​#Православний_календар
🗓 23 липня, вівторок.
(10 липня за старим стилем)
Седмиця 5-та після П'ятидесятниці.
Посту немає.

#Святі_дня
✔️ Мучеників 45-ти у Нікополі Вірменському: Леонтія, Маврикія, Даниїла, Антонія, Олександра, Іаникита, Сисинія, Менеї, Вірилада та інших (близько 319). Мч. Аполлонія (III). Мчч. Віанора та Силуана (IV). Преподобних пустельників єгипетських, вогнем і димом замучених (близько 398). Прп. Антонія Печерського, Київського, начальника усіх ченців на Русі (1073). Сщмчч. Петра Зефірова і Стефана Луканіна пресвітерів, Георгія Бегми і Нестора Гудзовського дияконів (1918). Прпп. Євменія (1920) і Парфенія (1905) Гортинських.

#Святині_дня
✔️ Покладення чесної ризи Господа нашого Iісуса Христа в Москві (1625). Коневської ікони Божої Матері.

#Читання_дня
Утр.: — Мф. 11:27-30 (зач. 43). На літ.: — Ап.: Рим. 14:9-18 (зач. 114). Прп.: Гал. 5:22-6:2 (зач. 213). Єв.: Мф. 12:14-16,22-30 (зач. 46). Прп.: Мф. 4:25-5:12 (зач. 10).

#Тропар_дня Преподобному Антонію Печерському
От мирска́го мяте́жа исше́д,/ отверже́нием же ми́ра ева́нгельски Христу́ после́довал еси́/ и равноа́нгельное житие́ пожи́в,/ в ти́хое приста́нище Святы́я Горы́ Афо́на дости́гл еси́./ Отону́дуже благослове́нием отце́в в го́ру Ки́ева прише́д,/ и та́мо трудолю́бно жизнь соверши́в,/ оте́чество твое́ просвети́л еси́,/ и мно́жеству мона́шествующих стезю́ веду́щую к Небе́сному Ца́рствию показа́в,/ Христу́ сия́ приве́л еси́:/ Его́же моли́, Анто́ние преподо́бне,// да спасе́т ду́ши наша.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 4:25-5:12)

У висловах Своїх про блаженства (Мф. 5:1-12) Господь зображує райське серце.

До настрою його входять: смирення, плач і сокрушення, лагідність і безгнів'я, правдолюбність повна, милостивість досконала, чистота серця, миролюбність і миротворення, терпіння лих, наклепів та гонінь за віру і життя християнське. Хочеш раю, будь таким. І тут ще передчуватимеш рай, у який готовим вступиш після смерті, як переднаречений спадкоємець.

(Мф. 12:14-16,22-30)

У кожній людині, яка нерозкаяно живе в гріху, живе біс, як у домі, і всім у неї розпоряджається. Коли по благодаті Божій такий грішник приходить у розкаяння про гріхи свої, кається і перестає грішити, — біс із нього виганяється. Спочатку він не турбує того, хто покаявся, тому що в ньому спочатку багато ревності, яка, як вогонь, палить бісів і як стріла відбиває їх. Але потім, коли ревність починає охолоджуватися, підступає і біс здалеку зі своїми пропозиціями, вкидає спогад про колишні задоволення і закликає до них.

Не остережися тільки покаянник — від співчуття скоро перейде до бажання; якщо і тут не схаменеться і не поверне себе в стан колишньої тверезості, то падіння недалеко. З бажання народжується схиляння на гріх і рішучість: внутрішній гріх готовий, для зовнішнього очікується тільки зручність. Тільки вона знайдеться, і гріх буде зроблений. Із цим водночас біс знову входить і починає гнати людину від гріха до гріха ще швидше, ніж раніше. Це зобразив Господь притчею про вторинне повернення біса в дім очищений, підметений.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

23 липня – пам’ять преподобного Антонія Печерського — засновника Києво-Печерського монастиря та основоположника чернецтва на Русі

☘️Великий світильник Православ’я був родом із міста Любеча, що на Чернігівщині. Праведник прийняв чернечий постриг в одному з афонських монастирів і через деякий час отримав благословення повернутися на Русь.

☘️Промислом Божим він обрав пагорб поблизу села Берестове і оселився у печері на березі Дніпра. Блаженний Антоній постійно перебував у пості і молитві, духовно збагачуючись чеснотами. Про його праведне і подвижницьке життя стало відомо багатьом і невдовзі біля святого почали гуртуватися інші ревнителі благочестя.

☘️Преподобний Антоній, бажаючи самітництва, поставив над численною братією у Христі настоятеля, а сам він віддалився в іншу печеру. Ця печера разом із іншими, викопаними біля неї, одержала згодом назву Ближніх, або Антонієвих печер, а старі печери стали називатися Дальніми, або Феодосієвими.

☘️«Богоносний отець наш Антоній, як зерно – пішов у землю, і, в буквальному сенсі – увійшов у печеру під землею, для того, щоб принести плід праведності. І цей плід сьогодні поширюється по всій нашій благословенній землі і живить тих, хто прагне духовного збагачення», — повчає нас Блаженніший митрополит Онуфрій.

☘️Ще за життя преподобний Антоній прославився тим, що за його молитвами відбувалися дива та зцілення. Особливо це стало явним при будівництві ним великої Печерської церкви. Сама Цариця Небесна чудесним чином явила покровительство у зведені храму на честь Її Успіння.

☘️Передбачаючи свою близьку кончину, праведник Христовий заповів не набувати його мощі, які й досі по Божій волі лишаються прихованими від очей людських. Преподобний Антоній відійшов у Вічні обителі нашого Спасителя весною 1073 року, проживши 90 земних років.

📹 #БогослужінняПредстоятеля

https://youtu.be/fbMetdtIuPc

#ПроповідіПредстоятеля Монахи – це сіль землі, що не дає духовно зіпсуватися людству – Блаженніший Митрополит Онуфрій.

У своїй проповіді в день пам’яті преподобного Антонія Печерського Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів: як сіль зберігає продукти від псування, так і благочестя береже наше життя. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Архіпастир нагадав про життя преподобного Антонія Печерського, засновника чернецтва на Русі й зазначив, що кожен християнин, коли чує про подвиги святих, прагне хоча б частково бути схожим на них.

«Преподобний Антоній був монахом. Монахами стають небагато. Це такі обрані Богом люди, яких Він прикликає на особливі подвиги: боротьби з собою, терпіння, молитви, смирення, прощення, покаяння. Не всі люди отримують від Бога таке покликання. Але кожен – і монах, і немонах, має перед собою Божественний закон», – зазначив Блаженніший владика.

За його словом, ці закони навчають підпорядковувати свою волю волі Божій.

«Як сіль зберігає продукти від псування, так і благочестя береже наше життя. Воно проявляється в першу чергу в чернецтві, а також в житті тих людей, які намагаються жити благочестиво. Такі люди є сіллю, яка вберігає людське суспільство від невпинного псування», – сказав Його Блаженство.

​#Православний_календар
🗓 24 липня, середа.
(11 липня за старим стилем)
Седмиця 5-та після П'ятидесятниці.
Пісний день.

#Святі_дня
✔️ Спомин чуда вмц. Євфимії всехвальної, що ним Православ’я утвердилося (451). Мч. Киндея пресвітера (III–IV). Рівноап. вел. княгині Ольги, у Святому Хрещенні Єлени (969). Знайдення мощей сщмч. Іларіона (Троїцького), архієп. Верейського (1998).

#Святині_дня
✔️ Ржевської, або Оковецької (1539), та Борколабівської ікон Божої Матері.

#Читання_дня
Утр.: — Мф. 25:1-13 (зач. 104). На літ.: — Ап.: Рим. 15:7-16 (зач. 117). Свв.: 2 Кор. 6:1-10 (зач. 181). Єв.: Мф. 12:38-45 (зач. 48). Свв.: Лк. 7:36-50 (зач. 33).

#Тропар_дня Великомучениці Євфимії
А́гница Твоя́, Иису́се, Евфи́мия/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и Тебе́ и́щущи страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю,/ но, я́ко же́ртву непоро́чную приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.

Святій рівноапостольній княгині Ользі
Крила́ми богоразу́мия впери́вши твой ум,/ возлете́ла еси́ превы́ше ви́димыя тва́ри,/ взыска́вши Бо́га и Творца́ вся́ческих,/ и, То́го обре́тши, па́ки рожде́ние Креще́нием прия́ла еси́,/ дре́ва живо́тнаго наслажда́ющися, нетле́нна во ве́ки пребыва́еши,/ О́льго присносла́вная.

📖Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Мф. 25:1-13)

Читається притча про 10 дів (Мф. 25:1-13). Св. Макарій так зображує її зміст: «Мудрі п'ять дів, будучи тверезими, поспішивши до надзвичайного для свого єства, взявши єлей у посудині серця свого, тобто благодать Духа, що подається згори, змогли увійти з Нареченим у небесний чертог. Інші ж юродиві діви, що залишилися при власному своєму єстві, не пильнували, не постаралися, поки були ще в плоті, взяти в посудини свої єлей радості, але, через недбальство або через зарозумілість щодо своєї праведності, вдалися немов до сну; за це й не допущені до чертогу Царства, не змогли угодити небесному Нареченому. Охоплені мирськими узами і земною начебто любов'ю, не присвятили вони небесному Нареченому всієї любові своєї і прихильності і не принесли з собою єлею. А душі, які прагнули надзвичайного для єства, святині Духа, всією любов'ю прив'язані до Господа, з Ним ходять від усього відвертаючись, до Нього спрямовують молитви і думки, за що і сподобилися прийняти єлей небесної благодаті. Душі ж, що залишилися в єстві своєму, по землі плазують помислом, про землю розмірковують і розум їхній на землі має проживання. Самі про себе думають вони, що належать Нареченому і прикрашені плотськими виправданнями, але, не прийнявши єлею радості, не відродилися вони Духом згори».*

*Преподобний Макарій Великий. Бесіди, 4, 6.

#В_допомогу_мирянину
Ранкове правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-ranishni
Вечірнє правило: https://blagovist.church.ua/molytvoslov/molytvy-vechirni

#В_допомогу_духовенству
#Богослужбові_вказівки на сьогодні: https://blagovist.church.ua/bohosluzhbovi-vkazivky-2 👈.

Православні волонтери Києва передали обладнання для випічки хліба громадам прифронтової Донеччини.

Православні волонтери при київському Вознесенському храмі на Деміївці підтримали жителів фронтових міст, які знаходяться під постійними обстрілами. Волонтери придбали професійний тістоміс на 35 літрів у Костянтинівку на Донеччині.

«При храмі у отця Вадима діє благодійна пекарня, там щодня випікають хліб для багатьох нужденних Костянтинівки та навколишніх сіл. Тістоміс дозволить значно збільшити об’єми випічки, що дозволить годувати багато людей», – розповіли волонтери.

При храмі три рази на тиждень годують нужденних, роздають ліки, хліб та інше необхідне.

Обладнання було придбано завдяки небайдужим благодійникам, зокрема жителям міста Іпсвіч у Великій Британії.

Також волонтери придбали професійний тістоміс на 10 літрів для храму у прифронтовому місті Мирноград Покровського району.