А тепер саме цікаве! Поляруш в армії не служив, він не є учасником бойових дій, цей пістолет він отримав за роботу радника Міноборони корупціонера Резнікова.

Як він там опинився та за які заслуги?
Ну його цивільна дружина Ірина Мудра є заступницею керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Ну захотілося їй думати, що її чоловік не чорт з НБУ, а герой з нагородною зброєю, може собі дозволити…

Нам звісно можуть розповісти ще одну божевільну історію як і цей персонаж вбивав чеченців з Татаровим, але думаю всім все ясно.

Просто кончені Офісні виродки!
Зброю конфіскувати, з посаду в НБУ звільнити, дружину з Офісу звільнити! Все решта буде просто ні про що!

Ця ситуація ще раз демонструє те, що влада створила блатну систему для отримання короткоствольної зброї, а простим громадянам і далі будуть розповідати, що право на зброю та захист має бути обмежено…

Джерело

Виявляється, що на момент конфлікту між білоруським добровольцем Андрієм Трацевським та посадовцем Нацбанку Павлом Полярушем була присутня і дружина Павла, Ірина Мудра, яка є заступницею Керівника ОП Андрія Єрмака.

Вона безпосередня першою почала погрожувати застосуванням зброї щодо військового.

Про це публічно розповів сам Андрій Трацевський.

Цікава ситуацій. А патріотична спільнота тепер буде вимагати покарання для Ірини Мудрої та її чоловіка Павла Поляруша?

Чи обійдуться: Вы не понимаете, это другое!

ФУУУУУУУХ…

Саме таким вставним словом можна було б охарактеризувати весь вояж Зеленського до США. В ньому і розчарування, і відчуття морального полегшення і просто, як то кажуть - ФУХ. Та давайте по порядку.

Візит, як нашими можновладцями всіх рівнів, включно із Зеленським, так і провладними ЗМІ та експертами анонсувався так, що у якийсь момент я впіймав дежавю: з такою ж потужністю, (да-да), анонсувався наш контрнаступ-2023, тому я перейшов у «тривожний режим».

Ну такі заяви були: і «доленосний» і «ключовий» і «масштабний»… А піар презентації Плану Перемоги… Він і «змістовний» і «покликаний завершити війну вже цьогоріч», (не ясно, щоправда, повномасштабну чи взагалі), і от, з таким от інформаційним флером Зеленський прибув до Штатів.

Головними зустрічами, звісно, були заявлені подвійна зустріч з Байденом, (Нью-Йорк на полях ГА ООН і Вашингтон), а також з Камалою Харріс та Дональдом Трампом, та знову ж таки - давайте не поспішати і не змішувати, як то кажуть, «горілку з цукром». Спочатку був ряд доволі цікавих зустрічей, і на деяких, та й не тільки, я хотів би зупинитися у другій частині аналітики, адже вони доволі яскраво проілюструють загальний то Генасамблеї ООН

ЧАСТИНА 2

Шольц, Макрон, Столтенберґ, Дуда…

Ну слухайте… Шольц ніби і заявив про сталу збройну підтримку України, підтвердив її хорошим оборонним пакетом, втім знову підкреслив, що Тауруси не дасть. Навіщо вкотре нагадувати, що ти щось не даш? Почуття провини. Макрон туди ж: заявив про подальшу збройну підтримку, зобовʼязався підготувати і озброїти одну нашу бригаду, однак змовчав про свою нещодавню войовничу риторику щодо відправки до України ВЛАСНОГО військового контингенту. Мало того: знову не дав конкретної відповіді щодо термінів свого візиту в Україну… Знову ж таки - почуття провини. Дуда ніби і все чітко розклав, однак його пасаж про «Хто перший застосує ядерну зброю - той проклятий» насмішив багатьох. Що це за «Хто останній той і тато»?

А Столтенберґ… Ну прям польовий генерал… Щоправда із «Синдромом Петреуса». «Синдром Петреуса», це моє визначення всіх колишніх політиків, які після того як йдуть з посади - вмикають войовничу риторику і розповідають як треба. Каденція Столтенберґа завершується 30.09.2024, от у нього вже і наявні перші ознаки цього синдрому, як і у його попередника Фоґ Рассмусена, Курта Волкера і так далі.

Власне, конкретики мало…

Єдиною, про кого із Союзників не можу сказати нічого поганого чи іронічного - Велика Британія. Спочатку Міністр закордонних справ Королівства Міллі, а потім і Премʼєр-міністр Стармер публічно розмазали і принизили як Путіна так і всю Росію. Не добираючи слів. Всі ми це чули - повторювати немає сенсу.

Себто, окрім Великої Британії, Цивілізованому Світові, в плані бодай словесного приниження Росії - похвалитися ніким. Зате, не спав Глобальний Південь.

Одна, одна його ініціатива - чітко демонструє всю слизькість, підлість та нещирість всіх попередніх закликів до «миру», «припинення вогню» і «політико-дипломатичне рішення». Китай і Бразилія в ООН заснували обʼєднання «Друзі миру»…

Китай, з мовчазної згоди якого почалася повномасштабна війна і Бразилія, президент якої Лула да Сілва, нещодавно відповів Зеленському що «з Бразилією треба було говорити до війни» - тепер очолюють «Друзів миру»…

І все це відбувалося на тлі матеріалів американської преси про те, що «План перемоги» - це лише набір ініціатив і побажань, без конкретики і новаторства…

Здавалося б, все більш ніж погано, але ні. Та про це - у заключній, третій частині аналітики

ЧАСТИНА 3

Всі ми знаємо, що 5.5 млрд доларів президентської допомоги від США - могли «згоріти» 30.09.2024. Цього не сталося! Під час першої зустрічі Зеленського та Байдена, Президент США повідомив, що 2.4 млрд виділяється буквально негайно, а 5.5 до кінця поточного року. Разом - 7.9. Чудова новина. Власне, на цьому перша зустріч і завершилася, а далі була зустріч з Харріс

Її риторика абсолютно нічим не відрізнялася від риторики Байдена з 2022, окрім одного: вона заявила; що підтримує те, як Україна бачить перемогу. Додала загадковості, адже План Перемоги ще ніхто не бачив, (чи бачив, а нам не сказав?)… На фоні цих зустрічей, порвало Трампа: те, що він ніс як про Україну так і про «маленькі пакості» від Зеленського - не у тин не у ворота. Це справжнє хамство. Безапеляційно.

Однак, всі розуміли: торгаш торгується. Фінальною крапкою стало оприлюднення Трампом листа від Зеленського з проханням про зустріч. І от після цього, Трамп, кардинально змінивши риторику, погодився і сьогодні, 27.09.2024, зустріч відбулася.

Бачення Трампа, на перший погляд незмінне: «Я зупиню війну ще до інавґурації. Я, я, я, я», однак, можна помітити й суттєві зміни: Трамп, не дивлячись на «хороші відносини з Путіним», погодився з тим, що дати тому перемогти - не можна, погодився приїхати до Києва і заявив, що співпрацюватиме з демократами (не чувано!)…

Та головне навіть не це: за підсумками зустрічі з Трампом, дві ключові заяви пролунали й від Зеленського:

1. «Дуже змістовна зустріч із Дональдом Трампом. Представив йому План перемоги. Детально обговорили ситуацію в Україні та наслідки війни для нашого народу. Обговорили багато деталей. Дякую за цю зустріч! Справедливий мир потрібен.

Ми маємо спільний погляд на те, що війна в Україні має бути ЗУПИНЕНА. Путін не може перемогти. Перемогти мають українці.»

2. «До листопада ми можемо зупинити Путіна!

Ми повинні це зробити, ми спробуємо на полі бою з нашими героїчними воїнами, але ми розуміємо, що після листопада нам доведеться вирішувати, і ми сподіваємось, що сила США буде потужною. Ми на це розраховуємо»

Щодо першої заяви, у мене питання так ЗУПИНИТИ війну чи ПЕРЕМОГТИ все ж таки? Якось в одному реченні і то і то.

А щодо другої…

Буває, людей охоплює зневіра, тож вони кидаються на мій КАЛЕНДАР, хто із насмішкою, хто із язвою, хто із розпачем. Я давно сказав: я - не відмовляюся від нього. Я його прописав - я за нього відповідаю. Та тепер, 27.09.2024, у мене є солідний контраргумент: про листопад-2024, кажу не тільки я. Про нього на весь світ сказав Президент України Володимир Олександрович Зеленський.

Попереду жовтень: Зустріч Зеленського з Сі і Другий Саміт Миру. Пристібаємось