Forwarded from UA War Infographics
8 травня ми згадуємо всіх, хто загинув у Другій світовій війні та відзначаємо День пам'яті та примирення (або, з наступного року, День пам'яті та перемоги над нацизмом).
Минулого року ми публікували серію інфографік саме до цього дня, а сьогодні повторюємо їх всі в одному дописі.
Віримо, що перемогли нацизм — переможемо і рашизм.
English version in comments.
UA War Infographics
Минулого року ми публікували серію інфографік саме до цього дня, а сьогодні повторюємо їх всі в одному дописі.
Віримо, що перемогли нацизм — переможемо і рашизм.
English version in comments.
UA War Infographics
Вітаю! З вами Жанна Крючкова, засновниця huxley.media. Сьогодні хочу поділитися з вами матеріалами на актуальнi теми.
🔷 Українська правозахисниця та володарка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук розповідає, що війна змусила світ почути правозахисників. Чи мають для нас значення міжнародні конвенції та організації, чи ми будемо зважати виключно на грубу силу?
👉 https://huxley.media/uk/volodarka-nobelivskoi-premii-oleksandra-matvijchuk-pro-zlochin-ta-vidplatu-pro-civilizaciju-ta-varvarstvo/
🔷 Вторгнення Росії позначило демографічну катастрофу, яку за наслідками можна порівняти з Голодомором 1930-х років.
👉 https://huxley.media/uk/vtorgnennja-rosii-poznachilo-demografichnu-katastrofu-za-naslidkami-jaku-mozhna-porivnjati-z-golodomorom-1930-h-zhanna-krjuchkova-zasnovnicja-almanahu-huxley/
🔷 Уродженець Києва, а нині британський письменник, журналіст і телепродюсер Пітер Померанцев наполягає на тому, що путінська диктатура — це абсолютне зло, з яким не можна домовлятися. Вона копіює фашистську модель та є гранично токсичною за своєю природою і проявами.
👉 https://huxley.media/uk/piter-pomerancev-putinska-postmoderna-diktatura-zlo-z-jakim-ne-mozhna-domovljatisja-chastina-i/
🔷 В рамках проєкту Huxleў «Ув’язнена свобода» вийшла перша серія з 4 публікацій «Перетворююче правосуддя». В’язниця як дзеркало суспільства, реабілітація насильства, тюрма та релігійна свідомість, медитація як інструмент перетворення свідомості ув’язнених.
👉 https://huxley.media/uk/peretvorjujuche-pravosuddja-zmina-rozumu-i-vidnovlennja-ljudjanosti-chastina-i/
🔷 Чи потрібен Британії король? 6 травня вперше за останні 70 років на престол Британії зійшов новий монарх. Але може статися так, що Чарльз III буде останнім королем на британському троні. Британці дедалі більше схиляються до зміни конституції, бажаючи перетворити конституційну монархію на повноцінну республіку.
👉 https://huxley.media/uk/haj-zhive-korol-p-jat-prichin-chomu-britanci-hochut-ale-ne-mozhut-rozluchitisja-zi-svoimi-monarhami/
🔷 Ще одна тема, яка хвилює cвiтову спiльноту. Зокрема метавсесвіт стає альтернативою соцмережам. Навiщо інвестувати у метавсесвіт?
👉 https://huxley.media/uk/jak-perevernetsja-svit-do-2030-go-vi-vzhe-investuiete-u-metavsesvit/
🔷 Українська правозахисниця та володарка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук розповідає, що війна змусила світ почути правозахисників. Чи мають для нас значення міжнародні конвенції та організації, чи ми будемо зважати виключно на грубу силу?
👉 https://huxley.media/uk/volodarka-nobelivskoi-premii-oleksandra-matvijchuk-pro-zlochin-ta-vidplatu-pro-civilizaciju-ta-varvarstvo/
🔷 Вторгнення Росії позначило демографічну катастрофу, яку за наслідками можна порівняти з Голодомором 1930-х років.
👉 https://huxley.media/uk/vtorgnennja-rosii-poznachilo-demografichnu-katastrofu-za-naslidkami-jaku-mozhna-porivnjati-z-golodomorom-1930-h-zhanna-krjuchkova-zasnovnicja-almanahu-huxley/
🔷 Уродженець Києва, а нині британський письменник, журналіст і телепродюсер Пітер Померанцев наполягає на тому, що путінська диктатура — це абсолютне зло, з яким не можна домовлятися. Вона копіює фашистську модель та є гранично токсичною за своєю природою і проявами.
👉 https://huxley.media/uk/piter-pomerancev-putinska-postmoderna-diktatura-zlo-z-jakim-ne-mozhna-domovljatisja-chastina-i/
🔷 В рамках проєкту Huxleў «Ув’язнена свобода» вийшла перша серія з 4 публікацій «Перетворююче правосуддя». В’язниця як дзеркало суспільства, реабілітація насильства, тюрма та релігійна свідомість, медитація як інструмент перетворення свідомості ув’язнених.
👉 https://huxley.media/uk/peretvorjujuche-pravosuddja-zmina-rozumu-i-vidnovlennja-ljudjanosti-chastina-i/
🔷 Чи потрібен Британії король? 6 травня вперше за останні 70 років на престол Британії зійшов новий монарх. Але може статися так, що Чарльз III буде останнім королем на британському троні. Британці дедалі більше схиляються до зміни конституції, бажаючи перетворити конституційну монархію на повноцінну республіку.
👉 https://huxley.media/uk/haj-zhive-korol-p-jat-prichin-chomu-britanci-hochut-ale-ne-mozhut-rozluchitisja-zi-svoimi-monarhami/
🔷 Ще одна тема, яка хвилює cвiтову спiльноту. Зокрема метавсесвіт стає альтернативою соцмережам. Навiщо інвестувати у метавсесвіт?
👉 https://huxley.media/uk/jak-perevernetsja-svit-do-2030-go-vi-vzhe-investuiete-u-metavsesvit/
Huxley
Huxley – альманах о философии, искусстве и науке
Вітання! Я Антон Мартинов, засновник видавництва Лабораторія та застосунку для читання електронних книг Librarius.
У День пам'яті й примирення підготував для вас добірку книг на тему Другої світової війни. Для того, щоб будувати майбутнє — важливо не забувати минуле.
«За лаштунками війни. Сталін, нацисти і Захід» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3B2pOUj
Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.
У День пам'яті й примирення підготував для вас добірку книг на тему Другої світової війни. Для того, щоб будувати майбутнє — важливо не забувати минуле.
«За лаштунками війни. Сталін, нацисти і Захід» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3B2pOUj
Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.
«І сталася тьма. Рузвельт, Гітлер і західна дипломатія напередодні війни» Девід Маккін
➡️ https://bit.ly/3VJflGL
Це нова цікава історія про період до початку Другої світової війни в Європі через призму життя п’яти послів США — добре освічених і переважно багатих чоловіків, які борються за увагу людини в Овальному кабінеті, але неправильно оцінюють перспективи Гітлера та його наміри.
«Голокост. Нова історія» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3O6cF4n
Книжка проводить читача від найжахливіших часів Голокосту до останніх днів Третього Рейху. Він детально розглядає політику Гітлера та доводить, що єдиного рішення розпочати Голокост не було — один із найстрашніших злочинів в історії людства був спричинений маленькими кроками і рішеннями, які приймалися нацистами.
«Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3M6UlXb
Книжка показує особливості правління двох тиранів — Гітлера і Сталіна, а ще визначає спільні риси, які пояснюють, як цим двом вдавалося змушувати людей йти за їхньою волею. Сталін більше використовував залякування, Гітлер — енергійний магнетизм, який вводив у своєрідний гіпноз і мотивував до дій. Однак чи було цього достатньо, аби одержати безапеляційну владу?..
«Аушвіц. "Остаточне рішення" нацистів» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3pi6mAd
Детальний і страшний портрет внутрішньої роботи найвідомішого «табору смерті» з приголомшливими деталями — від технік масового вбивства й політики до борделю і пліток, які побутували між охоронцями та в’язнями.
Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.
«Після війни. Історія Європи від 1945 року» Тоні Джадт
➡️ https://bit.ly/42GYI0w
Наймасштабніше дослідження повоєнної Європи від провідного європейського історика й інтелектуала Тоні Джадта.
Це перша сучасна історія, яка охоплює всю Європу — не тільки Західну, а й Східну, в тому числі Україну. Автор описує політичні й культурні трансформації, які відбувалися протягом 60 років. І найголовніше — демонструє, як вони вплинули на становище різних держав сьогодні. Насичена фактами, роздумами й цікавими деталями, ця книжка аналізує актуальний стан європейських країн і окреслює їхній шлях до сучасності.
➡️ https://bit.ly/3VJflGL
Це нова цікава історія про період до початку Другої світової війни в Європі через призму життя п’яти послів США — добре освічених і переважно багатих чоловіків, які борються за увагу людини в Овальному кабінеті, але неправильно оцінюють перспективи Гітлера та його наміри.
«Голокост. Нова історія» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3O6cF4n
Книжка проводить читача від найжахливіших часів Голокосту до останніх днів Третього Рейху. Він детально розглядає політику Гітлера та доводить, що єдиного рішення розпочати Голокост не було — один із найстрашніших злочинів в історії людства був спричинений маленькими кроками і рішеннями, які приймалися нацистами.
«Гітлер і Сталін. Тирани і Друга світова війна» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3M6UlXb
Книжка показує особливості правління двох тиранів — Гітлера і Сталіна, а ще визначає спільні риси, які пояснюють, як цим двом вдавалося змушувати людей йти за їхньою волею. Сталін більше використовував залякування, Гітлер — енергійний магнетизм, який вводив у своєрідний гіпноз і мотивував до дій. Однак чи було цього достатньо, аби одержати безапеляційну владу?..
«Аушвіц. "Остаточне рішення" нацистів» Лоренс Ріс
➡️ https://bit.ly/3pi6mAd
Детальний і страшний портрет внутрішньої роботи найвідомішого «табору смерті» з приголомшливими деталями — від технік масового вбивства й політики до борделю і пліток, які побутували між охоронцями та в’язнями.
Книжка «Аушвіц» не тільки дозволяє нам побачити жахливу мініатюру ідеального суспільства з погляду нацизму, а й дає шанс зрозуміти людську природу в екстремальних умовах. А завдяки цьому усвідомленню ми зможемо багато чого зрозуміти й про себе.
«Після війни. Історія Європи від 1945 року» Тоні Джадт
➡️ https://bit.ly/42GYI0w
Наймасштабніше дослідження повоєнної Європи від провідного європейського історика й інтелектуала Тоні Джадта.
Це перша сучасна історія, яка охоплює всю Європу — не тільки Західну, а й Східну, в тому числі Україну. Автор описує політичні й культурні трансформації, які відбувалися протягом 60 років. І найголовніше — демонструє, як вони вплинули на становище різних держав сьогодні. Насичена фактами, роздумами й цікавими деталями, ця книжка аналізує актуальний стан європейських країн і окреслює їхній шлях до сучасності.
laboratoria.pro
І сталася тьма. Рузвельт, Гітлер і західна дипломатія напередодні війни
Ця книжка про піднесення Третього Рейху в Німеччині та шлях до війни з точки зору чотирьох американських дипломатів у Європі, які були свідками цих подій: Джозефа Кеннеді, Вільяма Додда, Брекінріджа Лонга та Вільяма Буллітта. До початку Другої світової…
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Сьогодні хочу розповісти вам про шість фактів зі свіжих досліджень Gradus Research, які свідчать про те, що повномасштабна війна стала каталізатором значного зростання української національної свідомості.
🟠 “НІ” діяльності московського патріархату. Наразі 70% опитаних підтримують заборону УПЦ МП, цей показник збільшився на 15% з 2021 року. Зсуви відбулися через зміну думки тих, хто раніше був налаштований проти заборони: зараз лише 9% не підтримують ідею заборони, тоді як два роки назад таких було 14%. Детальніше тут
🟠 Більшість громадян спілкуються українською в побуті. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну спостерігається перехід великої кількості громадян на українську в повсякденному спілкуванні. Якщо до повномасштабної війни українською в побуті користувалися 43% респондентів, то наразі у повсякденному житті спілкується українською більшість — 61%. Найбільший приріст частки україномовного населення спостерігається у південному регіоні (+23%) та у Києві (+23%), а також у східному (+19%) регіоні України. Більше подробиць за посиланням
🟠 Згуртованість та спротив українського суспільства — серед ключових запорук перемоги України. Так вважають 55% респондентів. Громадяни об’єднані та сталі у своїй вірі, що головними запоруками перемоги України у війні є міць Збройних Сил України (70%) та військова допомога країн Заходу (69%). Детальніше тут
🟠 Єдині у довірі — 69% громадян найбільше довіряють ЗСУ. Цей показник майже не змінюється впродовж замірів від початку війни. Інші лідери довіри серед державних інституцій — Президент України (49%) та волонтерські організації (27%). Деталі за посиланням
🟠 Фундаментальна віра у перемогу та краще майбутнє України. 87% респондентів висловлюються, що Україна зможе відбити наступ рф, при цьому цей показник збільшився на 5 пунктів у порівнянні з липнем 2022 року. А 66% опитаних впевнені, що наша країна стане сильніше після війни, цей показник сталий з липня 2022. Більше подробиць тут
🟠 Громадяни регулярніше дивляться українське кіно. Загалом українські фільми (іноді чи регулярно) дивляться 83% респондентів. Якщо до початку повномасштабного вторгнення регулярно дивилися українські фільми 29% опитаних мешканців України, то зараз число зросло до третини (33%). Таке зростання відбулося в тому числі через перетікання тих, хто дивився українські фільми іноді (до повномасштабного вторгнення таких було 59%, а зараз — 50%), у тих, хто дивиться їх регулярно. Детальніше за посиланням
І хочеться підкреслити, що дані наших останніх досліджень вчергове засвідчують факт антикрихкості українського суспільства, внутрішні зв’язки якого лише міцнішають під тиском жахливої реальності війни.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch 🌡
Сьогодні хочу розповісти вам про шість фактів зі свіжих досліджень Gradus Research, які свідчать про те, що повномасштабна війна стала каталізатором значного зростання української національної свідомості.
🟠 “НІ” діяльності московського патріархату. Наразі 70% опитаних підтримують заборону УПЦ МП, цей показник збільшився на 15% з 2021 року. Зсуви відбулися через зміну думки тих, хто раніше був налаштований проти заборони: зараз лише 9% не підтримують ідею заборони, тоді як два роки назад таких було 14%. Детальніше тут
🟠 Більшість громадян спілкуються українською в побуті. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну спостерігається перехід великої кількості громадян на українську в повсякденному спілкуванні. Якщо до повномасштабної війни українською в побуті користувалися 43% респондентів, то наразі у повсякденному житті спілкується українською більшість — 61%. Найбільший приріст частки україномовного населення спостерігається у південному регіоні (+23%) та у Києві (+23%), а також у східному (+19%) регіоні України. Більше подробиць за посиланням
🟠 Згуртованість та спротив українського суспільства — серед ключових запорук перемоги України. Так вважають 55% респондентів. Громадяни об’єднані та сталі у своїй вірі, що головними запоруками перемоги України у війні є міць Збройних Сил України (70%) та військова допомога країн Заходу (69%). Детальніше тут
🟠 Єдині у довірі — 69% громадян найбільше довіряють ЗСУ. Цей показник майже не змінюється впродовж замірів від початку війни. Інші лідери довіри серед державних інституцій — Президент України (49%) та волонтерські організації (27%). Деталі за посиланням
🟠 Фундаментальна віра у перемогу та краще майбутнє України. 87% респондентів висловлюються, що Україна зможе відбити наступ рф, при цьому цей показник збільшився на 5 пунктів у порівнянні з липнем 2022 року. А 66% опитаних впевнені, що наша країна стане сильніше після війни, цей показник сталий з липня 2022. Більше подробиць тут
🟠 Громадяни регулярніше дивляться українське кіно. Загалом українські фільми (іноді чи регулярно) дивляться 83% респондентів. Якщо до початку повномасштабного вторгнення регулярно дивилися українські фільми 29% опитаних мешканців України, то зараз число зросло до третини (33%). Таке зростання відбулося в тому числі через перетікання тих, хто дивився українські фільми іноді (до повномасштабного вторгнення таких було 59%, а зараз — 50%), у тих, хто дивиться їх регулярно. Детальніше за посиланням
І хочеться підкреслити, що дані наших останніх досліджень вчергове засвідчують факт антикрихкості українського суспільства, внутрішні зв’язки якого лише міцнішають під тиском жахливої реальності війни.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch 🌡
Друзі, вітаю з днем вишиванки і маю багато новин моєї сфери - сфери моди! З Вами Оленка Мартинюк, fashion-журналіст та лектор у London Metropolitan University та Києво-Могилянській Академії. Нагадую, що якщо ви б хотіли отримувати ще більше новин сфери моди, ви можете підписатись на мою розсилку за посиланням: https://bit.ly/3LGjkAu
Отож, в день вишиванки український Vogue зробив цікаву статтю про чоловічі вишиванки у воєнний час. Вони пишуть про святкову вишиванку Залужного, яка повторює ту, яку носив Степан Бандера. Також про модель, котру одягнув наш президент минулого року на церемонію нагародження видатних українців - на ній були вишиті танки. Також у статті розповідають про новий термін - бойові вишиті сорочки, які на сленгу називають “убакси” (Under Body Armour Combat Shirt) - їх носять наші військові.
https://bit.ly/3BBs44T
Нова виставка у Балтиморі досліджує хіп-хоп як культурний феномен і має назву “Культура: хіп-хоп та сучасне мистецтво у 21-му столітті”. Вона співпадає з 50-річчям цього жанру. Радію, коли виставки досіджують актуальні реалії нашого життя. Цікаво дізнатись, що хіп-хоп народиився у звичайні квартирі у Бронксі, де ді-джей Клайв Кемпбел еспериментував з вертушками.
https://bit.ly/45f1kVq
В останній час термін “тиха розкіш” заполонив весь інформаційний простір і став найбільш потужним трендом, який розвинувся за короткий час. BBC написали статтю про явище, зазначаючи бренди, котрі найбільше асоціюються з трендом, також фільми та серіали. Також акцент зроблено на стилі зірок, котрі одягаються у такому стилі - як от Гвінет Пелтроу на судових засіданнях у справі про лижний інцидент.
https://bit.ly/42PbYkd
Нове травнене число британського Vogue стало визначним, адже це перший номер журналу, який був випущений шрифтом Брайля. Тема номеру: інклюзивність. На обкладинці журналу з’явились впливові активісти з інвалідністю. Головний редактор журналу Едвард Енінфул зізнався, що має інвалідність, частково не бачить, а також носить слуховий апарат у свої 51 рік. Читачі можуть отримати аудіо-версію номера, роздрукувати версію шрифтом Брайля або залишити заявку і така версія буде надіслана поштою.
https://bit.ly/41Njqeq
Після того як Меган Маркл, одна з найбільш фотографованих жінок світу, з’явилась на прогулянці у гірському взутті, ця модель була розпродана з сайту бренду за лічені години. Це частина більшого тренду на одяг для довгих прогулянок на природі, який зараз на піку популярності і має назву outdoors chic та був розпочатий у часи карантину.
https://bit.ly/3pHk4g3
Розбір стилю першої леді Великобританії Акшати Мурті, котра в останній час часто з’являлась на публіці, а на зустрічі з Оленою Зеленською навіть одягнула блузу українського бренду Sleeper. На коронацію вона обрала сукню від починаючого британського бренду. Такі стилістичні прийоми мають велике значення для дипломатичних відносин.
https://bit.ly/3WeydNW
Отож, в день вишиванки український Vogue зробив цікаву статтю про чоловічі вишиванки у воєнний час. Вони пишуть про святкову вишиванку Залужного, яка повторює ту, яку носив Степан Бандера. Також про модель, котру одягнув наш президент минулого року на церемонію нагародження видатних українців - на ній були вишиті танки. Також у статті розповідають про новий термін - бойові вишиті сорочки, які на сленгу називають “убакси” (Under Body Armour Combat Shirt) - їх носять наші військові.
https://bit.ly/3BBs44T
Нова виставка у Балтиморі досліджує хіп-хоп як культурний феномен і має назву “Культура: хіп-хоп та сучасне мистецтво у 21-му столітті”. Вона співпадає з 50-річчям цього жанру. Радію, коли виставки досіджують актуальні реалії нашого життя. Цікаво дізнатись, що хіп-хоп народиився у звичайні квартирі у Бронксі, де ді-джей Клайв Кемпбел еспериментував з вертушками.
https://bit.ly/45f1kVq
В останній час термін “тиха розкіш” заполонив весь інформаційний простір і став найбільш потужним трендом, який розвинувся за короткий час. BBC написали статтю про явище, зазначаючи бренди, котрі найбільше асоціюються з трендом, також фільми та серіали. Також акцент зроблено на стилі зірок, котрі одягаються у такому стилі - як от Гвінет Пелтроу на судових засіданнях у справі про лижний інцидент.
https://bit.ly/42PbYkd
Нове травнене число британського Vogue стало визначним, адже це перший номер журналу, який був випущений шрифтом Брайля. Тема номеру: інклюзивність. На обкладинці журналу з’явились впливові активісти з інвалідністю. Головний редактор журналу Едвард Енінфул зізнався, що має інвалідність, частково не бачить, а також носить слуховий апарат у свої 51 рік. Читачі можуть отримати аудіо-версію номера, роздрукувати версію шрифтом Брайля або залишити заявку і така версія буде надіслана поштою.
https://bit.ly/41Njqeq
Після того як Меган Маркл, одна з найбільш фотографованих жінок світу, з’явилась на прогулянці у гірському взутті, ця модель була розпродана з сайту бренду за лічені години. Це частина більшого тренду на одяг для довгих прогулянок на природі, який зараз на піку популярності і має назву outdoors chic та був розпочатий у часи карантину.
https://bit.ly/3pHk4g3
Розбір стилю першої леді Великобританії Акшати Мурті, котра в останній час часто з’являлась на публіці, а на зустрічі з Оленою Зеленською навіть одягнула блузу українського бренду Sleeper. На коронацію вона обрала сукню від починаючого британського бренду. Такі стилістичні прийоми мають велике значення для дипломатичних відносин.
https://bit.ly/3WeydNW
Google Docs
Fashion Newsletter by Olenka Martynyuk
A recap of interesting things in fashion curated by a London-based fashion expert Olenka Martynyuk
Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Сьогодні ділюся деякими нашими матеріалами за останні кілька тижнів.
🔷 Під час свого воркшопу для журналістів у Києві Гевін Різ — старший радник із навчання та інновацій Dart Center for Journalism & Trauma — сказав, що робота з травмою є важливою частиною не лише воєнного, а й мирного життя. Бо в будь-який час ми можемо постраждати від травматичних подій — від природних і техногенних катастроф до злочинів і домашнього насильства. Я записала головне з його порад — про різні прояви стресу та реакції нашого тіла (це норма, але її треба розпізнавати). Плюс не лише як спілкуватися з потерпілими, а й як самим залишатися стійкими. Думаю, буде корисно не лише журналістам.
👉 https://bit.ly/3qaNuDD
🔷 Скандал навколо Спартака Субботи ніби вщух, але важливе питання до обговорення лишається: чому українські видання й далі звертаються до самозваних експертів, хай навіть вони й популярні в соцмережах чи серед інших медіа? Наша редакторка довгих форматів Тетяна Боць розпитала представників видань «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканалів «Суспільне» й «Еспресо», як вони добирають і перевіряють експертів для своїх етерів і текстів. Читайте, наскільки для медійників важлива думка колег та інших фахівців галузі та в яких випадках вони не хочуть зв’язуватися з експертами.
👉 https://bit.ly/3IOToRh
🔷 Правильно зрозуміти контекст і зв’язки важливо для всіх журналістів, але особливого значення це набуває для тих іноземців, хто працює в Україні. Наша редакторка коротких форматів Вероніка Нановська записала думки й досвід кількох журналістів іноземних медіа про роботу в Україні та з українськими темами: про викривлення «московською» оптикою, потребу в називанні речей своїми іменами, про співпрацю та контакти з місцевими та погляд на військових, цивільних і владу.
👉 https://bit.ly/3qdKKFJ
🔷Я занотувала підсумки двох дискусій про впровадження ШІ в редакціях та автоматизацію процесів. Спікери Міжнародного журналістського фестивалю в Перуджі переконані: медіа часто не надто якісно пишуть про ШІ, бо наздоганяють події, а не говорять про це першими. У тексті — про те, що розмір редакції не є перешкодою спробувати новинки технологій. А початок епохи ШІ — чудовий час для формування культури експериментів у команді. І також як робити це виважено й у які відділи (не) пускати «нового колегу».
👉 https://bit.ly/3qhDzfB
🔷 Бюджети на рекламу та маркетинг у деяких бізнесів потроху відновлюються, а отже й повертається нативна реклама в медіа. Нам стало цікаво, як така співпраця виглядає з іншого боку. Тож на прохання «Медіамейкера» креативна продюсерка спецпроєктів hromadske Анна Соха розпитала представниць компанії Uklon та агенції Newsfront Communication про зміни в замовленнях після початку повномасштабної війни. А також обговорили процес створення спецпроєкту очима клієнта — від брифу та ідеї до правок та звітності.
👉 https://bit.ly/3MCfl7b
🔷 І насамкінець пропоную нашу вибірку головного з річного дослідження стану незалежних регіональних медіа від Media Development Foundation. Що змінилося для українських медіа за рік великої війни? Ідеться зокрема про адаптацію команди до викликів, різницю досвідів тих, хто виїхав, і тих, хто залишився, суб’єктивне відчуття нормальності та розмиті плани на майбутнє. Ще в дослідженні — про менеджерські та контентні пріоритети й брак фахівців (але водночас і наймання — кожен п’ятий член опитаних редакцій прийшов на роботу після 24.02).
👉 https://bit.ly/3CjdS17
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme
🔷 Під час свого воркшопу для журналістів у Києві Гевін Різ — старший радник із навчання та інновацій Dart Center for Journalism & Trauma — сказав, що робота з травмою є важливою частиною не лише воєнного, а й мирного життя. Бо в будь-який час ми можемо постраждати від травматичних подій — від природних і техногенних катастроф до злочинів і домашнього насильства. Я записала головне з його порад — про різні прояви стресу та реакції нашого тіла (це норма, але її треба розпізнавати). Плюс не лише як спілкуватися з потерпілими, а й як самим залишатися стійкими. Думаю, буде корисно не лише журналістам.
👉 https://bit.ly/3qaNuDD
🔷 Скандал навколо Спартака Субботи ніби вщух, але важливе питання до обговорення лишається: чому українські видання й далі звертаються до самозваних експертів, хай навіть вони й популярні в соцмережах чи серед інших медіа? Наша редакторка довгих форматів Тетяна Боць розпитала представників видань «Бабель», «Дзеркало Тижня», Liga.net та телеканалів «Суспільне» й «Еспресо», як вони добирають і перевіряють експертів для своїх етерів і текстів. Читайте, наскільки для медійників важлива думка колег та інших фахівців галузі та в яких випадках вони не хочуть зв’язуватися з експертами.
👉 https://bit.ly/3IOToRh
🔷 Правильно зрозуміти контекст і зв’язки важливо для всіх журналістів, але особливого значення це набуває для тих іноземців, хто працює в Україні. Наша редакторка коротких форматів Вероніка Нановська записала думки й досвід кількох журналістів іноземних медіа про роботу в Україні та з українськими темами: про викривлення «московською» оптикою, потребу в називанні речей своїми іменами, про співпрацю та контакти з місцевими та погляд на військових, цивільних і владу.
👉 https://bit.ly/3qdKKFJ
🔷Я занотувала підсумки двох дискусій про впровадження ШІ в редакціях та автоматизацію процесів. Спікери Міжнародного журналістського фестивалю в Перуджі переконані: медіа часто не надто якісно пишуть про ШІ, бо наздоганяють події, а не говорять про це першими. У тексті — про те, що розмір редакції не є перешкодою спробувати новинки технологій. А початок епохи ШІ — чудовий час для формування культури експериментів у команді. І також як робити це виважено й у які відділи (не) пускати «нового колегу».
👉 https://bit.ly/3qhDzfB
🔷 Бюджети на рекламу та маркетинг у деяких бізнесів потроху відновлюються, а отже й повертається нативна реклама в медіа. Нам стало цікаво, як така співпраця виглядає з іншого боку. Тож на прохання «Медіамейкера» креативна продюсерка спецпроєктів hromadske Анна Соха розпитала представниць компанії Uklon та агенції Newsfront Communication про зміни в замовленнях після початку повномасштабної війни. А також обговорили процес створення спецпроєкту очима клієнта — від брифу та ідеї до правок та звітності.
👉 https://bit.ly/3MCfl7b
🔷 І насамкінець пропоную нашу вибірку головного з річного дослідження стану незалежних регіональних медіа від Media Development Foundation. Що змінилося для українських медіа за рік великої війни? Ідеться зокрема про адаптацію команди до викликів, різницю досвідів тих, хто виїхав, і тих, хто залишився, суб’єктивне відчуття нормальності та розмиті плани на майбутнє. Ще в дослідженні — про менеджерські та контентні пріоритети й брак фахівців (але водночас і наймання — кожен п’ятий член опитаних редакцій прийшов на роботу після 24.02).
👉 https://bit.ly/3CjdS17
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme
Доброго дня, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та найкращі статті Вокса за травень.
⚔️ Протягом травня-червня ми публікуємо вибрані есе зі збірки CEPR про те, чому потрібно допомагати Україні. Есе Юрія Городніченка про те, що перемога України дозволить уникнути гонки озброєнь та відновити “мирний дивіденд”, тобто вкладати гроші у поліпшення життя людей, а не в засоби їхнього знищення. Тому сьогодні це найбільш вигідна інвестиція на планеті https://tinyurl.com/yckz7v46
📈 Які успіхи й помилки були в монетарній політиці НБУ протягом 2022 року - в огляді Віктора Козюка https://tinyurl.com/377mzrhz
🧩 Україна продовжує впроваджувати європейське законодавство в галузі безпеки продукції. Зокрема, новий законопроект пропонує поширити ринковий нагляд на інтернет-торгівлю. Подробиці у статті Олега Іванова https://tinyurl.com/3ndmrkcr
🏗 Існує поширена, але хибна думка, що війна може стимулювати економіку. Як показує дослідження David Audretch et al, з 2014 року війна негативно вплинула на підприємництво як в Україні, так і в росії. Але до 2019 року підприємництво в Україні відновилося практично до довоєнного рівня, а в росії - ні. https://tinyurl.com/4x9ab77j
📚 Відновлення освіти стане фундаментом повоєнної відбудови України. Що потрібно зробити для підвищення якості освіти - розмірковують Мартін Каганец, Сніжана Леу-Севериненко, Єгор Стадний та Анна Новосад https://tinyurl.com/5h7zf6uf
🤝 19 травня “Вокс Україна” провів велику конференцію про відбудову України. На нашому сайті можна знайти колонки з ключовими тезами спікерів. Зокрема, Масі Найєм говорив про соціальну політику для ветеранів (спойлер: на жаль, поки що вона непомітна). https://tinyurl.com/264ky38h
Тримаймося й до зустрічі у липні. Слава Україні!
⚔️ Протягом травня-червня ми публікуємо вибрані есе зі збірки CEPR про те, чому потрібно допомагати Україні. Есе Юрія Городніченка про те, що перемога України дозволить уникнути гонки озброєнь та відновити “мирний дивіденд”, тобто вкладати гроші у поліпшення життя людей, а не в засоби їхнього знищення. Тому сьогодні це найбільш вигідна інвестиція на планеті https://tinyurl.com/yckz7v46
📈 Які успіхи й помилки були в монетарній політиці НБУ протягом 2022 року - в огляді Віктора Козюка https://tinyurl.com/377mzrhz
🧩 Україна продовжує впроваджувати європейське законодавство в галузі безпеки продукції. Зокрема, новий законопроект пропонує поширити ринковий нагляд на інтернет-торгівлю. Подробиці у статті Олега Іванова https://tinyurl.com/3ndmrkcr
🏗 Існує поширена, але хибна думка, що війна може стимулювати економіку. Як показує дослідження David Audretch et al, з 2014 року війна негативно вплинула на підприємництво як в Україні, так і в росії. Але до 2019 року підприємництво в Україні відновилося практично до довоєнного рівня, а в росії - ні. https://tinyurl.com/4x9ab77j
📚 Відновлення освіти стане фундаментом повоєнної відбудови України. Що потрібно зробити для підвищення якості освіти - розмірковують Мартін Каганец, Сніжана Леу-Севериненко, Єгор Стадний та Анна Новосад https://tinyurl.com/5h7zf6uf
🤝 19 травня “Вокс Україна” провів велику конференцію про відбудову України. На нашому сайті можна знайти колонки з ключовими тезами спікерів. Зокрема, Масі Найєм говорив про соціальну політику для ветеранів (спойлер: на жаль, поки що вона непомітна). https://tinyurl.com/264ky38h
Тримаймося й до зустрічі у липні. Слава Україні!
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Нещодавно ми провели дослідження серед представників малого, середнього та великого бізнесу в Україні, аби дізнатись, як себе почувають компанії, яким чином виживають в умовах війни, що триває вже 16-й місяць, що планують та які прогнози щодо тривалості активних бойових дій вони дають. Сьогодні хочу поділитися з вами шістьма інсайтами про настрої української бізнес-спільноти зараз:
🟠 Бізнес активно адаптується до існування в новій реальності. Половина (50%) опитаних компаній працює у довоєнному режимі. Ще більше третини (38%) — працюють частково. 4% респондентів навіть створили новий бізнес після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
🟠 Бізнес масово трансформується, щоб відповідати вимогам нової реальності. Половина (50%) опитаних компаній вказують на факт, що їх діяльність повністю або частково зазнала трансформації чи перебуває в процесі перетворень. Ще 16% респондентів відзначають необхідність проведення галузевої трансформації, хоча сам процес ще не відбувся.
🟠 Бізнес залишається в Україні. 70% опитаних, які розглядали або вже провели релокацію свого бізнесу, перемістили його в межах країни. Додатково 13% респондентів зазначають, що їх бізнес також залишився в Україні, але його географія розширилась і на зовнішні ринки.
🟠 Компанії залишаються на своїх місцях. Якщо в липні 2022 року 50% опитаних компаній здійснювали чи планували релокацію бізнесу, то наразі спостерігаємо протилежний тренд — 62% респондентів кажуть про те, що бізнесу не потрібно переїжджати.
🟠 Підприємці не очікують швидкого закінчення війни. Попри те, що переважна більшість українських підприємців бачить майбутнє своїх компаній в Україні, вони не мають ілюзій щодо швидкого закінчення війни і усвідомлюють, що це гра в довгу. Якщо минулого літа найбільша частка респондентів (34%) вважала, що активні бойові дії в Україні триватимуть до зими 2022, то наразі 27% прогнозують завершення війни до кінця наступного року, а ще 29% кажуть, що війна триватиме довше.
🟠 Задоволеність поточним місце роботи декларують 69% опитаних представників бізнес-спільноти. Такими є результати нашого спільного дослідження в Європейською Бізнес Асоціацією. Звіт ви можете завантажити за посиланням.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Нещодавно ми провели дослідження серед представників малого, середнього та великого бізнесу в Україні, аби дізнатись, як себе почувають компанії, яким чином виживають в умовах війни, що триває вже 16-й місяць, що планують та які прогнози щодо тривалості активних бойових дій вони дають. Сьогодні хочу поділитися з вами шістьма інсайтами про настрої української бізнес-спільноти зараз:
🟠 Бізнес активно адаптується до існування в новій реальності. Половина (50%) опитаних компаній працює у довоєнному режимі. Ще більше третини (38%) — працюють частково. 4% респондентів навіть створили новий бізнес після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
🟠 Бізнес масово трансформується, щоб відповідати вимогам нової реальності. Половина (50%) опитаних компаній вказують на факт, що їх діяльність повністю або частково зазнала трансформації чи перебуває в процесі перетворень. Ще 16% респондентів відзначають необхідність проведення галузевої трансформації, хоча сам процес ще не відбувся.
🟠 Бізнес залишається в Україні. 70% опитаних, які розглядали або вже провели релокацію свого бізнесу, перемістили його в межах країни. Додатково 13% респондентів зазначають, що їх бізнес також залишився в Україні, але його географія розширилась і на зовнішні ринки.
🟠 Компанії залишаються на своїх місцях. Якщо в липні 2022 року 50% опитаних компаній здійснювали чи планували релокацію бізнесу, то наразі спостерігаємо протилежний тренд — 62% респондентів кажуть про те, що бізнесу не потрібно переїжджати.
🟠 Підприємці не очікують швидкого закінчення війни. Попри те, що переважна більшість українських підприємців бачить майбутнє своїх компаній в Україні, вони не мають ілюзій щодо швидкого закінчення війни і усвідомлюють, що це гра в довгу. Якщо минулого літа найбільша частка респондентів (34%) вважала, що активні бойові дії в Україні триватимуть до зими 2022, то наразі 27% прогнозують завершення війни до кінця наступного року, а ще 29% кажуть, що війна триватиме довше.
🟠 Задоволеність поточним місце роботи декларують 69% опитаних представників бізнес-спільноти. Такими є результати нашого спільного дослідження в Європейською Бізнес Асоціацією. Звіт ви можете завантажити за посиланням.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Добрий день, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та підбірка публікацій Вокса за червень.
⚔️ Через російське вторгнення як виробництво, так і експорт металу Україною скоротилися. Тим не менш, українські металурги у 2022 році продовжили постачання до десятків країн світу. Як змінювалася ситуація та яка вона зараз - в огляді Вікторії Агапової https://cutt.ly/RwyBP7xp
💸 Платники податків можуть підтримати підприємства, які потрапили у скрутне становище або які є дуже перспективними, за допомогою такого інструменту як державна допомога. Щоправда, з реєстру цієї доволі складно зрозуміти, за якими критеріями та кому надається ця допомога. Народні депутати пропонують кардинально “вирішити” проблему - скасувати будь-який контроль за держдопомогою на час воєнного стану та 5 років потому. Чому такий підхід хибний - у статті Олега Іванова. https://cutt.ly/MwyBAzT9
💵 Іноземну допомогу Україні відстежує Інститут світової економіки у м.Кіль. На основі цих даних Кристоф Требеш порівняв допомогу, яку отримала Україна, із допомогою, яку отримували інші країни під час війн. Наразі порівняння не на нашу користь.
📚 Одна з можливих причин повільного надання допомоги України - сприйняття Росії як “наддержави”, яка зможе “взяти Київ за три дні”. Таке сприйняття поширюють зокрема й університетські програми, де дуже часто “слов’янські” студії насправді є російськими. Дослідження 13 провідних університетів США у статті.
🌱 Інша можлива причина - високий рівень корупції в Україні та ще вищий рівень її сприйняття. Як українські діти іще у школі знайомляться з недоброчесними практиками й, можливо, починають сприймати їх як належне - у статті за результатами опитування
🇪🇺 Нарешті, надихаючий виступ експрезидентки Хорватії Колінди Грабар-Китарович на конференції “Вокс Україна” про те, як її країні вдалося доволі швидко не лише відновитися після війни, а й вступити до ЄС
Підписуйтеся на YouTube-канал “Вокс Україна”, там багато цікавих подкастів та відео.
Вітаю з Днем Конституції України та до зустрічі у серпні. Слава Україні!
⚔️ Через російське вторгнення як виробництво, так і експорт металу Україною скоротилися. Тим не менш, українські металурги у 2022 році продовжили постачання до десятків країн світу. Як змінювалася ситуація та яка вона зараз - в огляді Вікторії Агапової https://cutt.ly/RwyBP7xp
💸 Платники податків можуть підтримати підприємства, які потрапили у скрутне становище або які є дуже перспективними, за допомогою такого інструменту як державна допомога. Щоправда, з реєстру цієї доволі складно зрозуміти, за якими критеріями та кому надається ця допомога. Народні депутати пропонують кардинально “вирішити” проблему - скасувати будь-який контроль за держдопомогою на час воєнного стану та 5 років потому. Чому такий підхід хибний - у статті Олега Іванова. https://cutt.ly/MwyBAzT9
💵 Іноземну допомогу Україні відстежує Інститут світової економіки у м.Кіль. На основі цих даних Кристоф Требеш порівняв допомогу, яку отримала Україна, із допомогою, яку отримували інші країни під час війн. Наразі порівняння не на нашу користь.
📚 Одна з можливих причин повільного надання допомоги України - сприйняття Росії як “наддержави”, яка зможе “взяти Київ за три дні”. Таке сприйняття поширюють зокрема й університетські програми, де дуже часто “слов’янські” студії насправді є російськими. Дослідження 13 провідних університетів США у статті.
🌱 Інша можлива причина - високий рівень корупції в Україні та ще вищий рівень її сприйняття. Як українські діти іще у школі знайомляться з недоброчесними практиками й, можливо, починають сприймати їх як належне - у статті за результатами опитування
🇪🇺 Нарешті, надихаючий виступ експрезидентки Хорватії Колінди Грабар-Китарович на конференції “Вокс Україна” про те, як її країні вдалося доволі швидко не лише відновитися після війни, а й вступити до ЄС
Підписуйтеся на YouTube-канал “Вокс Україна”, там багато цікавих подкастів та відео.
Вітаю з Днем Конституції України та до зустрічі у серпні. Слава Україні!
VoxUkraine
Які ринки (тимчасово) втратили українські сталевиробники?
Минулого року українська металургія стикнулася з багатьма викликами, які призвели до падіння виробництва втричі: зупинка та окупація заводів, дефіцит електроенергії...
Привіт! З вами Антон Процюк, редактор англомовного видання про медіа The Fix Media (@thefixmedia). Ми висвітлюємо європейський та глобальний медіаринок для медіаменеджерів, журналістів та усіх, хто цікавиться цією темою.
Підібрав для вас п’ять недавніх матеріалів The Fix, на які варто звернути увагу.
💬 У червні вийшов Digital News Report, велике щорічне дослідження онлайн-медіа у кількох десятках країн. Він показує, що усе більше людей уникають новин (зокрема про російсько-українську війну) і усе менше вірять медіа. Ми зробили короткий огляд основних трендів з дослідження — https://bit.ly/46zMWYG
🇺🇦 Як себе почуває український медіаринок? Загальна ситуація краща, ніж ми боялися на початку великої війни, і свобода слова на високому рівні як для країни під час війни, але зростання Телеграм-каналів на кшталт «Трухи» створює ризики для екосистеми. Я поговорив із аналітиком Отаром Довженком і виділив п’ять інсайтів про українські медіа і споживання новин зараз — https://bit.ly/439K3e5
🎵 Дописувачка The Fix Олена Мигашко поговорила із п’ятьма нішевими культурними медіа з України — Читомо, Korydor, СЛУХ, post impreza та LiRoom — про те, як вони змінилися і адаптувалися під час війни — https://bit.ly/44A3pKu
🎤 Як виглядає робота військової кореспондентки? Багато ризиків, а також неочікувано багато роботи з бюрократією. Більше про роботу висвітлення війни у своїй власній країні читайте у нашому інтерв’ю з журналісткою Настею Станко — https://bit.ly/46zN22u
🧠 Генеративний штучний інтелект — одна із найцікавіших тем у глобальній медіаіндустрії зараз. Багато провідних видань останні півроку думають над тим, як ефективно й етично інтегрувати ChatGPT та схожі інструменти у свою роботу. Ми написали про цікавий досвід однієї з найбільших польських газет Gazeta Wyborcza — https://bit.ly/46DJmN9
Щоб регулярніше стежити за новими статтями The Fix Media, підписуйтеся на Телеграм-канал @thefixmedia та щотижневу імейл-розсилку: https://newsletter.thefix.media/subscribe
Підібрав для вас п’ять недавніх матеріалів The Fix, на які варто звернути увагу.
💬 У червні вийшов Digital News Report, велике щорічне дослідження онлайн-медіа у кількох десятках країн. Він показує, що усе більше людей уникають новин (зокрема про російсько-українську війну) і усе менше вірять медіа. Ми зробили короткий огляд основних трендів з дослідження — https://bit.ly/46zMWYG
🇺🇦 Як себе почуває український медіаринок? Загальна ситуація краща, ніж ми боялися на початку великої війни, і свобода слова на високому рівні як для країни під час війни, але зростання Телеграм-каналів на кшталт «Трухи» створює ризики для екосистеми. Я поговорив із аналітиком Отаром Довженком і виділив п’ять інсайтів про українські медіа і споживання новин зараз — https://bit.ly/439K3e5
🎵 Дописувачка The Fix Олена Мигашко поговорила із п’ятьма нішевими культурними медіа з України — Читомо, Korydor, СЛУХ, post impreza та LiRoom — про те, як вони змінилися і адаптувалися під час війни — https://bit.ly/44A3pKu
🎤 Як виглядає робота військової кореспондентки? Багато ризиків, а також неочікувано багато роботи з бюрократією. Більше про роботу висвітлення війни у своїй власній країні читайте у нашому інтерв’ю з журналісткою Настею Станко — https://bit.ly/46zN22u
🧠 Генеративний штучний інтелект — одна із найцікавіших тем у глобальній медіаіндустрії зараз. Багато провідних видань останні півроку думають над тим, як ефективно й етично інтегрувати ChatGPT та схожі інструменти у свою роботу. Ми написали про цікавий досвід однієї з найбільших польських газет Gazeta Wyborcza — https://bit.ly/46DJmN9
Щоб регулярніше стежити за новими статтями The Fix Media, підписуйтеся на Телеграм-канал @thefixmedia та щотижневу імейл-розсилку: https://newsletter.thefix.media/subscribe
The Fix
What we (re)learned from Digital News Report 2023 – three key trends - The Fix
TikTok is rising, Facebook is declining, and “return of the website homepage” is wishful thinking – these are some of the findings we (re)learned from Reuters Institute‘s Digital News Report 2023. Let’s look at key trends identified by the study.
Добрий день, друзі. З вами Ілона Сологуб, наукова редакторка “Вокс Україна”, та добірка публікацій Вокса за липень.
📈 У липні у нас вийшло декілька оглядів законодавчих змін. Регулярний огляд реформ за другий квартал показав, що найбільше реформ були впроваджені у бізнес-середовищі (зокрема гармонізація із законодавством ЄС та значні зміни в регулюванні рибної галузі) та галузі людського капіталу (зміни в системі освіти, регулюванні ринку праці, посилення українізації).
📃 Крім того “Вокс Україна” продовжує збирати законодавство, ухвалене під час воєнного стану. Пропонуємо вашій увазі стислий огляд усього законодавства та окремо законодавства, яке стосується соціальної сфери
💵 Із початком повномасштабної війни в Україні виникла проблема: якщо підвищити грошове забезпечення військовим, потрібно одночасно підвищувати пенсії і військовим пенсіонерам (що означає додаткові бюджетні витрати), а якщо оформити це підвищення як додаткові виплати чи “надбавки”, то у майбутньому пенсії тим, хто зараз захищає Україну, будуть нижчими. Як змінити систему пенсійного забезпечення військових так, щоб вона була більш справедливою, базуючись на досвіді інших країн, радять Інна Студеннікова та Дмитро Андрієнко
🏗 Коли йдеться про відбудову, сума частин не дорівнює цілому й деякі політики регіонального рівня можуть суперечити політикам державного рівня. Як скоординувати відбудову на різних рівнях так, щоб отримати максимальну синергію - пише Міхнеа Константінеску
⚔️ Втім, перш ніж розпочати відбудову, потрібно виграти війну, а для цього дуже важлива допомога українських союзників, зокрема постачання зброї. Марія Чебанова та Олександр Фарина оцінили, що витрати на цю допомогу стимулюють економіки країн-донорів і тому є не настільки обтяжливими для них, як це може здатися на перший погляд. Тож ці витрати варто розглядати як інвестицію
💶 Ще одне питання, яке зазвичай виникає під час обговорення майбутньої відбудови - це корупція. Однак, Максим Обрізан показав, що після Революції Гідності рівень корупції в Україні значно знизився. Думаємо, що війна ще більше знизить рівень корупції, принаймні гостра реакція суспільства на корупційні скандали дає підстави для оптимізму
До зустрічі у вересні. Бережіть себе та Україну!
📈 У липні у нас вийшло декілька оглядів законодавчих змін. Регулярний огляд реформ за другий квартал показав, що найбільше реформ були впроваджені у бізнес-середовищі (зокрема гармонізація із законодавством ЄС та значні зміни в регулюванні рибної галузі) та галузі людського капіталу (зміни в системі освіти, регулюванні ринку праці, посилення українізації).
📃 Крім того “Вокс Україна” продовжує збирати законодавство, ухвалене під час воєнного стану. Пропонуємо вашій увазі стислий огляд усього законодавства та окремо законодавства, яке стосується соціальної сфери
💵 Із початком повномасштабної війни в Україні виникла проблема: якщо підвищити грошове забезпечення військовим, потрібно одночасно підвищувати пенсії і військовим пенсіонерам (що означає додаткові бюджетні витрати), а якщо оформити це підвищення як додаткові виплати чи “надбавки”, то у майбутньому пенсії тим, хто зараз захищає Україну, будуть нижчими. Як змінити систему пенсійного забезпечення військових так, щоб вона була більш справедливою, базуючись на досвіді інших країн, радять Інна Студеннікова та Дмитро Андрієнко
🏗 Коли йдеться про відбудову, сума частин не дорівнює цілому й деякі політики регіонального рівня можуть суперечити політикам державного рівня. Як скоординувати відбудову на різних рівнях так, щоб отримати максимальну синергію - пише Міхнеа Константінеску
⚔️ Втім, перш ніж розпочати відбудову, потрібно виграти війну, а для цього дуже важлива допомога українських союзників, зокрема постачання зброї. Марія Чебанова та Олександр Фарина оцінили, що витрати на цю допомогу стимулюють економіки країн-донорів і тому є не настільки обтяжливими для них, як це може здатися на перший погляд. Тож ці витрати варто розглядати як інвестицію
💶 Ще одне питання, яке зазвичай виникає під час обговорення майбутньої відбудови - це корупція. Однак, Максим Обрізан показав, що після Революції Гідності рівень корупції в Україні значно знизився. Думаємо, що війна ще більше знизить рівень корупції, принаймні гостра реакція суспільства на корупційні скандали дає підстави для оптимізму
До зустрічі у вересні. Бережіть себе та Україну!
VoxUkraine
«За течією»: реформи у другому кварталі 2023 року
На початку 2023 року реформи призупинилися, а у другому кварталі так і не змогли розігнатися на повну: кількість реформаторських змін...
Друзі, вітаю. На зв’язку Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Сьогодні ділюсь шістьма свіжими результатами з нещодавніх досліджень Gradus Research та спільного дослідження з ГО «Принцип» та ГО “Terra U”.
🟠 За останній рік кількість громадян, залучених до благодійності й волонтерства, зросла вдвічі. Результати опитування демонструють стабільне зростання кількості громадян, що допомогають державі та суспільству — з 22% до 43%. Вони долучаються шляхом волонтерства, захисної діяльності та допомоги фронту. Детальніше про це читайте тут
🟠 Найбільше благодійних внесків та донатів — військовим. На військові цілі спрямовують кошти 61% опитаних, і цей показник виріс за півроку на 14%. Гуманітарні потреби з помітною різницею посідають друге місце — 31%. Більше подробиць за посиланням
🟠 Медична та правова допомога — найбільші потреби поранених військовослужбовців зараз. Це актуально для 60% та 58% відповідно. В контексті правової допомоги, опитані вважають найбільш дієвими механізмами для захисту своїх прав послуги приватних адвокатів (53%) та допомогу від громадських організацій (46%). Більше інсайтів про це тут
🟠 Більшість опитаних громадян (53%) долучається до допомоги самостійно. 49% роблять це через родичів, друзів чи знайомих, 39% — використовуючи волонтерські організації і ще 30% — через благодійні фонди. Тобто у більшості випадків громадяни самостійно обирають, кому допомагати. Детальніше тут
🟠 Громадяни в більшості вважають розширення географії роботи українських компаній за кордоном позитивним явищем. 69% опитаних зазначають, що ставляться скоріше або дуже позитивно до українських компаній, які зараз відкривають свої представництва або поширюють свою діяльність за межами України. Більше за посиланням
🟠 Перенесення міжнародних стандартів в Україну — ключове очікування від виходу українського бізнесу на іноземні ринки. Більше половини опитаних (55%), які очікують позитивних наслідків від освоєння українськими компаніями іноземних ринків, називають серед можливих наслідків цього в першу чергу отримання українськими спеціалістами корисного досвіду та впровадження ними міжнародних стандартів в Україні. Подробиці тут
Загалом, результати свідчать про те, що все більше українців приєднуються до благодійності та волонтерства, вони фокусують на цьому увагу, мотивовані бути корисними і шукають для цього шляхи. Більшість спрямовую допомогу на військові цілі. А також дані демонструють високу підтримку українських підприємців у їхніх міжнародних активностях з боку пересічних громадян. Що, ймовірно, говорить про зміни в культурі ставлення до підприємництва гагалом в Україні.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Сьогодні ділюсь шістьма свіжими результатами з нещодавніх досліджень Gradus Research та спільного дослідження з ГО «Принцип» та ГО “Terra U”.
🟠 За останній рік кількість громадян, залучених до благодійності й волонтерства, зросла вдвічі. Результати опитування демонструють стабільне зростання кількості громадян, що допомогають державі та суспільству — з 22% до 43%. Вони долучаються шляхом волонтерства, захисної діяльності та допомоги фронту. Детальніше про це читайте тут
🟠 Найбільше благодійних внесків та донатів — військовим. На військові цілі спрямовують кошти 61% опитаних, і цей показник виріс за півроку на 14%. Гуманітарні потреби з помітною різницею посідають друге місце — 31%. Більше подробиць за посиланням
🟠 Медична та правова допомога — найбільші потреби поранених військовослужбовців зараз. Це актуально для 60% та 58% відповідно. В контексті правової допомоги, опитані вважають найбільш дієвими механізмами для захисту своїх прав послуги приватних адвокатів (53%) та допомогу від громадських організацій (46%). Більше інсайтів про це тут
🟠 Більшість опитаних громадян (53%) долучається до допомоги самостійно. 49% роблять це через родичів, друзів чи знайомих, 39% — використовуючи волонтерські організації і ще 30% — через благодійні фонди. Тобто у більшості випадків громадяни самостійно обирають, кому допомагати. Детальніше тут
🟠 Громадяни в більшості вважають розширення географії роботи українських компаній за кордоном позитивним явищем. 69% опитаних зазначають, що ставляться скоріше або дуже позитивно до українських компаній, які зараз відкривають свої представництва або поширюють свою діяльність за межами України. Більше за посиланням
🟠 Перенесення міжнародних стандартів в Україну — ключове очікування від виходу українського бізнесу на іноземні ринки. Більше половини опитаних (55%), які очікують позитивних наслідків від освоєння українськими компаніями іноземних ринків, називають серед можливих наслідків цього в першу чергу отримання українськими спеціалістами корисного досвіду та впровадження ними міжнародних стандартів в Україні. Подробиці тут
Загалом, результати свідчать про те, що все більше українців приєднуються до благодійності та волонтерства, вони фокусують на цьому увагу, мотивовані бути корисними і шукають для цього шляхи. Більшість спрямовую допомогу на військові цілі. А також дані демонструють високу підтримку українських підприємців у їхніх міжнародних активностях з боку пересічних громадян. Що, ймовірно, говорить про зміни в культурі ставлення до підприємництва гагалом в Україні.
У телеграмі Gradus Research ми щодня розповідаємо важливе про життя українців у цифрах. Дізнавайтесь більше в нашому телеграм-каналі www.tg-me.com/GradusResearch
Театр, який уже в майбутньому
Вітаю! я — Слава Жила, театральний режисер, продюсер, засновник театральної школи «Supertask».
Ще вчора гадав, що штучним інтелектом у мистецтві нас можуть тільки полякати онлайн, і до захоплення майбутнім найбільш класичної сфери життя є ще трохи часу. Але ніт! Ми вже за порогом.
Нещодавно заморську індустрію інтертейменту сколихнув скандал зі страйкуючими акторами та авторами, які прагнуть захистити свою інтелектуальну власність від штучного інтелекту.
Це наштовхнуло мене на роздуми про те, які професії і процеси на театрі неодмінно будуть замінені ШІ та роботами.
1/ Драматурги. Тут не бійтеся! Шекспіри завжди будуть у нашому житті. Точніше існуватимуть лише генії, які здатні творити шедеври. Адже штучний інтелект уже освоїв всю світову бібліотеку пʼєс, проаналізував ринок попиту вистав і буде готовий найближчим часом написати для вас 155 тисяч різноякісних драмсюжетів для постановок.
2/ Монтувальників 100% замінять роботи. Декорації у недалекому майбутньому будуть масово виготовлятися 3D-друком, тому важкі роботи виконуватимуть автономні маніпулятори.
3/ Художники. Тут все ясно вже давно. Навіть Київський театр юного глядача за моєї каденції задіяв ШІ для створення афіші «Хитрого Лису» за Іваном Франком. Тому штат художників буде замінено менеджером, який ставитиме задачі перед штучним інтелектом і отримуватиме зарплатню як 5 художників.
4/ Весь обслуговуючий персонал: білетери-контролери, касири, адміністратори, гардеробники, вахтери, пожежники скоротяться до мінімальної кількості штатних працівників. Навіть сьогодні частіше за все ви купуєте квитки за допомогою свого ґаджета, хоча ще 10 років тому стояли в черзі в очікуванні придбати кращі місця в партері.
Завдяки автоматизації процесів виробничі дії можна буде прискорити в 3-4 рази.
5/ Актори. Тут складна ситуація. По-перше, в статті, яку я подам нижче, ви прочитаєте про акторів кіно, яких вже сьогодні сканує ШІ і починає використовувати без їхньої особистої присутності. Питання часу, коли все буде урегульовано та погоджено на законодавчому рівні та особисто з виконавцями. Але технології тільки підуть вперед і згодом для кіно будуть не дуже потрібні всі, окрім замовника. На початках це будуть примітивні речі, але з часом якісний інтертеймент буде повноцінно справлятися без участі людей. Це не стосуватиметься авторського кіно, хоча хто його зна.
Так ось. На театрі, за моїми прогнозами, акторів епізодів і масовки замінять роботи. Це буде високоякісна підміна, ми її не помітимо. Щодо зірок можна бути спокійними. Жоден термінатор не переграє харизматичних Наталю Сумську, Олексія Вертинського, Анатолія Хостікоєва чи Камбербетча. Театр буде залишатися живим до останнього.
6/ Продюсери, художні керівники зазнають тієї самої участі, що і міністерства та департаменти культури.
Маю надію, що питання автоматизованого розподілу бюджетів чи перерахування коштів, не є якоюсь позахмарною ідеєю. Адже штучний аналітичний центр зможе з легкістю аналізувати попит, брати до уваги регіональність, специфіку симпатій глядачів, замовляти та доставляти за допомогою безпілотних авто артистів на майданчик і домовлятися з режисерами, аналізуючи хто з них справжній профі в драматичному мистецтві. Від цих факторів і буде залежати розмір гонорарів.
Щодо самої публіки, то наступні покоління змиряться із нюансами безлюдяності великих корпорацій кіноіндустрії та інтертейменту. Попит на 100% живе мистецтво стане суперелітарним та надзвичайно коштовним.
На підтвердження додаю опис нюансів подій, що збудили не на жарт заокеанських колег👇
https://theintercept.com/2023/07/25/strike-hollywood-ai-disney-netflix/
Але любіть театр, як люблю його я і все буде менш драматично, ніж здається)
Вітаю! я — Слава Жила, театральний режисер, продюсер, засновник театральної школи «Supertask».
Ще вчора гадав, що штучним інтелектом у мистецтві нас можуть тільки полякати онлайн, і до захоплення майбутнім найбільш класичної сфери життя є ще трохи часу. Але ніт! Ми вже за порогом.
Нещодавно заморську індустрію інтертейменту сколихнув скандал зі страйкуючими акторами та авторами, які прагнуть захистити свою інтелектуальну власність від штучного інтелекту.
Це наштовхнуло мене на роздуми про те, які професії і процеси на театрі неодмінно будуть замінені ШІ та роботами.
1/ Драматурги. Тут не бійтеся! Шекспіри завжди будуть у нашому житті. Точніше існуватимуть лише генії, які здатні творити шедеври. Адже штучний інтелект уже освоїв всю світову бібліотеку пʼєс, проаналізував ринок попиту вистав і буде готовий найближчим часом написати для вас 155 тисяч різноякісних драмсюжетів для постановок.
2/ Монтувальників 100% замінять роботи. Декорації у недалекому майбутньому будуть масово виготовлятися 3D-друком, тому важкі роботи виконуватимуть автономні маніпулятори.
3/ Художники. Тут все ясно вже давно. Навіть Київський театр юного глядача за моєї каденції задіяв ШІ для створення афіші «Хитрого Лису» за Іваном Франком. Тому штат художників буде замінено менеджером, який ставитиме задачі перед штучним інтелектом і отримуватиме зарплатню як 5 художників.
4/ Весь обслуговуючий персонал: білетери-контролери, касири, адміністратори, гардеробники, вахтери, пожежники скоротяться до мінімальної кількості штатних працівників. Навіть сьогодні частіше за все ви купуєте квитки за допомогою свого ґаджета, хоча ще 10 років тому стояли в черзі в очікуванні придбати кращі місця в партері.
Завдяки автоматизації процесів виробничі дії можна буде прискорити в 3-4 рази.
5/ Актори. Тут складна ситуація. По-перше, в статті, яку я подам нижче, ви прочитаєте про акторів кіно, яких вже сьогодні сканує ШІ і починає використовувати без їхньої особистої присутності. Питання часу, коли все буде урегульовано та погоджено на законодавчому рівні та особисто з виконавцями. Але технології тільки підуть вперед і згодом для кіно будуть не дуже потрібні всі, окрім замовника. На початках це будуть примітивні речі, але з часом якісний інтертеймент буде повноцінно справлятися без участі людей. Це не стосуватиметься авторського кіно, хоча хто його зна.
Так ось. На театрі, за моїми прогнозами, акторів епізодів і масовки замінять роботи. Це буде високоякісна підміна, ми її не помітимо. Щодо зірок можна бути спокійними. Жоден термінатор не переграє харизматичних Наталю Сумську, Олексія Вертинського, Анатолія Хостікоєва чи Камбербетча. Театр буде залишатися живим до останнього.
6/ Продюсери, художні керівники зазнають тієї самої участі, що і міністерства та департаменти культури.
Маю надію, що питання автоматизованого розподілу бюджетів чи перерахування коштів, не є якоюсь позахмарною ідеєю. Адже штучний аналітичний центр зможе з легкістю аналізувати попит, брати до уваги регіональність, специфіку симпатій глядачів, замовляти та доставляти за допомогою безпілотних авто артистів на майданчик і домовлятися з режисерами, аналізуючи хто з них справжній профі в драматичному мистецтві. Від цих факторів і буде залежати розмір гонорарів.
Щодо самої публіки, то наступні покоління змиряться із нюансами безлюдяності великих корпорацій кіноіндустрії та інтертейменту. Попит на 100% живе мистецтво стане суперелітарним та надзвичайно коштовним.
На підтвердження додаю опис нюансів подій, що збудили не на жарт заокеанських колег👇
https://theintercept.com/2023/07/25/strike-hollywood-ai-disney-netflix/
Але любіть театр, як люблю його я і все буде менш драматично, ніж здається)
The Intercept
As Actors Strike for AI Protections, Netflix Lists $900,000 AI Job
Hollywood executives said writers’ and actors’ strike demands like raising wages and protecting actors’ likenesses from AI was “unrealistic.”
Вітаю! З вами Дар’я Трапезнікова, головна редакторка «Медіамейкера» — видання про медіа та для всіх, хто хоче робити їх чесно, якісно та з користю для аудиторії. Сьогодні ділюся деякими нашими матеріалами, що вийшли протягом літа.
🔷 Ще торік дослідники Reuters Institute наголошували, що війна в Україні навряд чи призведе до стійкого зростання зацікавленості в новинах. Навпаки — ще тоді було помітно, що ця тема посилює бажання уникати новин. Чим відрізняється сприйняття у світі історій із України 2023 року? Читайте докладніше в нашій вибірці звітів щодо різних країн.
👉 https://bit.ly/3PdnZf3
🔷 Тим часом українські медіа не лише продовжують писати на дотичні до війни теми, а й збирають кошти на армію, проводять аукціони й допомагають постраждалим від російської агресії. Як їм вдається поєднувати журналістську роботу й волонтерство та чи є в цьому етичні «але» — запитали в представників 4 регіональних медіа.
👉 https://bit.ly/3PdBmfa
🔷 Вибрали головне зі звіту Global Entertainment & Media Outlook 2023–2027 щодо майбутнього сектору медіа й розваг. З очевидного — ШІ завойовуватиме нові позиції, але уряди та деякі інші стейкхолдери намагатимуться його обмежити. Стурбовує те, що 40 % опитаних заявили: їхня поточна бізнес-модель не буде життєздатною через 10 років.
👉 https://bit.ly/45IAftb
🔷 До речі, про законодавче регулювання штучного інтелекту — окремі країни вже ухвалюють певні нормативно-правові акти чи доповнюють наявні закони. Ми зробили огляд законодавчих ініціатив Європи та США + українських норм щодо авторського права на твори, втілені з використанням ШІ.
👉 https://bit.ly/44ukaGF
🔷 З огляду на внутрішні та глобальні виклики, медіа постають перед екзистенційними питаннями, зокрема як збалансувати необхідність заробляти й незалежність та якість матеріалу. А також як залучати молодь, чого та як її навчити. Ділюся колонками моїх колег про те:
👉 чому технологічні журналісти женуться за хайпом і йдуть в піар та як такий підхід шкодить медіа — https://bit.ly/3EfpP90
👉 у чому діловій журналістиці бракує глибини та де межа між рекламою та якісними матеріалами про бізнеси — https://bit.ly/3Ek2T8h
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme
🔷 Ще торік дослідники Reuters Institute наголошували, що війна в Україні навряд чи призведе до стійкого зростання зацікавленості в новинах. Навпаки — ще тоді було помітно, що ця тема посилює бажання уникати новин. Чим відрізняється сприйняття у світі історій із України 2023 року? Читайте докладніше в нашій вибірці звітів щодо різних країн.
👉 https://bit.ly/3PdnZf3
🔷 Тим часом українські медіа не лише продовжують писати на дотичні до війни теми, а й збирають кошти на армію, проводять аукціони й допомагають постраждалим від російської агресії. Як їм вдається поєднувати журналістську роботу й волонтерство та чи є в цьому етичні «але» — запитали в представників 4 регіональних медіа.
👉 https://bit.ly/3PdBmfa
🔷 Вибрали головне зі звіту Global Entertainment & Media Outlook 2023–2027 щодо майбутнього сектору медіа й розваг. З очевидного — ШІ завойовуватиме нові позиції, але уряди та деякі інші стейкхолдери намагатимуться його обмежити. Стурбовує те, що 40 % опитаних заявили: їхня поточна бізнес-модель не буде життєздатною через 10 років.
👉 https://bit.ly/45IAftb
🔷 До речі, про законодавче регулювання штучного інтелекту — окремі країни вже ухвалюють певні нормативно-правові акти чи доповнюють наявні закони. Ми зробили огляд законодавчих ініціатив Європи та США + українських норм щодо авторського права на твори, втілені з використанням ШІ.
👉 https://bit.ly/44ukaGF
🔷 З огляду на внутрішні та глобальні виклики, медіа постають перед екзистенційними питаннями, зокрема як збалансувати необхідність заробляти й незалежність та якість матеріалу. А також як залучати молодь, чого та як її навчити. Ділюся колонками моїх колег про те:
👉 чому технологічні журналісти женуться за хайпом і йдуть в піар та як такий підхід шкодить медіа — https://bit.ly/3EfpP90
👉 у чому діловій журналістиці бракує глибини та де межа між рекламою та якісними матеріалами про бізнеси — https://bit.ly/3Ek2T8h
Більше новин, кейсів та історій з усього медіасвіту — в нашому Telegram-каналі @mediamakerme