​#Православний_календар
🗓 6 серпня, вівторок.
(24 липня за старим стилем)
Седмиця 7-ма після П'ятидесятниці.
Посту немає.

#Святі_дня
✔️ Мц. Христини (близько 300). Блгвв. кнн. страстотерпців Бориса і Гліба, у Святому Хрещенні Романа і Давида (1015). Прп. Полікарпа, архімандрита Печерського, в Ближніх печерах (1182). Преподобномучеників Мгарських: Амвросія ігумена, Аркадія, Іоанникія, Іони, Іосифа, Никанора, Афанасія, Феофана, Серапіона, Никострата ієромонахів, Іуліана ієродиякона, Іоанникія, Германа, Назарія, Парфенія, Патапія і Доримедонта (1919). Сщмч. Алфея Корбанського диякона (1937); свв. Миколая Понгільського (1942) та Іоанна Калініна (1951) сповв., пресвітерів. Прославлення свт. Георгія, архієп. Могилівського (1993). Знайдення мощей прп. Далмата Ісетського (1994).

#Читання_дня
Утр.: — Лк. 21:12-19 (зач. 106). На літ.: — Ап.: 1 Кор. 5:9-6:11 (зач. 134) — за понеділок; 1 Кор. 6:20-7:12 (зач. 136) — за вівторок. Страстотерпцям: Рим. 8:28-39 (зач. 99). Єв.: Мф. 13:54-58 (зач. 56) — за понеділок; Мф. 14:1-13 (зач. 57) — за вівторок (під зачало). Страстотерпцям: Ін. 15:17-16:2 (зач. 52).

#Тропар_дня Святим Борису і Глібу
Правди́вая страстоте́рпца/ и и́стинная Ева́нгелия Христо́ва послу́шателя,/ целому́дренный Рома́не с незло́бивым Дави́дом,/ не сопроти́в ста́ста врагу́ су́щу бра́ту,/ убива́ющему телеса́ ва́ша,/ душа́м же косну́тися не могу́щу./ Да пла́чется у́бо злый властолю́бец,/ вы же ра́дующеся с ли́ки А́нгельскими,/ предстоя́ще Святе́й Тро́ице,/ моли́теся о держа́ве сро́дников ва́ших, богоуго́дней бы́ти,// и спасти́ся душам нашим.

Преподобному Полікарпу Печерському
Тезоимени́т зва́нию твоему́,/ я́ко многопло́дное дре́во,/ насажде́н сый во оби́тели Бо́жия Ма́тере,/ мно́гая и чу́дная тща́нием твои́м исправле́ния показа́вый,/ му́дре Полика́рпе,/ моли́ Христа́ Бо́га о нас,// я́ко да и мы, мно́гия плоды́ доброде́телей Ему́ прине́сше, спасе́мся.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 14:1-13)

Дійшла чутка про справи Господні до Ірода; він при цьому негайно і зробив висновок: це Іоанн воскрес. Чого тільки можна було при цьому подумати! А тим часом він ні про кого не подумав, як тільки про Іоанна. Хто ж це дав такий напрямок його думкам? Совість. Від неї не сховаєш безсовісних справ, суду її нічим не можна виправити. Стративши Іоанна, Ірод привласнював собі право на те, й інші не заперечували такого права, а совість заговорила своє, і слів її не міг він заглушити нічим. Ось йому і бачиться Іоанн. Скільки знаємо ми подібних оповідей, що совість переслідує грішника і мальовничо змальовує йому предмет і справу гріха так, що він бачить їх навіть зовні! Отже, є в нас голос, який ми повинні визнати не нашим голосом. Чиїм же? Божим. Від кого єство наше, від того й голос. Якщо він Божий, то треба його слухати, бо створіння не сміє перечити Творцеві. Голос цей говорить, що є Бог, що ми від Нього перебуваємо в цілковитій залежності і тому не можемо не плекати в собі побожного страху Божого; маючи ж його, ми маємо виконувати волю Божу, яку совість і вказує. Усе це становить слово Боже, написане в єстві нашому, що читається і пропонується нам, і ми бачимо, що люди всіх часів і всіх країн чують це слово і слухають його. Всюди вірують у Бога, всюди слухають совість і сподіваються на майбутнє життя. Це тільки нині якось у моду увійшло не визнавати цих істин. Так чинять натуралісти, природники; отже, природники проповідують протиприродне вчення.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

🔴📹У серпневому випуску «Православного вісника» розкажуть про Хрещення, про Почаївську ікону Пресвятої Богородиці та про останні новини з життя УПЦ.

Команда відеопрограми Української Православної Церкви «Православний вісник» продовжує готувати щотижневий огляд головних нових Церкви.

«Православний Вісник – ваш надійний путівник складними маршрутами духовного буття», – розповідають православні журналісти.

6 серпня на YouTube-каналі опублікували черговий випуск, у якому до уваги глядачів пропонують такі теми:

✅ Сакральні Таїнства Церкви та сакральне число сім: випадковий збіг чи закономірність?

✅ Сім днів як віддзеркалення тисячолітньої традиції: як прожила цей час Українська Православна Церква;

✅ Диво, яке здатне зупинити зло: історія чудотворної Почаївської ікони Пресвятої Богородиці.

На Закарпатті понад 2 роки діє гуманітарний склад для переселенців.

У селищі Малий Березний Закарпатської області вже понад 2 роки діє склад гуманітарних речей, які безкоштовно можуть отримати вимушені переселенці та потребуючі люди. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на сторінку у Facebook клірика Мукачівської єпархії протоієрея Серафима Гички.

Періодично парафії Мукачівської єпархії завозять до гуманітарного складу необхідні речі, серед яких дитячий та дорослий одяг, взуття, іграшки, дитячі коляски, манежі тощо.

Нещодавно, з благословення митрополита Мукачівського і Ужгородського Феодора, за підтримки молодіжного братства на честь святителя Нектарія Егінського, що діє при Пантелеймонівському храмі смт Великий Березний, до вказаного складу було завезено нову партію гуманітарної допомоги.

«Висловлюємо щиру вдячність всім тим, хто долучився до допомоги та надає речі, які ще принесуть комусь користь! Також висловлюємо вдячність тим, хто у свій вільний час займається роздачею цих речей, а також благодійникам, які надали приміщення для доброї справи!» – написав на своїй Facebook-сторінці настоятель Пантелеймонівського храму протоієрей Серафим Гичка.

В Одеській єпархії провели хресний хід з нагоди 100-ї річниці чудесного заснування жіночого монастиря в селі Олександрівка.

1-3 серпня 2024 року, напередодні дня пам’яті святої рівноапостольної Марії Магдалини, з благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела відбувся щорічний хресний хід до Різдво-Богородичного Олександрівского монастиря. Про це повідомляє пресслужба Одеської єпархії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Хресний хід очолив єпископ Тарутинський Аліпій, вікарій Одеської єпархії. Участь у ході взяли понад 300 священників та вірян із Тарутинського, Болградського та інших благочинь Одеської єпархії.

Протягом всього шляху хрестоходці підносили молитви за нашу Батьківщину, воїнів-захисників та весь український народ.

У ході було пронесено Касперівську ікону Божої Матері, якою митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел благословив Бессарабський край.

Завершенням цього хресного ходу стало відвідання віруючими Різдво-Богородичного Олександрівского монастиря, який цього року святкує 100-ту річницю від початку чудесного заснування.

Настоятелька обителі ігуменя Єрмогена радісно привітала владику Аліпія та усіх гостей монастиря.

4 серпня, в день явлення Пресвятої Богородиці на місці Різдво-Богородичного монастиря, віряни помолилися в обителі за Божественною літургією, яку звершили архієпископ Болградський Сергій та єпископ Тарутинський Аліпій у співслужінні духовенства Одеської єпархії.
Відео: https://youtu.be/rz04tc5aGug

6 серпня – пам’ять благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба

☘️Святі Борис і Гліб (в хрещенні Роман і Давид) були молодшими синами рівноапостольного князя Володимира. Брати народилися незадовго до Хрещення Русі і були виховані у християнській вірі.

☘️Коли вони подорослішали, то очолили різні князівства благословенної країни. Святий Володимир бажав передати у спадок велику державу Борису, однак Хреститель Русі невдовзі спочив у Господі.

☘️Тим часом один із його синів, котрий був у столиці, проголосив себе великим князем Київським. Злочестивий правитель задумав повторити Каїнів гріх, погубивши рідних братів.

☘️Богоугодний Борис був попереджений про можливе злодіяння проти нього, але обрав мученицьку кончину, аніж братовбивчу ворожнечу. Безбожники умертвили страстотерпця 6 серпня 1015 року, коли він молився після ранкового богослужіння.

☘️Після цього злочину самопроголошений правитель наказав так само підступно вчинити зі святим Глібом. Благовірний князь вже знав про кончину батька і лукаве вбивство свого блаженного брата, проте забажав віддати душу у руки Спасителя, аніж братську міжусобицю.

☘️Формально страстотерпці не страждали за ім’я Христове, але вони постраждали за Його слово. В Священному Писанні ми читаємо: «Хто каже: “я люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той говорить неправду; бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Котрого не бачить?» (1 Ін. 4:20).

☘️Праведні Борис і Гліб стали першими на Русі, котрих Православна Церква прославила у лику святих. За літописами, вшанування благовірних братів відбулося незабаром, коли біля місця їх поховання почали звершуватися чудотворення.

☘️«Мо‌лим вас, христолюби‌вии страстоте‌рпцы, испроси‌те у Великодарови‌таго Влады‌ки всем нам здра‌вие, оставле‌ние прегреше‌ний на‌ших, избавле‌ние от междоусо‌бныя бра‌ни и наше‌ствия иноплеме‌нных».