Telegram Web Link
Цікавий кейс. Перший наклад книжки "Майже хороші хлопці" Дар'ї Чайки у видавництва "Видавництво" виявився з браком - книжки розсипаються.

Після скарг вони домовилися з друкарнею, що книжки замінять.

Якщо купували (саме з першого, бракованого накладу), і з якістю є проблеми, ось тут є дані, куди книжку можна відправити для заміни. Актуально впродовж липня.

На фото - приклади, що не так було з книжкою.
📚 Непозбувний книгочитун
Photo
Підписник зробив мем за мотивами коментарів під цим постом 😆
Forwarded from DIVOCHE.MEDIA
Одного з найуспішніших письменників світу, автора бестселерів «Американські боги», «Книга кладовища» Ніла Ґеймана звинуватили у сексуальному насильстві.

Звинувачення охоплюють два десятиліття і стосуються молодих жінок, які спілкувалися з Ґейманом як няня його дитини та шанувальниця його творів. Вони розповіли, що письменник казав їм називати його «майстром» та примушував до «болісних і жорстоких» статевих актів або ж займався з ними сексом без згоди.

Наразі звинувачення жінок розглядає поліція Нової Зеландії, яка зробила «кілька спроб поспілкуватися з ключовими людьми в рамках цього розслідування, і ці зусилля тривають».

Водночас письменник заперечує всі звинувачення.

@divochemedia
Видавництво "Прометей" оголосило передзамовлення на книжку, яку хочеться мати у своїй бібліотеці хоча б через оформлення та ілюстрації. "Народні оповідки про відьом та упирів".

Це етнографічна праця історика та фольклориста Петра Іванова, який збирав матеріали про народні вірування у надприродне на Купʼянщині, що на Харківщині. Вони були вперше опубліковані 6 серпня 1890 року. Видавництво "Прометей" їх переклало та додало словничок для незрозумілих слів.

По суті, це книжка, яка передає широкий розмах народної фантазії селян 19-го століття: бо що тільки ті відьми і упирі у їхніх розповідях не витворяють! 🤪

Ці оповідки про відьом та упирів збирали протягом 14 років, переважно від вчителів та вчительок сільських училищ Куп’янського повіту. Головна фішка в тому, що у книжці збережена жива народна говірка - тобто можна повною мірою відчути атмосферу 19 століття.

Художник, який оформлював цю книжку, має псевдо ШКІДНИК. Ось його інста, а ось - ТікТок. Ілюстрації вийшли неймовірно круті 🔥🔥🔥

Передзамовити можна за 350 грн за оцим лінком. Потім буде 400 грн.

пост #направахреклами
Тільки під час проведення сьогоднішньої презентації я раптом зрозуміла: друга частина "Мемуарів лісу" - це ж про срач на книжковому ринку! Лис та вовк сруться конфліктують щодо права власності на книгарню!

Тільки скажіть, що після цього ви не хочете це прочитати!
Анонс однієї з найскладніших та найважливіших книжок, над якими ми тільки працювали💔

Ми видаємо різні книжки: подекуди позитивні, легкі, розважальні, подекуди складні та сумні. Дуже часто видаємо книжки, які більше ніхто не видасть. І ось такий випадок, коли видаємо етапну, страшну, болючу, але необхідну попри все книжку.

👥«Наші тіла — їхнє поле бою» Крістіни Лемб

Над цією книгою ми почали працювати ще в серпні 2022 року, коли російські злочини шокували весь світ. І оскільки про них треба говорити й треба вміти це робити, потрібна книжка про попередні злочини инших диктатур, хай би якою страшною і болючою вона не була.

«Наші тіла — їхнє поле бою» стала найкращою книгою 2020 року за версією Times та Sunday Times.

Понад тридцять років Крістіна Лемб працювала в зонах бойових та воєнних дій. У своїй книзі вона дає голос жінкам та показує, що в сучасній війні армії, терористи й воєнізовані угруповання використовують зґвалтування як зброю приниження, гноблення та етнічних чисток.

Безпосередньо спілкуючись із уцілілими, Лемб пізнає страждання й хоробрість жінок на війні і зустрічається з тими, хто бореться за справедливість. Від Південно-Східної Азії, де під час Другої світової війни японці поневолили «жінок для втіхи», через геноцид у Руанді, де, за оцінками, було зґвалтовано чверть мільйона жінок, і до сучасних єзидських жінок і дітей, які стали свідками масового вбивства своїх родин, перш ніж потрапити в полон до ІДІЛ. Також Лемб розкриває неймовірні історії героїзму та опору: боснійські жінки, які вистежили понад сотню військових злочинців, бджоляр з Алеппо, що рятує єзидів, та конголезький лікар — ризикуючи власним життям, він лікував більше жертв зґвалтувань, ніж будь-хто інший.

Може, зґвалтування й давнє, наче саме війна, але це злочин, якому можна запобігти. Свідчення не гарантують, що напади не повторяться, але вже ніхто не зможе сказати, ніби світ просто не знав.

✍️Переклад Наталії Сліпенко
🖼️Оформлення Ольги Лисовської

Книжка на фінальному етапі підготовки до видання. Очікуйте на передпродаж.
Аттеншн, наступної середи, 10 липня, о 13:00 тут в коментарях на ваші питання відповідатиме Павло Швед, засновник видавництва Komubook ☺️

Готуйте питання ;)
Якимось чином я пропустила цю дитячу серію, аж дивно 🤔🤔🤔. В "НК-Богдан" є ціла серія книжок «Бобо Сонько», які ростуть разом з читачем - тобто у кожній наступній книжці герой зростає й розвивається, паралельно з дитиною, яка це читає. Вийшло уже 8 книг.

Це книжечки швейцарського художника Маркуса Остервальдера.

У центрі сюжету - історії про Бобо. Це тваринка, такий собі малюк із сімейства сонь – гризунів, схожих на білок чи хом'яків.

Перша частина книжок - для 0-3 років, це книжки-картонки, які неможливо порвати, вони мають надцупкий лакований картон та заокруглені кутики.

Тут сонькові один рік, і він проживає своє немовляче життя, займаючись буденними справами однорічки. А ось він уже підріс – йому 2. Ці найперші книги, для малюків до 3 років, описують буденне життя сонька: як він прокинувся, поснідав, пішов на прогулянку - і так далі.

Трохи «старші» книжки, для дітей від 3 до 6 років, піднімають не лише «доросліші» теми, а й мають «доросліший» формат – це об'ємні книги на 32 (а потім і на 96) сторінок, ще й більшого формату.

Ці книги уже торкаються глибших тем, наприклад - оповідають якісь емоційні проблеми – сонько засмутився, чи сонько розлючений.

Серія книг про Бобо допоможе розвинути мовленнєві навички, розширити словниковий запас малюків, а також ідеально підійде для спільного читання на ніч.

Ось лінк на сайті видавництва, зверніть увагу.

пост #направахреклами
На "Сенсорі" вийшов великий текст Остапа Сливинського про Ольгу Токарчук. Він перекладав частину її книжок українською.

Це той випадок, коли авторка - одна з улюблених, але текст такий, що розумієш, що насправді нічого в її книжках не розумієш 😀

Але тексти такі дуже потрібні, бо я колись гуглила будь-які розбори книжок Токарчук українською, і майже нічого не було, в жодних форматах (

https://sensormedia.com.ua/essays/pidgledity-kriz-shparynu-opovidi-prostory-olgy-tokarchuk/
2024/10/02 10:20:38
Back to Top
HTML Embed Code: