​​Прочитав першу однотомну манґу «Сховок». Відразу зацікавила тематика, бо трилери я люблю.

Це історія про подружню пару, що поїхала у відпустку на охуєвший тропічний острів. А може й не острів, але там море, пальми та вся оця хуйня позитивна. Але по дорозі через місцевий ліс у них ламається машина і вони потрапляють у пригоду, з якої дуже не факт, що всі виберуться живими. По ходу подій нам відкриють історію цієї сім'ї, де, звісно, є серйозні скелети у шафах обох її членів. Ця історія сім'ї напряму впливає на те, що відбувається в основному сюжеті, тож це не лише, щоб розкрити персонажів. Відчувається, що все автором продумано досить непогано... аж до фіналу. А у фіналі відбувається дичина. Складно говорити без спойлерів, але певний персонаж повністю відкидає здоровий глузд і шле нахуй будь-яку адекватну логіку й чудить таке, що сильно перекручує сюжет і тотально ламає мотивацію яка була прописана спочатку. Це грає гарний ефект з точки зору емоцій, але одночасно робить фінал неправдоподібним.

Головна ж окраса цієї манґи – малюнок. Намальовано не лише дуже пиздато, а й з різноманіттям у панелях. Не так часто я бачив, що автори манґи експериментували з панелями сильно. Це, мабуть, перший випадок на моєму читацькому досвіді. На початку тут кілька сторінок у кольорі, тож можна уявити загальний тон набагато краще.Попри пройоб з мотивацією персонажа у фіналі історії, я сміливо рекомендую цю манґу усім любителям трилерів та горрорів. Тим більше, що це прям закінчена історія в одному томі.

Сюжет: 6/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безценури #коміксрецензія #манґа @Nashaidea

Придбати можна тут: https://bit.ly/47gTiMF

​​Ознайомився з першим томом «Blue Lock» від @Nashaidea.

Не був певен чи мені таке зайде, бо тематика футбольних змагань мені не те щоб сильно цікава. Але це виявилася досить динамічна й захоплива історія у форматі королівської битви, але з футбольним антуражем. Коротко про сюжет: після поразки на чемпіонаті світу у 1/8, у футбольній асоціації Японії приймають експериментальне рішення створити проект, який дасть їм в перспективі геніального нападника. По всій країні збирають перспективних молодих нападників й запрошують їх у футбольний табір «Blue Lock», який типу як тюрма, але фактично це табір закритого типу. 300 молодих гравців у цьому таборі мають змагатися між собою заради того, щоб стати тим єдиним охуєвшим нападником, який приведе збірну Японії до перемог.

Саме в цей табір і потрапляє наш головний герой Йоїчі Ісаґі. Поки що незрозуміло, куди рухається ця історія (ну, окрім того, що залишиться лише один), але вже перші випробування задають ніхуйову динаміку та напругу, що добряче захоплює та не дає відірватися від оповіді. Відразу видно, що на головного персонажа чекає довгий шлях перетворення він невпевненого в собі чувака, який сумнівається у власних силах, до охуєвшого тіпа, який буде розкидати всіх направо й наліво. А головна цікавинка – як саме буде проходити ця його трансформація.

Порадувало мене в цьому тайтлі те, що автор та художник тут різні. Це досить незвично для манґи (як мінімум, для тієї яка наразі є на українському ринку), але це дуже добре. Відчувається, що за кожною частиною стоїть професіонал в конкретній справі. Автор видав хороший сюжет та захопливу оповідь, а художник це обгорнув в обгортку якісного малюнку. Хоча я не можу назвати малюнок дуже пиздатим, але він точно не хуйовий. Все лаконічно й чітко. Для цієї історії добре пасує.

Тож, не маючи жодних очікувать я отримав дуже непогану пригоду, яку рекомендую спробувати усім.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 8/10
Оцінка: 8/10

#безцензури #ррцз #коміксрецензія #манґа

Придбати можна тут: https://bit.ly/47z2MCn

​​«Happy Land. Том 1» наскільки був інтригуючим з анотації, настільки ж виявився ніяким на ділі.

Це історія про містичний (а може й ні, але певні моменти ще не пояснили) парк розваг, що розміщений десь у чорта на болоті. Незрозумілим містичним чином до нього приїздять люди й там починається цікаве дійство – усі атракціони або змушують тебе розказати свої найбільші та найстрашніші секрети, або ти загинеш страшною смертю, яка відрізнятиметься залежно від атракціону. Під прицілом автора у нас сім'я з чотирьох людей – чоловік та жінка разом із сином та дочкою. І явно весь сюжет побудований таким чином, щоб витягнути на білий світ усі скелети із шаф сімейства. В деяких атракціонах, їм доведеться змагатися з іншими відвідувачами, бо парк на початку закривається й можливості втечі немає.

Загалом ідея наче цікава, але її реалізація дуже сильно крива. Весь пиздець починається з першого ж питання про те, а як це взагалі працює? Можливо, в другому томі є якесь пояснення, але наразі все виглядає сильно притягнутим за вуха. Ніби автор такий: «А отут нехай з картинг-машин вилазить охуєвша зброя» і все – тепер машинки зі зброєю, а рандомний водій, який за кермо потрапив, звісно ж знає як нею користуватися. Ну і сама зброя, звісно ж, захована в машині так, ніби то трансформер якийсь з купою прибамбасів, ніби з фільму «Пила». Усі персонажі завжди приймають правильне рішення й завжди воно приймається саме вчасно, щоб не здохнути. Усе відчувається дуже фальшивим і саме тому співпереживати персонажам не виходить зовсім. Саме тому, кожна чергова розкрита «страшна таємниця» викликає скоріше посмішку, ніж здивування.

Щодо малюнку – складно сказати, що він поганий, але на фоні прочитаної за останній тиждень манґи, він виявився найслабшим з усіх п'яти тайтлів, що я прочитав. Я не можу пояснити в чому проблема, але мене протягом усієї історії не покидало відчуття, що з малюнком щось не так.

На фоні того ж «Сховку», який я прочитав теж нещодавно, «Happy Land» виглядає прям дуже зле. Не рекомендую, навіть попри те, що тут всього два томи. Краще беріться за той же «Сховок», а ще краще за «Ґаннібала».

Сюжет: 4/10
Малюнок: 5/10
Оцінка: 5/10

#безцензури #ррцз #коміксрецензія #манґа #трилер @Nashaidea

Придбати можна тут: https://bit.ly/46bD5He

​​Прочитав перший комікс нещодавно створеного видавництва Третій Колір – «Величезні дні» авторства Джона Еллісона з малюнком Лісси Трейман.

Це історія про трьох дівчат-підліток Сьюзан, Естер та Дейзі, і їхнє життя у гуртожитку. Легенька історія про життєві пригоди, з дещицею гумору та купою підліткових проблем. Звісно, куди ж без драми, яка тут є у кожної персонажки, причому у всіх абсолютно різна, бо (очевидно) усі вони дуже різні як за характером, так і зовнішньо. Коміксів з такою тематикою перекладених українською, кіт наплакав (згадую лише Арчі, хіба що), тож можна сказати, що він чудово закриває пусту нішу. Тим більше, що сам комікс дуже непоганий (особливо, на фоні того ж Арчі). Легеньке, ненапряжне. Таке якраз хочеться почитати десь на вихідних для емоційного релаксу.

Щодо малюнка складно сказати щось погане, але й чогось хорошого теж сказати важко. Він нормальний. Очікувано, акцент на самих персонажах. Фон та деталізація сцен промальовуються лише тоді, коли це несе якийсь прямий зв'язок з сюжетом. Все в межах норми.

Зате точно варто похвалити роботу колориста. Вітні Коґар ідеально кольорувала все, як на мене. Дещо суб'єктивно, але мені прям кольори ідеально зайшли.

Якщо хочете щось легеньке про підлітків прочитати – це саме те, що вам потрібно.

Сюжет: 8/10
Малюнок: 6/10
Оцінка: 8/10 (один бал накинув за охуєнні кольори)

Придбати можна тут: https://bit.ly/3sJtCcv

​​Найголовніше відкриття для мене в манзі – «Соланін» Ініо Асано.

Це прям настільки топова охуєнна манґа, що словами не передати. Проста життєва історія з легким східним антуражем виявилася найкращим, що я читав з манґи взагалі. Й це попри те, що я більше люблю фантастику чи щось близьке до неї. Але ця історія невеликої групи молодих японців підкорила моє серце. Тут в сюжеті немає нічого особливого, це просто життя людей. Починається все з того, що одна з героїнь, Мейко, звільняється з роботи, бо її дістало одноманіття й відчуття ніби вона на цій роботі, як зомбі. Не жива. З цього моменту починається довга історія про пошуки себе в цьому світі, причому не лише для Мейко, а й для усіх в її оточенні. Кожен персонаж намагається зрозуміти куди він хоче рухатися в житті й чи правильний шлях вони обрали. Це історія дорослішання, коли люди якраз переходять від умовно безтурботного життя студента до дорослого життя, де треба якось знайти баланс між тим, чим ти хочеш займатися, й тим, що тобі якось треба закривати свої базові потреби. Рідко людям вдається поєднати заробіток та власні вподобання так, щоб отримувати гроші за заняття улюбленою справою й саме це персонажі цієї манґи намагаються зробити.

На фоні цих пошуків у нас також проходить сімейна історія Мейко та Наруо. Молода пара намагається підлаштуватися під складні обставини життя та не втратити один одного в процесі усіх цих пошуків. Також, побічно, нам розповідають історії друзів Наруо, з якими він грає в музичному гурті. Проблеми у всіх одні й ті ж самі, різняться лише обставини. У фіналі першого тому нас чекає серйозний твіст, але й без цього твіста я з нетерпінням чекаю другого тому, який вже вийшов, на щастя.

Навіть малюнок тут дуже пиздатий. Попри деяку «скутість» при виборі панелей, автор чудово розкриває історію. Загальна картинка виглядає дуже гармонійно, навіть сцени де в кадрі скомбіновано фото для фону та, власне, сам малюнок Асано (до речі, досі не знаю чи є якась окрема назва для цієї техніки – робити фони з готових фотографій обмальованих чи відредагованих, щоб пасували оповіді).

Думаю, висновок очевидний – рекомендую усім. Це найкраще, що я читав з манґи.

Сюжет: 10/10
Малюнок: 9/10
Оцінка: 10/10

#безцензури #ррцз #коміксрецензія #манґа @Nashaidea

Придбати можна тут: https://bit.ly/478AWx6

Ніколи не думав, що це буду постити, але сьогодні абсолютно рандомно відкрив для себе Майлі Сайрус. Все життя думав, що це галіма попса, а сьогодні виявив, що в неї охуєнний голос. Потім покопався і виявив, що голос охуєнний став через хворобу голосових зв'язок. Так хотілося б тепер її почути саме з рок-музикою...

Але і без року, остання пісня дуже пиздата. Той рідкісний випадок, коли я люблю поп-музику.
https://youtu.be/IZ3XMOdOdKM

​​Зацінив свіженького Sandman'а «Безсонні ночі».

Дуже приємно повертатися у знайомий всесвіт після того, як стався фінал. Але цього разу є нюанси. Тут в нас зібрано короткі історії, кожна з яких відповідає комусь з роду Безмежних. І, як це часто бувало в збірках Пісочного чоловіка, кожну з історій малював окремий художник. І це, головний нюанс, з якого випливають усі інші. В післямові сам Ґейман пише, що метою цієї збірки було саме дати можливість художникам розказати історії, які створив автор. Й це дуже сильно видно. Тут саме той випадок, коли те, чи історія буде пиздата, чи ні, дуже сильно залежить від художника. Бо сюжетно це досить лайтові короткі оповіді, які не зачіпають сюжет основного циклу, але й не створюють якихось нових масштабних полотен. Вони просто розширюють всесвіт, наповнюють його новими деталями. Як для фаната DC, мені особливо цікавою виявилася історія, що стосувалася самого Сну. В ній просто купа зв'язків з різними персонажами мультивсесвіту DC. І ці посилання настільки тонкі, що без приміток в кінці, я б їх і не помітив. І це охуєнно. Від таких деталей мурашки по шкірі.

Ну і власне щодо художників, яких тут вивели на перший план. Це одночасно і сильна й слабка сторона цієї збірки. Як завжди, художники, дуже різні й тому історії коливаються від охуєнно цікавих до всратих. І проблема саме не в сюжеті, а в тому, як його намальовано. Наприклад, «15 картин страждання» виглядають дуже атмосферно, але ця тотальна абстракція й малюнок, який ніби зламаний нахуй, – від цього враження дуже псуються. Іронічно те, що я розумію чому зроблено саме так. Читач буквально мав страждати читаючи цю частину. Думаю, це в автора й художника вийшло, але від цього враження не змінюються.Проте, завдяки такому різноманіттю, діапазон стилів у малюнках дуже великий і тому майже кожен зможе знайти для себе частину, яка йому сподобається. Навіть ті картини страждання – я певен, що комусь це сподобається, то просто я таких весь хитровиїбаний любитель чітких контурів та противник абстракцій. Тут реально є відчуття, що кожна оповідь просякнута тією стихією, про якого Безмежного йде мова. Ти страждаєш, читаючи про страждання. Історія про Снагу неймовірно збуджує. Історія про Сон відчувається ніби справжній сон. В історії про Схибленість ти дійсно відчуваєш що тут їде дах. І так далі.

Не можу назвати цю збірку чимось шедевральним, але це вона чудово виконує свою роботу – повертає вас у дуже охуєнний всесвіт, створений Ґейманом. І це заєбісь.

Сюжет: 8/10
Малюнок: дуже різний, від 2/10 до 9/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #коміксрецензія #фентезі #sandman @rm_comics

Придбати можна тут: https://bit.ly/3t86zrO

Відгуки на попередні частини:
Том 1 «Прелюдії&ноктюрни»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/162
Том 2 «Ляльковий дім»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/317
Том 3 «Країна снів»: http://bit.ly/2SE4Nu7 (скоро перенесу в телеграм)
Том 4 «Пора туманів»: https://bit.ly/3iimd9K (скоро перенесу в телеграм)
Том 5 «Гра в тебе»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/607
Том 6 «Притчі й відображення»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/627
Том 7 «Короткі життя»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/691
Том 8 «Кінець світів»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/923
Том 9 «Милостиві»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/938
Том 10 «Поминання»: бляха, не повірите, – руки не дійшли) але планую написати, бо думки нікуди не ділися

​​Прочитав повість Ніла Ґеймана «Полювання на сни», події якої відбуваються у всесвіті Пісочного чоловіка. Проілюстрована ця історія легендарним (так в книжці написано, це не я придумав) Йошітако Амано. Я не знав куди віднести цей відгук, бо, формально, це ілюстрована книжка. Але вирішив таки захуячити її до коміксів, бо вона коротенька й прямо стосується коміксового світу. Та дуже щедро ілюстрована на додачу.

Сюжет нам оповідає стару японську казку про монаха та лисицю, які автор переказав на свій лад, дуже вдало вплівши її у всесвіт Сендмена. Не хочу розкривати деталей, бо вона занадто коротка й можна заспойлерити забагато. Можу лише сказати, що це історія про кохання, про сни й, першочергово, про помсту. Оскільки основою була казка, то варто очікувати, що стилістика оповіді буде відповідна. Це реально казка. Але саме в цієї казки є великий плюс – вина настільки багаторівнева, що підійде як дітям, так і дорослим. І я абсолютно певен, що дітям вона теж зайде, попри певну химерність. Ще цікаво, що тут немає класичного щасливого кінця, але фінал дає усім персонажам бажане. Та іноді це бажане набирає зовсім не тих форм, яких би хотілося.

Малюнки Амано мають один величезний плюс – вони дуже атмосферні. Але сам стиль мене, на жаль, не дуже вразив. Він ніби й має в собі класичні японські нотки (які я дуже люблю), але саме те, що в нього подача своєрідна, мене не вперло. В малюнках дуже часто присутнє пусте місце, яке так і хочеться чимось заповнити. А ще сильно відчувається те, що художник не малює комікси. В коміксах малюнок завжди доповнює текст, тут же – просто ілюструє те, що вже і так в тексті описано. Це нормальна практика для ілюстрованих книг, але від книги по цьому всесвіту хотілося б більшого зв'язку з оригіналом. Не лише сюжетно, а й у малюнках.В цілому вийшла цікава книжечка, яка може сподобатися не лише фанатам цієї серії, як не дивно. Зірок з неба не хапає, але й не відпускає до останньої крапки.

Сюжет: 7/10
Малюнок: 6/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #книгорецензія #коміксрецензія #sandman #dc @rmpublisher

Придбати можна тут: https://bit.ly/3t5fOt6

Відгуки на попередні частини:
Том 1 «Прелюдії&ноктюрни»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/162
Том 2 «Ляльковий дім»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/317
Том 3 «Країна снів»: http://bit.ly/2SE4Nu7 (скоро перенесу в телеграм)
Том 4 «Пора туманів»: https://bit.ly/3iimd9K (скоро перенесу в телеграм)
Том 5 «Гра в тебе»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/607
Том 6 «Притчі й відображення»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/627
Том 7 «Короткі життя»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/691
Том 8 «Кінець світів»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/923
Том 9 «Милостиві»: https://www.tg-me.com/uncensoredreview/938
Том 10 «Поминання»: скоро буде)
«Безмежні ночі»: https://www.tg-me.com/c/1428236684/1221

Так, давайте закупимося коміксами на аукціоні, ок? Весь виторг йде на підтримку ЗСУ

‼️ АУКЦІОН КОМІКСІВ НА ПІДТРИМКУ ЗСУ №3 — ДОПИС ДЛЯ ПОШИРЕННЯ ‼️

Комікси, манґа, мальописи представлені у лотах на різних мовах: українська, англійська, французька, польська та інші. Зверніть на це увагу. Також є фігурки та інші речі, які вас можуть зацікавити.
⠀
Лоти до 199 грн: https://bit.ly/48dEONm
Лоти від 200 грн до 499 грн: https://bit.ly/4apLeef
Лоти від 500 грн: https://bit.ly/3Tk7j86
⠀
Кінцевий термін аукціону 22:00 22.12 (вечір п'ятниці)
⠀
Цей аукціон коміксів направлений на допомогу ЗСУ та закупівлі потрібного військовим. Дякую за вашу підтримку і допомогу!

———————————————
⠀
Також ви завжди можете задонати на постійну банку допомоги військовим.

🔗Постійна банка допомоги ЗСУ
https://send.monobank.ua/jar/GUG6i24b2

💳Номер картки банки
5375 4112 1003 4323

💰PayPal
[email protected]
⠀
ВЕЛИКА ПОДЯКА УСІМ ЛЮДЯМ, ЯКІ НАДАЛИ ЛОТИ НА ЦЕЙ АУКЦІОН

Роршах врятує нас | Канал про комікс

На честь Різдва випустив відео з прольотом камери по Гоґсміду та Гоґвортсу з цьогорічної Hogwarts. Legacy. Можна сказати, вийшов своєрідний різдвяний тур замком)

Тож якщо вам хочеться на фон ввімкнути якесь пиздате релаксове різдвяне відео – це саме воно)

https://youtu.be/wLyXLZz5EA4

Всім привіт. Син моєї першої вчительки зараз служить в лавах ЗСУ і їм потрібен потужний ноутбук для певних специфічних завдань. На старлінк для зв'язку вже зібрали, давайте допоможемо добити на ноут!

Даю відразу його прямі реквізити:

Банка: https://bit.ly/3Srj9wD

або можна на карту ПриватБанку: 4149 4993 7834 4038

​​Я не знаю як, але авторам мульта про Людину-павука вдалося вдруге зняти охуєнний шедевр анімації. «Крізь всесвіт» роблять все те ж, що й перша частина мульта, але трішечки краще і масштабніше.

Почнемо з сюжету. Це єдине місце де я догледів якісь недоліки. Їх два. Трохи слабенько прописаний персонаж Міґеля О'Гари, який є однією з версій павучка з іншого всесвіту. Поки ми про нього нічого не знаємо, або знаємо мало, то він виглядає цілком заєбісь, але коли потроху починає розповідатися його історія, то мотивація персонажа трохи йде по пизді. Не критично, але помітно. Ну і другий недолік – це не завершена історія, а перша з двох частин. І хоч певної кульмінації сюжет досягає, та фінального фіналу ми не отримуємо. Але ці два недоліки дуже пиздато компенсуються усім іншим. Я охуєнно вражений, як з абсолютно ніякого антагоніста, який нікому не бажає зла, авторам вдалося розвинути й виростити максимально охуєнного персонажа з хорошою мотивацією. Це просто хірургічна робота. Основа сюжету, звісно ж, зводиться до порятунку всесвіту, ми до такого вже звикли. Та виконано це на хорошому рівні. Не можу сказати, що фінальний твіт дуже дивує, але теж відкриває гарне поле для розкриття персонажів та сюжету у наступній частині.

Ну і, звісно, головна принада цього мультфільму – стиль малюнку. Це просто шик. Він змінюється залежно від того, хто в кадрі, який настрій сцени й т.д. І кожен стиль, окрім того, що чудово пасує кожній сцені, так ще й прекрасно реалізований. Трохи заспойлерю: тут навіть є сцени з реальними людьми й у стилі Леґо. І весь цей «вінегрет» якимось дивом дуже гармонійно виглядає та працює.

Тож, як ви вже зрозуміли, мульт я дико рекомендую. Окремо хочу сказати, що дивитися можна навіть у відриві від попередньої частини, але з нею, звісно, краще.

Оцінка: 9/10

#ррцз #безцензури #мульт #кінорецензія #супергероїка #людинапавук

Просто коротке повідомлення перед тим, як я вперше пройду Control. Це найкраща гра за десятиліття (Alan Wake 2 я ще не грав). Єдина, хто може конкурувати - Hellblade. Я неймовірно радий що сюжетні ігри для одного гравця не загнулися повністю за останні десятиліття.

​​Нарешті ми отримали щось новеньке з всесвіту Бетмена українською @rm_comics випустило «Джокер. Том 1» від Джеймса Тайніона IV, який, нагадаю, був співавтором у серії Бетмена з New 52. Художником виступи Метью Розенберґ, чиї Каратель та Єнот ракета вже видавалися українською. Обоє вже довели, що можуть робити якісні речі, тому очікування були високими.

Сюжет оповідає нам історію чергового нападу на лікарню Аркем, внаслідок якого загинуло дохуя людей. Доволі очевидно, що першим, на кого впала підозра, став Джокер, який втік. Попри те, що серія нам ніби оповідає саме про нього, та в цьому томі у центрі сюжету Джим Ґордон та його спроби вийти на слід винуватця цієї трагедії. Паралельно купа кримінальних пиздюків хочуть помститися Джокеру за смерть їхніх друзів та родичів під час нападу на лікарню, ну а сам Джокер каже, що він не причетний. Зв'язка непогана, але до того ж Бетмена з N52 не дотягує. Цікаво, а головне – драйвово. Трохи награні переживання Ґордона, але загалом норм. Єдине, що мені поламало враження – події частково відбуваються не в Ґотемі. Це не хуйово, але мені особисто хотілося класчної атмосфери, яка присутня у всіх інших серіях, що стосуються світу Бетмена.

Малюнок натоміть, дуже ніхуйовий. Згадуючи те, що я бачив у попередніх роботах художника, що виходили українською, то він або ніхуйово прокачався за цей час, або приділив більше часу та уваги цьому тайтлу, або і те, й інше. Деталізація пиздата, самі малюнки класні теж. Не певен чи можна тут виділити саме стиль автора, але для такого малюнку його й не треба. Ну і те, що кардинально відрізняє DC від більшості коміксів Marvel – нормальні кольори. Тіні передані нормально, кольори насичені та відповідають сцені. Краса. Окремо також хочеться похвалити розбиття сцен на панелі – доволі нестандартно реалізовано, хоча нічого кардинально екстравагантного.

Для всіх любителів DC та Бетмена – брати однозначно.

Сюжет: 6/10
Малюнок: 9/10
Оцінка: 7/10

#ррцз #безцензури #коміксрецензія #бетмен #dc

Придбати можна тут: https://bit.ly/3vnxh0x

Любі друзі. Мій дуже хороший друг попросив поширити цей збір на дрони. Так, знаю, можна кинути і Стерненку, але менші ініціативи теж працюють, й теж потребують нашої підтримки, бо мета ж у на всіх одна – роз'їбати окупантів. Тому дуже прошу долучитися.

Реквізити:

https://send.monobank.ua/jar/8M8eWmFSUo

5375411210065475 mono

4731 1856 0685 8485 приват

[email protected] PayPal

Ну що ж, музика в Alan Wake 2 шикарна.
https://youtu.be/-80qg1314eg