Telegram Web Link
Анонс однієї з найскладніших та найважливіших книжок, над якими ми тільки працювали💔

Ми видаємо різні книжки: подекуди позитивні, легкі, розважальні, подекуди складні та сумні. Дуже часто видаємо книжки, які більше ніхто не видасть. І ось такий випадок, коли видаємо етапну, страшну, болючу, але необхідну попри все книжку.

👥«Наші тіла — їхнє поле бою» Крістіни Лемб

Над цією книгою ми почали працювати ще в серпні 2022 року, коли російські злочини шокували весь світ. І оскільки про них треба говорити й треба вміти це робити, потрібна книжка про попередні злочини инших диктатур, хай би якою страшною і болючою вона не була.

«Наші тіла — їхнє поле бою» стала найкращою книгою 2020 року за версією Times та Sunday Times.

Понад тридцять років Крістіна Лемб працювала в зонах бойових та воєнних дій. У своїй книзі вона дає голос жінкам та показує, що в сучасній війні армії, терористи й воєнізовані угруповання використовують зґвалтування як зброю приниження, гноблення та етнічних чисток.

Безпосередньо спілкуючись із уцілілими, Лемб пізнає страждання й хоробрість жінок на війні і зустрічається з тими, хто бореться за справедливість. Від Південно-Східної Азії, де під час Другої світової війни японці поневолили «жінок для втіхи», через геноцид у Руанді, де, за оцінками, було зґвалтовано чверть мільйона жінок, і до сучасних єзидських жінок і дітей, які стали свідками масового вбивства своїх родин, перш ніж потрапити в полон до ІДІЛ. Також Лемб розкриває неймовірні історії героїзму та опору: боснійські жінки, які вистежили понад сотню військових злочинців, бджоляр з Алеппо, що рятує єзидів, та конголезький лікар — ризикуючи власним життям, він лікував більше жертв зґвалтувань, ніж будь-хто інший.

Може, зґвалтування й давнє, наче саме війна, але це злочин, якому можна запобігти. Свідчення не гарантують, що напади не повторяться, але вже ніхто не зможе сказати, ніби світ просто не знав.

✍️Переклад Наталії Сліпенко
🖼️Оформлення Ольги Лисовської

Книжка на фінальному етапі підготовки до видання. Очікуйте на передпродаж.
Аттеншн, наступної середи, 10 липня, о 13:00 тут в коментарях на ваші питання відповідатиме Павло Швед, засновник видавництва Komubook ☺️

Готуйте питання ;)
Якимось чином я пропустила цю дитячу серію, аж дивно 🤔🤔🤔. В "НК-Богдан" є ціла серія книжок «Бобо Сонько», які ростуть разом з читачем - тобто у кожній наступній книжці герой зростає й розвивається, паралельно з дитиною, яка це читає. Вийшло уже 8 книг.

Це книжечки швейцарського художника Маркуса Остервальдера.

У центрі сюжету - історії про Бобо. Це тваринка, такий собі малюк із сімейства сонь – гризунів, схожих на білок чи хом'яків.

Перша частина книжок - для 0-3 років, це книжки-картонки, які неможливо порвати, вони мають надцупкий лакований картон та заокруглені кутики.

Тут сонькові один рік, і він проживає своє немовляче життя, займаючись буденними справами однорічки. А ось він уже підріс – йому 2. Ці найперші книги, для малюків до 3 років, описують буденне життя сонька: як він прокинувся, поснідав, пішов на прогулянку - і так далі.

Трохи «старші» книжки, для дітей від 3 до 6 років, піднімають не лише «доросліші» теми, а й мають «доросліший» формат – це об'ємні книги на 32 (а потім і на 96) сторінок, ще й більшого формату.

Ці книги уже торкаються глибших тем, наприклад - оповідають якісь емоційні проблеми – сонько засмутився, чи сонько розлючений.

Серія книг про Бобо допоможе розвинути мовленнєві навички, розширити словниковий запас малюків, а також ідеально підійде для спільного читання на ніч.

Ось лінк на сайті видавництва, зверніть увагу.

пост #направахреклами
На "Сенсорі" вийшов великий текст Остапа Сливинського про Ольгу Токарчук. Він перекладав частину її книжок українською.

Це той випадок, коли авторка - одна з улюблених, але текст такий, що розумієш, що насправді нічого в її книжках не розумієш 😀

Але тексти такі дуже потрібні, бо я колись гуглила будь-які розбори книжок Токарчук українською, і майже нічого не було, в жодних форматах (

https://sensormedia.com.ua/essays/pidgledity-kriz-shparynu-opovidi-prostory-olgy-tokarchuk/
Трохи заморочилася і зробила детальнішу статистику прочитаного за перші пів року 2024. Ось що вийшло:

Загалом прочитаних - 50.

По видавництвах:

Лабораторія - 7 книжок
РМ - 5 книжок
ВСЛ - 5 книжок
Віхола - 4 книжки
Темпора - 3 книжки
КСД - 3 книжки
Видавництво - 3 книжки
Книголав - 3 книжки
Ще одну сторінку - 2 книжки
Апріорі - 2 книжки
Км-букс - 2 книжки
Мерідіан Черновіц - 2 книжки

Всі інші видавництва - по 1 книжці, або 0.

Українських авторів - 11
Перекладних - 39

Написали чоловіки - 28
Написали жінки - 21
Написала небінарна особа - 1

Скоріше зайшли - 38
Скоріше не зайшли - 12

Найкраще з прочитаного за пів року:

1) Том Рахман “Імперфекціоністи”
2) Сельма Лагерльоф “Морбакка”
3) “Море спокою” Емілі Сент-Джон Мандел
4) “Там, де заходить сонце” Олена Пшенична;
5) Кетрін Раян Говард, "Хронометраж"
6) Арчибальд Кронін “Замок капелюшника”
7) Джо Браунінг Ро “Страшне добро”
8) Лів Стрьомквіст “Розквітає найчервоніша з троянд”
9) Тім О’браєн “Те, що вони несли”
10) Артем Чех “Пісня відкритого шляху”
11) “Великий страх у горах” Шарля Фердинанда Рамю
12) Ліса Джуелл “Ніщо з цього не правда”
13) Тара Вестовер “Освічена”
В додатку Librarius прямо на головній сторінці тепер є добірка "Непозбувний книгочитун рекомендує" ☺️

Там 20 книжок, які мені зайшли, і які є в додатку (більшість доступні за підпискою).

Інжой, весь список отут
"Ще одну сторінку" видадуть Кафку!!!!

Це буде "Зниклий безвісти".

оце кайф 🫠🫠🫠

Це його перший роман, який лишився недописаним. Ось опис з гугла:

Юний емігрант з Європи відправляється в Нью-Йорк і потрапляє в країну, де відкриваються нескінченні можливості і де водночас можна згинути безвісті. Історія пошуку кращого життя обертається самотністю і трагічним безсиллям людини в її зіткненні з абсурдністю сучасного світу.

Вийде цієї осені.
Літературні дискусії, які ми заслужили.

На вихідних таки спробую прочитати "Катананхе", переконав 😀
З'ясувалося, що Наталія Моспан вимагає 200 тисяч моральної шкоди від видавництва, головною редакторкою якого є Тетяна Стус 😀

Скрін з Читомо
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
На вихідних до доньки приїде бабуся, матиму нагоду побільше почитати, тому плани такі.

"Випадок із Рейчел" вже трохи надкусила - нагадує Саллі Руні, стиль подобається, подивимося, що там далі.

Ну і "Катананхе", бо пора дізнатися, що ж там було з оленями 😀

А у вас які плани на вихідні?

#що_читають_книгочитуни
🤔🤔🤔

(Це з "Випадок із Рейчел" Керолайн О'Доног'ю)
Максимально дивна книжка 🤔🤔🤔
🤔 Чим менше сторінок в книжці, тим краще - бо так ви зможете прочитати більше книжок за рік;
🤔 читання - як жорстке тренування, кожен ранок читайте мінімум по 30 сторінок.
🤔 примушуйте себе читати, бо інакше не вкладешся в річний план прочитаного!

... і ще кілька токсичних порад для читачів гуляють ТікТоком. В певному колі читання перетворюється на виснажливе змагання “хто більше прочитає”. Аж трохи моторошно від такого тренду.

Прочитала про це у блозі сторінка 394. Цей блог мені дуже подобається тим, як авторка заморочується над контентом. Там не просто відгуки (хоча вони теж хороші), а тренди, дослідження, новини довкола читання - якраз як я люблю.

Авторку звуть Світлана, вона живе у Великобританії і тому періодично показує в блозі британські та європейські книгарні та бібліотеки. Ось, наприклад, найбільша бібліотека Європи, а ось - бібліотека Триніті-коледжу, Дублін в стилі дарк-академія.

Авторка працює графічною дизайнеркою і відчувається, що має естетичний смак - бо фото на каналі дуже красиві.

А отут була дуже прикольна ідея поста: у вас 20-годинний переліт, і треба обрати місце в літаку поруч з різними персонажами Гаррі Поттера: які місця оберете? 😀

Ну ви зрозуміли, треба підписуватися, це класний канал, раджу: сторінка 394.

пост #направахреклами
Ви маєте бути готові до цього, якщо плануєте читати "Випадок із Рейчел". Бо я не була 🙈
2024/10/01 18:39:15
Back to Top
HTML Embed Code: