564 роки тому з’явилась перша писемна згадка про українське село Репинне Міжгірського району Закарпатської області. Цю подію датують саме 24 лютим 1457-го.
Джерела кажуть, що тоді графи Довгаї викупили це село, а разом з ним й декілька сусідніх, після довгого торгу з династією Урмезеїв. Село розташоване в долині річки Репинка між селами Келечин і Сойми за 10 км від районного центру (Міжгір’я) і за 144 км від обласного центру (Ужгород). Назва села походить від скелі, яка колись височіла над річкою і називалась Рипа.
#репинне #село #закарпаття
Джерела кажуть, що тоді графи Довгаї викупили це село, а разом з ним й декілька сусідніх, після довгого торгу з династією Урмезеїв. Село розташоване в долині річки Репинка між селами Келечин і Сойми за 10 км від районного центру (Міжгір’я) і за 144 км від обласного центру (Ужгород). Назва села походить від скелі, яка колись височіла над річкою і називалась Рипа.
#репинне #село #закарпаття
448 років тому, 25 лютого 1573-го, свлов’янський першодрукар Іван Федоров заснував друкарню у Львові і почав друкувати «Апостол» (богослужбова книга з частин Старого й Нового Заповіту) та «Буквар» (азбука та матеріали для читання). Робота над цими першими на території України друкованими книгами затяглась на цілий рік.
У 1578 році, Федоров їде до Острога, де на кошти князя Костянтина-Василя Острозького засновує нову друкарню.
На замовлення свого покровителя у 1581 році Іван Федоров видає Острозьку Біблію – перше повне видання всіх книг святого письма церковнослов'янською мовою.
#перша_книга #іван_федоров #львів #книга
У 1578 році, Федоров їде до Острога, де на кошти князя Костянтина-Василя Острозького засновує нову друкарню.
На замовлення свого покровителя у 1581 році Іван Федоров видає Острозьку Біблію – перше повне видання всіх книг святого письма церковнослов'янською мовою.
#перша_книга #іван_федоров #львів #книга
Сьогодні виповнюється 150 років зі дня народження геніальної української поетеси Лесі Українки (1871-1913).
Вона народилась 25 лютого 1871 року у шляхетній і освіченій родині Олени і Петра Косачів. Батько був правником, дійсним статським радником, маршалком Ковельського повіту. Мати (у дівоцтві Драгоманова) – відома письменниця і громадська діячка, у якої був псевдонім – Олена Пчілка.
Що відомо про Лесю Українку:
🔹 Її звали Лариса Косач. Псевдонім вона запозичила в дядька – історика Михайла Драгоманова, він підписував публіцистику «Українець», а Лесею поетесу називали у дитинстві.
🔹 У чотири роки дівчинка навчилась читати, у п’ять – вже грала на роялі, а ще за рік – навчилась вишивати.
🔹 Перший вірш написала у 9 років, останній – у 40. Всього у поетеси 270 віршів.
🔹 У 13 років вперше опублікувала свої поезії під псевдонімом Леся Українка.
🔹 У 14 років написала першу поему – «Русалка».
🔹 Знала близько 500 народних пісень.
🔹 У віршах Леся не раз створювала нові слова. Її авторству належать «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка, додала до лексики слово «мистецтво».
🔹 Єдине кохання поетеси, марксист Сергій Мержинський, не відповідав взаємністю, та кохав іншу й навіть, помираючи від сухот, заповів Лесі про неї подбати. Тоді за ніч у поетеси народилась поема «Одержима».
🔹 Письменник Іван Франко називав тендітну, але стійку духом Лесю «єдиним чоловіком в нашому письменстві».
🔹 Заміж Леся Українка вийшла після 30 років. Молодшого на 9 років чоловіка, Климента Квітку (на першому фото), вона поважала, але не кохала.
🔹 Жоден з нащадків Лесі не живе в Україні. Її внучаті племінники мешкають у Швейцарії та США.
#леся_українка #література #поезія #поетеса
Вона народилась 25 лютого 1871 року у шляхетній і освіченій родині Олени і Петра Косачів. Батько був правником, дійсним статським радником, маршалком Ковельського повіту. Мати (у дівоцтві Драгоманова) – відома письменниця і громадська діячка, у якої був псевдонім – Олена Пчілка.
Що відомо про Лесю Українку:
🔹 Її звали Лариса Косач. Псевдонім вона запозичила в дядька – історика Михайла Драгоманова, він підписував публіцистику «Українець», а Лесею поетесу називали у дитинстві.
🔹 У чотири роки дівчинка навчилась читати, у п’ять – вже грала на роялі, а ще за рік – навчилась вишивати.
🔹 Перший вірш написала у 9 років, останній – у 40. Всього у поетеси 270 віршів.
🔹 У 13 років вперше опублікувала свої поезії під псевдонімом Леся Українка.
🔹 У 14 років написала першу поему – «Русалка».
🔹 Знала близько 500 народних пісень.
🔹 У віршах Леся не раз створювала нові слова. Її авторству належать «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка, додала до лексики слово «мистецтво».
🔹 Єдине кохання поетеси, марксист Сергій Мержинський, не відповідав взаємністю, та кохав іншу й навіть, помираючи від сухот, заповів Лесі про неї подбати. Тоді за ніч у поетеси народилась поема «Одержима».
🔹 Письменник Іван Франко називав тендітну, але стійку духом Лесю «єдиним чоловіком в нашому письменстві».
🔹 Заміж Леся Українка вийшла після 30 років. Молодшого на 9 років чоловіка, Климента Квітку (на першому фото), вона поважала, але не кохала.
🔹 Жоден з нащадків Лесі не живе в Україні. Її внучаті племінники мешкають у Швейцарії та США.
#леся_українка #література #поезія #поетеса
143 роки тому, 26 лютого 1878-го, у Львові розпочався судовий процес над 22-річним Іваном Франком, якого звинувачували у соціалістичній пропаганді.
Юний Франко увійшов до складу редакції студентського журналу «Друг» та під впливом Драгоманова разом зі своїми товаришами намагався міняти напрям видання, виступати за заміну штучного «язичія» живою українською мовою. Також за участю Франка видавався літературний альманах «Дністрянка» – одне з перших демократичних видань в Галичині.
Активна громадська діяльність стала приводом до арешту і ув'язнення Франка в червні 1877 року. За гратами письменник провів дев’ять місяців. Хоча покарання було не дуже суворим, але воно мало тяжкі для Франка наслідки – за законом, людина з судимістю не могла стати вчителем. До того ж у Франка відібрали стипендію, а батько його нареченої Ольги відмовив письменнику в руці доньки.
Іван Франко відновив активну літературно-публіцистичну діяльність, але вже за півтори роки її перервав другий арешт і тримісячне ув'язнення. А ще за дев’ять років письменникові довелося пережити ще один арешт за зв'язок з групою київських студентів, які прибули в Галичину.
За хештегом #франко можна почитати, чому ім'ям письменника назвали місто. #суд #письменник #львів
Юний Франко увійшов до складу редакції студентського журналу «Друг» та під впливом Драгоманова разом зі своїми товаришами намагався міняти напрям видання, виступати за заміну штучного «язичія» живою українською мовою. Також за участю Франка видавався літературний альманах «Дністрянка» – одне з перших демократичних видань в Галичині.
Активна громадська діяльність стала приводом до арешту і ув'язнення Франка в червні 1877 року. За гратами письменник провів дев’ять місяців. Хоча покарання було не дуже суворим, але воно мало тяжкі для Франка наслідки – за законом, людина з судимістю не могла стати вчителем. До того ж у Франка відібрали стипендію, а батько його нареченої Ольги відмовив письменнику в руці доньки.
Іван Франко відновив активну літературно-публіцистичну діяльність, але вже за півтори роки її перервав другий арешт і тримісячне ув'язнення. А ще за дев’ять років письменникові довелося пережити ще один арешт за зв'язок з групою київських студентів, які прибули в Галичину.
За хештегом #франко можна почитати, чому ім'ям письменника назвали місто. #суд #письменник #львів
135 років тому, 26 лютого 1886-го, на Донбассі у Горлівці була отримана перша в Російській імперії ртуть.
У 1879 році інженер Чегарських вугільних копалень Аркадій Міненков випадково знайшов у Микитівці (зараз район Горлівки) ртутну руду, звернувши увагу на кам'яні паркани біля будинків, складені з піщанику з червонуватими вкрапленнями.
Інженер звернувся до відомого фахівця з гірської справи Олександра Ауербаха за порадою. Проаналізувавши матеріали Міненкова, та переконавшись у перспективності знайденого родовища, Ауербах разом з першовідкривачем і ще декількома компаньйонами організував «Товариство ртутного виробництва «О.Ауербах і Ко».
3 березня 1885 року було укладено орендний договір із товариством микитівських селян на право розробки на їхніх землях ртутних руд. Саме з того часу в районі Микитівки і почалася їхня промислова розробка.
#ртуть #горлівка #донбас #виробництво
У 1879 році інженер Чегарських вугільних копалень Аркадій Міненков випадково знайшов у Микитівці (зараз район Горлівки) ртутну руду, звернувши увагу на кам'яні паркани біля будинків, складені з піщанику з червонуватими вкрапленнями.
Інженер звернувся до відомого фахівця з гірської справи Олександра Ауербаха за порадою. Проаналізувавши матеріали Міненкова, та переконавшись у перспективності знайденого родовища, Ауербах разом з першовідкривачем і ще декількома компаньйонами організував «Товариство ртутного виробництва «О.Ауербах і Ко».
3 березня 1885 року було укладено орендний договір із товариством микитівських селян на право розробки на їхніх землях ртутних руд. Саме з того часу в районі Микитівки і почалася їхня промислова розробка.
#ртуть #горлівка #донбас #виробництво
У львівському Домі Івана Франка показали раніше невідоме фото 30-річної Лесі Українки. В музеї розповідають, що про цю світлину не було відомо навіть дослідникам творчості української поетеси.
Вважають, що Леся Українка позувала для цього фото у 1901 році у розташованому в Чернівцях ательє відомого буковинського фотографа Яна Кржановського. Фотопортрет поетеса подарувала своїй подрузі – письменниці Ользі Кобилянській.
На звороті світлини є напис: «Цвіт папороті можна дістати, тільки переживши найстрашнішу ніч».
Як розповіли в Домі Франка, світлину придбали для фондів музею ще у 2001 році, але тільки тепер вона отримала фахову наукову атрибуцію завдяки експертизі Тамари Скрипки – відомої дослідниці біографії Лесі Українки.
Фото походить із колекції сестри та біографа поетеси Ольги Косач-Кривинюк.
#леся_українка #поезія #література
Вважають, що Леся Українка позувала для цього фото у 1901 році у розташованому в Чернівцях ательє відомого буковинського фотографа Яна Кржановського. Фотопортрет поетеса подарувала своїй подрузі – письменниці Ользі Кобилянській.
На звороті світлини є напис: «Цвіт папороті можна дістати, тільки переживши найстрашнішу ніч».
Як розповіли в Домі Франка, світлину придбали для фондів музею ще у 2001 році, але тільки тепер вона отримала фахову наукову атрибуцію завдяки експертизі Тамари Скрипки – відомої дослідниці біографії Лесі Українки.
Фото походить із колекції сестри та біографа поетеси Ольги Косач-Кривинюк.
#леся_українка #поезія #література
176 років тому, 1 марта 1845-го, у містечку Сенча Лохвіцького повіту Полтавської губернії в дворянській родині козацького походження, народився майбутній український інженер Федір Піроцький (1845-1898), який став винахідником першого у світі трамваю на електричній тязі.
Його винахід не відразу оцінили на батьківщині, але трамваями досі користується увесь світ. У 1880 році 35-річний Піроцький показав публіці перший дослідний зразок трамвая, який вміщував 40 пасажирів, їхав без коней, але з «кінською» швидкістю 8-12 км/год, розвертався, здавав заднім ходом. Але усі лише захоплювалися й продовжували користуватися конками, тому що їхні власники були дуже проти такого конкурента.
Першими вигоду цього транспорту зрозуміли німці, тому у 1881 році між Берліном і його передмістям Ліхтерфельде брати Карл і Вернер фон Сіменс запустили перший у світовій історії електричний трамвай з протяжністю лінії у 2500 метрів. Потім був Париж, Брайтон, Франкфурті-на-Майні.
Перший у Російській імперії електричний трамвай з’явився лише за 12 років після презентації Піроцьким дослідного зразка – у 1892-му у Києві. А у 1894-му трамвай запустили у Львові, у 1897 – у Катеринославі (Дніпро) та Житомирі.
#піроцький #трамвай #інженер
Його винахід не відразу оцінили на батьківщині, але трамваями досі користується увесь світ. У 1880 році 35-річний Піроцький показав публіці перший дослідний зразок трамвая, який вміщував 40 пасажирів, їхав без коней, але з «кінською» швидкістю 8-12 км/год, розвертався, здавав заднім ходом. Але усі лише захоплювалися й продовжували користуватися конками, тому що їхні власники були дуже проти такого конкурента.
Першими вигоду цього транспорту зрозуміли німці, тому у 1881 році між Берліном і його передмістям Ліхтерфельде брати Карл і Вернер фон Сіменс запустили перший у світовій історії електричний трамвай з протяжністю лінії у 2500 метрів. Потім був Париж, Брайтон, Франкфурті-на-Майні.
Перший у Російській імперії електричний трамвай з’явився лише за 12 років після презентації Піроцьким дослідного зразка – у 1892-му у Києві. А у 1894-му трамвай запустили у Львові, у 1897 – у Катеринославі (Дніпро) та Житомирі.
#піроцький #трамвай #інженер
44 роки тому, 1 березня 1977-го, у Києві відкрили пам'ятник знаменитому українському просвітителю і літератору Григорію Сковороді, який входить до топу-100 видатних філософів світу.
П’ятиметровий бронзовий монумент на постаменті з чорного граніту встановили в сквері біля Контрактового будинку, навпроти старого корпусу Києво-Могилянської академії, в якій колись навчався Сковорода. Автори пам'ятника – скульптор Іван Кавалерідзе та архітектор Василь Гнєздилов.
Сковорода був людиною величезних здібностей і володів енциклопедичними для свого часу знаннями й свідомо обрав долю мандрівника і проповідника.
Він відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів та віддавав перевагу особистій духовній свободі. Сучасні дослідники порівнюють його з людиною-хіпі.
Концепція світогляду Сковороди розглядала філософію, як спосіб пізнання людиною самого себе, пошуку своєї місії. А момент усвідомлення свого призначення Сковорода називав реалізацією Божого задуму. Головною метою філософії Сковорода називав пошук щастя, гармонії, життєвого балансу.
За хештегом #Сковорода можна почитати кращі висловлювання українського філософа.
#філософ #київ
П’ятиметровий бронзовий монумент на постаменті з чорного граніту встановили в сквері біля Контрактового будинку, навпроти старого корпусу Києво-Могилянської академії, в якій колись навчався Сковорода. Автори пам'ятника – скульптор Іван Кавалерідзе та архітектор Василь Гнєздилов.
Сковорода був людиною величезних здібностей і володів енциклопедичними для свого часу знаннями й свідомо обрав долю мандрівника і проповідника.
Він відкидав будь-який примус, не любив церковних ритуалів та віддавав перевагу особистій духовній свободі. Сучасні дослідники порівнюють його з людиною-хіпі.
Концепція світогляду Сковороди розглядала філософію, як спосіб пізнання людиною самого себе, пошуку своєї місії. А момент усвідомлення свого призначення Сковорода називав реалізацією Божого задуму. Головною метою філософії Сковорода називав пошук щастя, гармонії, життєвого балансу.
За хештегом #Сковорода можна почитати кращі висловлювання українського філософа.
#філософ #київ
Український борщ потрапив у топ-20 найкращих перших страв світу та посів там третє місце. Такий рейтинг склав підрозділ CNN – Travel. За версією авторів, найсмачнішими за борщ виявилися лише в'єтнамський фо з яловичини і нігерійський суп банга з пальмових горіхів.
«Шматочок ніжною буряка, плаваючий в яскраво-червоному бульйоні для супу, який так люблять в Україні і в усій Східній Європі. Борщ, часто приправлений ложкою сметани, - це все що завгодно, але не просто буряковий суп. Він отримує гоструватий смак від квасу, молочно-ферментованого бурякового соку, ще одної регіональної фірмової страви», – так описують автори рейтингу українську страву.
Повний топ-20 найсмачніших перших страв світу виглядає так:
🔹 нігерійський суп банга 🔹 в'єтнамський фо
🔹 український борщ
🔹 французький буйябес
🔹 португальська кальдо верде
🔹 магрибський чорба фрік (Алжир, Лівія, Туніс)
🔹 перуанський чупе де камаронес
🔹 іспанська гаспачо
🔹 западноафріканській арахісовий суп
🔹 американський гамбо
🔹 марокканський харірі
🔹 грузинський суп харчо
🔹 китайський ланчжоу
🔹 мьянмарскій мохінга
🔹 мексиканський менудо
🔹 бразильський мокека де камаран
🔹 індонезійська сото аям
🔹 тайський тому ям
🔹 японський рамен
🔹 турецька яйла чорбаси
За хештегом #борщ можна почитати цікаві факти про цю українську страву.
«Шматочок ніжною буряка, плаваючий в яскраво-червоному бульйоні для супу, який так люблять в Україні і в усій Східній Європі. Борщ, часто приправлений ложкою сметани, - це все що завгодно, але не просто буряковий суп. Він отримує гоструватий смак від квасу, молочно-ферментованого бурякового соку, ще одної регіональної фірмової страви», – так описують автори рейтингу українську страву.
Повний топ-20 найсмачніших перших страв світу виглядає так:
🔹 нігерійський суп банга 🔹 в'єтнамський фо
🔹 український борщ
🔹 французький буйябес
🔹 португальська кальдо верде
🔹 магрибський чорба фрік (Алжир, Лівія, Туніс)
🔹 перуанський чупе де камаронес
🔹 іспанська гаспачо
🔹 западноафріканській арахісовий суп
🔹 американський гамбо
🔹 марокканський харірі
🔹 грузинський суп харчо
🔹 китайський ланчжоу
🔹 мьянмарскій мохінга
🔹 мексиканський менудо
🔹 бразильський мокека де камаран
🔹 індонезійська сото аям
🔹 тайський тому ям
🔹 японський рамен
🔹 турецька яйла чорбаси
За хештегом #борщ можна почитати цікаві факти про цю українську страву.
155 років тому, 3 березня 1866-го, у Києві відкрилась публічна бібліотека, яка сьогодні має назву Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого й вважається одною з найстаріших й найбільших книгозбірень країни.
Її засновниками були відомі громадські діячі київського дворянства та купецтва – цукрозаводчик та меценат граф Олексій Бобринський, книготорговці Василь Барщевський та Степан Літов, відомий поміщик Григорій #Галаган та ін.
Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця Василя Барщевського (на фото) та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань.
Станом на 2015 рік розмір фондів становив близько 4,7 млн одиниць.
#бібліотека #київ #книги
Її засновниками були відомі громадські діячі київського дворянства та купецтва – цукрозаводчик та меценат граф Олексій Бобринський, книготорговці Василь Барщевський та Степан Літов, відомий поміщик Григорій #Галаган та ін.
Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця Василя Барщевського (на фото) та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань.
Станом на 2015 рік розмір фондів становив близько 4,7 млн одиниць.
#бібліотека #київ #книги
72 роки тому, 4 березня 1949-го, у Кіцмані Чернівецької області, народився популярний український музикант Володимир Івасюк (1949-1979). Він подарував світу хіт «Червона Рута», який лунає вже 50 років.
Івасюк став автором 107 пісень (найвідоміші: «Я піду в далекі гори», «Червона Рута», «Водограй», «Жовтий лист», «Балада про дві скрипки», «Балада про мальви», «Я твоє крило»), п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до двох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано та майстерно виконував свої пісні. Найголовніше, він зробив українську пісню модною.
Що відомо про легендарного українського композитора-виконавця:
🔹 У нього було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення.
🔹 Багато пісень писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару.
🔹 Пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в СРСР та за кордоном, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером.
🔹 У композитора була дивовижна працездатність. Одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті.
🔹 Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність.
🔹 Категорично відмовився переїхати зі Львова до Москви.
🔹 Прожив всього 30 років, загинувши при загадкових обставинах
– його знайшли повішеним у Брюховецькому лісі.
🔹 Смерть Івасюка влада спробувала видати за самогубство. Лише у 2009 році Генпрокуратура України поновила розслідування причин та обставин смерті.
За хештегом #червона_рута можна почитати історію цього хіта.
#івасюк #пісні #композитор
Івасюк став автором 107 пісень (найвідоміші: «Я піду в далекі гори», «Червона Рута», «Водограй», «Жовтий лист», «Балада про дві скрипки», «Балада про мальви», «Я твоє крило»), п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до двох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано та майстерно виконував свої пісні. Найголовніше, він зробив українську пісню модною.
Що відомо про легендарного українського композитора-виконавця:
🔹 У нього було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення.
🔹 Багато пісень писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару.
🔹 Пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в СРСР та за кордоном, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером.
🔹 У композитора була дивовижна працездатність. Одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті.
🔹 Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність.
🔹 Категорично відмовився переїхати зі Львова до Москви.
🔹 Прожив всього 30 років, загинувши при загадкових обставинах
– його знайшли повішеним у Брюховецькому лісі.
🔹 Смерть Івасюка влада спробувала видати за самогубство. Лише у 2009 році Генпрокуратура України поновила розслідування причин та обставин смерті.
За хештегом #червона_рута можна почитати історію цього хіта.
#івасюк #пісні #композитор
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Одна з найвідоміших пісень Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори» була написана протягом восени 1968-го року та зими 1969-го року, коли композитор був першокурсником Чернівецького медичного інституту. Початкова назва пісні була «Мила моя» та мала відмінності у тексті. До речі, багато хто так і називає цей хіт – «Мила моя».
#івасюк #пісні #композитор
#івасюк #пісні #композитор
207 років тому, 9 березня 1814-го, у селі Моринці Київської губернії, (нині це Черкаська область) народився майбутній класик української літератури, живописець та національний символ Україні Тарас Шевченко (1814-1861), який за 47 років свого життя став автором 231-го поетичного твору та одного драматичного – п’єси «Назар Стодоля». До наших днів збереглися 835 художніх творів (картини, гравюри) Шевченка. Ще близько 300 художніх робіт вважаються втраченими.
Що відомо про національний символ України
🔹 Він походить із козацько-бойківської родини. Прапрадід поета по батьковій лінії був кошовим писарем у козаків. А матір Катерина Бойко походила з бойківської родини, яка проживала на Прикарпатті й згодом переїхала у Моринці на Черкащину.
🔹 За своє коротке життя він 24 роки провів у кріпацтві, 11 років – під слідством, і лише 12 років був вільним.
🔹 Його освіта — всього два класи церковно-приходської школи. Також він був вільноприхожим учнем Петербурзької академії мистецтв.
🔹 Навесні 1838 Шевченка викупили з кріпацтва завдяки російському художнику Карлу Брюллову, який намалював портрет Василя Жуковського і розіграв картину у лотерею, а виручені 2500 рублів, сплатив пану Павлу Енгельгардту.
🔹 Шевченко був невисоким. За даними «Формулярного списку про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, зріст рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.
🔹 Його #Кобзар вважають однією з найбільш популярних книг української класичної літератури, яка була перевидана понад 8 мільйонів разів.
🔹 Поет вільно працював як українською, так і російською мовами.
🔹 Поезію Шевченка переклали більше ніж 100 мовами світу, серед яких японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів зроблено польською, англійською та російською.
🔹 Шевченко любив музику, грав на гармоніці.
🔹 У 1861 році за власні кошти видав Буквар, який вийшов накладом у 10 тисяч примірників і був призначений для вивчення грамоти у безкоштовних школах.
🔹 Незважаючи на бажання знайти дружину, він так і не одружився. Йому приписують залицяння до щонайменше дев’яти жінок, але всі вони завершилися невдало.
🔹 Шевченко займає перше місце у світі за кількістю пам’ятників, встановлених діячу культури – 1384. Більшість – 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах.
🔹 Ім’ям поета назвали один із 300 кратерів Меркурія. Кратер Шевченка має діаметр 137 кілометрів.
🔹 У поета є дві могили: на Смоленському кладовищі в Петербурзі, місті, в якому він помер і був спочатку похований, та в Каневі. До Канева труну із тілом перевезли через два місяці після його смерті, відповідно до заповіту.
#шевченко #поет #художник
Що відомо про національний символ України
🔹 Він походить із козацько-бойківської родини. Прапрадід поета по батьковій лінії був кошовим писарем у козаків. А матір Катерина Бойко походила з бойківської родини, яка проживала на Прикарпатті й згодом переїхала у Моринці на Черкащину.
🔹 За своє коротке життя він 24 роки провів у кріпацтві, 11 років – під слідством, і лише 12 років був вільним.
🔹 Його освіта — всього два класи церковно-приходської школи. Також він був вільноприхожим учнем Петербурзької академії мистецтв.
🔹 Навесні 1838 Шевченка викупили з кріпацтва завдяки російському художнику Карлу Брюллову, який намалював портрет Василя Жуковського і розіграв картину у лотерею, а виручені 2500 рублів, сплатив пану Павлу Енгельгардту.
🔹 Шевченко був невисоким. За даними «Формулярного списку про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, зріст рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.
🔹 Його #Кобзар вважають однією з найбільш популярних книг української класичної літератури, яка була перевидана понад 8 мільйонів разів.
🔹 Поет вільно працював як українською, так і російською мовами.
🔹 Поезію Шевченка переклали більше ніж 100 мовами світу, серед яких японська, корейська, арабська і міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів зроблено польською, англійською та російською.
🔹 Шевченко любив музику, грав на гармоніці.
🔹 У 1861 році за власні кошти видав Буквар, який вийшов накладом у 10 тисяч примірників і був призначений для вивчення грамоти у безкоштовних школах.
🔹 Незважаючи на бажання знайти дружину, він так і не одружився. Йому приписують залицяння до щонайменше дев’яти жінок, але всі вони завершилися невдало.
🔹 Шевченко займає перше місце у світі за кількістю пам’ятників, встановлених діячу культури – 1384. Більшість – 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах.
🔹 Ім’ям поета назвали один із 300 кратерів Меркурія. Кратер Шевченка має діаметр 137 кілометрів.
🔹 У поета є дві могили: на Смоленському кладовищі в Петербурзі, місті, в якому він помер і був спочатку похований, та в Каневі. До Канева труну із тілом перевезли через два місяці після його смерті, відповідно до заповіту.
#шевченко #поет #художник
143 роки тому, 10 березня 1878-го, у Женеві було надруковане перше мініатюрне кишенькове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Розмір книги був лише 55 х 85 мм. А в Україну її завезли контрабандою – в упаковках з-під цигарок через заборону видання книг українською мовою – циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва забороняв друкувати книжки та періодичні видання «малороссийськім нарєчієм».
Женевська друкарня, де видали «Кобзаря» належала українському вченому та публіцисту Михайлу Драгоманову, який емігрувавши з Російської імперії, активно займався виданнями позацензурних творів українських вчених та письменників.
#шевченко #кобзар #драгоманов
Женевська друкарня, де видали «Кобзаря» належала українському вченому та публіцисту Михайлу Драгоманову, який емігрувавши з Російської імперії, активно займався виданнями позацензурних творів українських вчених та письменників.
#шевченко #кобзар #драгоманов
100 років тому, 11 березня 1921-го, уряд УССР хвалив постанову про викуп у населення культурних цінностей для передачі державним музеям.
Документ оголошував «всенародним» майном «усі значні збірки пам’яток мистецтва та старовини, а також різні речі, що мають цінність». Таким чином держава набувала права їх примусового викупу, а у разі відмови власника — «право секвеструвати річ» для музеїв.
Джерела кажуть, що лише у Києві було «поставлено на облік та вилучено» 150 приватних зібрань — понад 200 тисяч предметів старовини та мистецтва на суму близько одного мільярда карбованців у цінах 1915 року. Вилучені цінності переправлялися до створеного в 1920 році Державного сховища цінностей РСФРР (так званий Госхран) і вже звідти — за кордон…
#музей #коштовності
Документ оголошував «всенародним» майном «усі значні збірки пам’яток мистецтва та старовини, а також різні речі, що мають цінність». Таким чином держава набувала права їх примусового викупу, а у разі відмови власника — «право секвеструвати річ» для музеїв.
Джерела кажуть, що лише у Києві було «поставлено на облік та вилучено» 150 приватних зібрань — понад 200 тисяч предметів старовини та мистецтва на суму близько одного мільярда карбованців у цінах 1915 року. Вилучені цінності переправлялися до створеного в 1920 році Державного сховища цінностей РСФРР (так званий Госхран) і вже звідти — за кордон…
#музей #коштовності
107 років тому, 14 березня 1914-го, льотчик Петро Нестеров з механіком Руденком здійснили перший безпосадковий авіапереліт з Києва до Одеси.
Політ тривав 3 години 9 хвилин на літаку «Ньюпор 4». Це був той самий апарат, на якому Нестеров здивував світ своєю «мертвою петлею» над Києвом у вересні 1913-го.
Петро Нестеров вважав, що переліт з Києва до Одеси здатний його прославити та попросив у свого начальника генерала Костянтина Борескова дозвіл на переліт без пересадок. Той заявив, що «Ньюпор» має бак на три години льотного часу, цього нібито вистачало на 320 км, а до Одеси 480 км. Але дозвіл на переліт Нестеров отримав. Він вилетів з Сирецького летовища та використовував залізницю, як орієнтир. Над Білою Церквою залізниця пішла вбік, але Нестерову вдалося скоригувати маршрут. Згодом льотчик побачив Одесу. Літак сів на одеському стрілецькому полі. Публіка носила його на руках.
За хештегом #Нестеров можна детальніше почитати про його «мертву петлю».
Політ тривав 3 години 9 хвилин на літаку «Ньюпор 4». Це був той самий апарат, на якому Нестеров здивував світ своєю «мертвою петлею» над Києвом у вересні 1913-го.
Петро Нестеров вважав, що переліт з Києва до Одеси здатний його прославити та попросив у свого начальника генерала Костянтина Борескова дозвіл на переліт без пересадок. Той заявив, що «Ньюпор» має бак на три години льотного часу, цього нібито вистачало на 320 км, а до Одеси 480 км. Але дозвіл на переліт Нестеров отримав. Він вилетів з Сирецького летовища та використовував залізницю, як орієнтир. Над Білою Церквою залізниця пішла вбік, але Нестерову вдалося скоригувати маршрут. Згодом льотчик побачив Одесу. Літак сів на одеському стрілецькому полі. Публіка носила його на руках.
За хештегом #Нестеров можна детальніше почитати про його «мертву петлю».
94 роки тому, 15 березня 1927-го, на скелі біля селища Кічкас на околиці Запоріжжя облаштували будівельний майданчик, де стартувало найбільше будівництво кінця 20-х початку 30-х років ХХ століття – почали зводити Дніпрельстан (згодом ДніпроГЕС).
На будівництво звозили робітників з усього СРСР. Скільки точно людей пройшло через будмайданчик ГЕС, достеменно невідомо, оборот робочої сили не скінчувався. А основними знаряддями праці у перші роки була лопата, кайло, тачка і віз.
Будівництво супроводжувалося величезною пропагандистською кампанією. По всій країні проходили збори і мітинги. Трудящих змушували перераховувати до фонду Дніпрельстану частину заробітку, а у селян на потреби Дніпрельстану відбирали худобу, зерно та іншу сільгосппродукцію.
Крім вироблення електроенергії, станція повинна була вирішити проблему судноплавства Дніпра, адже його русло перетинали дев'ять порогів, які ускладнювали проходження суден.
В цілому для будівництва ГЕС витягли і перекинули 8 млн кубометрів грунту, поклали 1,2 млн кубів бетону. А також затопили близько 16 тисяч гектарів землі. Під водою опинилося 56 населених пунктів, з яких 14 були затоплені повністю, а 42 - частково.
За хештегом #дніпрогес можна детальніше почитати про історію цього об’єкту. #запоріжжя #гес #дніпро
На будівництво звозили робітників з усього СРСР. Скільки точно людей пройшло через будмайданчик ГЕС, достеменно невідомо, оборот робочої сили не скінчувався. А основними знаряддями праці у перші роки була лопата, кайло, тачка і віз.
Будівництво супроводжувалося величезною пропагандистською кампанією. По всій країні проходили збори і мітинги. Трудящих змушували перераховувати до фонду Дніпрельстану частину заробітку, а у селян на потреби Дніпрельстану відбирали худобу, зерно та іншу сільгосппродукцію.
Крім вироблення електроенергії, станція повинна була вирішити проблему судноплавства Дніпра, адже його русло перетинали дев'ять порогів, які ускладнювали проходження суден.
В цілому для будівництва ГЕС витягли і перекинули 8 млн кубометрів грунту, поклали 1,2 млн кубів бетону. А також затопили близько 16 тисяч гектарів землі. Під водою опинилося 56 населених пунктів, з яких 14 були затоплені повністю, а 42 - частково.
За хештегом #дніпрогес можна детальніше почитати про історію цього об’єкту. #запоріжжя #гес #дніпро
59 років тому, 16 березня 1962-го, дніпропетровська РН «Космос» вивела на орбіту перший космічний апарат розробки ОКБ-586 (КБ «Південне»). Цей космічний апарат одержав назву «Космос-1» й став першим українським супутником Землі.
Небесне тіло запустили за допомогою ракети-носія «Космос 63С1» з космодрому Капустін Яр в астраханській області Росії.
На супутнику була встановлена радіоапаратура для дослідження іоносфери. Період обертання пристрою навколо Землі становив 96,35 хв. 25 травня 1962-го супутник припинив існування, згорівши в щільних шарах атмосфери.
«Космос-1» поклав початок створенню в Дніпропетровську великого сімейства найрізноманітніших космічних апаратів.
Сьогодні КБ «Південне» працює над створенням космічного апарату дистанційного зондування Землі «Січ-2-1», запуск якого запланований на 2021-й.
#космос #супутник #дніпро
Небесне тіло запустили за допомогою ракети-носія «Космос 63С1» з космодрому Капустін Яр в астраханській області Росії.
На супутнику була встановлена радіоапаратура для дослідження іоносфери. Період обертання пристрою навколо Землі становив 96,35 хв. 25 травня 1962-го супутник припинив існування, згорівши в щільних шарах атмосфери.
«Космос-1» поклав початок створенню в Дніпропетровську великого сімейства найрізноманітніших космічних апаратів.
Сьогодні КБ «Південне» працює над створенням космічного апарату дистанційного зондування Землі «Січ-2-1», запуск якого запланований на 2021-й.
#космос #супутник #дніпро
165 років тому, 17 березня 1856-го, в Омську народився майбутній художник-символіст дансько-польського походження Михайло Врубель (1856-1910).
Він не був українцем, але одного разу приїхавши у Київ, він закохався в Україну назавжди й народився вдруге – як митець.
Розписи Врубеля прикрашають дві київські церкви: Кирилівську та Володимирський Собор.
Найбільша та найкраща Врубелівська композиція розташована саме у Кирилівській церкві, вона має назву «Зішестя Святого Духу».
Зображених на цьому розпису святих Врубель малював зі своїх сучасників: фельдшерки, мистецтвознавця, священика, археолога Гошкевича. Фахівці вважають, що в образі апостола Луки Врубель зобразив самого себе.
#врубель #художник #церква
Він не був українцем, але одного разу приїхавши у Київ, він закохався в Україну назавжди й народився вдруге – як митець.
Розписи Врубеля прикрашають дві київські церкви: Кирилівську та Володимирський Собор.
Найбільша та найкраща Врубелівська композиція розташована саме у Кирилівській церкві, вона має назву «Зішестя Святого Духу».
Зображених на цьому розпису святих Врубель малював зі своїх сучасників: фельдшерки, мистецтвознавця, священика, археолога Гошкевича. Фахівці вважають, що в образі апостола Луки Врубель зобразив самого себе.
#врубель #художник #церква
104 роки тому, 18 березня 1917-го, в Києві за ініціативою громадскості урочисто відкрили Першу українську гімназію імені Тараса Шевченка, директором якої став учений-хімік і педагог Петро Холодний (на фото). Заняття у закладі розпочались 20 березня.
До цього в Києві впродовж декількох століть не було жодного україномовного учбового закладу. Російський уряд забороняв використання української мови в освіті, науці, культурі.
Гімназія відкрилася завдяки зусиллям Українського Товариства шкільної освіти і розташовувалась спочатку в приміщенні приватної російської жіночої гімназії А.В. Жекуліної (там вчилися діти київських багатіїв). Навчання відбувалось у другу зміну. Згодом заклад перемістили до одного з приміщень на Львівській площі, а потім – до приміщення колишньої амбулаторії лікарні при Покровському монастирі.
В Першій українській гімназії спільно навчались хлопці й дівчата. За один рік кількість учнів зросла з 80 до 174 осіб. За соціальним станом це були діти селян (43 особи), інтелігенції (35 осіб), міщан (20 осіб) і біженців (70 осіб). З початком 1918-1919 навчального року в гімназії навчалося вже понад 200 учнів.
#освіта #гімназія #українська_мова #київ
До цього в Києві впродовж декількох століть не було жодного україномовного учбового закладу. Російський уряд забороняв використання української мови в освіті, науці, культурі.
Гімназія відкрилася завдяки зусиллям Українського Товариства шкільної освіти і розташовувалась спочатку в приміщенні приватної російської жіночої гімназії А.В. Жекуліної (там вчилися діти київських багатіїв). Навчання відбувалось у другу зміну. Згодом заклад перемістили до одного з приміщень на Львівській площі, а потім – до приміщення колишньої амбулаторії лікарні при Покровському монастирі.
В Першій українській гімназії спільно навчались хлопці й дівчата. За один рік кількість учнів зросла з 80 до 174 осіб. За соціальним станом це були діти селян (43 особи), інтелігенції (35 осіб), міщан (20 осіб) і біженців (70 осіб). З початком 1918-1919 навчального року в гімназії навчалося вже понад 200 учнів.
#освіта #гімназія #українська_мова #київ
