🔴📹У серпневому випуску «Православного вісника» розкажуть про Хрещення, про Почаївську ікону Пресвятої Богородиці та про останні новини з життя УПЦ.

Команда відеопрограми Української Православної Церкви «Православний вісник» продовжує готувати щотижневий огляд головних нових Церкви.

«Православний Вісник – ваш надійний путівник складними маршрутами духовного буття», – розповідають православні журналісти.

6 серпня на YouTube-каналі опублікували черговий випуск, у якому до уваги глядачів пропонують такі теми:

✅ Сакральні Таїнства Церкви та сакральне число сім: випадковий збіг чи закономірність?

✅ Сім днів як віддзеркалення тисячолітньої традиції: як прожила цей час Українська Православна Церква;

✅ Диво, яке здатне зупинити зло: історія чудотворної Почаївської ікони Пресвятої Богородиці.

На Закарпатті понад 2 роки діє гуманітарний склад для переселенців.

У селищі Малий Березний Закарпатської області вже понад 2 роки діє склад гуманітарних речей, які безкоштовно можуть отримати вимушені переселенці та потребуючі люди. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сторінку у Facebook клірика Мукачівської єпархії протоієрея Серафима Гички.

Періодично парафії Мукачівської єпархії завозять до гуманітарного складу необхідні речі, серед яких дитячий та дорослий одяг, взуття, іграшки, дитячі коляски, манежі тощо.

Нещодавно, з благословення митрополита Мукачівського і Ужгородського Феодора, за підтримки молодіжного братства на честь святителя Нектарія Егінського, що діє при Пантелеймонівському храмі смт Великий Березний, до вказаного складу було завезено нову партію гуманітарної допомоги.

«Висловлюємо щиру вдячність всім тим, хто долучився до допомоги та надає речі, які ще принесуть комусь користь! Також висловлюємо вдячність тим, хто у свій вільний час займається роздачею цих речей, а також благодійникам, які надали приміщення для доброї справи!» – написав на своїй Facebook-сторінці настоятель Пантелеймонівського храму протоієрей Серафим Гичка.

В Одеській єпархії провели хресний хід з нагоди 100-ї річниці чудесного заснування жіночого монастиря в селі Олександрівка.

1-3 серпня 2024 року, напередодні дня пам’яті святої рівноапостольної Марії Магдалини, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела відбувся щорічний хресний хід до Різдво-Богородичного Олександрівского монастиря. Про це повідомляє пресслужба Одеської єпархії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Хресний хід очолив єпископ Тарутинський Аліпій, вікарій Одеської єпархії. Участь у ході взяли понад 300 священників та вірян із Тарутинського, Болградського та інших благочинь Одеської єпархії.

Протягом всього шляху хрестоходці підносили молитви за нашу Батьківщину, воїнів-захисників та весь український народ.

У ході було пронесено Касперівську ікону Божої Матері, якою митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел благословив Бессарабський край.

Завершенням цього хресного ходу стало відвідання віруючими Різдво-Богородичного Олександрівского монастиря, який цього року святкує 100-ту річницю від початку чудесного заснування.

Настоятелька обителі ігуменя Єрмогена радісно привітала владику Аліпія та усіх гостей монастиря.

4 серпня, в день явлення Пресвятої Богородиці на місці Різдво-Богородичного монастиря, віряни помолилися в обителі за Божественною літургією, яку звершили архієпископ Болградський Сергій та єпископ Тарутинський Аліпій у співслужінні духовенства Одеської єпархії.
Відео: https://youtu.be/rz04tc5aGug

6 серпня – пам’ять благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба

☘️Святі Борис і Гліб (в хрещенні Роман і Давид) були молодшими синами рівноапостольного князя Володимира. Брати народилися незадовго до Хрещення Русі і були виховані у християнській вірі.

☘️Коли вони подорослішали, то очолили різні князівства благословенної країни. Святий Володимир бажав передати у спадок велику державу Борису, однак Хреститель Русі невдовзі спочив у Господі.

☘️Тим часом один із його синів, котрий був у столиці, проголосив себе великим князем Київським. Злочестивий правитель задумав повторити Каїнів гріх, погубивши рідних братів.

☘️Богоугодний Борис був попереджений про можливе злодіяння проти нього, але обрав мученицьку кончину, аніж братовбивчу ворожнечу. Безбожники умертвили страстотерпця 6 серпня 1015 року, коли він молився після ранкового богослужіння.

☘️Після цього злочину самопроголошений правитель наказав так само підступно вчинити зі святим Глібом. Благовірний князь вже знав про кончину батька і лукаве вбивство свого блаженного брата, проте забажав віддати душу у руки Спасителя, аніж братську міжусобицю.

☘️Формально страстотерпці не страждали за ім’я Христове, але вони постраждали за Його слово. В Священному Писанні ми читаємо: «Хто каже: “я люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той говорить неправду; бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Котрого не бачить?» (1 Ін. 4:20).

☘️Праведні Борис і Гліб стали першими на Русі, котрих Православна Церква прославила у лику святих. За літописами, вшанування благовірних братів відбулося незабаром, коли біля місця їх поховання почали звершуватися чудотворення.

☘️«Мо‌лим вас, христолюби‌вии страстоте‌рпцы, испроси‌те у Великодарови‌таго Влады‌ки всем нам здра‌вие, оставле‌ние прегреше‌ний на‌ших, избавле‌ние от междоусо‌бныя бра‌ни и наше‌ствия иноплеме‌нных».