💭Google Перекладач додав кримськотатарську мову до списку доступних перекладів

Згідно з класифікацією ЮНЕСКО 2010 року, кримськотатарська мова належить до мов, що перебувають під загрозою зникнення.

Свідомі писали матеріал про те, як кримськотатарська опинилась на межі зникнення, і що роблять, аби її зберегти.

🎧Сімʼя

Питання сім'ї є наскрізним у кримськотатарській та українській культурах. Два народи, які століттями хотіла знищити імперська машина через депортації, геноциди, етнічні чистки, тепер відновлюють тяглість свого роду. І що, як не сім'я, є рушієм цього відновлення? 

У четвертому епізоді подкасту «Пізнай QIRIM» ми розвіємо стереотипи, які сформувались навколо цієї теми, адже й досі є викривлений погляд на роль жінки в суспільстві чи на виховання дітей. 

Зібрали основні тези четвертого епізоду подкасту на нашому сайті.

Десантник Михайло Богачик, позивний Миш, загинув 2 вересня 2023 року біля села Вербове Запорізької області. Виконуючи службові обов’язки, потрапив під мінометний обстріл та отримав смертельні поранення. У листопаді захиснику виповнилося б 38 років.

Михайло народився в селі Клішківці Чернівецької області. Після школи закінчив курси автомеханіка у Чернівецькому училищі. Потім пройшов строкову військову службу в ЗСУ. Після повернення працював на будівництві разом із батьком. У 2015 році брав участь в АТО на Донеччині.

25 лютого 2022 року чоловік повернувся до лав захисників. Боронив Україну в складі 1-ї аеромобільної роти 87-го окремого аеромобільного батальйону Десантно-штурмових військ ЗСУ.
 
Посмертно молодший сержант Михайло Богачик нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
 
Поховали Героя у рідному селі.
 
У Михайла залишилися батьки, троє дітей, рідні, близькі, друзі та побратими. 

Свідомі спільно з платформою @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.

💭 «Наша аудиторія — класні, відкриті, готові посміятися над собою, над іншими, над світом». Інтервʼю зі стендапером Кирилом Осадчим

Росія довгий час заміщувала через власні фільми, книги, музику українську культуру. Російський стендап теж заповнював український культурний простір до початку війни 2022 року, і через нього сюди потрапляли російські наративи.

Після початку повномасштабного вторгнення українськомовний стендап зайняв 100% української сцени. Українці емоційно розвантажуються через гумор, а також шукають у ньому розраду і переосмислюють війну.

Стендапер Кирило Осадчий розповідає про виступи під загрозою російських обстрілів, одеську ідентичність та жарти під час війни.

⚫️Семеро людей загинули внаслідок російської ракетної атаки на Вільнянськ на Запоріжжі. Серед них троє дітей

По Вільнянську росіяни завдали подвійного удару. 38 людей отримали поранення, серед них 12 у лікарні. У госпіталізованих осколкові поранення. У місті пошкоджені житлові будинки, крамниці, громадські будівлі, обʼєкт критичної інфраструктури та транспортні засоби.

Також на Запоріжжі під атакою перебували Гуляйполе, Залізничне, Преображенки, Верхня Терса, Новопавлівка, Мала Токмачка, Новоандріївка, Роботине, Малинівка та Левадне. Є 37 повідомлень про руйнування житлових будинків та об'єктів інфраструктури.

Про наслідки російських обстрілів в інших областях читайте на нашому сайті.

37-річний солдат Євген Терлецький, позивний Якобс, загинув 6 вересня 2023 року в бою в районі села Приютне Запорізької області. Під час ворожого штурму отримав смертельне поранення голови.

Євген народився в селі Новоградківка Одеської області. У ранньому віці втратив молодшого брата, згодом померла мати, а за нею — і батько. Хлопця виховувала бабуся, яка забрала онука до себе в село Ганьківці Івано-Франківської області.

Євген завжди мав багато друзів. Ще під час навчання в школі мусив почати працювати, щоб заробити на життя. Згодом померла бабуся. У Євгена залишилися тітка і двоюрідні сестри. Він продовжував працювати, брався за будь-яку роботу.

З початком повномасштабного російського вторгнення Євген приєднався до лав 102-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Боронив Запорізький напрямок.

Поховали захисника у селі Ганьківці на Івано-Франківщині.

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.

⚫️Росія завдала удару по відділенні «Нової пошти» у Харкові. Постраждало восьмимісячне немовля, загинув водій

Ввечері 30 червня росіяни атакували ракетами Київ. Постраждало шестеро людей. Вночі росіяни обстріляли Дніпро. Семеро людей постраждали.

Про наслідки російських обстрілів в інших областях читайте на нашому сайті.

🎧Пізнай QIRIM. Сімʼя

Питання сім'ї є наскрізним у кримськотатарській та українській культурах.

Два народи, які століттями хотіла знищити імперська машина через депортації, геноциди, етнічні чистки, тепер відновлюють тяглість свого роду. І що, як не сім'я, є рушієм цього відновлення? 

У четвертому епізоді подкасту «Пізнай QIRIM» ми розвіємо стереотипи, які сформувались навколо цієї теми. 

🎞️«Чи є у світі хтось ліпший за нас?»: рецензія-розбір «Байкерів» Джеффа Ніколса

З 20 червня в українських кінотеатрах стартувала кримінальна драма «Байкери» Джеффа Ніколса — пронизлива антимаскулінна сага про вигаданий чоловічий мотоклуб у 60-х роках. Більшість критиків прийняла «Байкерів» із захопленням, назвавши стрічку «однією з найкращих у 2024 році», але світовий прокат фільму не б’є ніяких рекордів.

Про що цей фільм, чим він особливий та чому його варто переглянути — читайте в рецензії.

Сержант Вадим Коростюк, позивний Борода, трагічно загинув у ДТП разом із дружиною, сином та донькою, коли повертався з відпустки до побратимів на передову. Рідні мали провести його на потяг, однак загинули всі разом. Це сталося 16 липня 2022 року. 9 серпня військовому виповнилося б 45 років.

Вадим родом із села Млинки Чернівецької області. Закінчив Ставчанське професійно-технічне училище. Працював у колгоспі, в Укртелекомі, на місцевому цегельному заводі.

У 1999-му чоловік одружився із коханою Віталіною. Подружжя жило в селі Клішківці Чернівецької області. Наступного року в них народився син Роман, ще за три роки — донька Яна.

Коли почалася повномасштабна війна, на початку березня 2022-го Вадим пішов добровольцем на фронт. Він служив у 115-й окремій механізованій бригаді ЗСУ. Воював на Луганщині. Свій позивний отримав через те, що пообіцяв поголитися після перемоги.

Родину Коростюків поховали в селі Млинки.

Свідомі з @memorial_ukraine вшановують пам’ять загиблих захисників України.

🎞️🇺🇦Спадок Довженка: як розвивається українська кіностудія

Щоб пройти шляхом Олександра Довженка, можливо достатньо подивитись його основні фільми — «Земля» та «Щорс». Або прочитати його знакові твори — «Зачарована Десна» та «Україна в огні». Коли ми думаємо про Довженка, бачимо вже усталеного режисера та письменника, майже радянського пропагандиста.

Його одеський період залишається у тіні його насичених періодів роботи у Києві та Москві. Але саме в Одесі Довженко став зіркою кіно. Одеський період не був розквітом Олександра Довженка як режисера, але він змінив Довженка як людину.

У репортажі розповідаємо про роботу та життя Олександра Довженка в Одесі, й те, який відбиток залишив ранній період його творчості у місті й на кіностудії.

⚫️Четверо людей загинули через російські обстріли минулої доби. Ще 42 — отримали поранення

На Харківщині росіяни обстріляли Козачу Лопань, Південне та Карасівку. Пошкоджено приватний будинок, два легкові автомобілі, лінії електропередач, зруйнована складська будівля. Четверо людей отримали поранення. Також внаслідок атак виникла пожежа на одному з полів із пшеницею. У Харкові було влучання КАБу в територію цивільного підприємства. Постраждалих немає.

Про наслідки російських обстрілів в інших областях читайте на нашому сайті.

🇺🇦Вибратися з окупації: як волонтери допомагають виїхати з тимчасово окупованих територій півдня?

Окупація Криму в 2014 році спричинила хвилю виїзду українців з півострова. Після початку повномасштабного вторгнення значній кількості людей знову довелося евакуюватися з тимчасово окупованих територій.

У виїзді людям допомагають волонтери та представники громадських організацій. Однак цей процес потребує попереднього плану та може бути небезпечним.

Свідомі поспілкувалися з представниками організацій «Крим SOS» та «Людяність» про те, як вони допомагають цивільним в окупації виїхати.