Telegram Web Link
Зрозуміло, що на даний момент ми багато чого не знаємо про замах на Трампа. Чекаємо на додаткову інформацію. Тому просто скажу зовнішнє політтехнологічне спостереження щодо ситуації з Трампом на тлі конспірологічних ідей про те, що це інсценування його ж штабу.

А навіщо?
Трамп і так зараз знаходився на виграшній прямій, його рейтинги зростали. На відміну від чинного президента. І Трампу в такій кон'юнктурі не було особливого політтехнологічного резону робити подібні речі. Тому що якщо це все розкриється - а розслідування буде серйозним - то це йому коштуватиме президентства. На кону занадто багато. Тож, виходячи з логіки виборчої гонки, не бачу аргументів на користь конспірології з інсценуванням. Здоров'я усім кандидатам !
/

It is clear that at the moment we do not know much about the attempt on Trump's life. We are waiting for additional information. Therefore, I will just provide an external political-technological observation regarding the situation with Trump against the backdrop of conspiracy theories suggesting that this is staged by his own campaign.

But why?
Trump was already on a winning streak, his ratings were rising, unlike the current president. In such a situation, Trump had no particular political-technological reason to do such things. Because if it all gets exposed—and the investigation will be serious—it will cost him the presidency. There is too much at stake. So, based on the logic of the election race, I see no arguments in favor of a conspiracy involving staging. Health to all candidates!
"Мають бути" і "будуть" - це далеко не одне і те саме

А точніше - в сучасній міжнародній реальності дуже і дуже різні опції. Бачили це вже не раз.


/
"Should be" and "will be" are far from the same thing.

More precisely, in the current international reality, these are very, very different options. We have seen this more than once.
Подивився фільм "Елегія Хіллбіллі" (2020) по книзі Джея Вейнса, можливого майбутнього віце-президента США. Фільм і книга про американську мрію та те, що це таке на сучасному етапі. Відповідь республіканців. Але щоб детально не обговорювати сюжет, хочу сказати, що вона начебто претендує на автобіографічність і показує, як американець з найнижчих шарів, з робітничого класу – сам Вейнс – піднімається нагору і з якими труднощами він стикається в сучасному американському суспільстві. Які є проблеми, як працюють різні соціальні служби. Мені здалося цікавим кілька цитат з цієї книги та фільму:

"Минуле визначає те, якими ми є, але воно не визначає, якими ми можемо стати". Це важлива цитата не тільки для США, я думаю, і для України також. Далі – "Кожен повинен мати шанс" і "Жителі пагорбів поважають усіх своїх мертвих".

/
I watched the film "Hillbilly Elegy" (2020) by J.D. Vance, a potential future Vice President of the United States. The film and his book are about the American Dream and what it means in the modern era. It is a response from the Republicans. However, without discussing the plot in detail, I want to mention that it claims to be autobiographical and shows how an American from the lowest social strata, from the working class—Vance himself—rises to the top and the difficulties he faces in contemporary American society. It highlights the problems and how various social services work. I found a few quotes from the book and film to be particularly interesting:

"The past determines who we are, but it does not determine who we can become." This is an important quote not only for the USA but also, I think, for Ukraine. Additionally, "Everyone should have a chance" and "Hill people honor all their dead."
Коли я чую, що постмодернізм давно закінчився, та й не прижився в Україні, я постійно згадую, наскільки у нас поширилися, навіть у звичайному слововживанні, ключові постмодерністські поняття - дискурс, наративи. І дня не проходить щоб їх не використали будь хто і в будь якій ситуації. Але за цим якось забувається, інша важлива, якщо не найважливіша частина його філософської програми - стан посмодернізму означає, що ніхто не володіє істиною, вона не універсальна, а відносна,
немає ієрархій знання, правильне і неправильне може бути лише для вас і дуже локально. І головну - тоталітарну - загрозу - з точки зору посмодернізму - становлять ті, хто претендує на володіння істиною в останній інстанції (неважливо чим вони прикриваються - релігією, наукою, ринком чи як тепер модно big data чи так званою дата журналістикою, ха ха тощо). Саме ці люди з такими претензіями є прихильниками тоталітаризму - якого посмодерн закликає позбутися. Адже вони нав'язують - що у них є Головний тотальний істиний наратив, що вони знають як жити усім, і що є правильно і не правильно.. Хоча це історія просто про бажання тотальної і безконтрольної влади з їх боку, яка ховається під якусь неоголошену програму і маніпуляції на поверхні. І не більше. Тож проект Посмодерну у нас точно не закінчився, він ще не реалізований, не промислений і на половину. А ми живемо в постмодерністському світі, так. Якщо таке універсальне визначення може тут бути використане)
/

When I hear that postmodernism has long ended and didn't take root in Ukraine, I always remember how widely key postmodern concepts—discourse, narratives—have spread in our everyday language. Not a day goes by without someone using them in any situation. But in this, another important, if not the most important, part of its philosophical program is somehow forgotten—the state of postmodernism means that no one possesses the truth, it is not universal but relative, there are no hierarchies of knowledge, right and wrong can only be for you and very locally. And the main—totalitarian—threat—from the perspective of postmodernism—is posed by those who claim to possess the ultimate truth (regardless of what they use as a cover—religion, science, the market, or as is now fashionable, big data or so-called data journalism, ha ha, etc.). It is precisely these people with such claims who are supporters of totalitarianism, which postmodernism calls to get rid of. After all, they impose that they have the main total, true narrative, that they know how everyone should live, and what is right and wrong. Although this is simply a story about their desire for total and uncontrolled power, which is hidden under some undeclared program and surface manipulations. And nothing more. So the project of postmodernism in our country is definitely not over, it is not yet realized, not even halfway thought out. And we live in a postmodern world, yes. If such a universal definition can be used here.

#Postmodernism #Philosophy #Discourse #Narratives #Truth #Ukraine #Knowledge #Relativity #ModernThought
Почесний громадянин Києва, Одеси, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка - Боріс Джонсон написав колонку як закінчити війну. Там і про Крим і багато усього іншого в стилі Realpolitik.
Покликання у коментарі, але подумайте перш ніж читати.
Це може зруйнувати ваші уявлення про Боріса Джонсона.
І коли ж він говорив правду- зараз чи тоді ? У нього змінились погляди ? Багато складних епістомологічних питань.

https://www.dailymail.co.uk/news/article-13652007/BORIS-JOHNSON-convinced-Trump-strength-bravery-save-Ukraine-end-appalling-war.html
Очікувано дотисли спонсори та однопартійці. Не сенсація /

As expected, sponsors and party members applied pressure. Not a sensation.
Байден висунув Харріс, а от Демократична партія на конвенті в Чикаго візьме і обере іншого кандидата. Дуже можливий сценарій.

/
Biden nominated Harris, but the Democratic Party might end up choosing another candidate at the convention in Chicago. This is a very possible scenario.
2024/11/15 11:30:01
Back to Top
HTML Embed Code: