​Екоінспекторами Центрального округу ДЕІ було зафіксовано черговий факт браконьєрства у Черкаській області (Канівський природний заповідник). Інспектор з охорони природно-заповідного фонду незаконно ловив рибу за допомогою електровудки і рибальських сіток. Вилучено 288,6 кг риби. Більшість – карась, лящ, окунь. Збитки, завдані довкіллю – майже 20 тисяч грн.

⚡️Уряд ухвалив рішення про послаблення карантинних обмежень з 11 травня. Так, будуть відкриті:

▪️парки, сквери, зони відпочинку;
▪️салони краси, перукарні;
▪️оптова і роздрібна торгівля непродовольчими товарами, окрім зон розваг та харчування, дитячих зон в ТРЦ;
▪️заклади громадського харчування на виніс;
▪️літні майданчики кафе та ресторанів просто неба в закладах, зареєстрованих як оператори потужності;
▪️музеї, бібліотеки;
▪️тренування в командних видах спорту для професійних команд на закритих базах;
▪️сервіс побутової техніки;
▪️стоматологи, аудитори, адвокати, нотаріуси тощо.

Детальний список буде опублікований протягом двох днів.

‼️Водночас решта обмежень продовжені до 22 травня.

На Тилігульский лиман, що на Миколаївщині, прилетіли рожеві фламінго. Працівникам парку вдалося зафіксувати 5 особин. Це перша зустріч цієї рідкісної птиці на Тилігулі.

Чи сталося це через карантинне покращення стану довкілля, чи все ж таки зміни клімату цьому посприяли - це вже нехай вирішать наукові дослідження. А поки давайте просто будемо насолоджуватися красою рідкісних птахів.

​Ось таких рятівників в обличчі волинських екоінспекторів зустріли маленькі лебедята, які заплуталися в незаконно розставлених браконьєрами сітках. Так, виявляється, браконьєри не лише порушують головний період у риби, а й наражають на небезпеку представників усього тваринного світу.

​30 квітня було встановлено факт забруднення внутрішніх морських вод України. Внаслідок аварії стався скид із судна «STAVANGER» (прапор TUVALU) пальмової олії. Сталося це у морському порту «Південний». Державна екологічна інспекція здійснила розрахунок збитків, нанесених державі відповідно до «Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів, територіальних та внутрішніх морських вод України».

За інформацією АМПУ, кількість забруднюючих речовин, скинутих у водне середовище, складає 8437 кг. Відповідно, сума збитків складає 2 416 557 доларів США. Майже два з половиною мільйони доларів - це значний розмір штрафу і ми розуміємо, що його будуть намагатись оскаржувати. Але закон є закон, і ми маємо виставляти претензію відповідно до обсягів забруднення. Позитивним фактом є те, що це страховий випадок, отже компенсація може лягти не тільки на власника.

Відповідно до порядку, було прийнято рішення затримати судно поки власник не відшкодує нанесені збитки. Ця ситуація не може залишатися без справедливої реакції. Про подальшу ситуацію буду вас інформувати. Окремо хотів би наголосити, що тяжких наслідків для довкілля вдалося уникнути, більшість робіт по ліквідації наслідків розливу вже завершено.

Інспекторами ДЕІ у Вінницькій області виявлено незаконний піщаний кар’єр, розташований на землях сільськогосподарського призначення на території Дерешівської сільської ради. В кар’єрі здійснювалось видобування піску та навантаження його екскаватором на вантажні автомобілі.

Після виклику поліції та встановлення осіб, причетних до вчинення даного правопорушення, на водія екскаватора було складено адмінпротокол.
Шкода, завдана довкіллю встановлюється.

Ось такі дрони ми будемо використовувати в роботі Екоінспекції, адже за технологіями - майбутнє.

https://youtu.be/_QLCK9a43cY

Ці півроку ми працювали над тим, щоб Екоінспекція запрацювала як годинник, щоб цей орган заслужив повагу в очах громадян. Проте, ми не можемо мовчати про ряд проблем, з якими нам довелося зіштовхнутися. Вирішення деяких з них залежить не лише від нас, оскільки це за межами компетенцій інспекції.

У цій статті описані кроки, які потрібно робити вже зараз, увімкнувши «турборежим». Якщо ж продовжувати їх ігнорувати, ми зіштовхнемося ще з однією дуже серйозною кризою, що, як і коронавірус, зачепить кожного. Адже криза довкілля — це набагато страшніше, від неї вакцини не буде, й самоізоляція тут не допоможе. Про це варто подумати вже сьогодні.

https://m.zn.ua/ECOLOGY/sohranit-okruzhayuschuyu-sredu-plan-deystviy-353485_.html

Про нашу маленьку перемогу.

Коли я почав працювати у ДЕІ, одним з першочергових моїх завдань стало відновлення методики по нарахуванню збитків за забруднення атмосферного повітря. Вона була скасована адмін. суд. ще у 2018 році.

І чесно кажучи, я навіть не уявляв як це зробити... Наукові дослідження, складні формули, обґрунтування збитків, купа погоджень і надпотужне лоббі від забруднювачів, які й домоглися її скасування. І це лише частина проблем. Але і працювати без цієї методики просто неможливо.

Вона потрібна для розрахунку збитків завданої шкоди, і саме вона легітимізує ці цифри у суді. Навіть якщо ми чітко бачили і знали, що певне підприємство забруднює повітря тонами шкідливих речовин - оштрафувати ми його не могли, бо без обгрунтування завданої шкоди; ця справа розлетілась би у суді.

Вчора методика була зареєстрована Мін’юстом! Це означає, що у нас є легальний інструмент карати порушників забрудення повітря і стягувати в суді збитки, які вони нанесли довкіллю. Дякую усій команді Екоінспекції, яка боролась за неї у бюрократичних битвах. І з рештою досягла свого.

Я, напевно, колись напишу мемуари щодо цієї ситуації. Чого тільки не було - наради, обговорення, зустрічі, інтерв’ю, сварки, істерики та штучні перепони. Але найголовніше - це результат! Боротьба за чисте повітря набуває нових можливостей та завдань!

Більшість людей у світі вважає, що зміни клімату – це настільки ж серйозно, як і коронавірус. Соціологічні опитування тому підтвердження.

Нелегальні полігони та купи сміття в найнеочікуваніших місцях - українські реалії. Минулого року ДЕІ здійснила 21 тисячу перевірок щодо засмічення земельних ресурсів, збитки за яке склали більше мільярда гривень.

Цю ситуацію треба вирішувати, прикладів, як це робити, — безліч, і не треба нічого вигадувати. Закон про відходи має запустити ринок, щоб за сміття як за ресурс почали змагатися переробники. Тоді воно зникне з вулиць і зі звалищ. Це варто зробити якомога швидше.

https://censor.net.ua/ua/news/3194340/krayina_tone_v_smitti_za_rik_zbytky_vid_zasmichen_perevyschyly_milyard_gryven_firsov

Масштабні пожежі, засуха, спад ґрунтових вод, пилові бурі, смог у столиці — ці проблеми стають дедалі відчутнішими для нас. Це вже не теоретичні наукові дослідження або прогнозування, це вже наша нова реальність. І, можливо, — тільки початок. Чи готові ми? І чи є якісь адекватні й ефективні рішення? Точної відповіді не має ніхто, але це не привід нічого не робити. Навпаки, саме тепер варто починати пристосовуватися до нових умов. 

https://www.unian.ua/ecology/firsov-poradiv-vklyuchiti-turborezhim-dlya-virishennya-problem-ekologiji-v-ukrajini-10989899.html