Стосовно масованих ракетних обстрілів прифронтової зони.

Мене будуть вважати божевільним, але озвучу свою думку, що нам треба будувати підземні міста для військової інфраструктури. Монотонно, поступово. Але будувати.

Особливо це стосується тилу в 30-50 кілометрів від лінії фронту.

Розміщення резервного особового складу, робота складів, кадрів, харчувальні, навчальні зали, групи персоналу - усі військові у тилу мають бути та працювати тільки під землею.

Та, і можливо, не тільки в прифронтових зонах, а і по всій країні також. Про поверхи, окремі будинки, відкритий простір - треба забути.

Зараз орки гатять ракетами по декілька разів на день по тилу у Донецькій області цілячись саме в логістичні тилові пункти. Щоб ускладнити нашу логістику напрямок Авдіївки. Військового успіху ворог не має. Влучають по цивільному населенню… Але гатять по декілька разів на день.

Напрямок Донеччини має переваги тим, що тут вулика кількість промислових об’єктів і підвалів, але якісно розмістити особові склади військових все одно важко.

На сході є вигідні локації - куди ракетам влучити просто неможливо. За пагорбами, териконами, кар’єрними насипами. Там і треба будувати інфраструктуру для військових. І це реально.

Один з ізраїльських командувачів зізнавався, що для них викликають величезні складнощі саме підземні сховища у Палестинців. Зрозуміти, що де знаходиться і як все це функціонує дуже важко. Що готує ворог, де зберігає зброю, де збирається для злагодженості.

Скільки у ворога ракет ще - ніхто не знає. І скільки вони будуть бити по тилових пунктах, теж.

Якісні та міцні укріп райони на передовій і глибока інфраструктура у тилу в 50 кілометровій зоні від фронту - це основа основ, стійкості. Скільки б у ворога не було ракет, шахедів та іншого зла, що вбиває - на поле бою , це ніяк не впливатиме.

Є одна історія, про одного діючого депутата. Історія - Реальна, невигадана, - відбулась вона восени минулого року.

Прізвище депутата не скажу, можливо ви і самі здогадаєтесь - хто це. (Депутат відомий).

Історію зрозуміють лише військові та волонтери. Але я все одно роскажу всім.

**


Приїзджає депутат в одну з бригад і питає хлопців, - що вам привезти?

Ті кажуть - нам потрібно штук 5 Мавіків та 5 Матрасів.

Депутат усе зрозумів і приїхав з допомогою через пару тижнів.

Повернувся і радісно каже, «хлопці, з мавіками зараз проблема - ось вам один! а з матрасами взагалі без проблем, - повний бусик привіз. Там і надувні і утеплені назиму. Вигружайте! 😂😂

А ось цей Сонцепьок сьогодні вразили під Авдіївкою. Його мав вразити наш підрозділ - група «Muramasa”. Хлопці полювали, але не встигли. Вже казав - це: дуже круто коли між підрозділами є така конкуренція, хто перший вразить ціль. Інколи по цілі прилітає одразу декілтка дронів з підрозділів різних бригад. Але ми радіємо, навіть коли перші не ми. Хач ми і конкуренти за цілі, але в першу чергу ми побратими, які роблять одну справу. Ну і як бачите дрони непогано літають навіть при температурі мінус 15.

Мене зараз тішать деякі позитивні тенденції.

Перше-моральний дух в підрозділах уданих БПЛА на найвищому рівні. Це ті хлопці, які палять техніку, можуть наочно побачити свої результати,-це додає суттєвої мотивації. Результати своєї роботи ми можемо відправити друзям,як свідчення,що фронті ми були не дарма. Я і сам,коли зустрічаюсь з кимось у тилу із задоволенням відкриваю телефон з відео і фото,і починаю у деталях все розповідати. Підрозділ БПЛА занурений у глибоку інтелектуальну роботу та і відверто - в наших ротах є більші можливості відновлюватись,ніж у піхотинців, що дає стабільний емоційний стан.

Другий момент - це те, що 2023 рік став роком технологічних проривів. У бригад з’явились власні лабораторії, власні тактики застосовування БПЛА,ми самі виготовляємо антени, деякі розроблять власні системи РЕБ. Ми мріємо, і на повному серйозі, з аргументами сперечаємось, як в теорії застосувати дрон,щоб збити ворожий літак. Врешті-ці дискусії і практика, приведуть до практичних рішень. Хтось таки це зробить першим.

Коли на полі бою знаходиться «смачна» ціль, між підрозділами є запеклі перегони,хто ж таки вразить її першим.І круто, коли по ворожому танку в одну хвилину прилітає одразу три дрони від різних підрозділів.
Потім правда є суперечки,на кого все таки, це враження записувати. Але то вже другорядне, нас це суттєво не бентежить.


Усі ці досягнення звичайно, скоріше, всупереч обставинам. Просто війна і бідність змусила усіх бути творчими, щось вигадувати, врешті - просто починати вчити фізику за 8 клас.

Без жартів, один із наших командирів відділення майже кожен день відкриває лекції для дітей по фізиці, щоб краще розуміти, як функціонує радіо хвиля.
Потім Паха екзаменує і нас, задаючи, по ходу роботи, різні питання.

Усе це говорить, що десятки тисяч військовослужбовців понесуть цей досвід далі - вчити інших, масштабувати виробництва, відкривати нові, можливо такі які будуть конкурентними у світі.

Це так вам пару слів, щоб бачили круті позитивні тенденції, а не концентрувались виключно на зраді.

Ми довго боялись того, а як будуть працювати дрони і техніка під них при температурі - 15.

Чекали - готували спеціальні сумки для батарей і дронів. Обмотували батареї фольгою, купували спеціальні рукавиці для керування.

Виявилось не дарма. Техніка працює, хоч і з купою нюансів і проблем.

Коротше, враження БМП і не тільки під Авдіївкою - нижче.

Робота групи «Мурамаса» підтримати можна за реквізитами.

4441114419936644

А це так працює по окопам ворога один з наших нових взводів в одному з батальонів.

Є речі, які хлопці будуть виправляти. Але головне, що їхні перші пташки - полетіли!!
Кожен підрозділ починав з банальних польотів. Вигравав лише той, хто вчився, виправляв помилки і не ломався під впливом проблем.

Далі ми з ними будемо пропрацьовувати більш глибокі операціі. Звіти згодом.

Побажайте хлопцям удачі!

Основна битва у 2024 році буде в кімнатах інженерів і виробників ударних дронів. Тренди, куди рухається галузь БПЛА і, де ми маємо переграти ворога:

Перше. Це нічні та тепловійзійні камери на ударних дронах fpv. В кого їх буде більше і хто створить кращу якість їх використання у ночі - той і отримає перевагу.
Основний двіж у орків вночі: ротації піхоти, пересування техніки, підвіз БК.
Вночі ворог почувається більш комфортно.
Головна наша задача сковати ворога, у другу половину дня.

Вже зараз деякі українські підрозділи працюють на нічних камерах. Ми також готуємось до проведення операцій вночі. Але нічні камери на fpv вже використовує і ворог.
Хто першим масштабно використає нічну високоточну зброю - той і отримає суттєву перевагу.

Друге - це самонаведення дрона по цілі, де дрон вражає ціль за рахунок автонаведення.
Зараз ряд виробників вже тестує подібну систему, ми подібне, ще не тестували, але я думаю перші дрони fpv з автоматичним наведенням будуть на полі бою вже на весні.

Третє - це рої дронів.

По факту, воно інколи так і є. Коли з’являється ціль - з різних напрямків вилітають дрони, і екіпажі між собою конкурують хто вразить першим.
Але будуть і такі рішення, де один підрозділ буде застосовувати одразу рой дронів - 6-8 одиниць. Причому виносити їх зможе інший Велики дрон «мама», що випустить «діток» в бій і повернеться за іншими дітками, поки малеча буде палити орків.

Четверте - це захищений зв’язок.

Головні шахи на полі бою відбуваються як раз зі зв’язком. Ворожий РЕБ намагається подавити наші дрони. Перевагу отримає той, хто зможе зробити рішення із конектом, який не подавить ворожий реб.

Той, хто реалізує ці ідеї і отримає краще і ефективніше застосування уданих БПЛА. Але, є супер важливий нюанс ! як показує практика, головний успіх - не в технологічних рішеннях, а у вмінні масово і швидко виробляти найкращі продукти.

Якщо креатив, розум і експеременти - це наша перевага. То масованість застосування - перевага ворога. Вони крадуть в нас ідеї і ставлять їх на потік.

В історії не мало прикладів, коли той, хто виробив цікаве рішення першим, програє тому, хто зміг поставити це рішення на конвєєр.

В чому, до речі, і феномен Китаю.
Що китайці винайшли першими? - відеокамери, телевізори, дрони чи електромобілі, - напевно ніщо. Але лідери за виробництвом, майже кодної одиниці техніки зараз - це Китай.

Тому наша головна задача, бути готовими миттєво ставити на масові виробництва усі технологічні рішення.

Саме за це на фронті ми і переживаємо. Щоб ми не програли війни в інженерних кімнатах і не проспали мить, коли державі терміново треба приймати рішення, щодо закупівель кращих технологій у наших виробників.

А оце я б назвав - «вищій пілотаж».

за пультом працював наш «Бумер».

Орки заховали техніку у дворі села. Скоріше за усе то була МТЛБ.

Техніка з усіх боків захищена від влучання дрона. Будинки, гілки дерев (які до речі, важко оператору помітити, бо з’являються у видимості вони вже перед екраном - і дрон детонує, або втрачає управління).

Бумер, вийшов на ціль без метушні дуже повільно облетів гілки і будинок і потрапив у ціль.

ТОП!

Будь якому виду артилерії було б дуже важко потрапити у ціль. Особливо з першого разу.

Але це зміг зробити уданий fpv дрон.

Важливо! Зверніть увагу!

Сучасна війна - це шалена динаміка. В тому числі, і в технологіях, і забезпеченні.

Що вчора не було актуальним, - сьогодні стає життєво-необхідним.

Пів року тому я писав, що на передовій ми усі будемо їздити замотані в сітки від ворожих fpv дронів.
Я розумів тенденцію, хоча тоді застосування дронів, ще не було таким масовим.

З’явилось відео (воно нижче), де їдуть хлопці у пікапі.
Один з них в багажнику намагається на ходу автоматною стрільбою з автомату відбитись від fpv дронів, що їх атакують.
Виглядає усе це, як у комп’ютерній грі.
Тільки усе по справжньому. І на терезах - життя усієї групи.

До речі, зверніть увагу на період доби - скоріш за все, це вечір. І ворожий дрон був зі спеціальною світо-чутливою камерою. А сніг ще і допомогав оператору дрона зробити фон більш світлим і сприятливим для враження цілі.

Доречі, застосування ударних fpv дронів з «нічними» камерами, зараз вже дуже розповсюджене, особливо на Авдіївському напрямку.

Тим хлопцям пощастило, дрони влучили поряд і не потрапили у авто.
Але в повітрі, в цю секунду на фронті літає сотні ворожих fpv дронів.

І питання, як уберегти себе, під час пересувань від fpv дрона стає вкрай актуальним.

Тому серед забезпечення армії, вже кожне (!) авто передової треба обладнувати засобами РЕБ.
Їх потужність буде не висока, але за рахунок динаміки руху авто, такий РЕБ має давити чи хоча б ускладнювати телеметрію дрону.

Раніше екіпажі пересуваючись в авто на передовій почувались умовно більш-менш захищено. Усі опасались лише протитанкових-керованих ракет. Жоден мінометний розрахунок, чи танк не потрапить у рухому ціль на відстані кілометрів.
Єдине, що треба було враховувати - це щоб раптово не потрапити під обстріли, де може посікти уламками.

Зараз (в ці місяці) ситуація на полі бою змінюються. Тисячі авто, що мотаються туди-сюди проводячи щоденні ротації, евакуації, підвози БК тощо, стають усе більш вразливішими.

І говорю я це, не просто як військовий, а як боєць підрозділу, де ми самі чергуємо, щоб вразити рухому ціль ворога, з особовим складом аналізуючи ворожу трасу, яка ще пів року тому, вважалась глибоким тилом.

Тому вжиття термінових заходів з забезпеченням автомобільних систем РЕБ - вкрай важливо!
Щоб ми не проґавили фактори, які суттєво впливають на хід війни вже сьогодні і виходять з шаблонів старих військових доктрин.

Настає нагальне питання локалізації нашого українського виробництва комплектуючих до fpv дронів.
Щоб комплектуючі вироблялись в Україні.
Це питання було завжди, але зараз стало прям дуже актуальним.

Можна поставити амбітну мету у виробництві, але відсутність одного чи двох важливих елементів до дрону поставить увесь процес на «стоп».

Наразі у світі є нехватка ряду приймачів до fpv дронів.
До того ж в тотальному дефіциті нічні камери.

Потрібно сформувати план дій з пільгами, кредитами та іншими стимулами для наших виробників, щоб налагодити вітчизняне виробництво без залежності від інших країн.

І це питання не скільки розвитку економіки - скільки нашого з вами виживання.

Ці кадри вражень fpv дронами зроблені під Донецьком. Там полетів ще один наш 104 бат 109 бригади.

Літати хлопці почати не так давно, але результати дуже непогані: легко залітають у вікна, входи у бліндажі. Корочше, використовують FPV за призначенням, як високоточний засіб.

Особливо радує, як вони знищили ПТРК, який сковував переміщення підрозділів. Бахнути у таку дірочку «Фагот» - це круто! Одразу видно, багато працювали на симуляторі.

Результати дивіться.

Добре було б відмінити носіння військової форми у найближчому тилу. А можливо і взагалі заборонити, якщо форма не є прямою необхідністю для виконання функції військового.

Я переконаний на 100%, що основне джерело надходження розвід інформації у орків в тилу - це агентурна мережа. Їздить якийсь дід на велосипеді туди - сюди (це не вигадка), усе зрисовує, що побачив, куди хто заходить у військовій формі, куди що заїжджає - потім цей «дід» передає данні ворогу - усе, що бачив.

З часом ми дивуємось, чому ракета прилітала у приміщення четвертий раз підряд, де нікого немає. Та от тому, що дід так передав інформацію. Побачив десь поряд якихось людей у формі, (яких зараз на сході кожен третій) , і щось йому щось здалось.

Військових в 30-кілометровій зоні звичайно дуже багато.
А скільки таких агентів, що просто ходять і фіксують інформацію.

Якось у одному з тилових міст після приїзду з передка ми сиділи на багажнику з хлопцями і ретельно роздивлялись відео наших робіт.

Раптом, підійшов який мужик в якихось башмаках і в Бушлаті.
⁃ «шо хлопці як справи? ви з роботи?».
Я подумав, що це якийсь сторож. І кажу йому.
⁃ «мужик йди, не заважай».
І раптом цей «сторож» почав сипати словами, як глибокий чувак у темі дронів. Я подивився на нього і трохи прозрів…
В мене був десонас - щось не те.

Корочше, виявилось, що це один з командирів спец підрозділу СБУ. І працює його група по Авдіївському напрямку.
А одягнений в бушлат він був, щоб не палитись у місті, що він військовий.
І правда - навіщо це комусь потрібно знати.

Тому, задача військових командирів в тилу, скрізь перевдягнути особовий склад в трєніки, бушлати, джинси. Щоб жоден місцевий не розумів - це шахтарі йдуть чи військові.

Про мобілізацію усім чоловікам. Декілька розгорнутих порад.

На початку війни мені активно почали потрапляти у ютубі рекомендації Джахара Дудаєва, який передбачав війну Росії проти України майже 30 років назад.

«За Крым еще будет бойня»,

«Украина еще схлестнутся с Россией на непримиримых».
Зараз його інтерв’ю набрали мільони переглядів.

Звідки він це все знав? Бо, відчував. Так наш організм влаштований, що на фронті під стресом відчувається усе по іншому. Інтуїція працює інакше. Ніби у мозоку відкривається портал.

А головне, Дудаєв - відчував ворога. Це окрема якість на війні. Ти можеш орка і не побачити ніколи, але ти відчуваєш його суть, передбачаєш поведінку, прораховуєш його характер та закономірності.

Ось чому, часто ви можете почути від наших військових: «…воювати будуть усі», скільтки хто б нам не говорив про 2-3 тижні, - на фронті ти бачиш усе як є - і розумієш, що битись треба бути довго.

Повторю це ще раз - битись нам доведеться довго!

Коли я вирішив їхати на фронт, почав обдзвонювати знайомих командирів, або тих кого мені радили. Усі почувши моє бажання, задавали одне і те саме питання - «а що ти вмієш? Чим ти можеш бути тут корисним?».

Так ось, основна порада в тому, що кожному чоловіку, а можливо і жінці - треба готуватись бути корисним (!) військовим.

Є у військовому квитку така штука як ВОС, «військово-облікова спеціальність», загляньте туди подивіться, який він у вас. Може ви і здивуєтесь, що маєте спеціальність - «диспечер аеростатів».

І підготовка полягає у тому, щоб коли прийде ваш час, одягнути піксель - мати конкретну відповідь, підкріплену знаннями та вміннями, «чим я можу бути корисним військовій частині».

Ще додам, що більшість добровольців йшла у ті підрозділи, де були друзі чи знайомі. Армія і тримаєтся на братерстві. Велика вдача знайти на службі своїх - бо їхні обличчя доведеться бачитись кожен день і ніч, спати поряд, довіряти, сваритись та пробачати.

Хто- зна, можливо таки комусь знадобляться мої нотатки.

Обіцяли - тримайте!

Як вам?

Останній час стільки різноманітних задач, що просто нема коли монтувати відео і викладати результати нашої роботи.

Ось тут враження усього, що тільки можна. Хіба немає «Сонцепьоку».

Але вже і за наступним полюємо✌️

Відпрацювали тут прям дуже багато цілей.
До речі, дронами, які нам надіслав Сергій Стерненко, буквально тиждень тому.

Я казав хлопцям, коли приймав дрони - довго чекати на відео звіт не доведеться. Так що дуже чекаємо на нові подарунки. Особливо ті, що працюють у ночі.

Результати - нижче.

Підтримати

4441114419936644