ и псало́мскому пе́нию вы́ну прилежа́л еси́,// моли́ о нас, пою́щих тя.

Преподобному Серафиму
От ю́ности Христа́ возлюби́л еси́, блаже́нне,/ и Тому́ Еди́ному рабо́тати пла́менне вожделе́в,/ непреста́нною моли́твою и трудо́м в пусты́ни подвиза́лся еси́,/ умиле́нным же се́рдцем любо́вь Христо́ву стяжа́в,/ избра́нник возлю́блен Бо́жия Ма́тере яви́лся еси́./ Сего́ ра́ди вопие́м ти:// спаса́й нас моли́твами твои́ми, Серафи́ме, преподо́бне о́тче наш.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 13:36-43)
«І кинуть їх (тих, хто творить спокуси і беззаконня) у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів; тоді праведники засяють, як сонце, у Царстві Отця їхнього» (Мф. 13:41).

Так здійсниться розділення добра і зла, світла і темряви. Тепер триває період змішання їх. Господу угодно було так влаштувати, щоб тварна свобода зростала і міцніла в добрі через боротьбу зі злом; зло допущене і в суміжності зі свободою всередині, і в зіткненні з людиною зовні. Воно не визначає, а спокушає. Тому, хто відчуває спокусу, необхідно не падати, а вступати в боротьбу.

Той, хто перемагає, звільняється від однієї спокуси, і посувається вперед і вгору, щоб там вступити в нову спокусу. Так до самого кінця життя. О, коли б зрозуміти нам це значення зла, що спокушає нас, щоб за цим розумінням влаштувати і життя своє! Борці увінчуються, врешті-решт, переходячи в інше життя, де немає ні печалей, ні хвороб назовні, і де вони зсередини, як ангели Божі, стають чистими без впливу спокусливих рухів і думок. Так готується торжество світла і добра, яке у всій славі своїй відкриється в останній день світу.

(Мф. 13:44-54)
Прибувши в Назарет, Господь не зустрів там віри. Видима простота Його завадила мешканцям Назарету побачити невидиму славу і божество. Чи не те саме буває і з християнином? Християнські догмати на вигляд дуже прості, але для розуму, що входить всередину їх, вони становлять всеосяжну струнку в собі систему, якої не породжував і породити не може жоден тварний розум.

Гордоумство, кинувши побіжний погляд на простоту євангельську, відвертається від неї і починає саме собі будувати будівлю відання, як йому здається, величезну, з якої відкриваються, нібито, види широкі. На ділі ж виходить те, що будівля нагромаджується з карт, а кругозір становлять міражі, примари розпаленої уяви. Але йому хоч не кажи. Усякого, хто хоче переконати такого, він і братія його готові своїми критичними нападками негайно скинути з гори в прірву, але істина завжди проходить неушкодженою серед них і йде до інших душ, здатних прийняти її.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

1 серпня – пам’ять преподобного Серафима Саровського, чудотворця

☘️Великий православний подвижник народився 1754 року в місті Курську. Все його життя супроводжувалося ознаками Божої милості. Якось у дитинстві мати взяла хлопчика із собою на будівництво храму і він, оступившись, упав із дзвіниці – Спаситель зберіг його неушкодженим.

☘️Богоугодний юнак у сімнадцять років твердо вирішив відмовитися від земних благ і присвятити усе своє життя служінню Господу. Він прийшов до Києва, щоб взяти благословення на монашество у тамтешніх подвижників, а потім спрямував свій шлях до Саровської Успенської пустині, яка була відома суворим виконанням чернечого уставу і подвижницьким життям монахів.

☘️У 1793 преподобний Серафим прийняв священний сан і невдовзі, бажаючи пустинножительства, оселився в лісовій келії для усамітненої молитви. Там диявол посилив боротьбу проти праведника, і преподобний взяв на себе подвиг стовпництва, тобто постійної молитви в дуже обмеженому місці.

☘️Тисячу днів і ночей подвижник з піднятими руками молився на камені. Безсилий духовно проти блаженного, лукавий наслав на святого Серафима розбійників. Вони завдали йому смертельних ран, але з'явилася Цариця Небесна і зцілила преподобного.

☘️Після одужання праведник три роки перебував у подвигу безмовності, а в 1810 році оселився в монастирській келії. За любов до Бога і блаженне життя Господь наділив святого дарами прозорливості й чудотворення. Багато вірян приходило до преподобного за благословенням, порадою і духовною втіхою.

☘️Богородиця заздалегідь сповістила подвижника про його кончину і взимку 1833 року блаженний віддав душу Вседержителю під час молитви. На його могилі відбувалися численні дива та зцілення і 1 серпня 1903 року Серафима Саровського було прославлено як святого.

☘️«О пречу‌дный о‌тче Серафи‌ме, всем прибега‌ющим к тебе‌ скоропослу‌шный помо‌щниче! Вознеси‌ о нас благомо‌щную твою‌ моли‌тву ко Го‌споду, да огради‌т нас от паде‌ний грехо‌вных и и‌стинному покая‌нию да научи‌т нас, во е‌же вни‌ти нам в ве‌чное Небе‌сное Ца‌рство».

У Рівненській єпархії відбувся з’їзд православної молоді.

29 липня з благословення архієпископа Рівненського і Острозького Пимена відбувся одноденний з’їзд православної молоді Корецького благочиння II. Захід проходив на “Хуторі Воронуха” та зібрав 30 дітей з Великих Межирічів, Городища, Іванівки, Невіркова, Самостріл і Стовпина.

З‘їзд розпочали з молебню перед початком доброї справи. Після цього розділили молодь на команди для того, щоб якомога цікавіше провести різноманітні ігри та змагання.

Між розвагами біля вогнища отець Віталій Захленюк поговорив з молоддю на тему: ”Як впливають татуювання, азартні ігри шкідливі слова та звички на сучасну людину “.

Молодь разом зі священниками грали у футбол, волейбол, настільний теніс, купалися, спілкувались, молились.

#Православний_календар
🗓 2 серпня, п'ятниця.
(20 липня за старим стилем)
Седмиця 6-та після П'ятидесятниці.
Пісний день.

#Святі_дня
✔️ Святого славного пророка Iлії (IХ ст. до Р. Х.). Прп. Авраамія Галицького, Чухломського (1375). Знайдення мощей прмч. Афанасія Брестського (1649). Сщмч. Константина Словцова пресвітера (1918); сщмчч. Олександра Архaнгельського, Георгія Нікітіна, Іоанна Стебліна-Каменського, Сергія Гортинського і Феодора Яковлєва пресвітерів, прмчч. Тихона (Кречкова), Георгія (Пожарова), Косми В’язникова і мчч. Євфимія Гребенщикова і Петра В’язникова (1930); сщмч. Олексія Знаменського пресвітера (1938); прмч. Феодора Абросимова (1941).

#Святині_дня
✔️ Чухломської, або Галичської (1350), Оршанської (1631) та Абалацької («Знамення») (1637) ікон Божої Матері.

#Читання_дня
Утр.: — Лк. 4:22-30 (зач. 14). На літ.: — Ап.: Прор.: Як. 5:10-20 (зач. 57). Єв.: Прор.: Лк. 4:22-30 (зач. 14).

#Тропар_дня Пророку Ілії
Во пло́ти А́нгел,/ проро́ков основа́ние,/ вторы́й Предте́ча прише́ствия Христо́ва Илия́ сла́вный,/ свы́ше посла́вый Елисе́еви благода́ть,/ неду́ги отгоня́ти/ и прокаже́нныя очища́ти,// те́мже и почита́ющим его́ то́чит исцеле́ния.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Лк. 4:22-30)

Назаретяни дивувалися слову Господа, а все ж не вірували: завадила заздрість, як відкрив Сам Господь. І всяка пристрасть противна істині й добру, заздрість же більш за все, бо сутність її становлять неправда та злоба; ця пристрасть найнесправедливіша й найотруйніша і для носія її, і для того, на кого вона спрямована. У малих розмірах вона буває у всякого, як тільки рівний і тим паче гірший бере гору.

Егоїзм збуджується, і заздрість починає точити серце. Це ще не так буває мучительно, коли й самому відкрита дорога; але коли вона загороджується, і загороджується тим, до кого вже почалася заздрість, тоді прагнення її нестримні: тут мир неможливий. Заздрість вимагає скинення з гори свого противника і не заспокоїться, поки як-небудь не досягне цього чи не згубить самого заздрісника.

Доброзичливці, у яких прихильні почуття переважають над егоїстичними, не страждають від заздрості. Це вказує шлях до погашення заздрості і всякому, хто мучений нею. Треба поспішати збудити в собі доброзичливість, особливо до того, кому заздриш, і виявити це на ділі, — одразу заздрість і стихне. Декілька повторень у тому ж роді, і, з Божою допомогою, вона зовсім стихне. Але так залишити її — змучить, зсушить і в гроб загонить, коли не подолаєш себе й не змусиш чинити добро тому, кому заздриш.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.