Telegram Web Link
Forwarded from Мальопосум (greenitch)
Стався невеликий внутрішній мем

#малюю
Буває)
​​Мабуть, в кожній успішній манзі стається розділ, коли автору доводиться розказати таки передісторію, яка пояснить як головні герої опинилися в тій точці, з якої почався перший том. У «Сталевому алхіміку» цією частиною стала четверта. Як ви вже здогадалися, я її прочитав)

В довгих історіях мені подобаються такі відгалуження, які дають трохи відволіктися від основного сюжету, але й одночасно розповідають щось нове, доповнюють існуючу картинку. Глобально, єдине питання, яке в мене виникло до цього тому: чому на обкладинці персонажка, яка в цій частині не присутня? Далі питань немає, лише цікавість та захоплення. Завдяки екскурсу в минуле, ми нарешті можемо познайомитися з Альфонсом Елріком у вигляді досить ціленького малого хлопця. Ніби нічого особливого, але після трьох томів інтриги як же він виглядає, побачити його в плоті дуже приємно. Також в цьому томі ми знайомимося з учителькою хлопців, яка (як ми розуміємо) була головною людиною, що дала Елрікам не лише знання, а й моральний компас для використання алхімії. Хоча цю частину нам детально не розкривають. Не обійшлося, на жаль, й без награних моментів. Місяць життя на острові, наприклад, – дуже дивне рішення для підготовки до навчання. Виглядає цікаво, але якщо трохи задуматися, то дещо тупо й неефективно. Та це можна пробачити зарази загальної цікавої історії.

Малюнок мені чомусь відчувався дещо кращим, ніж в попередніх томах. Може це моє суб'єктивне відчуття, та таке враження, ніби художник хотів виділити саме цю частину історії, щоб вона виглядала більше деталізованою й відчувалася дещо інакше, ніж основна серія. Це приємно і я однозначно за таке рішення. Стилістика самого малюнку не змінилася, що теж доволі очевидне рішення. Тож якщо вам подобався малюнок в попередніх частинах, то тут має зайти навіть більше.

В цілому вийшло досить гарне продовження, та на обкладинку, все ж, хотілося б когось, хто в цьому томі присутній.

Сюжет: 7/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 8/10

#ррцз #безцензури #коміксрецензія #манґа #сталевийалхімікa @nashaidea

Придбати можна тут: https://bit.ly/3KnwQre

Відгуки на попередні частини:
Том 1 – https://www.tg-me.com/uncensoredreview/1043
Том 2 – https://www.tg-me.com/uncensoredreview/1117
Том 3 – https://www.tg-me.com/uncensoredreview/1212
​​Прочитав я продовження чудового бандесіне про життя тварин у замку з відповідною назвою «Замок тварин» від @nashaidea.

В другому томі «Зимові маргаритки» настає зима (думаю, це з назви було зрозуміло) і життя звірів ускладнюється. Тепер їм треба якось зігріватися, а запаси дров контролюють тварини диктатора Сильвіо. Отримати дров можливо лише якщо ніхуйово навйобуєш на неоплачуваній роботі, щоб їбучий диктатор та його люди мали чим наповнити шлунки. Цілком очевидно, що звірям не дуже подобається така хуйня, тому вони починають протестувати, але погляди на те, як чинити опір розбігаються, бо деякі хочуть боротися силою, а наша головна героїня, кішка Міс Бенгалор, тішить себе думкою, що повалити диктатора можна лише ненасильницькими методами.

Результат цього ненасильницького спротиву ми можемо побачити в третьому томі «Ніч праведників». Сильвіо не дуже втішений тим, що звірі «вийобуються» і тому садить Міс Бенгалор до в'язниці з умовою, що вона може вільно піти, якщо пристане на умови цього жирного бика. Думаю, очевидно, що такі герої не здаються просто так перед обличчям складнощів, тому наша кішка показує, що має гідність, щоб відстоювати свої ідеали. Що мені дуже сподобалося в цьому томі, що в нас розгортається нова драма – у цій боротьбі з диктатурою, Міс Бенгалор майже немає часу, щоб приділити увагу своїм дітям і це починає виливатися у сімейні проблеми. Дуже схоже, що цей конфлікт нам більше розкриють у продовженні, бо в цьому томі основне, що показали, це те, як трансформується головна героїня від наївної зеленої одиниці соціуму до лідерки, яка вже має досвід керування населенням і вже трохи вміє планувати свої дії та розуміти їх наслідки.

Не можу сказати, що другий том мені сподобався сюжетно, але третій перетворює всі недоліки попереднього на свої плюси. І це заєбісь.

Щодо малюнку – він чудовий. Якщо ви читали першу частину, то можу сказати, що стало навіть краще. Різниця не настільки серйозна, що прямо в очі кидається, але цілком помітна, якщо звертати на це увагу. Художник дуже часто грається з кольоровою тональністю, щоб підкреслити драматизм тієї чи іншої сцени. Я б навіть сказав, що це його основний метод. Панелі тут досить стандартні, без спроб видумувати колесо, тому колір став основним засобом, для створення акцентів.
Продовження не розчарувало, тож, якщо вам сподобався перший том, то продовження рекомендую. Якщо перший ще не читали, то точно варто спробувати.

Сюжет 2 тому: 6/10
Сюжет 3 тому: 8/10
Малюнок: 8/10

#ррцз #безцензури #коміксрецензія #бандесіне #комікс

Огляд на першу частину: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/907

Придбати можна тут: https://bit.ly/3VDWLkO
​​Запиздячив я три томи «Шляху домогосподаря» від MAL'OPUS. Це комедійна манґа про легендарного члена якудзи Безсмертного Тацу, який покидає своє колишнє ремесло, щоб стати домогосподарем та плекати домашній затишок для своєї сім'ї.

На початку я не міг в'їхати в прикол цієї історії, але з другого тому мені таки вдалося отримати задоволення. Головна проблема в тому, що кожен том - це збірка окремих коротких історій і спочатку можна просто не в'їхати, бо тут немає наскрізного суцільного сюжету. Та з часом починаєш розуміти хто є хто та як працює цей світ. З часом починаєш справді веселитися від деяких жартів. Але сказати, що це прям щось вау-вау не можу. Головна проблема манги – тут гумор явно розрахований на японців і це не завжди для нас буде зрозуміло чи смішно. Так, обігрування стилю розмов якудзи як наш «кримінальний» жаргон вийшло доволі вдале, але маю сумніви, що воно все одно може передати всі нюанси, які закладалися авторами.

Щодо малюнку – тут все на якісному рівні. Добре промальовані персонажі, які гарно запам'ятовуються та не схожі одне на одного. Досить непогана деталізація оточення, що для мене є ознакою хорошої роботи. Відразу видно, що художник не хуячив аби швиденько закінчити, а відповідально підійшов до оздоблення кадрів.

Тож в цілому манґа досить цікава, але повністю розкритися в українському перекладі їй точно не вдалося.

Сюжет: 7/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #коміксрецензія #манґа

Придбати можна тут: https://bit.ly/3xoz4ny
​​Якщо чесно, то я не очікував від «Роршаха» чогось грандіозного та хоч трохи схожого на те, що було у «Вартових», але сподівався отримати цікаву нуарну історію. І саме це я й отримав.

Далі будуть спойлери, причому доволі серйозні, тому хто не читав «Вартових» – пиздуйте і читайте їх, бо це ледь не найкраще, що є в коміксах. Тож, як ми всі знаємо, у фіналі «Вартових» Роршах помирає. Було дуже цікаво побачити, як же викрутиться з цього сценарист. Я думав, що це буде типу передісторія персонажа, але все вийшло значно цікавіше. На кандидата в президенти скоюють замах, але нападників вбивають. Один з них – чувак у костюмі Роршаха, відбитки якого збігаються з Роршаховими. Команда кандидата, на якого було вчинено замах наймає детектива, щоб розібратися, що це був за нахуй, і що за пизда відбувається. Власне, це і є відправна точка сюжету. Ми не зустрінемо тут Роршаха, як персонажа, яким він був у коміксі Мура. Тут Роршах – це ідея, яка веде людей та спонукає їх до певних дій. Чи правильні ці дії? Хуй просиш. Це кожен читач для себе має вирішити сам. Але точно можу сказати, що сюжет подано дуже захопливо та цікаво.

Малюнком цей комікс реально дуже близький до оригіналу Ґіббонса, та все ж відчувається, що художник намагається наслідувати. Це виходить досить вдало, як на мене. І в плані кольору, і в плані побудови сторінок та панелей. Все так і кричить, що це продовження/відгалуження від «Вартових». Про стиль малюнку взагалі мовчу. Дуже достойне наслідування.

Тож в цілому, вийшло пиздато. Не дотягує до шедевра Мура та Ґіббонса, але явно не намагається його якось переплюнути, просто грає на тому ж полі. Найбільша відмінність в тому, що в цій історії взагалі немає фантастичної складової, окрім тієї, яка присутня в сюжеті як історія попередніх подій. Це дуже чітко виражений нуарний детектив з домішками трилера, який точно потішить вас атмосферою, а може й здивує сюжетом.Фінал дещо притягнутий за вуха, але не самі події, а перехід від плавної детективної оповіді до того, що стається у кінці. В якийсь момент просто відчуваєш, що якось різко відбулася зміна і персонажі поводять себе трохи інакше. Але це не критично зовсім на фоні усіх плюсі, які тут є.

Рекомендую всім, але перед ним обов'язково треба прочитати «Вартових».

Сюжет: 8/10
Малюнок: 9/10
Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #коміксрецензія #комікс #вартові #dc @rm_comics

Придбати можна тут: https://bit.ly/3W7rVS8
Так, в мене тут раптом ніби мотивація з'явилася на рецензію одну, але без ваших донатів ніхуя не вийде. Тож запрошую за посиланням, а я щось спробую придумати по результатах ;)
Forwarded from Роршах врятує нас (Roman Zarichnyi)
🤝 Друзі, відкриваю новий збір на запит від спецпідрозділу ГУР МО "KRAKEN", якому ми не один раз вже допомагали. Потрібно зібрати 113 000 грн, щоб закрити їхню актуальну потребу.

🆘 Потреби: DJI Mavic 3E, шолом FAST, активні навушники та кріплення до них.

🎁 Серед усіх хто задонатить від 100 грн проведу розіграш різних подарунків через Monobank після завершення збору.
▪️Переможців буде кілька.
▪️Переможці обиратимуть подарунки по-порядку.
▪️Першим подарунком буде 11 коміксів супергероїки.
▪️Кожні 2-3 дні буду показувати наступний подарунок, який ви матимете шанс отримати.

‼️ Якщо ви не користувач Mono, під час донату залиште ОБОВ'ЯЗКОВО комент із посиланням на соцмережу, щоб знати, як із вами зв'язатися у разі перемоги.

🤗 Ваша гривня важлива. Маю надію на вашу підтримку і дякую за допомогу. Поширюйте збір.

🎯Ціль: 113 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7GyUcg6jCK

💳Номер картки банки
5375 4112 2020 1706

💰PayPal
[email protected]

Роршах врятує нас | Канал про комікси
​​Я подивився торішню японську «Ґодзіллу. Мінус один» (Gojira -1.0, 2023). Стільки чув хорошого, він навіть взяв Оскар за кращі спецефекти, та й сама Ґодзілла – персонаж з Японії в оригіналі, тож я очікував чогось справді пиздатого та не схожого на американське. Щодо другого я мав рацію, але як ще мої очікування обісралися щодо першого.Такого шлаку я не бачив дуже давно. Це фільм без нормального сюжету, без нормальної зав'язки, без нормальної структури, тупо без ніхуя нормального, окрім акторської гри та операторської роботи. Я спеціально в інтернет поліз шукати відгуки на це кіно, щоб впевнитися, що мені не здалося, що її хвалять. І блядь! Тупо весь інтернет, тупо всі коментарі під трейлером на ютубі, тупо всі (ну майже) рецензії на томатах та метакритику – всі так вилизують сраку цьому фільму, що за блиском дійсно може здатися, що це якась невротїбатись охуєвша картина, ледь не шедевр на всі часи.

Вам не розкажуть звідки взялась Ґодзілла, хоча це не недолік, є купа фільмів, де багато важливих питань залишаються без відповіді, але не дати нічого взагалі - це пиздець. Усю стрічку нам просто будуть показувати, як дрібні люди втікають від монстра, а той розйобує їх міста без жодної зрозумілої причини. Під кінець нам таки спробують розказати про боротьбу людей з монстром, але план, який вони придумають – тотальна їбала. Не буду спойлерити багато, але трошки розкажу – основна суть буде в тому, що треба заманити Ґодзіллу в одну конкретну точку. І для цього вони вирішать використати охуєнно експериментальний літак, бо він прям пизда який маневрений та швидкий, а інші літаки ну не можуть так, як треба, хоч всрися. Але цей експериментальний літак не зібраний ще ніхуя і зібрати його може лише один невротїбацця інженер на всю Японію, який після війни по чорному бухає та шле всіх нахуй. За абсолютно випадковим збігом обставин, наш головний герой (який льотчик) знайомий з цим тіпом і познайомилися вони на початку фільму, коли вперше побачили їбучу гігантську ящірку. Ну і звісно ж, тільки нашому їбучому льотчику вдається вмовити цього хуєнженера допомогти зібрати літак вчасно. Той приїжджає і хуяк-хуяк – все готово чітко в строк. Абсолютно випадково, нагадаю вам, причому кілька разів.Окремо хочу згадати спецефекти, за які фільм отримав охуєнний Оскар. Не можу сказати, що вони прям хуйові, але коли ти дивишся на Оскар за спецефекти для «Дюни» і дивишся на «це», то просто хочеться рукою голову пробити.

Тож, якщо у вас раптом виникне думка, що непогано було б глянути «оригінальну» японську Ґодзіллу, то женіть її нахуй подалі. Ну або ж будьте готовими, що буде трешак.

Оцінка: 2/10

#ррцз #безцензури #кіно #кінорецензія #фантастика #ґодзілла
​​Завжди тішуся коли виходить якийсь новий комікс по всесвіту DC, бо мені їх цікаво читати навіть, якщо вони досить посередні. Так в мене вийшло і з «Отруйним плющем. Непорочне коло», який нещодавно вийшов від видавництва РМ. Хоча він і вище середнього, але назвати його чимось пиздатим не можу. Просто нормальна історія про антигеройку DC, яка смертельно хвора і намагається перед смертю зробити останню серйозну хуйню.

Насправді найбільшою проблемою цієї історії є те, що в нас немає передісторії подій, які розгортаються в цьому томі. Кросовер «Країна жаху» (переклад може бути неточним, їбать) українською ще не вийшов, а саме події з нього передують цій історії про Отруйний плющ. Через це у читача може виникати багато питань протягом сюжету.

На перший погляд може здатися, що Памела хоче наїбнути світ, знищивши людство (і не тільки). Але насправді, план дещо інший, і в нього входить трохи помсти, в тому числі. Після минулих подій (про які ми ніхуя не в курсі), за нею полює Зелений (до речі, я не відразу догнав, що це не Болотяна істота, а Д-р Джейсон Вудроу. Саме він є головним антагоністом цієї частини й на фоні того, що Плющ майже без своїх сил, то боротися з ним дуже ніхуйово важко.
Іноді проскакують романтичні вставки про Гарлі Квінн, у вигляді уривків зі щоденника Памели. Загалом тут ніби як багато всього, але в якусь цілісну картинку це все не дуже складається, бо передісторії в нас ще немає, а поточний ран Плюща не завершується в цьому томі, тому невідомо до чого ж все йде.

З малюнком ситуація краща, ніж з сюжетом, але теж не без пройобів. Намальовано справді дуже гарно, але проблема в тому, що не все. Доволі часто трапляються фрейми, які намальовані досить просто. Вони ніби як не основні, але впадають досить сильно, бо буквально поруч з ними фрейми, які намальовані прям охуєнно.

Тож, у підсумку ми отримали притомну історію, яку обрізали з двох кінців, з пиздатим малюнком, але не в кожному фреймі. Якщо ви любите DC - цей комікс вартий до ознайомлення. В усіх інших випадках - обирайте самі.

Сюжет: 5/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 6/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #dc @rm_comics

Придбати можна тут: https://bit.ly/3ycNQy9
​​Я прочитав один з найгарніших коміксів, які виходили українською і це «Диво-жінка. Історія. Амазонки» від @rm_comics. Обожнюю, коли DC роблять окремі випуски, які цілком пиздато читати самі по собі, без прив'язки до якихось подій у їх всесвіті.

Сюжет тут оповідає про створення амазонок як таких і в цьому тому самої Диво-жінки майже й не буде, вона лише на останніх сторінках з'являється. В основі - грецькі богині та їх боротьба проти несправедливості до жінок. Дуже феміністична історія вийшла (в хорошому сенсі). Тут нам автор розкриває справжню суть амазонок і ми дізнаємося, що амазонки насправді не зовсім такі, як ми думали (або я, як мінімум). Вже в кінці тому я дізнався, що загалом планується три частини й це лише перша. Але можу сказати, що вона цілком сприймається, як окремий твір і це заєбісь. Не можу сказати, що це щось революційне в плані сюжету, але читати цікаво і якоїсь хуйні відвертої не помітив навіть близько.

Але головна родзинка цього коміксу – це малюнок. Єдине, що приходить в голову, що справді може конкурувати з цим малюнком, це «Сендмен. Увертюра». Тут навіть найпростіші кадри можуть виявитися не такими простими, як здаються на перший погляд. Приклад такого наведено в кінці, у додаткових матеріалах, де авторка в листуванні з художником проговорюють деталі деяких малюнків, які я навіть не помітив при читанні, але максимально охуїв при повторному перегляді. Саме те, як тут реалізовано малюнок та розповідь історії і є тим, що мають робити комікси в ідеалі. Авторки використали для оповіді усі засоби, які дає це вид мистецтва. І це максимально пиздато.

Рекомендую всім, навіть тим, хто не любить DC та супергероїку. Тут нею ледь пахне. Цей комікс (перший його випуск) взяв Айзнера у 2022 за кращий сингл, до речі.

Сюжет: 7/10
Малюнок: 10/10
Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #комікс #коміксрецензія #dc

Придбати можна тут: https://bit.ly/4ciASg9
​​Подивився я славнозвісний третій сезон «Відьмака», той який останній, де Генрі Кевілл грає пошрамованого білого пиздюка. Вже стільки людей його обісрали, але мені все одно хочеться трошки думок залишити.

Почну з того, що серіал мені подобався загалом. Він не був охуєвшим, але цілком цікаво було спостерігати за тим, що вийшло. Але на цьому сезоні в мене склалося враження, що для кожної серії найняли нового режисера, який намагався тестувати різні методи та стилістику зйомки. І чим ближче до фіналу, тим сильніше це впадає в очі. То одна серія максимально повільна, з купою діалогів та мінімальним екшеном, то тотальний екшен майже без діалогів. А потім, ти вже налаштувався на екшен, а тобі знову серія нудоти. Цей сезон не відчувався як щось цілісне. Це ніби набір різносмакових цукерок з Гаррі Поттера, де може бути щось пиздате, а може бути справжній смак гімна.

Окремої згадки заслуговує Цірі. Точніше Фрея Аллан, яка її грає. Вона не тільки тотально всрала свій вигляд через ботокс (чи що там зараз колять в їбало), а й тотально просрала свою акторську гру. Хоча складно сказати, чи вона взагалі навчилася грати після набуття популярності. Щодо іншого акторського складу питань немає, на щастя.

Тож, якось все котиться потроху в пизду. Дивитися далі планую, але до наступного сезону після зміни головного актора ставлюся насторожено, тим більше, Ціріллу міняти не будуть.

Оцінка: 5/10

#ррцз #безцензури #серіал #серіалорецензія #фентезі #генрікевілл
Бля, не можу не запостити це ще тут. Вже третій день пре. Я тупо вперше почув Falling in Reverse і дізнався хто такий Ронні Радке, і це перше враження мене досі розйобує. Тож поділюся розйобом і з вами.

P.S. Ну і там ніхуйово фантастичний сюжет в кліпі з ніхуйовими спецефектами

https://www.youtube.com/watch?v=hX0lhueeib8
Мене тут розїбала ніхуйово так корона та інші супутні болячки, тому трохи затишшя з рецензіями. Але сьогодні вийшло оновлення до словника відеоігрової термінології, над яким, серед усіх, працював і я. Буде корисним усім хто займається перекладами навколоігрових тем. Можете ознайомлюватися і якщо є коментарі/зауваження – пишіть через форму зворотного зв'язку (там у файлі є посилання).

https://t.co/haJejzdA7Q
https://t.co/haJejzdA7Q
https://t.co/haJejzdA7Q
Збір для ГУР МО "АРТАН".

🆘 Потреби: Тепловізійний кулеметний приціл.

🎁 Серед усіх донатерів від 50 грн проведу розіграш подарунків через Monobank після завершення збору.
Переможців — 3.

🎁 Подарунки:
1️⃣ Набір коміксів, великий плакат Єгора Ключника, шопер, наліпки, марки, гільзи з операції підрозділу «Вишки Бойка».
2️⃣ Набір іншомовних коміксів, великий плакат Єгора Ключника, шопер, наліпки, марки, гільзи з операції підрозділу «Вишки Бойка».
3️⃣ 2 комікси, великий й малий плакати Єгора Ключника, наліпки, гільзи з операції підрозділу «Вишки Бойка».

‼️ Якщо ви не користувач Monobank, під час донату залиште ОБОВ'ЯЗКОВО комент із посиланням на соцмережу, щоб знати, як із вами зв'язатися у разі перемоги.

🤗 Прохання підтримати збір донатом, лайком й поширенням інформації про збір. Дякую за допомогу.

🎯Ціль: 100 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3duAPuRpgC

💳Номер картки банки
5375 4112 2177 6862

💰PayPal
[email protected]

Роршах врятує нас | Канал про комікси
​​Другий том «Пристрелити Раміреса» від Ніколя Петрімо та @Nashaidea виявився трохи більшим за перший і це й не дивно, бо тут не лише більше подій, а й більше пояснень та розкриття персонажів. А також, тут більше реклами та різного роду вирізок з журналів, газет і т.д. Це неймовірно працює на атмосферу і занурює в ці вісімдесяті у США з картелями та купою криміналітету.

Якщо попередня частина виглядала як весела кримінальна історія з іронічним та чорним гумором, то тут події потрохи стають все більш серйозними та переходять з розряду комедії в трагедію. Комедійні моменти нікуди не ділися, але тепер все частіше відбуваються події, які зовсім не викликають сміху, але дуже чіпляють.
Нарешті привідкривається завіса над минулим Раміреса і читача починає трохи вдупляти, що ж тут відбувається і чому. Хоча усі секрети нам ніхуя не розкривають. Я насправді чомусь думав, що на цьому томі історія й завершиться, але продовження явно буде, а питань, які вимагають відповіді, стає все більше.

Щодо малюнку, то попри той же стиль, що й в першому томі, мені здалося, що тут він лише покращився. Краща деталізація, кращі кольори. Дуже атмосферно зроблено, не в останню чергу завдяки класно вибраним ракурсам та деталізованим локаціям (ну і вищезгаданим вирізкам з журналів і флаєрам).

Якщо вас хоч трохи зацікавила перша частина, то продовження рекомендую навіть більше. Свіжий ковток кольору й детального малюнку на фоні манґапокаліпсису, який зараз в нас на ринку).

Сюжет: 8/10
Малюнок: 9/10
Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #бандесіне #комікс #коміксрецензія

Придбати можна тут: https://bit.ly/3MCuiGX

Огляд на попередній том: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/1042
2024/11/14 03:04:07
Back to Top
HTML Embed Code: