Нове таємниче видавництво "ТАК" вже має свій стенд і видало дві книжки. Красиві. У вихідних даних, до речі, Дніпро.
Видаватимуть книжки про кохання, а одна з таємничих співзасновниць покажеться тут на презентації. Мені не вдалося випитати, хто це, бо якимось чином вони здогадалися, що я напишу про це на каналі 😔
Видаватимуть книжки про кохання, а одна з таємничих співзасновниць покажеться тут на презентації. Мені не вдалося випитати, хто це, бо якимось чином вони здогадалися, що я напишу про це на каналі 😔
Буде трохи про погане.
Перший івент, на який я прийшла тут, почався з того, що один чоловік намагався усіх силою пересадити ближче до спікерів.
Тон був такий: "Давай, красива, сідай туди, давай, давай, швидко, отуди сідай. І ти, красивий хлопчик, пересідай ближче. Я не буду кусатися, бо ти ж не жінка.
Поки я офігівала, що взагалі відбувається, він підійшов і до мене. Я сказала, що мені комфортно і тут, але він схопив мій рюкзак і намагався його перенести на інший ряд.
На слова "Ви вважаєте нормальним такий тон?", каже "Ти молодець, ніхто не наважується мене зупинити, ні поліція, ні ТЦК, а ти зупинила".
Потім я зрозуміла, що це був Віктор Андрієнко з "Шоу довгоносиків". Напевно, вирішив, що це стендап такий, і ми мали бути захоплені, що взагалі його бачимо.
Щось я відвикла від такого тону і такого хамства на публічних заходах 😐
Перший івент, на який я прийшла тут, почався з того, що один чоловік намагався усіх силою пересадити ближче до спікерів.
Тон був такий: "Давай, красива, сідай туди, давай, давай, швидко, отуди сідай. І ти, красивий хлопчик, пересідай ближче. Я не буду кусатися, бо ти ж не жінка.
Поки я офігівала, що взагалі відбувається, він підійшов і до мене. Я сказала, що мені комфортно і тут, але він схопив мій рюкзак і намагався його перенести на інший ряд.
На слова "Ви вважаєте нормальним такий тон?", каже "Ти молодець, ніхто не наважується мене зупинити, ні поліція, ні ТЦК, а ти зупинила".
Потім я зрозуміла, що це був Віктор Андрієнко з "Шоу довгоносиків". Напевно, вирішив, що це стендап такий, і ми мали бути захоплені, що взагалі його бачимо.
Щось я відвикла від такого тону і такого хамства на публічних заходах 😐
Не встигла нормально поснідати вдома, бо дуже хотілося пошвидше на фестиваль )
Тому перше, що зробила на "Книжковій країні" - пішла на фудкорт за кавою і круасаном 😋.
Тут цього року чудовий фудкорт від Сільпо - шашлик, паелья, піца, шаурма, бургери (особливий респект за вегетаріанський бурріто, це мій план на вечір), хот-доги і картопля фрі з пармезаном (!).
А ще вино з устрицями або креветками, їхні фірмові круасани (я ще минулого року зацінила, особливо раджу з чорницею і з карамеллю), різні тістечка типу чизкейків. І коктейлі (піна колада!).
Фудкорт довго шукати не доведеться - стаєте обличчям до головного корпусу (де основний книжковий ярмарок), повертаєте наліво, і відразу все побачите ;)
До речі, при оплаті можна сканувати бонусну картку Сільпо, і тоді всі бонуси додаються, як у супермаркетах. Зручно 🤗
пост #направах_смачної_реклами )
Тому перше, що зробила на "Книжковій країні" - пішла на фудкорт за кавою і круасаном 😋.
Тут цього року чудовий фудкорт від Сільпо - шашлик, паелья, піца, шаурма, бургери (особливий респект за вегетаріанський бурріто, це мій план на вечір), хот-доги і картопля фрі з пармезаном (!).
А ще вино з устрицями або креветками, їхні фірмові круасани (я ще минулого року зацінила, особливо раджу з чорницею і з карамеллю), різні тістечка типу чизкейків. І коктейлі (піна колада!).
Фудкорт довго шукати не доведеться - стаєте обличчям до головного корпусу (де основний книжковий ярмарок), повертаєте наліво, і відразу все побачите ;)
До речі, при оплаті можна сканувати бонусну картку Сільпо, і тоді всі бонуси додаються, як у супермаркетах. Зручно 🤗
пост #направах_смачної_реклами )
Поговорили про нечитун - як для 16:00 четверга людей було прямо багато!
За відчуттями це було десь як розмова з друзями на кухні - коли ділишся своїми історіями і емоціями, а вони такі "о, так, у мене теж таке було". Тобто більше не про якісь несподівані факти, а про емоції і про поділитися наболілим.
Якщо були, розкажіть, як це відчувалося по інший бік зали, цікаво )
За відчуттями це було десь як розмова з друзями на кухні - коли ділишся своїми історіями і емоціями, а вони такі "о, так, у мене теж таке було". Тобто більше не про якісь несподівані факти, а про емоції і про поділитися наболілим.
Якщо були, розкажіть, як це відчувалося по інший бік зали, цікаво )
Вже можна говорити: в блогерській премії "Книжкової країни" перемогла "Жовтолика", до речі.