🙏У Неділю третю після Пʼятидесятниці Предстоятель очолив Божественну літургію у Києво-Печерській Лаврі.
Недільне богослужіння звершили у храмі в імʼя преподобного Агапіта Печерського.
Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, єпископ Ірпінський Лавр, єпископ Бородянський Марк, духовенство обителі та гості у священному сані.
Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.
Блаженніший Митрополит Онуфрій висвятив на диякона випускника Київської духовної семінарії Віктора Якименко.
Після відпусту Предстоятель привітав паству з неділею та благословив вірян.
📸➡️Більше фото.
Недільне богослужіння звершили у храмі в імʼя преподобного Агапіта Печерського.
Предстоятелю співслужили керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, єпископ Ірпінський Лавр, єпископ Бородянський Марк, духовенство обителі та гості у священному сані.
Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.
Блаженніший Митрополит Онуфрій висвятив на диякона випускника Київської духовної семінарії Віктора Якименко.
Після відпусту Предстоятель привітав паству з неділею та благословив вірян.
📸➡️Більше фото.
Як ми можемо віддячити святим апостолам? - #ПроповідьПредстоятеля
У своєму слові в день пам’яті Собору дванадцяти апостолів Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів, що проповідь апостолів преобразила світ та подарувала людству надію на спасіння. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Його Блаженство звернув увагу, що апостоли проповідували по всім доступним для них місцям світу, і, зокрема, на наших землях проповідував святий апостол Андрій Первозванний.
Як зауважив Первосвятитель, є одна річ, виконуючи яку, ми можемо подякувати апостолу за його труди, потішити його і через це зробити благоприємну справу перед очима Божими. Цією річчю є виконання апостольських настанов, які загалом зводяться до двох головних заповідей Господніх — любові до Бога та любові до ближнього.
«На цих двох заповідях утверджується весь Закон. Апостоли проповідували найголовніше те, що людина повинна любити Бога і людина повинна любити свого ближнього, який є носителем образу Божого. Звичайно, що в цьому світі, де вічно панує зло, неправда, важко зберігати в собі любов, особливо до тих, хто нас ображає, хто на нас несправедливо щось говорить. Але все одно необхідно боротися із собою, адже коли Господь прийшов до нас, ми не були ангелами, а були ми звіроподібними людьми. Ми жили такими тваринними інстинктами. А Господь прийшов до нас і всіх нас полюбив, за всіх нас розіп’явся, за всіх нас воскрес. Тому і ми повинні намагатися любити всіх — і тих, хто любить нас, і тих, хто ненавидить нас», — наголосив Архіпастир.
Насамкінець Предстоятель закликав паству вибудовувати своє життя на законах любові та смирення.
«Якщо ми будемо жити таким життям, це буде нашим даром і апостолу Андрію, нашому просвітителю і проповіднику, і це буде приємно перед очима Божими. І коли людина завершує своє земне життя, заставляючи себе на землі жити за законами любові, то ця людина на небі сподобляється великої честі, бути спасенною і жити в раю, у Христі Іісусі, Господі нашому», — сказав Блаженніший владика.
На сайті.
Відео.
У своєму слові в день пам’яті Собору дванадцяти апостолів Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій розповів, що проповідь апостолів преобразила світ та подарувала людству надію на спасіння. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Його Блаженство звернув увагу, що апостоли проповідували по всім доступним для них місцям світу, і, зокрема, на наших землях проповідував святий апостол Андрій Первозванний.
Як зауважив Первосвятитель, є одна річ, виконуючи яку, ми можемо подякувати апостолу за його труди, потішити його і через це зробити благоприємну справу перед очима Божими. Цією річчю є виконання апостольських настанов, які загалом зводяться до двох головних заповідей Господніх — любові до Бога та любові до ближнього.
«На цих двох заповідях утверджується весь Закон. Апостоли проповідували найголовніше те, що людина повинна любити Бога і людина повинна любити свого ближнього, який є носителем образу Божого. Звичайно, що в цьому світі, де вічно панує зло, неправда, важко зберігати в собі любов, особливо до тих, хто нас ображає, хто на нас несправедливо щось говорить. Але все одно необхідно боротися із собою, адже коли Господь прийшов до нас, ми не були ангелами, а були ми звіроподібними людьми. Ми жили такими тваринними інстинктами. А Господь прийшов до нас і всіх нас полюбив, за всіх нас розіп’явся, за всіх нас воскрес. Тому і ми повинні намагатися любити всіх — і тих, хто любить нас, і тих, хто ненавидить нас», — наголосив Архіпастир.
Насамкінець Предстоятель закликав паству вибудовувати своє життя на законах любові та смирення.
«Якщо ми будемо жити таким життям, це буде нашим даром і апостолу Андрію, нашому просвітителю і проповіднику, і це буде приємно перед очима Божими. І коли людина завершує своє земне життя, заставляючи себе на землі жити за законами любові, то ця людина на небі сподобляється великої честі, бути спасенною і жити в раю, у Христі Іісусі, Господі нашому», — сказав Блаженніший владика.
На сайті.
Відео.
Українська Православна Церква
Як ми можемо віддячити святим апостолам? — проповідь Предстоятеля (відео) - Українська Православна Церква
УПЦ, новини УПЦ, Митрополит Онуфрій, Православ'я
Яка міра багатства є прийнятною для людини? - #ПроповідьПредстоятеля
Коли людина шукає Царства Божого, то Бог дає їй усі речі, які необхідні для життя. Про це у своїй проповіді в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Його Блаженство звернув увагу на слова Спасителя: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все інше додасться вам» (Мф. 6, 33).
«Якщо людина ставить на перше місце піклування про їжу, про одежу, то вона робить неправильно. Вона може зібрати велику кількість якихось скарбів, але вони не роблять людину щасливою. А коли людина живе з Богом, то вона щаслива — незалежно, чи бідна вона, чи багата», — зауважив Предстоятель.
Архіпастир зазначив, що коли людина шукає Царство Боже, то Бог дає людині необхідні для життя речі. Міра необхідних для життя земних благ у кожної людини своя. Для підтвердження цієї думки Первосвятитель розповів історію про одного шевця, який щодня трудився і, радіючи життю, співав пісні. Поряд із цим шевцем жив один благочестивий чоловік, котрий вирішив допомогти йому грошима і кинув на подвір’я шевця мішечок із золотом. Наступного дня сусід шевця помітив, що той уже не радів життю і не співав, а причина цього полягала в тому, що швець почав переживати за ті гроші — куди їх сховати, щоб не вкрали, як з ними вчинити так, щоб вони почали приносити прибуток. І ці турботи почали віднімати у людини радість.
«Ось це є міра людського достатку. Одному вистачає небагато, іншому треба більше. Святі отці йшли в пустелю, і їм було достатньо найменшого — трошки хліба і водички; преподобні Печерські вкушали за тиждень просфорку і випивали кухлик води, і вони були щасливими, це була їхня міра достатку, потреби, а інші використовують більше. Але Господь розуміє людину. Коли людина шукає Царства Божого, правди Божої, тобто намагається жити по Закону Божому, то така людина ніколи не буде голодна. Написано у Святому Письмі: “Не бачив праведника покинутим, або щоб нащадки його просили хліба” (Пс. 36, 25)», — наголосив Блаженніший владика.
Предстоятель побажав усім шукати правди Божої, чинити за Господніми заповідями, адже, виконуючи це, «ми будемо благословенними тут на землі і спасенними на небі, у Христі Іісусі Господі нашому».
На сайті.
Відео.
Коли людина шукає Царства Божого, то Бог дає їй усі речі, які необхідні для життя. Про це у своїй проповіді в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Його Блаженство звернув увагу на слова Спасителя: «Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все інше додасться вам» (Мф. 6, 33).
«Якщо людина ставить на перше місце піклування про їжу, про одежу, то вона робить неправильно. Вона може зібрати велику кількість якихось скарбів, але вони не роблять людину щасливою. А коли людина живе з Богом, то вона щаслива — незалежно, чи бідна вона, чи багата», — зауважив Предстоятель.
Архіпастир зазначив, що коли людина шукає Царство Боже, то Бог дає людині необхідні для життя речі. Міра необхідних для життя земних благ у кожної людини своя. Для підтвердження цієї думки Первосвятитель розповів історію про одного шевця, який щодня трудився і, радіючи життю, співав пісні. Поряд із цим шевцем жив один благочестивий чоловік, котрий вирішив допомогти йому грошима і кинув на подвір’я шевця мішечок із золотом. Наступного дня сусід шевця помітив, що той уже не радів життю і не співав, а причина цього полягала в тому, що швець почав переживати за ті гроші — куди їх сховати, щоб не вкрали, як з ними вчинити так, щоб вони почали приносити прибуток. І ці турботи почали віднімати у людини радість.
«Ось це є міра людського достатку. Одному вистачає небагато, іншому треба більше. Святі отці йшли в пустелю, і їм було достатньо найменшого — трошки хліба і водички; преподобні Печерські вкушали за тиждень просфорку і випивали кухлик води, і вони були щасливими, це була їхня міра достатку, потреби, а інші використовують більше. Але Господь розуміє людину. Коли людина шукає Царства Божого, правди Божої, тобто намагається жити по Закону Божому, то така людина ніколи не буде голодна. Написано у Святому Письмі: “Не бачив праведника покинутим, або щоб нащадки його просили хліба” (Пс. 36, 25)», — наголосив Блаженніший владика.
Предстоятель побажав усім шукати правди Божої, чинити за Господніми заповідями, адже, виконуючи це, «ми будемо благословенними тут на землі і спасенними на небі, у Христі Іісусі Господі нашому».
На сайті.
Відео.
Українська Православна Церква
Яка міра багатства є прийнятною для людини? — проповідь Предстоятеля (відео) - Українська Православна Церква
УПЦ, новини УПЦ, Митрополит Онуфрій, Православ'я
Звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія з нагоди Дня української державності.
Дорогі брати і сестри!
Шановні українці!
Сердечно вітаю всіх вас з Днем української державності!
Сьогоднішнє свято хоч є недавнім щодо дати його встановлення, однак історія нашої славної Держави сягає в глибину століть. Древня Київська Русь, спадкоємницею якої є сучасна Україна, закарбувала в нашій пам’яті імена славетних князів та воєначальників, які трудилися над розвитком та захистом нашої держави. Неоціненним скарбом, який здобули і передали нам наші предки є християнська віра, яка освятила душу українського народу та стала для нього благодатною силою в державному, духовному, культурному та освітньому розвитку.
Християнин покликаний до здобуття Царства Небесного, але кожний послідовник Христа є також і громадянином своєї земної Батьківщини. Господь подарував нам благословенну українську землю із багатими надрами та родючими ґрунтами, аби сумлінною працею ми могли здобувати достаток плодів земних, проводячи життя мирне. Проте мирне життя це те, чого вже не один рік поспіль не знає наша Батьківщина. Російська військова інтервенція порушила мир і спокій нашого народу, забираючи життя наших співвітчизників.
Мужнє українське військо, в рядах якого воюють і віряни Української Православної Церкви, хоробро захищають кордони нашої Держави. Славні нащадки давньокиївських дружинників та запорізьких козаків — наші військовослужбовці — щомиті несуть свій ратний подвиг і відстоюють та боронять нас і нашу землю, дієво являючи приклад жертовного виконання заповіді Христової щодо любові до ближнього (пор. Мф. 22, 39).
Сьогодні слід особливо згадати видатного просвітителя нашого рівноапостольного князя Володимира Великого. Саме його зусиллями постала могутня Київська держава, сила якої була в єдності духу, при якому наші предки полюбили Живого Бога і відтоді почали поважно відноситися і один до одного, незважаючи на своє різноманіття. Ми, як нащадки славетного князя, також покликані до єдності, особливо ж в такий доленосний час, коли будь-які розділення в нашому суспільстві ворог воліє використати проти нас.
Українська Православна Церква, будучи історичною Церквою українського народу, невідступно перебуває зі своїм народом, звершуючи свою спасительну місію на всіх теренах нашої Батьківщини. В цей день наші серця і молитви з нашим народом і особливо з нашим духовенством, а також братами та сестрами, які перебувають на окупованих територіях, повернення яких ми з нетерпінням очікуємо.
Дорогі брати і сестри! Наша сила в єдності! Лише в єдності, любові до Бога та взаємоповазі один до одного, нам під силу здолати противника та відбудувати квітучу Україну мирного майбутнього!
Ще раз вітаю вас зі святом і закликаю на всіх Боже благословення!
Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
Предстоятель Української Православної Церкви
Дорогі брати і сестри!
Шановні українці!
Сердечно вітаю всіх вас з Днем української державності!
Сьогоднішнє свято хоч є недавнім щодо дати його встановлення, однак історія нашої славної Держави сягає в глибину століть. Древня Київська Русь, спадкоємницею якої є сучасна Україна, закарбувала в нашій пам’яті імена славетних князів та воєначальників, які трудилися над розвитком та захистом нашої держави. Неоціненним скарбом, який здобули і передали нам наші предки є християнська віра, яка освятила душу українського народу та стала для нього благодатною силою в державному, духовному, культурному та освітньому розвитку.
Християнин покликаний до здобуття Царства Небесного, але кожний послідовник Христа є також і громадянином своєї земної Батьківщини. Господь подарував нам благословенну українську землю із багатими надрами та родючими ґрунтами, аби сумлінною працею ми могли здобувати достаток плодів земних, проводячи життя мирне. Проте мирне життя це те, чого вже не один рік поспіль не знає наша Батьківщина. Російська військова інтервенція порушила мир і спокій нашого народу, забираючи життя наших співвітчизників.
Мужнє українське військо, в рядах якого воюють і віряни Української Православної Церкви, хоробро захищають кордони нашої Держави. Славні нащадки давньокиївських дружинників та запорізьких козаків — наші військовослужбовці — щомиті несуть свій ратний подвиг і відстоюють та боронять нас і нашу землю, дієво являючи приклад жертовного виконання заповіді Христової щодо любові до ближнього (пор. Мф. 22, 39).
Сьогодні слід особливо згадати видатного просвітителя нашого рівноапостольного князя Володимира Великого. Саме його зусиллями постала могутня Київська держава, сила якої була в єдності духу, при якому наші предки полюбили Живого Бога і відтоді почали поважно відноситися і один до одного, незважаючи на своє різноманіття. Ми, як нащадки славетного князя, також покликані до єдності, особливо ж в такий доленосний час, коли будь-які розділення в нашому суспільстві ворог воліє використати проти нас.
Українська Православна Церква, будучи історичною Церквою українського народу, невідступно перебуває зі своїм народом, звершуючи свою спасительну місію на всіх теренах нашої Батьківщини. В цей день наші серця і молитви з нашим народом і особливо з нашим духовенством, а також братами та сестрами, які перебувають на окупованих територіях, повернення яких ми з нетерпінням очікуємо.
Дорогі брати і сестри! Наша сила в єдності! Лише в єдності, любові до Бога та взаємоповазі один до одного, нам під силу здолати противника та відбудувати квітучу Україну мирного майбутнього!
Ще раз вітаю вас зі святом і закликаю на всіх Боже благословення!
Онуфрій
Митрополит Київський і всієї України
Предстоятель Української Православної Церкви
Українська Православна Церква
Звернення Блаженнішого Митрополита Онуфрія з нагоди Дня української державності - Українська Православна Церква
УПЦ, новини УПЦ, Митрополит Онуфрій, Православ'я
Forwarded from Благовіст – духовне просвітництво
#Православний_календар
🗓 15 липня, понеділок.
(2 липня за старим стилем)
Седмиця 4-та після П'ятидесятниці.
Посту немає.
#Святині_дня
✔️ Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні (V). Пожайської (ХVII), Феодотіївської (1487), Турковицької (ХIV) та Охтирської (1739) ікон Божої Матері.
#Святі_дня
✔️ Свт. Ювеналія, патр. Єрусалимського (близько 458). Свт. Фотія, митр. Київського (Московського) і всієї Русі, чудотворця (1431).
#Читання_дня
На літ.: — Ап.: Рим. 9:18-33 (зач. 102). Богородиці: Євр. 9:1-7 (зач. 320). Єв.: Мф. 11:2-15 (зач. 40). Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).
#Тропар_дня Богородиці
Богоро́дице Присноде́во, челове́ков покро́ве,/ ри́зу и по́яс пречи́стаго Твоего́ телесе́,/ держа́вное гра́ду Твоему́ обложе́ние дарова́ла еси́,/ безсе́менным рождество́м Твои́м нетле́нна пребыва́ющи:/ о Тебе́ бо и естество́ обновля́ется и вре́мя./ Те́мже мо́лим Тя, мир гра́ду Твоему́ дарова́ти,// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 11:2-15)
"Царствие небесное нýдится, и нýждницы восхищаютъ е"* (Мф. 11:12). "Нудиться" Царство, тобто з нуждою, з працею, зусиллями і тяжкими подвигами досягається; тому і досягає його тільки той, хто веде життя нелегке, подвижницьке. Цим на шляху до Царства заперечується всякого роду втішність. Втіхи всіх сортів віддаляють від Царства, а в нас нині тільки й турбот що про втіхи, зрідка душевні, а більше тілесні: їсти, пити, веселитися, гуляти і розкошувати в усьому.
Царству сказали: "прошу тебе, вибач мене", хоч і в ньому бенкет, і бенкет царський, якого й на думку нікому не спаде приготувати, та смаки в нас не ті. Що там солодким вважається, те нам гірко; що там приємно, те нам гидко, що там веселить, те нас обтяжує — розійшлися зовсім. І Царство з подвижниками, які здобувають його, відходить від нас. Ми і раді, навіть готові скоріше б прогнати їх, і розмови вже про те заводимо, але лукавий все якось не примудряється це залагодити.
*Переклад церковно-слов’янською залишений тут, тому що саме на ньому базується коментар святителя Феофана. Український переклад: "Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його".
#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni
#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.
🗓 15 липня, понеділок.
(2 липня за старим стилем)
Седмиця 4-та після П'ятидесятниці.
Посту немає.
#Святині_дня
✔️ Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні (V). Пожайської (ХVII), Феодотіївської (1487), Турковицької (ХIV) та Охтирської (1739) ікон Божої Матері.
#Святі_дня
✔️ Свт. Ювеналія, патр. Єрусалимського (близько 458). Свт. Фотія, митр. Київського (Московського) і всієї Русі, чудотворця (1431).
#Читання_дня
На літ.: — Ап.: Рим. 9:18-33 (зач. 102). Богородиці: Євр. 9:1-7 (зач. 320). Єв.: Мф. 11:2-15 (зач. 40). Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).
#Тропар_дня Богородиці
Богоро́дице Присноде́во, челове́ков покро́ве,/ ри́зу и по́яс пречи́стаго Твоего́ телесе́,/ держа́вное гра́ду Твоему́ обложе́ние дарова́ла еси́,/ безсе́менным рождество́м Твои́м нетле́нна пребыва́ющи:/ о Тебе́ бо и естество́ обновля́ется и вре́мя./ Те́мже мо́лим Тя, мир гра́ду Твоему́ дарова́ти,// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 11:2-15)
"Царствие небесное нýдится, и нýждницы восхищаютъ е"* (Мф. 11:12). "Нудиться" Царство, тобто з нуждою, з працею, зусиллями і тяжкими подвигами досягається; тому і досягає його тільки той, хто веде життя нелегке, подвижницьке. Цим на шляху до Царства заперечується всякого роду втішність. Втіхи всіх сортів віддаляють від Царства, а в нас нині тільки й турбот що про втіхи, зрідка душевні, а більше тілесні: їсти, пити, веселитися, гуляти і розкошувати в усьому.
Царству сказали: "прошу тебе, вибач мене", хоч і в ньому бенкет, і бенкет царський, якого й на думку нікому не спаде приготувати, та смаки в нас не ті. Що там солодким вважається, те нам гірко; що там приємно, те нам гидко, що там веселить, те нас обтяжує — розійшлися зовсім. І Царство з подвижниками, які здобувають його, відходить від нас. Ми і раді, навіть готові скоріше б прогнати їх, і розмови вже про те заводимо, але лукавий все якось не примудряється це залагодити.
*Переклад церковно-слов’янською залишений тут, тому що саме на ньому базується коментар святителя Феофана. Український переклад: "Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його".
#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni
#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.
Українська Православна Церква pinned «#Православний_календар 🗓 15 липня, понеділок. (2 липня за старим стилем) Седмиця 4-та після П'ятидесятниці. Посту немає. #Святині_дня ✔️ Покладення чесної ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні (V). Пожайської (ХVII), Феодотіївської (1487), Турковицької…»
🙏☦️Блаженніший Митрополит Онуфрій звершив освячення нових антимінсів.
Чин освячення відбувся у храмі на честь усіх святих у резиденції Предстоятеля.
Блаженніший владика прочитав особливі молитви, окропив підготовлені плати святою водою, помазав їх святим Миром та вклав часточки мощей святих.
📖Антимінс (грец. «замість престолу») – чотирикутний плат з шовкової або лляної матерії з зашитими часточками мощей, на якому звершується Таїнство Євхаристії. Освячення антимінсів звершує лише єпископ. Освячений антимінс підписується архієреєм і видається для богослужіння у визначеному храмі. У Православній Церкві священник не має особистих повноважень на звершення Євхаристії, а отримує їх саме від свого єпископа. Антимінс вважається знаком такого благословення архієрея священнику на звершення богослужіння у конкретній громаді.
Чин освячення відбувся у храмі на честь усіх святих у резиденції Предстоятеля.
Блаженніший владика прочитав особливі молитви, окропив підготовлені плати святою водою, помазав їх святим Миром та вклав часточки мощей святих.
📖Антимінс (грец. «замість престолу») – чотирикутний плат з шовкової або лляної матерії з зашитими часточками мощей, на якому звершується Таїнство Євхаристії. Освячення антимінсів звершує лише єпископ. Освячений антимінс підписується архієреєм і видається для богослужіння у визначеному храмі. У Православній Церкві священник не має особистих повноважень на звершення Євхаристії, а отримує їх саме від свого єпископа. Антимінс вважається знаком такого благословення архієрея священнику на звершення богослужіння у конкретній громаді.
Forwarded from Церква допомагає
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Ніжинська єпархія УПЦ
16 липня – пам’ять преподобного Олександра, першоначальника обителі «Незасинаючих»
☘️Угодник Божий народився в IV столітті і перші роки життя провів на одному із островів Егейського моря. Здобувши чудову освіту в Константинополі, невдовзі був прийнятий на військову службу. Через деякий час воїн Христовий зрозумів всю марність земних благ і роздав усе своє майно нужденним, щоб служити лише Богу.
☘️Прийнявши чернечий постриг в одному із сирійських монастирів, преподобний Олександр чотири роки провів в суворому послусі та духовних подвигах, після чого отримав від настоятеля благословення на самітництво в пустелі. Полишаючи обитель, праведний монах узяв із собою лише святе Євангеліє, якому слідував буквально.
☘️Невдовзі біля пустинножителя почали гуртуватися інші ревнителі чернечого благочестя, кількістю понад 400, для котрих він заснував дев’ять монастирів. Богоугодний настоятель Олександр бажав на ділі втілити в святих обителях апостольську заповідь: «Безперестанно моліться» (1Фес. 5:17). Через три роки посту і сердечної молитви блаженний отримав від Спасителя одкровення, як на землі слідувати прикладу невпинного славослів’я, котре співають Ангели Царю Небесному.
☘️Преподобний Олександр організував богослужіння у монастирях наступним чином: усі ченці були розділені на 24 молитовні зміни. Чергуючись щогодини, монахи, в проміжках між уставними відправами, день і ніч співали псалми пророка Давида, цілодобово прославляючи Вседержителя.
☘️Впродовж двадцяти років святий Олександр був настоятелем. Поставивши замість себе богоугодного праведника, блаженний старець відправився проповідувати язичникам Слово Господнє містами Персії. Дійшовши до Константинополя, він заснував ще одну обитель, де також увів устав «Незасинаючих».
☘️Після плідних чернечих подвигів, у 430 році преподобний Олександр відійшов у Вічні обителі Господа нашого Ісуса Христа.
☘️Угодник Божий народився в IV столітті і перші роки життя провів на одному із островів Егейського моря. Здобувши чудову освіту в Константинополі, невдовзі був прийнятий на військову службу. Через деякий час воїн Христовий зрозумів всю марність земних благ і роздав усе своє майно нужденним, щоб служити лише Богу.
☘️Прийнявши чернечий постриг в одному із сирійських монастирів, преподобний Олександр чотири роки провів в суворому послусі та духовних подвигах, після чого отримав від настоятеля благословення на самітництво в пустелі. Полишаючи обитель, праведний монах узяв із собою лише святе Євангеліє, якому слідував буквально.
☘️Невдовзі біля пустинножителя почали гуртуватися інші ревнителі чернечого благочестя, кількістю понад 400, для котрих він заснував дев’ять монастирів. Богоугодний настоятель Олександр бажав на ділі втілити в святих обителях апостольську заповідь: «Безперестанно моліться» (1Фес. 5:17). Через три роки посту і сердечної молитви блаженний отримав від Спасителя одкровення, як на землі слідувати прикладу невпинного славослів’я, котре співають Ангели Царю Небесному.
☘️Преподобний Олександр організував богослужіння у монастирях наступним чином: усі ченці були розділені на 24 молитовні зміни. Чергуючись щогодини, монахи, в проміжках між уставними відправами, день і ніч співали псалми пророка Давида, цілодобово прославляючи Вседержителя.
☘️Впродовж двадцяти років святий Олександр був настоятелем. Поставивши замість себе богоугодного праведника, блаженний старець відправився проповідувати язичникам Слово Господнє містами Персії. Дійшовши до Константинополя, він заснував ще одну обитель, де також увів устав «Незасинаючих».
☘️Після плідних чернечих подвигів, у 430 році преподобний Олександр відійшов у Вічні обителі Господа нашого Ісуса Христа.