Один фотон различает деменции

На этом новой картинке дня вы видите иллюстрацию к статье, вышедшей в журнале JNNP (Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry). Исследователи из Лаборатории радиофармакологии Экспериментальной клинической исследовательской программы Шампалимо показали, что метод однофотонной эмиссионной компьютерной томографии (SPECT) с использованием радиоактивного йодсодержащего соединения [123I]FP-CIT на живом мозге позволяет различить три вида деменции. Слева направо — комбинация  SPECT-изображения и МРТ здорового контроля, болезни Альцгеймера, деменции с тельцами Леви и болезни Паркинсона.
 

Печень кальмара легла в основу препарата для лечения черепно-мозговых травм

Когда-то кальмар, точнее его гигантский аксон и гигантский синапс помогли разобраться в тонкостях передачи сигнала между нейронами. Теперь же ученые разработали новое соединение на основе полиненасыщенных жирных кислот, полученных из печени кальмара — синаптамид. Судя по исследованиям на животных, оно способствует восстановлению нейронов и подавляет воспаление после черепно-мозговых травм. Препарат в перспективе может стать лекарственным средством при терапии различных нейропатологических состояний. Работа опубликована в журнале Scientific Reports.

Читать далее

Первичная профилактика аспирином

Алгоритм применения ацетилсалициловой кислоты

Самый частый гость всех приёмных отделений:з

Как T-клетки регулируют кратковременную память

Исследования памяти — один из фронтиров нейронаук. И любой из видов памяти постоянно преподносит ученым сюрпризы. Группа исследователей из Лиссабона во главе с Мигелем Рибейро изучила, как ранее неизвестное подмножество интерлейкин-17 продуцирующих γδ-Т-клеток (гамма-дельта-Т-клеток), обитающих в менингеальных оболочках мозга, участвует в процессе формирования кратковременной памяти и регуляции синаптической пластичности. 

Авторы обнаружили, что эти клетки способствуют секреции нейротропного фактора головного мозга у мышей. Кроме того, в отсутствие интерлейкина-17 пластичность глутаматергических синапсов в CA1 извилине гиппокампа снижалась, что приводило к последующему нарушению долговременной потенциации. 

Читать далее

Реакция девушки с недавно восстановленным слухом на незнакомые звуки

Внутричерепная гипертензия. Патофизиология. Мониторинг. Лечение.
Ошоров. 2021

«Лучик» короны коронавируса вскрывает гемато-энцефалический барьер

Неврологические эффекты коронавируса, наверное, самая обсуждаемая  тема в неврологии 2020-2021 годов. Новые и новые исследования подтверждают: вирус может проникать в мозг. Но как именно он это делает? Работа, опубликованная в декабре 2020 года в журнале Neurobiology of Disease, показывает, что тот самый S-белок коронавируса, «лучик» его короны и открывает гемато-энцефалический барьер. Догадку ученых подтверждает и эксперимент.

Читать далее

​Зібрала тут неврологічний огляд. Пацієнт в 2 ночі надихнув. Захотілося обстежити всі його нервові функції 😈

Оцінка психічного стану.
Оцінюють переважно при зборі анамнезу та скарг. Передусім слід звернути увагу на мнестичні та пізнавальні функції:
«Коли сталася подія? Що трапилося?»
«Як вас звати? Де ви знаходитеся?»
Є зміни — юзай шкалу Mini-Mental (на фото).

Далі нервики 😍
І. Нюховий нерв — кожен носовий хід окремо, за допомогою склянок з ароматичною речовиною.
ІІ. Зоровий нерв — дослідження гостроти зору за допомогою діагностичних таблиць.
ІІІ. Окоруховий нерв — дослідження рухів очних яблук догори, всередину, вниз та функції аккомодації.
ІV. Блоковий нерв — дослідження рухів очних яблук вниз і вбік.
V. Трійчастий нерв або як вимучити пацієнта:
➰ дослідження чутливості почергово в кожній із зон іннервації окремих гілок трійчастого нерву.
Чутливість перевіряють на симетричних ділянках обличчя + болючость в місцях виходу гілок трійчастого нерва шляхом надавлювання пальцем в області верхньоочно­го отвору (очна гілка), нижньоочного отвору на щоці (верхньощелепна гілка), підборідно­го отвору на нижній щелепі (нижньощелепна гілка).
➰ функція жувальних м'язів (скроневих – в області скро­невих ямок, жувальних – спереду від вушних раковин).
➰ корнеальний рефлекс, що ви­никає в разі обережного дотику ваткою над райдужною оболонкою ока (подразнюється ро­гівка ока). Відповідна реакція — змикання повік.
➰ кон’юнктивальний рефлекс, що виникає в разі обережного дотику ваткою в об­ласті кон’юнктиви очного яблука. Реакція — замикання повік.
➰ надбрівний рефлекс, що вини­кає від удару молоточком по краю надбрівної дуги. Реакція — змикання повік.
➰ нижньощелепний рефлекс, який виникає від удару молоточком по підборіддю при трохи відкритому роті. У відповідь на це піднімається нижня щелепа (назвемо це рефлексом кусь 😁).
VI. Відвідний нерв — дослідження рухів очних яблук назовні.
VII. Лицевий нерв — симетричність лобових і носо­губних складок, симетричність очних щілин. Перевірка — губи хо­ботком, свист та оскал зубів. Ви­значають особливості сльозо-­ і слиновиділення (вологість або сухість слизових оболонок очей і ротової порожнини), смакову чутливість на передніх 2/3 язика.

VIII. Вестибулярно-слуховий нерв:
Слух — для кожного вуха окремо. Обстежуваного просять закрити очі й пошепки на відстані вимовляють окремі слова або фрази. Встановлюють максимальну відстань, коли сприймаються пра­вильно. Слух вважають нормальним, якщо шепітна мова сприймається з відстані 5 м.
Вестибулярна функція — чи немає запаморо­чення, ністагму, порушень координації рухів. Запаморочення може виникати нападоподібно, посилюватися при погляді вгору та різких по­воротів голови.

IX. Язиково-глотковий нерв і Х. Блукаючий нерв — дослідження фонаці, глотання та смаку на задній третині язика:
➿ функція м’язів глотки: утруднення ковтання, затікання їжі в порожнину носа.
➿ глотковий рефлекс — дотик шпателем або ложечкою до задньої стінки зіва. Відповідь — ковтальні або блювотні рухи.
➿ піднебінний рефлекс — подразнення м’якого піднебіння. Для цього дотикаються шпателем або ложечкою до м’якого піднебіння. У відповідь на це піднімаються м’яке підне­біння і язичок.
➿ функцію привушної слинної залози встановлюють за станом слизових оболонок (су­хість слизових оболонок або, навпаки, сли­нотеча).
➿ звучання голосу — захриплість, відтінок гугнявості, зниженням звучності голосу (гіпо­- або афонією).

XI. Додатковий нерв — дослідження поворотів голови в сторони та здатність підвести плечі.
Також функції груднино­ключично­соскоподібного м’яза — нахил і поворот голови; тра­пецієподібного м’яза, що забезпечує піднімання плеча та лопатки вгору (знизування плечима, відтягування плечового поясу назад і приве­дення лопатки до хребта).

ХІІ. Під’язиковий нерв — положення язика в порожнині рота та в разі висовування (язик по середній лінії або зсунутий у бік), рухливість і тонус м’язів язика.

Все? Ніт. Далі буде 😛

Внутримозговое кровоизлияние
⠀
Причиной кровоизлияния в головной мозг чаще всего является гипертоническая болезнь.