Дочитала пʼяту книгу і сиджу така 🗿
Роберто Річчі «Червоний Арлекін»
Перші три частині мені в принципі подобались - трохи антиутопічний світ з чітким поділом на кольори, герой, що вирішує зламати встановлений порядок та по ходу отримує якісь пригоди: десь просто подорожує, дізнається щось нове, знаходить друзів та кохання.
Звісно не розмах епічного фентезі, але це мало потенціал на доволі просту, проте цікаву історію для відпочинку.
На четвертій книзі я не зрозуміла чи це я втомилась від серії, чи все ж таки автор. І справа не в тому, що прописано все доволі поверхнево, подача була дуже спрощена з самого початку, а в тому що тут прям весь набір стандартних поворотів і дурних рішень.
Пʼята підтвердила, що мабуть таки втомився автор, бо вона виявилась чимось на кшталт пріквелу.
Ні, події починаються рівно з того місця де закінчується четверта книга. Але потім йде оповідь про справи минулих літ і хоча вони нам додатково відкривають деякі мотиви, але чи потрібно це було розтягувати на цілу книгу? Навряд.
А ще на останніх сторінках пʼятої частини вас чекає сюрприз! В серії має бути ШОСТА фінальна книга.
Я взагалі була впевнена, що це серія з пʼяти книг і раділа, що нарешті є завершена історія яку можна читати всю одразу.
На Goodreads вказано 5 частин, остання з яких видана ще в 2017, ніяких згадок про шостий том нема - висновок напрошувався сам.
Враховуючи, що новин про шосту книгу нуль, та що там новин, навіть просто згадки про її потенційне існування на сторінці автора відсутні - маю погане передчуття, що пану Річчі стало просто лінь все це завершувати.
Тому майте на увазі, що серія не дописана.
#відгук | 🐉 Книжковий Дракон
Роберто Річчі «Червоний Арлекін»
Перші три частині мені в принципі подобались - трохи антиутопічний світ з чітким поділом на кольори, герой, що вирішує зламати встановлений порядок та по ходу отримує якісь пригоди: десь просто подорожує, дізнається щось нове, знаходить друзів та кохання.
Звісно не розмах епічного фентезі, але це мало потенціал на доволі просту, проте цікаву історію для відпочинку.
На четвертій книзі я не зрозуміла чи це я втомилась від серії, чи все ж таки автор. І справа не в тому, що прописано все доволі поверхнево, подача була дуже спрощена з самого початку, а в тому що тут прям весь набір стандартних поворотів і дурних рішень.
Пʼята підтвердила, що мабуть таки втомився автор, бо вона виявилась чимось на кшталт пріквелу.
Ні, події починаються рівно з того місця де закінчується четверта книга. Але потім йде оповідь про справи минулих літ і хоча вони нам додатково відкривають деякі мотиви, але чи потрібно це було розтягувати на цілу книгу? Навряд.
А ще на останніх сторінках пʼятої частини вас чекає сюрприз! В серії має бути ШОСТА фінальна книга.
Я взагалі була впевнена, що це серія з пʼяти книг і раділа, що нарешті є завершена історія яку можна читати всю одразу.
На Goodreads вказано 5 частин, остання з яких видана ще в 2017, ніяких згадок про шостий том нема - висновок напрошувався сам.
Враховуючи, що новин про шосту книгу нуль, та що там новин, навіть просто згадки про її потенційне існування на сторінці автора відсутні - маю погане передчуття, що пану Річчі стало просто лінь все це завершувати.
Тому майте на увазі, що серія не дописана.
#відгук | 🐉 Книжковий Дракон
©️ моя кітка, коли вирішує, що пройтись прямо по моєму обличчю — це класна ідея
Брехт Евенс «Пантера»
Брехт Евенс «Пантера»
Побачила, що почала зʼявлятись графічна адаптація історії Ніла Ґеймана «Дітлахи Анансі»
Книга мені сподобалась (я взагалі дуже люблю Ґеймана), цікаво яким вийде комікс😏
🐉 Книжковий Дракон
Книга мені сподобалась (я взагалі дуже люблю Ґеймана), цікаво яким вийде комікс
🐉 Книжковий Дракон
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Поки нема світла дивлюсь «Дівчат з Деррі».
І улюблена персонажка тут читає «Екзорциста» радісно гигоча 😂 (вона якщо що монашка)
Серіал дуже раджу, особливо якщо ви любите британський гумор з ірландським акцентом.
🐉 Книжковий Дракон
І улюблена персонажка тут читає «Екзорциста» радісно гигоча 😂
Серіал дуже раджу, особливо якщо ви любите британський гумор з ірландським акцентом.
🐉 Книжковий Дракон
Тут незвичний, дуже специфічний малюнок, в якому нашаровується безліч образів. І вони не просто доповнюють історію, а й будують власну.
Тут такий же незвичний сюжет — він лишає безліч питань та підкидає таку ж кількість тем для обдумування:
Це про проживання втрати близької людини? Чи все ж іншої травми? Бо деякі сцени сприймаються дуже неоднозначно.
Пантера лише уявний «друг» Христинки для втечі в світ фантазій чи це її підсвідомість заміняє реальний образ того, хто її скривдив? Якщо аналізувати те як Пантера миттєво підлаштовується під настрій Христинки та втирається в довіру - видно, що це не мила кицька, а хижак зі своїми мотивами та прихованими бажаннями.
Фінальна сцена - як прийняття і своєрідний крок до звільнення чи ні?
Взагалі чим більше я думаю про прочитане тим більше у мене теорій, можливих відповідей та питань.
Здається, що це ідеальний твір для спільних читань та обговорень — якщо маєте книжкові клуби обовʼязково придивіться до Пантери.
#відгук | 🐉 Книжковий Дракон
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM